№ 3
19 січня 2022 року

19.01.2022 09:16

Календар постатей на 2022 рік

7 січня (245 років) – народився Микола Якович Мандрика (1777-1853 рр.), герой війни Росії проти Франції 1812 року, генерал-лейтенант, уродженець Прилук.
10 січня (80 років) – народився Леонід Іванович Каленіченко (1942 р.), кандидат економічних наук, віцепрезидент інженерної Академії наук України, головний редактор журналу «Водне господарство України», уродженець Прилук.
10 січня (90 років) – народився Анатолій Андрійович Бондаренко (1932 р.), кандидат технічних наук, заслужений працівник освіти України, уродженець Прилук.
5 лютого (110 років) – народився Сергій Михайлович Бондар (1912-1991 рр.), художник, заслужений діяч мистецтв Казахстану. Довгий час працював у Прилуках. Подарував місту понад 200 своїх робіт.
18 лютого (175 років) – народився Федір Герасимович Міщенко (1847-1906 рр.), педагог, професор, член-кореспондент Російської Академії наук, уродженець Прилук.
27 лютого (220 років) – Малоросійську губернію поділено на дві: Чернігівську та Полтавську (1802 р.). Прилуки – центр повіту Полтавської губернії.
28 лютого (за різними даними) (260 років) – народився Антон Антонович Антонський-Прокопович (1762-1848 рр.), педагог, літератор, професор, уродженець Прилук.
5 березня (80 років) – народився Борис Іванович Дорошенко (1942 р.), заслужений раціоналізатор України, уродженець Прилук. Працював на заводі «Пластмас».
7 березня (70 років) – народився Анатолій Григорович Галич (1952 р.), заслужений юрист України, колишній голова Прилуцького міськрайонного суду.
13 березня (75 років) – народився Микола Андрійович Дурас (1947-2014 рр.), заслужений працівник культури України.
15 березня (80 років) – народився Іван Михайлович Янков (1942 р.), заслужений працівник промисловості України. Працював бурильником в УБР.
15 березня (95 років) – народився В’ячеслав Володимирович Вісіч (1927-2018 рр.), директор заводу «Будмаш» (1964-1985 рр.), кавалер знаку «Честь і Слава».
16 березня – створено «Просвіту» (1917 р.) (105 років), культурно-освітню громадську організацію з метою пропаганди української мови та культури в Прилуках.
20 березня (95 років) – народилася Раїса Яківна Шаповалова (1927-1996 рр.), заслужений вчитель України. Працювала в школі №3.
23 березня (115 років) – народився Олексій Якович Панченко (1907-1943 рр.), учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу. Працював на меблевому комбінаті (1933-1941 рр.).
29 березня (60 років) – народився Сергій Володимирович Соколов (1962-2021 рр.), заслужений майстер спорту, чемпіон Європи з легкої атлетики.
2 квітня (80 років) – народився Олексій Антонович Савон (1942-2012 рр.), відомий краєзнавець, автор енциклопедичного довідника «Прилуччина».
8 квітня (70 років) – народився Микола Михайлович Кочубей (1952 – 2012рр.), член Спілки художників України.
14 квітня (100 років) – утворено міське товариство «Червоного Хреста» (1922 р.).
9 травня (155 років) – народилася Надія Львівна Тираспольська (1867-1962 рр.), актриса, заслужений діяч мистецтв РРФСР, уродженка Прилук.

24.11.2021 09:36

Рада ветеранів міста з глибоким сумом повідомляє про смерть колишнього голови ветеранської організації
Хотіна Георгія Степановича.
На 86-му році тяжка хвороба забрала з життя чуйну, порядну людину.
Трудова діяльність Георгія Степановича заслуговує великої уваги. З 1959 по 2001 рік завідував відділом, а також був заступником редактора газети «Правда Прилуччини». У січні-лютому 2002 року займав посаду редактора газети «Град Прилуки». Далі трохи змінив рід діяльності. І з серпня 2003 року по травень 2012 року був відповідальним секретарем ради Прилуцької міської організації ветеранів міста.
А вже з травня 2012 року Георгій Степанович очолив ветеранську організацію та став головою Президії ради.

15.09.2021 08:08

Ліс – ось справжій, живий скарб нашої землі. Зайве нагадувати значення, яке відіграє лісове господарство для економіки держави, як і чинник величезного позитивного природного та екологічного впливу на навколишнє середовище. Ліс – це душа всієї планети. Його раціональне та розумне використання дарує людям тепло і затишок, а безконтрольна вирубка лісу несе в собі значні проблеми, які можуть торкнутися практично всіх.
Люди, які професійно стоять на сторожі гармонії й порядку в лісовому господарстві, давно та справедливо заслуговують глибокої поваги та високого авторитету. Саме тому в новому українському законодавстві День працівників лісу закріплений Указом Президента Україні від 28 серпня 1993 року і святкується традиційно в третю неділю вересня. Цьогоріч ця дата припадає на 19 вересня.
Напередодні свята ми вирішили трохи заглибитися в життя працівників Прилуцького лісгоспу та поспілкувалися з головним лісничим Державного підприємства «Прилуцьке лісове господарство» Олександром Федоровичем Червоняком.
– Олександре Федоровичу, розкажіть про себе, щоб наші читачі могли трохи з вами познайомитись?

22.07.2021 07:41

Олімпійські ігри – міжнародні спортивні змагання, які проводяться кожні 4 роки, де наші олімпійці завжди показували гарний результат. Цьогорічні літні Олімпійські ігри пройдуть у Токіо. Вони розпочнуться 23 липня і триватимуть до 8 серпня 2021 року. Українська збірна виступатиме в наступних видах спорту: бадмінтон, бокс, вільна боротьба, важка атлетика, велоспорт, веслування, гімнастика, дзюдо, карате, кінний спорт, легка атлетика, плавання, плавання артистичне, стрільба з лука, стрибки у воду, на батуті, п’ятиборство, теніс, триатлон і фехтування.
Маємо велику гордість від того, що вперше за багато років до Національної збірної України потрапила наша землячка – Марія Миколенко. Наша молода легкоатлетка виступатиме в дисципліні на 400 метрів із бар’єрами.
Буквально за кілька днів до відльоту Марії в Японію вдалося поспілкуватися з нею та її тренером, висловити слова підтримки та надії перед майбутнім спортивним дійством у ході організованої пресконференції.
«Олімпійські ігри – це вершина», – вважає Заслужений тренер України та, водночас, тренер Марії Михайло Степанович Марченко. Протягом останніх 4 років він наполегливо готував спортсменку саме до цих до змагань.
«Спорт не є начальством, спорт це не рекорди, метри, кілометри. Спорт – це ціле соціальне явище, це частина загальної культури людини…», – каже Михайло Степанович і підкреслює, що «влада повинна так зробити, щоб спорт став модним».
Модним, а точніше рідним спорт став для Марії Миколенко 10 років тому, коли, вступивши до Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу, на одному з уроків фізичної культури в ній розгледіли певні здібності й неабиякий потенціал. Далі була секція легкої атлетики та знайомство з Михайлом Степановичем, який повірив у 16-річну дівчину й почав її тренувати.

07.07.2021 09:38

12 липня в Україні відзначають День фотографа. Ця дата вважається Днем Святої Вероніки, покровительки фотографії. Якщо вірити легенді, саме вона була тією жінкою, яка подала Ісусу, що йшов на Голгофу, шматок тканини, щоб витерти обличчя від поту. Переказ свідчить, що на тканині залишився образ Сина Божого. І пізніше, коли через дві тисячі років винайшли фотографію, папа Римський затвердив саме цей день як свято фотографів. Ще одна версія відносить вибір святкування саме на 12 липня, тому що в цей день народився засновник компанії Kodak – Джордж Істмен. Важливість його персони для громадськості полягає в тому, що саме він вивів мистецтво фотографії на новий рівень, доступний кожному.
Без перебільшень можна сказати, що в ХХІ столітті фотографія стала масовим захопленням. Сьогодні ми не мислимо свого життя без фотографії не тільки в побутовому аспекті, а й в культурному – фотомистецтво давно стало постійним відділенням багатьох виставок, на міжнародному рівні проводяться фестивалі й конкурси для фотографів різноманітних напрямків.
Розвиток технологій призвів до того, що кожен із нас, хто має смартфон, може відчути себе фотографом. Але є й ті, хто заробляє ремеслом фотографії, чиї знімки красуються на обкладинках глянцю та в наших сімейних альбомах.
Саме тому багато хто жартує, що в цей день можна привітати всіх, у кого є фотоапарат або мобільний телефон із фотокамерою. Однак професія фотографа – це не тільки щоденна праця, але й унікальний талант, який дається не кожному. Дійсно, щоб зробити якісні та живі знімки, потрібно мати особливе бачення картини. Звичайно, в сучасному світі до цього додалися й уміння обробляти фотографії та робити з них справжні шедеври.
У нашому місті налічується чимало професійних фотографів, у чергу на фотосесію до яких записуються заздалегідь, але є й ті, для кого фотографія залишається просто улюбленим хобі. На досить професійному рівні, але все-таки хобі.
Таким любителем у нашому місті є корінний прилучанин Вячеслав Клязника. Повсякденне життя чоловіка абсолютно не пов’язане фотографією, але свої вихідні він із задоволенням присвячує творчості – фотографуванню краєвидів рідного міста з допомогою дрона. З’явилося таке хобі у Вячеслава ще років десять тому. Важко в це повірити, але розпочиналося все зі звичайного повітряного змія, до якого чоловік прикріплював невеличку камеру, підіймав його вгору та знімав усе, що бачив. Уже пізніше, коли з’явилися нові технології, дрони в тому числі, то він почав шукати в Інтернеті необхідну інформацію й збирати та налаштовувати літаючі конструкції власноруч. Комплектуючі деталі замовляв із Китаю, бо в нас тоді таких ще не було, прилаштовував камеру на саморобного дрона й запускав у пошуках краси.
У доробку Вячеслава є фото й відео з висоти, а також і звичайні знімки, як то кажуть, у межах витягнутої руки. Та все ж найбільше чоловіка приваблюють краєвиди з висоти пташиного польоту.

26.05.2021 07:33

Добробут і розвиток громади залежить від соціальної захищеності людей.
Прилуцький міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді є спеціальним закладом, що здійснює соціальну роботу з сім’ями й особами, які перебувають у складних життєвих обставинах, прийомними сім’ями, дитячими будинками сімейного типу, патронатними, опікунськими сім’ями, особами, які перебувають у конфлікті з законом, дітьми та особами з інвалідністю, внутрішньо переміщеними особами, учасниками АТО/членами їх сімей та іншими соціально-незахищеними категоріями населення.
Центр соціальних служб утворений 31 травня 2001 року рішенням Прилуцької міської ради. Першим директором установи був Олег Власенко (2001-2010 рр.), з 2010 року і по нині Прилуцький міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді очолює Юлія Касьян. Протягом 20 років спеціалісти закладу завжди приходили на допомогу людям, проявляли співчуття й терпіння, часто забуваючи про власні проблеми, та першими переймалися людським болем і життєвими негараздами.
Забезпечити задоволення основних потреб дитини, надавати стимули для її подальшого розвитку, створювати позитивний мікроклімат здатна тільки сім’я. Кожна дитина має бути щасливою. Якщо не існує можливості для неї жити з рідними батьками, однією з найкращих альтернатив є прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, пошук і підготовка яких покладається державою на систему центрів соціальних служб.
Перша прийомна сім’я в місті Прилуки створена у 2006 році – це була родина Ситченків, які у 2010 році створили перший у місті дитячий будинок сімейного типу. З того часу в Прилуках було утворено 24 прийомні сім’ї та 4 дитячих будинки сімейного типу, які взяли у свої родини 77 дітей, позбавлених батьківської опіки.

12.05.2021 07:40

Від щирого серця хочемо подякувати колективу кардіологічного відділення Прилуцької Центральної міської лікарні за надану нам допомогу в лікуванні COVID-19 у квітні 2021 року.
Це справжня команда професіоналів: лікар – Кириленко Вадим Андрійович; старша медсестра – Лисенко Оксана Леонідівна; медсестри – Тамара Гоголь, Оксана Циганок, Світлана Шакун, Любов Шкарупа, Наталія Білоус, Наталія Капленко, Наталія Марченко, Марина Охріменко; молодші медсестри – Людмила Охріменко, Оксана Бабак, Світлана Киричок, Наталія Циганкова, Людмила Погребна, Олена Іваншина, Ольга Ящук, які кожної миті, ризикуючи власним здоров’ям, рятують життя пацієнтів.
Дуже вдячні за ваше чуйне та сердечне ставлення, за доброту й співчуття, за цілодобову кваліфіковану допомогу, за те, що лишаєтесь на передовій у битві з цією хворобою.

24.03.2021 12:39

22 березня Олександр Миколайович ДЖЕВАГА, батько загиблого воїна АТО/ООС Сергія ДЖЕВАГИ, отримав почесну відзнаку Національної гвардії України.
Військові приїхали до Прилук вручити відзнаку родині Джеваг особисто.
За зразкове виконання службового обов’язку, бездоганну сумлінну службу, відданість Військовій присязі та Українському народові Сергій Джевага отримав відзнаку Національної гвардії України посмертно.
Джевага Сергій Олександрович – солдат резерву Збройних сил України.
Після початку бойових дій пішов добровольцем. Командир мінометного розрахунку 2-го батальйону спеціального призначення Національної гвардії України «Донбас».

Телефон редакції

(04637) 35299

Реклама