№ 8
20  лютого  2019 року

Путін, зламаєш зуби!

  • Середа, Бер. 05 2014
  • Написав: 
  • розмір шрифта зменшити шрифт збільшити шрифт

Як же нам набридли ці «зуби» протягом усієї історії України, а особливо за останній час! Навіть незрозуміло: чи це повна відсутність розуму, чи величезна нахабність з боку російського уряду? Засідання Ради Федерації Росії 1 березня – абсолютна маячня. Нас, українців, називали і бандерівцями, і радикалами, й екстремістами, і бандами націоналістів, а вела цей шабаш по-російськи наша землячка Матвієнко – родом із Черкащини, вона ж голова Ради Федерацій, перефарбована яничарка, яка забула про своє коріння. Недаремно 1 березня вибрали вони для оголошення війни з Україною: у цей день, кажуть, Іуда повісився, тому для них, окупантів із Росії, це погана прикмета. Аби комусь із них не довелося повторити вчинок Іуди після того, як вони усвідомлять, що накоїли.

Не захололи ще тіла героїв Небесної сотні, як Україну накрила ще одна біда. Звідкіля всі ці напасті на нас? А це останні конвульсії Януковича, який хоче ввійти в історію так, щоб за ним тягнувся величезний шлейф жертв борців за незалежність. Сам конає і хоче за собою затягти якнайбільше люду – поведінка недобитого звіра. Він же заявляє про своє повернення в Україну. Хай спробує, роздеруть на сувеніри. Путін і Янукович спрацювали як одна команда, їх змова була відома ще тоді, коли не підписали договір про асоціацію з Євросоюзом. Дві ганебні постаті в історії, які на власний розсуд вирішили розпорядитися територією та життям українців. Початок війни в Україні – дай Боже, поки без пострілів – якоюсь мірою змінив сприйняття останніх подій: менше почали згадувати Януковича, менше уваги Майдану, забуваються доморощені «тітушки»… Вся увага прикута до Криму й до російської агресії, хоча ситуація, що склалася сьогодні, це продовження Майдану та «бігаючого Януковича»: спочатку нас захотів відстріляти Янукович – не вдалося йому, і тоді на Україну пішла «важка артилерія» у вигляді Путіна, але й у нього це не вийде.

Багато українців подумали, що із загибеллю Небесної сотні закінчились усі жахіття, але ще зарано спати спокійно. Знову на екранах уніформа, що нагадує «Беркут», але замість беркутівських кийків – уже автомати й «чисто русский язик» для спілкування, замість київського Майдану – тепер Севастополь. Те, що не завершив перший кат, намагається довершити другий кат. Чи існує різниця між цими двома нелюдами? Існує: у Путіна нажито 40 мільярдів доларів за рахунок російського народу, а в Януковича – 12 мільярдів за рахунок українського. Останній не встиг обдерти нас на більше, бо часу забракло: Майдан його злив, наче в золотий унітаз, але якби посидів ще стільки, скільки Путін у Росії, то встиг би і 50 мільярдів наскладати. На території України йде війна за власні мільярди, за мільярди Путіна і Януковича.

Протягом останніх століть Росія ніколи не відмовлялась від України та Криму, ніколи правителі Росії не ставилися до України, як до молодшої сестри, вони завжди були для нас «старшим російським братом» і спілкувалися з нами на рівні «пана і хлопа». Дивним чином російський царизм трансформувався в російських генсеків, а потім і в російських президентів, ставлення яких до України завжди було однаковим: територія і вихід до Чорного моря – будь-якою ціною.

Поки що новий уряд України не може упередити дії «російського карлика»: інформаційну війну ми наразі програємо, кримчани нас сприймають за банди націоналістів, хоча самі вони – теж націоналісти; не перекрили кордони, аби в Україну не переправляли вже бєлгородських «тітушок», які вчинили в Харкові криваві побоїща; не арештували Януковича і дозволили йому залишити Україну та стимулювати агресію Путіна з території самої Росії. Але помилки уряду стимулювали інший процес: тисячі резервістів атакують військкомати, аби їх призвали на захист територіальної цілісності України. Бажаючих воювати з російською агресією дуже багато: той, хто не відзначився на Майдані, хоче надолужити у війні. А таких резервістів в Україні до 800 тисяч – це величезна сила. То хіба нас можна перемогти?

Янукович навмисно знищував Збройні сили України протягом свого короткого панування, знав або планував цей сценарій, підгодовував «Омони», «Беркути» й водночас доводив до жебрацтва армію. Але загроза втрати суверенітету призводить до ще одного феномену: різко скорочуються правопорушення й гуртуються у спільну справу навіть колишні недруги. На мітинги проти агресії Росії виходять і члени ПР, і громадяни російського походження.

Коли почалася агресія, у ЗМІ стали згадувати й Адольфа, і Гебельса, ототожнюючи їх із Путіним. У 1936 році Німеччина приймала літню Олімпіаду в Берліні, і це вже була фашистська Німеччина, яка декларувала мир та злагоду в ім’я розвитку країн та олімпійського руху. Але потім Гітлер захоплює Австрію, Судети і в 1939 році вторгається в Польщу. Так само й Путін: спочатку проводить Олімпіаду з виглядом великого миротворця, а через тиждень вводить війська на територію України – ну чим він кращий за Адольфа? А інформаційна війна проти України? Вона теж ведеться Путіним в кращих традиціях фашистів, як вів її головний фашистський спікер – Гебельс: суцільна брехня та залякування. Яка ж різниця між Путіним і Адольфом? У Адольфа не було стільки грошей, як у Путіна, а тому Путіна краще порівнювати з російськими царями. По суті, він себе так і веде – як цар. «Обезбашений» і хворий Путін тримає в своїх руках «ядерний чемоданчик», а це вже дуже небезпечно, бо Україна свого часу необачно відмовилась від ядерної зброї – ось коли про це треба пожалкувати! Тепер Україна подумає про збагачення урану, який у неї є. Ми в небезпеці, а тому треба бути разом, пліч-о-пліч протистояти російській агресії, на яку її благословив патріарх Кирило, котрий усіх нас вважає «раскольниками и отступниками», що наштовхує на думку про «упразднение» іноземного патріарху на території України як такого, що несе загрозу суверенітету нашої держави.

А що ж у нас, у Прилуках? А в нас зняли металевого ідола, який ніс негатив для міста, зняли й живого містечкового ідола – міського голову, хоча зняти його – це ще не вся справа. Зняли й міського секретаря та призначили нового, який поки нікого не зняв – то ще попереду. На районній сесії намагалися зняти голову районної ради та голову адміністрації, які особливо й не противились, бо цей процес – об’єктивний, і сприймати його треба спокійно. Прилучани збиралися не на одне Віче, поминали загиблих, організували групи самооборони, що патрулюють вулиці міста разом із міліцією. А сьогодні прилучани вже добровільно йдуть до військкоматів.

А ще трапилось у нас дещо цікаве: в наше місто завітав «Дон Кіхот» Лабазов, який намагався взяти владу в Прилуцькому районі, бо у Прилуках він не встиг її захопити. Проґавив, хоча й обіцяв приїхати на БТРі та встановити своє панування у Прилуках. Замість цього прилучани зняли його портрет, що висів у міській раді. Під час засідання районної сесії раптово відчинилися обоє дверей, і до залу в супроводі хлопців із Майдану увірвався наш герой в обладунках лицаря – це без перебільшення, металеві пластини висіли навіть нижче пояса. Хто це бачив, на мить втратив дар мови, а потім – регіт. Наш «герой» за просто так нічого не робить, тож уявляю, за яку суму він начудував. А в довершення його лицарського образу – перев’язана рука в гіпсу, яка вже давно мусила бути здоровою, але ж лицар та ще й поранений – це ж, на його думку, вражаюче. Але він не знав, що в його «послугах» немає потреби, не знав він і того, що в залі перебувала автор статті та прилуцькі козаки. Шкода, що було використано хлопців-майданівців, які нічого не знають про нього та про його театральні таланти, з якими дуже обізнані прилучани. Участь у народній революції гріх використовувати для власного піару, гріх тягти на себе плащаницю мученика, коли таким мучеником не являєшся. Гріх ідею Майдану опускати до рівня блюзнірського вигляду чи то матроса Желєзняка, чи то Дон Кіхота.

І наостанок – важливе повідомлення: хто платив Лабазову гроші за майбутні посади, ці посади не отримає. Прохання всіх обдурених звертатися до редакції газети «Град Прилуки».

Слава Україні! Тримайте порох сухим.

Ольга Костюк

Прочитано 1870 разів
Оцінити матеріал
(6 голосів)
Опубліковано в Є проблема
Web-editor

Веб-редактор та адміністратор сайту.

Website : gradpryluky.info

Написати коментар

Переконайтеся, що Ви заповнили поля, помічені зірочкой (*). HTML коди заборонені.

Фото зі статті

У «Послуги» новий керівник Зовсім нещодавно ми дізналися про...
«Уже майже 20-те число, а квитанції за електроенергію ще немає»,...
За результатами 2018 року до загального фонду бюджету міста...
Прибудинковим територіям також перепало Цього року як ніколи...
Про прилуцькі маршрутки можна складати легенди. Неввічливі...
В одному з минулорічних випусків газети ми говорили про...
Кошти для мiської лiкарні Прилуцька центральна міська лікарня...
УКРАЇНАПрилуцька міська радаЧерніГівської областіВИКОНАВЧИЙ...
Кожен із нас, мабуть, потрапляв у ситуацію, коли маршрутка чи...
Кадрові зміни   Уже, мабуть, учетверте на розгляд сесії...

Хто на сайті

Зараз 1108 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама