№ 35
1 грудня 2022 року

01.12.2022 09:42

В Україні вже розгорнуто понад 4 тисячі «Пунктів незламності» на випадок тривалого блекауту. І їх ставатиме ще більше.
23 листопада російські окупанти завдали черговий масований удар по об’єктах енергетичної інфраструктури України (загалом у період із 10 жовтня по 28 листопада, тобто за півтора місяця, рашисти випустили 338 ракет). Ушкоджень зазнали житлові будинки та ТЕЦ, ТЕС і електропідстанції у місті Києві, Київській, Вінницькій, Львівській та Запорізькій областях. У багатьох регіонах відбулися аварійні відключення електроенергії. Чернігівщина – не виняток.
Уже прослідковується деяка тенденція, що російська федерація завдає масованих ракетних ударів по Україні орієнтовно раз на тиждень, тож варто бути готовими до наступних терористичних актів кремля.
У Міноборони запевняють, що Україна активно працює над захистом, але «є розуміння, що ворог, попри всю свою недолугість і часто карикатурність, серйозний, він озброєний і масовий».
Саме тому, на випадок наступного зникнення зв’язку, Інтернету та електроенергії – в Україні почали облаштовувати «Пункти незламності».
Що таке «Пункти незламності»?

17.08.2022 08:28

Війна як ніколи об’єднала всіх українців. Поки наші армійці боронять Україну на передовій, цивільні теж не сидять склавши руки: допомагають усім чим можуть, від харчів до зброї. У кожному регіоні з’явилися сотні волонтерських фондів. Але допомога йде і від звичайних пересічних громадян.
Прилучани також беруть дуже активну участь у допомозі армії. І так, усі стомилися від постійних зборів, але інакше не можна. Допомога військовим – це запорука нашої безпеки.
Наразі знову є потреба, але цього разу це дороговартісний прилад. Отож, захисникам нашого міста вкрай потрібен ретранслятор для забезпечення якісного зв’язку. Його вартість близько 180 тис. грн.
Треба як ніколи розуміти, що без якісного обладнання, якісного зв’язку, на жаль, не можна якісно воювати та боронити рідну землю.

23.06.2021 08:28

22 червня – день, коли в 1941 році по радіо прозвучали страшні слова В’ячеслава Молотова: «Сьогодні, о 4 годині ранку, без висунення будь-яких претензій до Радянського Союзу, без оголошення війни, німецькі війська напали на нашу країну». Доки всі мирні мешканці спали, розпочалася німецько-радянська війна.
Відтак щороку 22 червня – День скорботи і пам’яті жертв війни, коли ми згадуємо та вшановуємо тих, хто ціною своєї крові відстоював перемогу. Україна встановила цю дату Указом Президента України від 17-го листопада 2000-го року.
Цей день для нас наповнений трагічними спогадами і болем. Найкривавіша в історії світу війна принесла українцям незліченні жертви та страждання, масовий терор, смерть і руйнування. Гірка доля не оминула жодну українську родину, війна забрала життя кожного п’ятого українця.
З нагоди Дня скорботи та вшанування пам’яті жертв війни в Україні у Сквері Вічної Слави цього дня відбулося покладання квітів до Вічного Вогню.

24.06.2020 08:59

Щорічно 22 червня в Україні відзначають День скорботи та вшанування пам’яті жертв війни в Україні. Дату обрано не просто так, адже саме 22 червня 1941 року війська нацистської Німеччини без оголошення війни перейшли кордон Радянського Союзу та почали захоплювати території. Той недільний ранок трагічною сторінкою увійшов у життя мільйонів українців. У цей день розпочалася найжахливіша війна в історії нашого народу, яка забрала життя кожного п’ятого співвітчизника. День початку війни став в Україні історичним днем глибокої скорботи.
Починаючи з 2011 року 22 червня український народ вшановує світлу пам’ять мільйонів земляків, життя яких обірвала Друга світова війна. Цей день нагадує нам про всіх загиблих у боях, закатованих у нацистській неволі, померлих у тилу від голоду та поневірянь. Традиційно в цей день організовують хвилину мовчання, зупинивши на цей час роботу більшості підприємств і установ. На хвилину також зупиняється рух громадського та приватного транспорту.

13.05.2020 08:20

Для кожної країни Друга світова війна почалась у різні роки, але, незважаючи не це, глобальний збройний конфлікт зачепив майже кожну сім’ю. Ціною мільйонів загублених людських життів настав той день, на який чекав кожен.
9 травня 1945 року було оголошено велику перемогу Червоної армії над нацистськими окупантами, яка вкотре підтвердила незламний дух народу, що відважно боронив кордони рідної землі.
У 75-ту річницю визволення України від нацистських окупантів, у Сквері Вічної Слави прилучани хвилиною мовчання та покладанням квітів до Вічного Вогню, віддали шану всім полеглим у бою та тим, хто вже воз’єднався з повоєнними соратниками у кращому світі.
У зв’язку з карантином, користувачі соціальних мереж вшановують пам’ять ветеранів в онлайн режимі, активно викладаючи на своїх сторінках знімки своїх бабусь і дідусів разом із їхніми фронтовими історіями.

06.05.2020 09:31

(до 75-річчя Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 -1945 рр.)

У кожного народу є сторінки історії, які не можуть, не повинні бути піддані забуттю. Одна з таких сторінок нашої історії – Друга світова війна 1939-1945 рр., яка торкнулася нашої країни. Тяжкий шлях лихоліття тривав на українській землі з 1941 по 1945 рік. Під час Другої світової війни в Україні загинули, за різними оцінками, від 8 до 10 млн людей, із них цивільного населення – близько 5 млн. Водночас 2,2 млн було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 млн втратили притулок. На цілковиті руїни було перетворено понад 700 міст і селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл.
Близько 7 тисяч прилучан пішли на фронт і кожен третій із них не повернувся до своєї оселі. Імена майже 3,5 тисяч навіки занесені на скрижалі пам’яті жертв війни. Та, незважаючи на втрати і страждання, ми йшли до Перемоги. Заключною частиною Берлінської наступальної операції, яка тривала 17 днів (з 16 квітня по 2 травня) став штурм Берліна. 29 квітня радянські війська просунулися до Рейхстагу. Кожний солдат, що знаходився тут намагався залишити на споруді свій «автограф перемоги». Серед них були й наші прилучани: червоноармієць Мариноха Микола Іванович, майор Екзаров Оник Григорович, сапер, розвідник Котеленець Борис Миколайович, навідник 76 мм гармати 150 Берлінської дивізії Петро Андрійович Тимощук.
8 травня в Карлсхорсті, представниками верховного командування було підписано Акт про беззаперечну капітуляцію Німеччини. Настала довгоочікувана Перемога, той світлий день, який назавжди закарбувався в пам’яті прилучан.
«Пам’ятаю, як ми раділи, цілувалися й обіймалися, не зовсім вірячи в те, що все скінчилося, що нарешті ми повернемось додому, до своїх рідних. На вулицях було чути пісні, сміх, салюти. Здавалось, що радість заполонила душі всіх без винятку. Ми плакали від щастя» – пригадує П.А. Тимощук.

30.10.2019 08:29

День вигнання нацистських окупантів в Україні відзначають щорічно 28 жовтня – у день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України.
У цей день вшановують пам’ять мільйонів полеглих за визволення української землі представників усіх національностей, співвітчизників, які загинули на окупованій території, в концтаборах, на фашистській каторзі.
Для України Друга Світова війна обернулася національною трагедією, що поглинула мільйони людських життів, перетворила на згарища й руїни міста та села, знищила промисловість і сільське господарство, завдала величезної шкоди науці й культурі.
За підрахунками істориків, у ході воєнних дій на території України загинуло близько трьох мільйонів воїнів, понад два мільйони українців було вивезено під час окупації для примусової праці.
Перемогу в Другій світовій виборювали мільйони людей, кожне місто, селище чи хутір визволялося з величезними людськими втратами.
75 років минуло з того дня, коли на українську землю прийшла радість перемоги над нацизмом. Пам’ятаючи про подвиг людей, котрі власними зусиллями виборювали та наближали день визволення, прилучани вклоняються та говорять слова вдячності ветеранам війни за солдатський подвиг і за велику мужність.

18.09.2019 06:31

«…І нема розради, нема неньки, нема віри, нема України». Такі рядки зустрічаються в листі Михайла Каленіченка, остарбайтера №7004,425, 1590 робітничих таборів на території Бельгії.

75 років тому почалося вивезення населення України на примусові роботи в Німеччину. 15 квітня 1942 року до Німеччини вирушив перший ешелон робітників, набраний з усієї області, в т.ч. і з Прилуцького повіту. На дорогу видали по три хлібини та по кілограму ковбаси. (Інформація з окупаційної газети «Вісті Прилуччини» за 1942 р.)
Кількість таких «добровольців» доводилася постановами райстарастату з указаним числом людей. Серед них був і Михайло, який попав на роботу в окуповану німцями Бельгію. У листі описує всі жахіття життя й роботи на шахті та просить пробачення у своїх рідних: «...похудав, зблід, одні кісточки та кожа…тут уже вмирають, буде і моя черга. Звідти не вернутись, хіба калікою. Моліть Бога, нехай і він мене простить».
Він передає вітання своїй коханій дівчині Дусі, сестрі Ніні: «Цілую Дусю, маму, папу, Марію, Ніну» і знову, звертаючись до рідних, особливо, до мами, просить за все, що, можливо, було не так, просить пробачення.

Телефон редакції

(04637) 35299

Реклама