№ 16
18  квітня  2018 року

Є проблема

Є проблема (85)

Середа, Лип. 15 2015

Як ви, шановні жителі міста, знаєте, в Прилуках створена ініціативна група «Комфортне місто», яка зверталася до вас із проханням допомогти у відбудові нашого стадіону «Супутник» та ремонті ДЮСШ. Я бачив набагато ліпші часи із життя міського стадіону, коли він був однією з кращих споруд не тільки Чернігівщини, а й України, коли на «Супутнику» виступали з концертами популярні колективи області та країни, проходили Спартакіади, першість міста з футболу за участю 14-16 команд. До Прилук залюбки приїздили кращі футбольні команди України, ветерани київського «Динамо», збірна ветеранів Радянського Союзу… «Супутник» збирав на своїх трибунах від 5 до 8 тисяч уболівальників!

Як ви всі чудово пам’ятаєте, на початку 2000-х років хтось комусь дозволив розібрати стадіон. Потреби в цьому не було жодної – наш із вами стадіон «Супутник» знаходився в чудовому стані. Але що зроблене, те зроблене. Проходили вибори, і всі, хто брав у них участь, обіцяли відбудувати стадіон і допомогти Прилуцькій ДЮСШ, яка виховала чемпіонів світу, Європи, СРСР, України.

Нинішній міський голова Дмитро Барнаш зі своєю командою, ідучи на вибори, одним із пунктів своєї передвиборчої програми гарантував усіляке сприяння тим підприємствам і підприємцям, які допоможуть відновити й реконструювати стадіон «Супутник», відремонтувати ДЮСШ. Ініціативну групу «Комфортне місто» та її починання першим підтримав саме міський голова. Представляючи мене колективу ДЮСШ як в. о. директора, мер міста пообіцяв усебічну підтримку в наведені порядку на прилеглій території ДЮСШ, – а це весь стадіон із трибуною, що потребує капітального ремонту, три футбольні поля, одне з яких іще потрібно доробити, два штучні майданчики, на яких тренуються всі діти та дорослі Прилук (вони також потребують капітального ремонту), бігова доріжка, яку настав час узагалі замінити. Але штат працівників ДЮСШ не дозволяє підтримувати навіть косметичний порядок на такій площі.

Середа, Лип. 08 2015

Рахуючи години, я слухала розмови людей, які були поблизу мене. Вони шуміли, кашляли, реготали, їли, пили, складали й розкладали постільну білизну, шаруділи замками своїх дорожніх сумок… Увесь одинадцятий вагон потягу «Миколаїв-Москва» переповнювали українці, які їхали в Росію на роботу або до рідних у гості. Лише одна жіночка їхала в ту сторону додому.

До того часу я вважала, що кожен українець – патріот, не враховуючи певних регіонів, та в один момент зрозуміла протилежне. Чоловіки сперечались і кричали один на одного, бо кожен має свою точку зору, і це нормально. Жінки лаялися та, ніби тиснучи одна на іншу, намагалися донести свої думки щодо проблем в Україні, – так, ніби тільки їхня думка є правильною. І лише Ольга Павлівна, з якою я трохи згодом познайомилася, сиділа сумна й слухала їхні розмови. Вона жодного разу не втрутилася в суперечки і дуже мене зацікавила своїм умінням лишатися осторонь суспільної колотнечі.

Коли я вирішила підсісти до жінки та просто поговорити, вона посміхнулася… Не буває випадкових зустрічей, думаю я сьогодні, адже її історія до глибини душі вразила мою дев’ятнадцятирічну свідомість.

Середа, Черв. 17 2015

Уже близько місяця цілий квартал по вулиці Соборній завалений гіллям, яке зрізали дбайливі працівники ПРЕМ, аби запобігти пошкодженню лінії електромереж. Але жителі цієї вулиці, починаючи з 93-го будинку, аж ніяк не раді тому, що електрики під корінь зчесали фруктові дерева, а деякі переполовинили й зовсім знівечили. Абрикоси, вишні, алича, які ще з весни були обрізані й оброблені розчинами проти шкідників, як затяті вороги полягли в боротьбі з РЕМівцями.

 

У цій ситуації жителі Соборної втратили не лише вже зав’язані плоди й таку бажану тінь, що вберігала вікна осель від палючого сонця, а й надбали гори сухого гілля, яке ПРЕМ їм залишив із вказівкою «без коментарів». Цікаво й те, що ближче до центру міста по цій же вулиці себе вільно почувають дійсно ошатні крони, віття яких навіки прикипіло до дротів, але вони залишилися недоторканими.

Середа, Черв. 10 2015

Майже кожен із нас має цікаві історії, так звані колапси, пов’язані з громадським транспортом, особливо маршрутками. Особисто в мене такого досвіду донедавна не було, бо надаю перевагу «автоп’яткам». Та ось і в мене настав час «Х». Так склалося, що потрібно було швидко дістатися до місця навчання. Як ви здогадалися, за іронією долі це був ранок – година пік для всіх, хто намагається потрапити на роботу чи навчання. Тож розпочну свою історію.

 

Ранок. Начебто все як завжди, крім одного «але», – я проспала… Із цієї миті все пішло шкереберть. Зрештою, похапцем зібравшись, вирішую для економії часу дістатися до навчального закладу громадським транспортом. Уже підійшовши до зупинки, починаю розуміти, що дорога буде «веселою».

Середа, Квт. 29 2015

Закон Божий говорить: «Спасіння людини можливе тільки у Христі. Спасіння, яке Христос дарував нам через Своє розп’яття на хресті і Воскресіння, продовжується в Церкві. Людство постійно знаходить Бога в тілі Христа – Церкві». Таким храмом і є собор Різдва Пресвятої Богородиці в Прилуках, який, окрім того, визнаний пам’яткою архітектури, адже це один із цікавих прикладів зрілого класицизму в Україні. Розташований у центральній історичній частині Прилук, він є візитною карткою нашого міста.

 

Собор із окремою дзвіницею, яку знищено, був першою з відомих церков у Прилуках. У 1618 році збудована дерев’яна соборна церква Різдва Пресвятої Богородиці. У 1697 році на її місці спорудили нову, теж дерев’яну, яка загинула під час пожежі 14 вересня 1781 року. Після цього соборною на декілька років стала Спасо-Преображенська церква.

Середа, Квт. 22 2015

Усі знають про правила благоустрою міста, декому відома й стаття Адміністративного кодексу України під номером 152, а хтось є занадто вихованою людиною, щоб просто так розкидати сміття на вулицях рідного міста й чинити вандалізм над культурними пам’ятками. Але переважній більшості на ці закони моралі й етики начхати. Тому навіть не знаю, що гірше: відчувати себе зовсім безсовісною людиною чи переживати жахливі докори сумління…

 

ЖЕРТВА СОЦІАЛЬНИХ ПОЗИЦІЙ

Намагаючись перевірити, як працює не так давно створений орган дотримання порядку – «Муніципальна поліція», вирішила особисто побувати в шкурі добросовісної «шестірки». Одразу ж після задуманого абсолютно випадково довелося застати картину спалювання сміття по вулиці Пушкіна, перед тим – у дворі школи №7, де виходили на прогулянку діти, а на приватному подвір’ї за якихось п’ятнадцять метрів від ґанку навчального закладу горіли кучугури листя, піднявши стовп диму завбільшки з саму школу. Але моя реакція на ці випадки скоріше зводилася до самовиправдовування нестачею часу. Коли ж у прекрасну сонячну пору я зайшла до двору своєї багатоповерхівки та побачила, що й тут палять, діватися було нікуди. Я стояла за сто метрів від «палія» й налаштовувалася на серйозну розмову. Чоловік сидів із граблями на лавці біля дитячого майданчика, приязно розмовляв зі старенькою бабусею. Його невимушений господарський вигляд збив мене з пантелику. Але ж так робити не можна! Одразу спало на думку не псувати нерви й не накликати на себе косі погляди сусідів, а викликати тихенько «Муніципалку». Що ж, не все так просто… Згадалася мама, яка, мабуть, так само зараз прибирає на городі й спалює сухе листя. Ще й ціни в магазинах просто шалені, а тут людина, яка в принципі безкорисливо прибирає двір для всіх мешканців, можливо, навіть не знаючи про штрафи в розмірі від 340 до 1360 гривень за подібне «доброчинство», постраждає від моєї педантичності.

«Підійду й попереджу про штрафи…» – подумала я. Зробила декілька кроків і зупинилась: «Вони, в кілька разів старші за мене, зараз накинуться й почнуть розводити пристрасні промови про ЖЕКи, переведуть усе на політику, підтягнуться іще сиві леді – й мені точно буде непереливки». Злякалася бути правильною – це ж треба так! Десять хвилин роздумів про можливі наслідки, і я вже не свідома людина, а жертва соціальних позицій.

 

ЗАПОБІГТИ, А НЕ ПОКАРАТИ

«Муніципалка» вже зробила перші кроки, але поки що на рахунок міського бюджету перепало лише близько двадцяти п’яти оформлених спільно із санітарно-екологічним сектором штрафів. Це зумовлено в першу чергу тим, що робота «Муніципальної поліції» спрямована не на те, щоб покарати нерадивого жителя, а запобігти порушенням правил благоустрою міста. Тому від заснування контролюючого органу в жовтні минулого року, коли на балансі поліції чистоти перебував тільки один працівник, і до сьогодні, коли їх стало вже четверо, робота була досить плідною, але непомітною.

– Працівники «Муніципальної поліції» – представники силових структур,– говорить керівник організації Сергій Кирієнко. – Вони мають ненормований робочий графік та працюють у постійному русі. Патрулювання вулиць розпочинається об одинадцятій ранку, а закінчується близько двадцятої. За цей час виконавці прочісують місто і реагують на виклики городян.

Протоколи працівники поліції виписують рідко, зазвичай уже після попереджень про відповідальність. Фіксуючи факт порушення правил благоустрою, вони проводять профілактичні бесіди з порушниками й відпускають «улов», як це роблять добросовісні рибалки, піймавши щупачка. І совісно, й болісно, коли навіть поліція шкодує народ. Усі ми люди, тож давайте згадувати про це не тільки тоді, як справа вже зроблена і, щоб уникнути її результатів, залишається давити на жалість правосуддя.

Любов Рубан

 

 

Трохи статистики

Із 14 по17 квітня КП «Муніципальна поліція» та головним спеціалістом санітарно екологічної служби проведені рейди-перевірки по визначенню санітарного стану вулиць і контейнерних майданчиків. Перевірено виконання завдань із благоустрою установами, підприємствами й закладами різних форм власності у центральній частині міста. За результатами перевірок було надано приписи. Складено акти обстеження опор електричних мереж, які перебувають на балансі відокремленого підрозділу Прилуцького району електричних мереж ПАТ «Чернігівобленерго». Спільно з працівниками Прилуцького міськвідділу внутрішніх справ проведено рейди по запобіганню стихійній торгівлі на вулицях міста.

Страница 8 из 15

Фото зі статті

Сьогодні ми переживаємо не найкращі часи – часи, які, мабуть,...
Минуло чотири роки від подій, які назавжди змінили нашу країну й...
Зовсім недавно з’явилося слово «митець». Кожен із нас розуміє...
Купа шин під міською радою, лялька Баби Яги та свиняча голова з...
13 квітня в міському Будинку культури відбулася концертна...
Новий етап реалізації проекту НЕФКО Перший досвід проведення...
14 квітня студенти Прилуцького медичного училища на площі біля...
Якщо раніше ями на автошляхах «маскували» виключно з допомогою...
Місто над Удаєм 4 квітня вшановувало свого небесного покровителя...
Відповідно до розпорядження міського голови від 06 квітня 2018 року...

Хто на сайті

Зараз 1253 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама