№ 46
15  листопада  2017 року

Є проблема

Є проблема (74)

Середа, Квт. 22 2015

Усі знають про правила благоустрою міста, декому відома й стаття Адміністративного кодексу України під номером 152, а хтось є занадто вихованою людиною, щоб просто так розкидати сміття на вулицях рідного міста й чинити вандалізм над культурними пам’ятками. Але переважній більшості на ці закони моралі й етики начхати. Тому навіть не знаю, що гірше: відчувати себе зовсім безсовісною людиною чи переживати жахливі докори сумління…

 

ЖЕРТВА СОЦІАЛЬНИХ ПОЗИЦІЙ

Намагаючись перевірити, як працює не так давно створений орган дотримання порядку – «Муніципальна поліція», вирішила особисто побувати в шкурі добросовісної «шестірки». Одразу ж після задуманого абсолютно випадково довелося застати картину спалювання сміття по вулиці Пушкіна, перед тим – у дворі школи №7, де виходили на прогулянку діти, а на приватному подвір’ї за якихось п’ятнадцять метрів від ґанку навчального закладу горіли кучугури листя, піднявши стовп диму завбільшки з саму школу. Але моя реакція на ці випадки скоріше зводилася до самовиправдовування нестачею часу. Коли ж у прекрасну сонячну пору я зайшла до двору своєї багатоповерхівки та побачила, що й тут палять, діватися було нікуди. Я стояла за сто метрів від «палія» й налаштовувалася на серйозну розмову. Чоловік сидів із граблями на лавці біля дитячого майданчика, приязно розмовляв зі старенькою бабусею. Його невимушений господарський вигляд збив мене з пантелику. Але ж так робити не можна! Одразу спало на думку не псувати нерви й не накликати на себе косі погляди сусідів, а викликати тихенько «Муніципалку». Що ж, не все так просто… Згадалася мама, яка, мабуть, так само зараз прибирає на городі й спалює сухе листя. Ще й ціни в магазинах просто шалені, а тут людина, яка в принципі безкорисливо прибирає двір для всіх мешканців, можливо, навіть не знаючи про штрафи в розмірі від 340 до 1360 гривень за подібне «доброчинство», постраждає від моєї педантичності.

«Підійду й попереджу про штрафи…» – подумала я. Зробила декілька кроків і зупинилась: «Вони, в кілька разів старші за мене, зараз накинуться й почнуть розводити пристрасні промови про ЖЕКи, переведуть усе на політику, підтягнуться іще сиві леді – й мені точно буде непереливки». Злякалася бути правильною – це ж треба так! Десять хвилин роздумів про можливі наслідки, і я вже не свідома людина, а жертва соціальних позицій.

 

ЗАПОБІГТИ, А НЕ ПОКАРАТИ

«Муніципалка» вже зробила перші кроки, але поки що на рахунок міського бюджету перепало лише близько двадцяти п’яти оформлених спільно із санітарно-екологічним сектором штрафів. Це зумовлено в першу чергу тим, що робота «Муніципальної поліції» спрямована не на те, щоб покарати нерадивого жителя, а запобігти порушенням правил благоустрою міста. Тому від заснування контролюючого органу в жовтні минулого року, коли на балансі поліції чистоти перебував тільки один працівник, і до сьогодні, коли їх стало вже четверо, робота була досить плідною, але непомітною.

– Працівники «Муніципальної поліції» – представники силових структур,– говорить керівник організації Сергій Кирієнко. – Вони мають ненормований робочий графік та працюють у постійному русі. Патрулювання вулиць розпочинається об одинадцятій ранку, а закінчується близько двадцятої. За цей час виконавці прочісують місто і реагують на виклики городян.

Протоколи працівники поліції виписують рідко, зазвичай уже після попереджень про відповідальність. Фіксуючи факт порушення правил благоустрою, вони проводять профілактичні бесіди з порушниками й відпускають «улов», як це роблять добросовісні рибалки, піймавши щупачка. І совісно, й болісно, коли навіть поліція шкодує народ. Усі ми люди, тож давайте згадувати про це не тільки тоді, як справа вже зроблена і, щоб уникнути її результатів, залишається давити на жалість правосуддя.

Любов Рубан

 

 

Трохи статистики

Із 14 по17 квітня КП «Муніципальна поліція» та головним спеціалістом санітарно екологічної служби проведені рейди-перевірки по визначенню санітарного стану вулиць і контейнерних майданчиків. Перевірено виконання завдань із благоустрою установами, підприємствами й закладами різних форм власності у центральній частині міста. За результатами перевірок було надано приписи. Складено акти обстеження опор електричних мереж, які перебувають на балансі відокремленого підрозділу Прилуцького району електричних мереж ПАТ «Чернігівобленерго». Спільно з працівниками Прилуцького міськвідділу внутрішніх справ проведено рейди по запобіганню стихійній торгівлі на вулицях міста.

Середа, Квт. 01 2015

Сесія міської ради 26 березня пройшла, як сирота: не було ні голови, ні прокурора, ні начальника міліції. Як виявилося, міський голова поїхав до Києва, – начебто вибивати гроші на зарплати бюджетникам разом із Олегом Дмитренком. Проте в Міністерстві фінансів їх ніхто не чекав, просто голові потрібно було під будь-яким приводом покинути місто, щоб не дати нікому шанс його зняти на сесії. Але бігати від депутатів і жінок із ЖЕКу постійно не вдасться, тим більше, депутати того дня й не думали оголошувати йому недовіру, адже що голова вже «прогнувся» й дав змогу маніпулювати собою при призначенні Дмитра Іванова, як говорилося раніше.

Актуальним було інше питання: чи почують прилучани звіт прокурора та начальника міліції? Саме цього бажали працівники ЖЕКу, які вже 10 місяців ходять до мерії з чолобитною, аби повернули на підприємство вкрадені кошти. Справу про розтрату 140 тисяч гривень керівництвом «Прилукижитлобуду», прокуратура вже закрила, тож роботу прокуратури визнати як задовільну навряд чи вдасться. Вистачає питань і до міліції. Тому потрібно призначати позачергову сесію саме з питання звіту правоохоронних органів.

Середа, Бер. 25 2015

Коли Дмитра Барнаша обрали міським головою, то говорили, що це єдиний мер від «Свободи» на лівобережній Україні. Пройшов рік, і вже зараз констатуємо факт, що це не єдиний свободівець, який перестав бути патріотом і став керованою особою. Події на міській сесії 19 березня можна охарактеризувати як переворот свідомості та совісті – нас, прилучан, перевернули й кинули під ноги «п’ятої колони». Чому «п’ятої»? А тому, що існує східний фронт і фронт внутрішній. Хлопці воюють там, а нам доводиться воювати з тими, хто бажає знову сісти на грошові потоки, для кого інтереси держави й міста – дріб’язок, що поміститься в одній кишені.

Якщо сказати простіше, нашому голові депутати вирішили 26 березня висловити недовіру. Він заметався, що й було потрібно декому, і тоді йому дали вибір: або йдеш, або даєш згоду на Дмитра Іванова, який повинен стати заступником міського голови, щоб спрямувати грошові потоки інвестицій до Прилук, а з Прилук – по кишенях. Зліпили цього Дмитра Іванова «из того, что было», швидко й оперативно порушили закон, приправили словами «я його сам запросив, і він погодився», пролапшали по вухах супер-біографію «вже чоловіка», який «підставить плече Прилукам», бо виявилось, у Прилук немає ні плечей, ні розумних керівників, і саме на нього так довго чекало місто над Удаєм. Перед цією оборудкою до Прилук телефонував Костянтин Лубенцов – поки що заступник губернатора за квотою «Свободи» – і умовляв проголосувати за «професіонала Іванова».

Середа, Січ. 21 2015

або Залізничні пригоди Василя у московському поїзді

 

Правомірний співмешканець моєї квартири, його величність Василь Васильович, передчував у той день щось неладне. Його тривожили різні звуки й запахи, він намагався задушити ковдру, вбити хижачку атласну штору, що заважала йому підглядати за собаками у вікно, та будь-якими шляхами оминути кімнату, в якій знаходилася вісниця апокаліпсису – пластмасова корзина для транспортування малогабаритних тварин. Втім, назвати падишаха всіх персидських котів Василя малогабаритним досить складно. Його п’ять кілограмів натурального попелястого хутра і в міру вгодованого тіла не без труднощів розлягались у цій же корзині, залишаючи зовсім трохи простору для улюбленого заняття в умовах ув’язнення: посильного штурму кришки карцеру, аж поки відчуття того, що знаряддя тортур відірвалося від землі, не примусить його вкрити лапами чорну морду й замовкнути на довгі години поїздки зі Звенигородки Черкаської області до рідних Прилук.

Середа, Груд. 24 2014

Уже котрий місяць продовжується епопея з проблемами комунального підприємства «Прилукижитлобуд». Періодично в пресі з’являються статті то про кримінальні справи, то про великі суми вкрадених грошей. При цьому без судових рішень у засобах масової інформації висуваються обвинувачення конкретним особам. У чому ж справа? У чому суть проблеми?

Комунальне підприємство «Прилукижитлобуд», котре жителі міста називають просто ЖЕКом, надає послуги з утримання будинків та прибудинкових територій. До його обов’язків входять: прибирання прибудинкових територій, обслуговування електромереж, димовентиляційних каналів, покрівель, підвалів, ліфтів, водостічних систем, освітлення під’їздів і підвалів, електропостачання ліфтів (оплата електроенергії, що витрачається на вказані потреби), поточний ремонт конструктивних елементів будівель – під’їздів, покрівель, вимощення, панельних швів у панельних будинках, водостічних систем та елементів зовнішнього упорядження будинків, тобто лавочок біля будівель, дитячих і спортивних майданчиків. Названі обов’язки повинні виконуватись із періодичністю, визначеною рішенням виконавчого комітету Прилуцької міської ради та прописаною в договорі з власниками квартир будинків, що обслуговуються даним підприємством.

Підприємство працює, маючи в штаті в середньому 100 осіб, які протягом усього року виходять на роботу та щомісячно отримують заробітну плату відповідно до штатного розпису. Тобто якщо працівник пробув на роботі, він повинен отримати заробітну плату. При цьому не має значення, чи працівник та підприємство надало заявлену у вищевказаному договорі послугу своїм клієнтам – мешканцям будинків, чи ні. Адже кошти надходять на підприємство щомісячно, в сумах відповідно до затверджених у 2012 році тарифів. Наприклад, коли взимку, при морозах, роботи з поточного ремонту не проводяться, бо технологічно їх проведення не допускається, то працівники, які в інші пори року зазвичай виконують такі роботи, отримують заробітну плату, а послуга не надається. А влітку, коли можливо виконувати всі роботи, працівникам необхідно сходити в оплачувану відпустку відповідно до вимог чинного законодавства.

А хто хоче сплачувати за те, чого немає? Продовжує існувати стара добра «радянсько-ЖЕКівська» система, коли одні працюють, а інші постійно незадоволені роботою ЖЕКу. При цьому для держави та державних органів головне, що підприємство працює в законний спосіб і сплачує податки. Для місцевої влади добре, що є підприємство, яке можна зобов’язати виконати потрібні роботи для міста безкоштовно, бо Власником такого підприємства є територіальна громада в особі міської ради. Для пересічних мешканців добре, що є кого звинувачувати в проблемах, які виникають у житлових будинках і які повинне (!) вирішувати комунальне підприємство, бо воно отримує кошти мешканців за надання якісних послуг.

Все правильно. Але коштів мешканців вистачає лише на утримання працівників і сплату податків. А от для надання послуг відповідної якості потрібно закупити якісний матеріал, придбати пальне, запчастини до застарілої техніки, при цьому вписатись у дотендерну суму, тобто в 99,9 тисячі гривень по кожному виду матеріалів, при постійному збільшенні цін, і при цьому не піднімати тарифи на послуги.

Як це зробити? В інших містах України уже не перший рік існує практика найму на виконання певних видів робіт, що входять до послуги з утримання будинків та прибудинкових територій, підрядних підприємств. Це дає змогу звільнити комунальне підприємство від необхідності постійного утримання працівників, які виконують сезонні роботи; зменшити кількість адміністративного персоналу, що оптимізує витрати на надання послуги; не проводити тендери для закупівлі матеріалів, бо роботи виконуються з матеріалів підрядника; зменшити податкове навантаження по сплаті податку на додану вартість.

Подібну практику частково перейняло і КП «Прилукижитлобуд». Ще з 2007 року технічне обслуговування ліфтів у міських багатоповерхівках виконує підрядна організація, яка має відповідну ліцензію. У 2 півріччі 2013 року на виконання робіт із поточного ремонту покрівель із рулонних матеріалів було найнято два підприємства з Києва та Луганська, виконано робіт на 404,4 тисячі гривень. До речі, у Статуті підприємства дійсно є вимога погодження з Власником об’єднання своєї господарської діяльності з іншими суб’єктами господарювання. Тільки чомусь попереднє керівництво не погоджувало таких питань із міською радою. Бо за іншим пунктом Статуту, який, до речі, затверджували ті ж депутати міської ради, підприємство може діяти самостійно.

У 2014 році підприємством укладені з новоствореними місцевими підприємствами договори на виконання робіт із поточного ремонту покрівель із рулонних матеріалів, ремонту панельних швів та на прибирання частини прибудинкових територій. Визначені договорами роботи виконані, про що є акти виконаних робіт. Виконано робіт на 1050,6 тисячі гривень, із них ремонт покрівель – 538,6 тисячі, ремонт панельних швів – 105,8 тисячі, прибирання прибудинкових територій 406,2 тисячі гривень.

Підрядні підприємства дійсно є новоствореними. Більше того, до одного з них переведено двірників комунального підприємства «Прилукижитлобуд», які й до цього часу там працюють. Кількість двірників підприємства відповідає нормам, що встановлені для прибирання площі, визначеної згідно договору. Вони офіційно працевлаштовані, отримують заробітну плату та мають усі соціальні пільги, встановлені законодавством. І що поганого в тому, що в місті з’явився новий суб’єкт господарювання, якщо він діє в законодавчій площині?

Що відбулося внаслідок виконання робіт і надання послуг підрядними підприємствами? По перше, вирішена проблема можливості надання послуги з ремонту покрівель, бо з червня КП «Прилукижитлобуд» отримало заборону на проведення робіт із газовими балонами, що за технологією застосовуються при ремонті покрівель із м’яких рулонних матеріалів. Тобто в найкращий час для ремонту покрівель, а саме влітку, підприємство повинне було призупинити виконання робіт і не реагувати на звернення мешканців щодо ремонту покрівель. Тому терміново було укладено договір на виконання таких робіт із іншим підприємством, яке може виконувати ці роботи. Ремонти покрівель виконувалися включно по листопад 2014 року. І навіть такі великі обсяги виконаних робіт не змогли задовольнити повністю всіх мешканців, котрі звертались до КП «Прилукижитлобуд» з приводу ремонту покрівель, що протікають.

Щодо необхідності проведення тендерної процедури при визначенні виконавця робіт із поточного ремонту покрівель і ремонту панельних швів, то, згідно з наказом Мінекономіки від 26. 07. 2010 року №921 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі», предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 20 і 27 частини першої статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» та на основі Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010. Слід зазначити, що в контексті законодавства з питань державних закупівель поточний ремонт належить до послуг, тоді як капітальний ремонт відноситься до робіт. При цьому капітальний ремонт передбачає обов’язкову наявність проектно-кошторисної документації, тоді як поточний ремонт можна проводити на підставі дефектних актів. Пункт 2.2. вищезазначеного Порядку визначає, що «Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за об’єктами будівництва на основі Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013.» Отже, тендерна процедура повинна проводитися при наданні послуги з поточного ремонту на суму, що перевищує 100 тисяч гривень по кожному житловому будинку, який і є окремим об’єктом будівництва. Фактично вартість наданої послуги з поточного ремонту по кожному будинку не перевищує дотендерну суму.

Щодо якості наданої послуги, то тут визначальною повинна бути думка експертів із будівництва. Якщо ж є мешканці, незадоволені якістю ремонту покрівлі, що проводився в поточному році, їм необхідно звернутися до КП «Прилукижитлобуд», і виконавець робіт буде зобов’язаний усунути недоліки.

Тепер щодо використання бюджетних коштів, які за рішеннями міської ради були передані КП «Прилукижитлобуд» на поповнення Статутного фонду підприємства. За своєю економічною та господарською суттю, коли Власник надає кошти на збільшення Статутного капіталу підприємства, то він набуває більших корпоративних прав у цьому підприємстві. А кошти, що надійшли на підприємство, можуть направлятися як на капітальні, так і на поточні видатки. Бо це вже кошти підприємства, а не бюджету. І законодавство України, зокрема Господарський кодекс України, не містить обмежень щодо використання коштів Статутного капіталу суб’єктами господарювання.

КП «Прилукижитлобуд» зазначені кошти були направлені на виконання ремонтів ліфтів і конструктивних елементів будівель, у тому числі й покрівель, і панельних швів. Таким чином, підприємство кредитувало мешканців житлових будинків, для яких вартість поточного ремонту перевищує щорічну суму надходжень по будинку на виконання вказаних робіт. У подальшому мешканці сплатять згідно тарифу, і кошти повернуться на підприємство.

До речі, про кредити. Є таке поняття, як податковий кредит по податку на додану вартість. Мабуть, не всі жителі міста знають, що відповідно до податкового законодавства України кошти, які отримує житлово-комунальне підприємство як плату за послуги, підлягають оподаткуванню податком на додану вартість. Це означає, що з кожної сплаченої мешканцями гривні підприємство має сплачувати до державного бюджету 20% податку на додану вартість (ПДВ). Це становить 17 копійок, а на послуги направляється решта, тобто 83 копійки.

При використанні в процесі надання послуги придбаних матеріалів чи послуг підприємство отримує податковий кредит на суму податку, що є у вартості куплених матеріалів чи послуг. При використанні власних трудових ресурсів підприємство не має права на податковий кредит. А отже, 20% ПДВ сплачується. А при виконанні робіт підрядними підприємствами, тобто тими, що виконують роботи за договорами, на суму, яка дорівнює 20 відсотків коштів, сплачених виконавцю за виконані роботи, підприємство має змогу менше сплатити податку на додану вартість, тобто отримує податковий кредит. Дані кошти повертаються підприємству та використовуються на надання послуги.

Розглянемо вищезазначене на порівнянні деяких показників травня та жовтня 2014 року. За прибирання прибудинкової території щомісячно мешканці сплачують комунальному підприємству «Прилукижитлобуд» 172,5 тисячі гривень. Із отриманих коштів 20%, що складає 28,8 тисячі гривень, необхідно сплатити до бюджету як податок на додану вартість. На надання послуги залишається 143,7 тисячі гривень, бо при використанні трудових ресурсів підприємство не має права на податковий кредит. Цю ситуацію вдалося змінити при укладанні договору на виконання робіт із прибирання з іншим підприємством. За умовами договору підприємство-підрядник обслуговує 184685,4 кв. м прибудинкової площі, що становить 55% території, яка обслуговується. Витрати з послуги на прибирання для підприємства склали у травні 158 тисяч, у жовтні – 160,4 тисячі гривень.

 

Дохід, тис. грн.

Податкові зобов’язання по ПДВ, тис. грн.

Витрати, тис. грн.

Податковий кредит по ПДВ, тис. грн.

До сплати ПДВ, тис. грн.

Травень

143,7

28,8

158,0

0

28,8

Жовтень

143,7

28,8

160,4

13,9

14,9

Як видно, підприємству вдалося зберегти майже 15 тисяч гривень. Загалом, враховуючи виконані роботи на 1050,6 тисячі гривень, КП «Прилукижитлобуд» отримало податковий кредит на 175,1 тисячі, а отже, може використати ці кошти на надання послуг.

Крім економічної вигоди для підприємства, залучення підрядного підприємства для надання послуги з прибирання прибудинкової території несе економічну вигоду і для мешканців багатоповерхівки. До прикладу, для мешканців схожих будинків у в/м 12 (№94 та №96), тариф за прибирання для яких рівнозначний і становить 31 копійку (без ПДВ), фактична вартість послуги склала:

 

Плановий тариф, грн. на 1 кв. м

Фактичні витрати, грн. на 1 кв. м

Виконавець робіт із прибирання прибудинкової території

Травень-2014

Жовтень-2014

в/м 12, №94

0,31

0,35

0,40

КП «Прилукижитлобуд»

в/м 12, №96

0,31

0,40

0,28

ТОВ «Рембудсервіс-Прилуки»

 

Чому так відбувається? Бо в КП «Прилукижитлобуд» крім робітників, які безпосередньо надають послугу, є ще персонал, що послугу не надає, але без нього не може працювати комунальне підприємство. Він потрібен для виконання функцій управління господарською діяльністю підприємства та дотримання законодавчих вимог держави. Це керівник, інженери, бухгалтери, паспортисти та працівники абонентського відділу. До речі, на кожному комунальному підприємстві є свій відділ по роботі з абонентами, у якому задіяні від 4 до 8 осіб. Витрати на утримання такого персоналу, а також адміністративних будівель і транспорту підприємства, називаються накладними витратами. І чим більше послуг надає підприємство, чим більше в нього абонентів, тим більші накладні витрати підприємства. А такі витрати збільшують вартість послуги, яку безпосередньо надає підприємство. Тоді як у приватних підприємств, які спеціалізуються на одній чи двох видах робіт і послуг, накладні витрати значно менші. А отже, і вартість послуги для кінцевого споживача є нижчою.

Ще багато можна говорити про вигоди та недоліки в роботі комунального підприємства «Прилукижитлобуд», Власником якого є територіальна громада міста Прилуки в особі міської ради, а не безпосередньо депутати міської ради чи міський голова. І яким бути підприємству – радянського зразка чи сучасного, – вирішувати безпосередньо Власнику. А звинувачувати, якщо є порушення, мають право тільки відповідні правоохоронні та судові органи.

Зрозуміло одне. Без реформування житлово-комунального господарства міста в цілому неможливо обійтися, бо з кожним роком витрати прилучан на житлово-комунальні послуги збільшуються, а якість послуг не покращується. Постійно зростають бюджетні видатки на послуги з вивезення сміття, благоустрою та освітлення міста, ремонту доріг. Відповідно до законодавства проводяться тендери, визначаються переможці, а якість виконання вказаних робіт залишає бажати кращого.

Потрібен контроль громади, який буде забезпечуватися шляхом висвітлення всієї інформації на сайтах комунальних підприємств. Праця по їх створенню вже розпочата відповідно до розпорядження міського голови від 16 грудня 2014 року №329 «Про створення та функціонування офіційних веб-сайтів комунальних підприємств міської ради», яким у місячний термін зобов’язано керівників виконати цю роботу.

Дмитро Барнаш,

Прилуцький міський голова

Середа, Груд. 17 2014

Розв’язання та вирішення надзвичайно важливих і гострих проблем нашого міста – це щоденний мій клопіт. Вимоги сьогодення ставлять переді мною непрості завдання, які під силу виконати тільки за підтримки громади – кожного з вас. Єдиним бажанням і завданням на посаді міського голови, яку ви мені довірили, є забезпечення соціальної та економічної стабільності в місті, створення комфортних умов для проживання. Це можна реалізувати, тільки змінивши старі підходи на нові, тільки шляхом проведення реформ. Більшість людей так влаштовані, що з недовірою сприймають зміни. Інколи це правильно. Здорова й конструктивна критика тільки вибудовує правильний шлях. Моя мета – намагатися врахувати інтереси кожної людини, яка живе в нашому місті. Глибоко переконаний, що тільки у співпраці та порозумінні можна досягнути позитивного результату.

Страница 7 из 13

Фото зі статті

Шановні працівники радіо, телебачення та зв’язку! Щиро вітаю...
Оплачуване хобі – два слова, що сповна характеризують роботу у...
Шановні прилучани!Щиро вітаю вас із професійним святом –...
Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного...
У затишній залі Прилуцької центральної районної бібліотеки...
БЕРЕЖНА СВІТЛАНА – вантажник, 4000 грн, тел. (095)4137649.ВОРОБЙОВА...
Шановні працівники соціальної сфери!Прийміть найщиріші вітання...
Щорічно восени, в першу неділю місяця листопада, у всієї нашої...
Зараз кожен у Прилуках знає: хочеш придбати якісне й недороге –...
28 жовтня – День звільнення України від фашистських...

Хто на сайті

Зараз 442 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама