№ 3
16  січня  2019 року

Є проблема

Є проблема (95)

Середа, Черв. 17 2015

Уже близько місяця цілий квартал по вулиці Соборній завалений гіллям, яке зрізали дбайливі працівники ПРЕМ, аби запобігти пошкодженню лінії електромереж. Але жителі цієї вулиці, починаючи з 93-го будинку, аж ніяк не раді тому, що електрики під корінь зчесали фруктові дерева, а деякі переполовинили й зовсім знівечили. Абрикоси, вишні, алича, які ще з весни були обрізані й оброблені розчинами проти шкідників, як затяті вороги полягли в боротьбі з РЕМівцями.

 

У цій ситуації жителі Соборної втратили не лише вже зав’язані плоди й таку бажану тінь, що вберігала вікна осель від палючого сонця, а й надбали гори сухого гілля, яке ПРЕМ їм залишив із вказівкою «без коментарів». Цікаво й те, що ближче до центру міста по цій же вулиці себе вільно почувають дійсно ошатні крони, віття яких навіки прикипіло до дротів, але вони залишилися недоторканими.

Середа, Черв. 10 2015

Майже кожен із нас має цікаві історії, так звані колапси, пов’язані з громадським транспортом, особливо маршрутками. Особисто в мене такого досвіду донедавна не було, бо надаю перевагу «автоп’яткам». Та ось і в мене настав час «Х». Так склалося, що потрібно було швидко дістатися до місця навчання. Як ви здогадалися, за іронією долі це був ранок – година пік для всіх, хто намагається потрапити на роботу чи навчання. Тож розпочну свою історію.

 

Ранок. Начебто все як завжди, крім одного «але», – я проспала… Із цієї миті все пішло шкереберть. Зрештою, похапцем зібравшись, вирішую для економії часу дістатися до навчального закладу громадським транспортом. Уже підійшовши до зупинки, починаю розуміти, що дорога буде «веселою».

Середа, Квт. 29 2015

Закон Божий говорить: «Спасіння людини можливе тільки у Христі. Спасіння, яке Христос дарував нам через Своє розп’яття на хресті і Воскресіння, продовжується в Церкві. Людство постійно знаходить Бога в тілі Христа – Церкві». Таким храмом і є собор Різдва Пресвятої Богородиці в Прилуках, який, окрім того, визнаний пам’яткою архітектури, адже це один із цікавих прикладів зрілого класицизму в Україні. Розташований у центральній історичній частині Прилук, він є візитною карткою нашого міста.

 

Собор із окремою дзвіницею, яку знищено, був першою з відомих церков у Прилуках. У 1618 році збудована дерев’яна соборна церква Різдва Пресвятої Богородиці. У 1697 році на її місці спорудили нову, теж дерев’яну, яка загинула під час пожежі 14 вересня 1781 року. Після цього соборною на декілька років стала Спасо-Преображенська церква.

Середа, Квт. 22 2015

Усі знають про правила благоустрою міста, декому відома й стаття Адміністративного кодексу України під номером 152, а хтось є занадто вихованою людиною, щоб просто так розкидати сміття на вулицях рідного міста й чинити вандалізм над культурними пам’ятками. Але переважній більшості на ці закони моралі й етики начхати. Тому навіть не знаю, що гірше: відчувати себе зовсім безсовісною людиною чи переживати жахливі докори сумління…

 

ЖЕРТВА СОЦІАЛЬНИХ ПОЗИЦІЙ

Намагаючись перевірити, як працює не так давно створений орган дотримання порядку – «Муніципальна поліція», вирішила особисто побувати в шкурі добросовісної «шестірки». Одразу ж після задуманого абсолютно випадково довелося застати картину спалювання сміття по вулиці Пушкіна, перед тим – у дворі школи №7, де виходили на прогулянку діти, а на приватному подвір’ї за якихось п’ятнадцять метрів від ґанку навчального закладу горіли кучугури листя, піднявши стовп диму завбільшки з саму школу. Але моя реакція на ці випадки скоріше зводилася до самовиправдовування нестачею часу. Коли ж у прекрасну сонячну пору я зайшла до двору своєї багатоповерхівки та побачила, що й тут палять, діватися було нікуди. Я стояла за сто метрів від «палія» й налаштовувалася на серйозну розмову. Чоловік сидів із граблями на лавці біля дитячого майданчика, приязно розмовляв зі старенькою бабусею. Його невимушений господарський вигляд збив мене з пантелику. Але ж так робити не можна! Одразу спало на думку не псувати нерви й не накликати на себе косі погляди сусідів, а викликати тихенько «Муніципалку». Що ж, не все так просто… Згадалася мама, яка, мабуть, так само зараз прибирає на городі й спалює сухе листя. Ще й ціни в магазинах просто шалені, а тут людина, яка в принципі безкорисливо прибирає двір для всіх мешканців, можливо, навіть не знаючи про штрафи в розмірі від 340 до 1360 гривень за подібне «доброчинство», постраждає від моєї педантичності.

«Підійду й попереджу про штрафи…» – подумала я. Зробила декілька кроків і зупинилась: «Вони, в кілька разів старші за мене, зараз накинуться й почнуть розводити пристрасні промови про ЖЕКи, переведуть усе на політику, підтягнуться іще сиві леді – й мені точно буде непереливки». Злякалася бути правильною – це ж треба так! Десять хвилин роздумів про можливі наслідки, і я вже не свідома людина, а жертва соціальних позицій.

 

ЗАПОБІГТИ, А НЕ ПОКАРАТИ

«Муніципалка» вже зробила перші кроки, але поки що на рахунок міського бюджету перепало лише близько двадцяти п’яти оформлених спільно із санітарно-екологічним сектором штрафів. Це зумовлено в першу чергу тим, що робота «Муніципальної поліції» спрямована не на те, щоб покарати нерадивого жителя, а запобігти порушенням правил благоустрою міста. Тому від заснування контролюючого органу в жовтні минулого року, коли на балансі поліції чистоти перебував тільки один працівник, і до сьогодні, коли їх стало вже четверо, робота була досить плідною, але непомітною.

– Працівники «Муніципальної поліції» – представники силових структур,– говорить керівник організації Сергій Кирієнко. – Вони мають ненормований робочий графік та працюють у постійному русі. Патрулювання вулиць розпочинається об одинадцятій ранку, а закінчується близько двадцятої. За цей час виконавці прочісують місто і реагують на виклики городян.

Протоколи працівники поліції виписують рідко, зазвичай уже після попереджень про відповідальність. Фіксуючи факт порушення правил благоустрою, вони проводять профілактичні бесіди з порушниками й відпускають «улов», як це роблять добросовісні рибалки, піймавши щупачка. І совісно, й болісно, коли навіть поліція шкодує народ. Усі ми люди, тож давайте згадувати про це не тільки тоді, як справа вже зроблена і, щоб уникнути її результатів, залишається давити на жалість правосуддя.

Любов Рубан

 

 

Трохи статистики

Із 14 по17 квітня КП «Муніципальна поліція» та головним спеціалістом санітарно екологічної служби проведені рейди-перевірки по визначенню санітарного стану вулиць і контейнерних майданчиків. Перевірено виконання завдань із благоустрою установами, підприємствами й закладами різних форм власності у центральній частині міста. За результатами перевірок було надано приписи. Складено акти обстеження опор електричних мереж, які перебувають на балансі відокремленого підрозділу Прилуцького району електричних мереж ПАТ «Чернігівобленерго». Спільно з працівниками Прилуцького міськвідділу внутрішніх справ проведено рейди по запобіганню стихійній торгівлі на вулицях міста.

Середа, Квт. 01 2015

Сесія міської ради 26 березня пройшла, як сирота: не було ні голови, ні прокурора, ні начальника міліції. Як виявилося, міський голова поїхав до Києва, – начебто вибивати гроші на зарплати бюджетникам разом із Олегом Дмитренком. Проте в Міністерстві фінансів їх ніхто не чекав, просто голові потрібно було під будь-яким приводом покинути місто, щоб не дати нікому шанс його зняти на сесії. Але бігати від депутатів і жінок із ЖЕКу постійно не вдасться, тим більше, депутати того дня й не думали оголошувати йому недовіру, адже що голова вже «прогнувся» й дав змогу маніпулювати собою при призначенні Дмитра Іванова, як говорилося раніше.

Актуальним було інше питання: чи почують прилучани звіт прокурора та начальника міліції? Саме цього бажали працівники ЖЕКу, які вже 10 місяців ходять до мерії з чолобитною, аби повернули на підприємство вкрадені кошти. Справу про розтрату 140 тисяч гривень керівництвом «Прилукижитлобуду», прокуратура вже закрила, тож роботу прокуратури визнати як задовільну навряд чи вдасться. Вистачає питань і до міліції. Тому потрібно призначати позачергову сесію саме з питання звіту правоохоронних органів.

Середа, Бер. 25 2015

Коли Дмитра Барнаша обрали міським головою, то говорили, що це єдиний мер від «Свободи» на лівобережній Україні. Пройшов рік, і вже зараз констатуємо факт, що це не єдиний свободівець, який перестав бути патріотом і став керованою особою. Події на міській сесії 19 березня можна охарактеризувати як переворот свідомості та совісті – нас, прилучан, перевернули й кинули під ноги «п’ятої колони». Чому «п’ятої»? А тому, що існує східний фронт і фронт внутрішній. Хлопці воюють там, а нам доводиться воювати з тими, хто бажає знову сісти на грошові потоки, для кого інтереси держави й міста – дріб’язок, що поміститься в одній кишені.

Якщо сказати простіше, нашому голові депутати вирішили 26 березня висловити недовіру. Він заметався, що й було потрібно декому, і тоді йому дали вибір: або йдеш, або даєш згоду на Дмитра Іванова, який повинен стати заступником міського голови, щоб спрямувати грошові потоки інвестицій до Прилук, а з Прилук – по кишенях. Зліпили цього Дмитра Іванова «из того, что было», швидко й оперативно порушили закон, приправили словами «я його сам запросив, і він погодився», пролапшали по вухах супер-біографію «вже чоловіка», який «підставить плече Прилукам», бо виявилось, у Прилук немає ні плечей, ні розумних керівників, і саме на нього так довго чекало місто над Удаєм. Перед цією оборудкою до Прилук телефонував Костянтин Лубенцов – поки що заступник губернатора за квотою «Свободи» – і умовляв проголосувати за «професіонала Іванова».

Страница 10 из 16

Фото зі статті

Шановні прилучани!Прийміть мої щирі вітання зі світлим...
Шановні прилучани! 22 січня 1919 року навіки вкарбувалося в історію...
Прилучанам почали надходити платіжки за грудень від КП...
Після виходу в друк другого номера «Град Прилуки» в новому 2019-му...
Пишні снігові шапки на дахах будинків через перепади температур...
З початку року в пологовому відділенні Прилуцької центральної...
З 1 січня 2019 року в Україні запустився перший етап реформи ринку...
Міському головіПопенко О.М. Шановна Ольго Михайлівно! Колектив...
РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ архієпископа Чернігівського та Ніжинського...
Усе найкраще – дітям У результаті тривалих перемовин...

Хто на сайті

Зараз 1656 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама