№ 46
15  листопада  2017 року

Є проблема

Є проблема (74)

Середа, Лип. 12 2017

Усі ми встигли помітити, як гарно виглядає в ці літні дні центральна частина Прилук. Як приємно, що місто стало виглядати красивішим, охайнішим. З’являється багато новеньких деталей, які радують око кожного мешканця. Так, наприклад, ці ошатні різнокольорові квіти, які ростуть у кашпо на стовпах по центральних вулицях міста. Виглядають вони дуже красиво й велично. Дехто скаже, що це досить дороге задоволення, але ж як приємно спостерігати, як твоє місто змінюється на краще. Це візитівка Прилук, його обличчя. Також дуже красиві клумби розташувалися біля будівлі міської ради та біля МБК. Добре доглянуті квіти дарують свою красу прилучанам та гостям міста.

Середа, Лип. 12 2017

Стан доріг — одне з найбільш обговорюваних питань у суспільстві, одне з найважливіших та найболючіших для нього. Не лише тому, що дороги — це «товар», який так чи інакше «споживають» усі без винятку, а й тому, що від них залежить безпека кожного з нас. На жаль, по всій країні вже котрий рік поспіль автодорожні шляхи знаходяться в жахливому стані.
По-справжньому гарних доріг у нас лише декілька. Із заходу на схід — це дорога Чоп-Київ, яка за столицею переходить у трасу Київ-Харків. Із півночі на південь можна відносно нормально доїхати з Чернігова до Києва, а далі по дорозі вічної реконструкції – в Одесу. Плюс іще декілька трас, серед яких варто відзначити «варшавську» — на Коростень-Сарни-Ковель, та «московську» — на Батурин-Глухів. Якщо ви з них ненароком з’їхали — привіт СТО! Можна легко влетіти в несподівану яму.
“От чорт!” — кричите ви, але вже запізно. Яма вигулькнула, ніби нізвідки, й шина розірвана в шмаття. Добре, коли тільки шина. Їздити по більшості доріг можливо на швидкості не більше 70 км/год, рештою ви повзтимете — 30-40 км/год.
На превеликий жаль, так і в нашому місті, але завдяки міському голові Ользі Попенко чимало доріг реконструйовано або знаходяться в черзі. Звісно, всі вулиці разом охопити та відремонтувати неможливо, бо на це потрібні великі кошти, та й частенько я чую обурення водіїв щодо незадовільних автошляхів у Прилуках. Я поцікавилася думкою декількох молодих водіїв із цього приводу.

Середа, Лип. 05 2017

Хліб українці називають «святим», «Божим даром», «батьком», «годувальником», «головою», «розпорядником». Без хліба в Україні не обходиться жодна важлива подія. В обрядах та звичаях хліб символізує життя.
В Україні він здавна був і залишається учасником багатьох народних свят. Ним благословляли молодих на щасливе життя, вітали матір з новонародженим, з хлібом-сіллю зустрічали дорогих гостей, вперше входили в нову хату, проводжали в останній шлях. Як бачимо, хліб супроводжує нас із початку й до кінця життя. Але чому цю божу святиню ми повинні їсти з рук ворога?
У 2014 році, вперше в історії своєї незалежності, Україна зіткнулася з зовнішньою військовою агресією Російської Федерації. Як наслідок,  було окуповано близько 8% території країни, на якій проживало понад 5,8 мільйона осіб. Війна забирає життя українців, а в цей час ми купуємо символ життя у ворога.
На прилавку місцевого магазину «Фуршет» прилучани  можуть зустріти бутербродний хліб російського виробництва. Всім відомо, що Прилуцький хлібозавод виробляє безліч видів хліборобних виробів, то навіщо ж віддавати гроші нашому недругу. Дізнаємось, що думають про цю ситуацію наші прилучани.

Боблян Артем, продавець: На мій погляд, у такий час ганебно купувати щось у Росїї.  Молоді хлопці не повинні гинути дарма, наш обов’язок — довести, що їхня жертва не даремна.
Гребеневич Катерина, студентка: Я вважаю, головне не виробник товару, а його якість. Мені байдуже хто його випускає, адже в кожної країни є те, чого немає в іншої.
Архипенко Марія Миколаївна, пенсіонерка: Хліб завжди був символом життя та миру, нам не потрібно це забувати. Він  все одно святий, хто б його не пік. Але й з рук ворога теж не варто його приймати, особливо зараз, адже слід пам’ятати, що нашим героям  хліб дається дуже тяжко.
Кирута Наталія, студентка: Так, в Україні зараз непрості часи, й мені дуже шкода наших героїв, але на вибір харчів для мене це не впливає, я ніколи не звертаю увагу на їхнього виробника, головне  — термін зберігання та якість.
Кудряшова Анна, студентка: Мені взагалі не подобаються російські товари, останнім часом Україна стала все більше розвиватися, вдосконалюватися й випускати багато хороших та якісних товарів. Тож я віддаю перевагу українським продуктам і звичайно ж українському хлібу, адже хліб — найважливіший продукт харчування.
Ми побачили, як прилучани відносяться до російського хліба в наших магазинах. Хтось —  більш патріотичний, тому й зосереджується на цьому, а хтось — не звертає на це уваги, живе своїм життям, адже все одно не в силі чимось допомогти.

Гапетченко Вероніка

Вівторок, Черв. 27 2017

Почну з того, що всі ми живемо в одній державі. Здавалось би, закони мають бути одні для всіх. Та де там. Коли береш квитанцію за спожиту електроенергію, яку отримують родичі чи знайомі в інших містах, наприклад, в Ірпені Київської області, то бачиш, що вона проста-простісінька: зазначені останні й попередні показники, виведена різниця й сума, яку абонент має оплатити – і все. А у квитанціях, які прилучани отримують від Прилуцького РЕМу, як говорять, чорт ногу зламає. Тут попередні показники й останні на одну дату, потім якісь донарахування вже без дати, далі залишок до сплати на початок місяця, потім залишок до сплати на кінець місяця, а далі – ще цікавіше: плановий платіж за наступний місяць. Уловили різницю між зрозумілими платіжками в Ірпені й плутаними-заплутаними в Прилуках. Я розумію, що енергопостачальні компанії належать різним власникам, але ж вони діють на  території однієї держави. То чому ж в ірпінських квитанціях все ясно, як у білий день, а в прилуцьких – темніше темної ночі.
    Щоб розібратися в незрозумілих нарахуваннях, ми з чоловіком завітали в Прилуцький РЕМ. Посиділи в черзі, бо, як з’ясувалося, таких «допитливих», як ми, було тут чималенько. Коли звернулися до оператора №1 і поставили декілька, напевно, не зовсім зручних  запитань, відповіді не отримали. Тоді ми попросили оператора назватися, щоб знати, з ким спілкуємося (бейджика  в неї не було), на що отримали відмову. Але все-таки оператор зробила нам «послугу», а може, просто таким чином вирішила зняти з себе відповідальність  і відвела нас в інший кабінет, господар якого спочатку зустрів нас не дуже люб’язно. Лише тоді, коли я запитала, з ким маємо справу, і почала записувати інформацію в блокнот, чоловік назвався, що він Костянтин Хантіль — начальник інспекції РЕМу. Ми попросили показати нам документи, якими керуються при оформленні квитанцій, та затверджений графік зняття контролером показників лічильника. На жаль, жодного документа нам не показали.  І знову ж таки, коли почали ставити незручні запитання, начальник інспекції заявив, що він розрахунки не проводить, і намагався перенаправити нас до керівника РЕМу або до заступника. А ще пан Костянтин наполегливо радив нам створити особистий кабінет споживача й через комп’ютер передавати показники станом на перше число місяця, що ми, до речі, і зробили відразу після повернення з РЕМу. Але ж людям, особливо поважного віку, які не мають комп’ютерів, так і будуть дурити голови такими «замороченими» квитанціями.

Середа, Черв. 14 2017

Щороку, починаючи з весни й до самої пізньої осені, доводиться спостерігати картину, від якої стає моторошно: діти гуляють на даху недобудованої лікарні, що знаходиться на розі вулиць Перемоги та Чехова. Явище не для слабких нервів, коли бачиш, як діти бігають, повзають, сидять на висоті, адже будівля має кілька поверхів. Кожного разу, коли бачу підлітків на даху, думаю про те, хто несе відповідальність за їхнє життя.
Батьки? Але, не доведи Боже, трапиться нещасний випадок, вони будуть винити кого завгодно, тільки не себе.Учителі? Але вони не несуть відповідальність за дітей, які перебувають поза школою. Поліція? Але ж у її повноваження не входить охорона приватного об’єкта. Тоді хто ж?

Середа, Вер. 07 2016

Від рішення громади залежить, чи стане міський стадіон візитівкою Прилук

Останнім часом, у результаті слабкого виступу збірної України в Ріо, у країні активно проходить обговорення наслідків невдачі. Спеціалісти та спортивні аналітики одноголосно приходять до висновку, що основною причиною провалу на Іграх є слабке матеріально-технічне забезпечення та недостатнє фінансування провідних атлетів. Особливо глибокий занепад – на місцях витоків, на рівні міських і районних організацій фізичної культури та спорту. Впевнений, що з цією думкою погодиться кожен житель нашого міста, особливо ті люди, які активно займаються фізкультурою.
Сьогодні досить говорити про ганебний стан спортивних об’єктів нашого міста, які за роки незалежності нещадно експлуатувалися та руйнувалися. Нині слід говорити про шляхи виходу з даної ситуації. На мою думку, відновлення об’єктів фізичної культури та спорту слід розпочати з центрального ядра, тобто зі спортивного обличчя міста – стадіону «Супутник».
Переглядаючи світлини спортивних подій, які відбувалися на стадіоні, неважко помітити, як поступово він втрачав популярність, а останнім часом і взагалі позбувся своєї значимості. Сьогодні ж ми маємо унікальну можливість розпочати реанімацію міського стадіону, а разом з ним – і всього спортивного життя міста.
Міська рада прийняла рішення про створення громадського бюджету, кошти якого використовуватимуться на покращення благоустрою міста. Які об’єкти будуть облаштовуватися, вирішуватимуть жителі міста на основі голосування. Пропоную свій проект реконструкції міського стадіону «Супутник». Від вашої підтримки залежить втілення цього проекту в життя!
Коротко про зміст проекту
На фоні загального росту у світі та в Україні популярності занять бігом падає кількість бажаючих займатися цим надзвичайно корисним видом спорту в умовах, які на сьогодні існують у нашому місті. Тож у першу чергу я пропоную провести реконструкцію легкоатлетичного ядра стадіону та заміну покриття бігових доріжок (це дасть змогу на основі вивільнення 2000 м2 старого покриття реставрувати безкоштовно, тобто силами батьківських комітетів, травмонебезпечні спортивні майданчики в усіх школах), а також облаштування секторів для стрибків і метань.
Зазначу, що саме в легкій атлетиці прилуцькі спортсмени досягли найбільш вагомих успіхів. Ми маємо чемпіонів Всесвітніх універсіад, Європи, учасників Олімпійських ігор, значну кількість майстрів спорту. Нині відділення легкої атлетики ДЮСШ нашого міста є флагманом дитячого спорту в області. Тут тренуються члени штатної збірної команди України – потенційні кандидати на участь в Олімпійських іграх 2020 року в Токіо.
Варто додати, що проект розширює можливості покращення умов для розвитку масового спорту. У нагоді стане облаштування сучасного містечка швидкісно-силової підготовки та доріжки здоров’я для любителів спортивної ходьби, бігу підтюпцем і дітей, які полюбляють їздити на роликових ковзанах. Передбачено також майданчик для занять груп оздоровчої гімнастики. Все це надасть стадіону нового естетичного європейського вигляду.
Від рішення громади залежить, чи стане міський стадіон центром фізичного загартування дорослих і дітей, гідним обличчям нашого міста, візитівкою Прилук на мапі України. У разі позитивного результату впевнений, що посильну матеріальну допомогу у вигляді сучасного спортивного інвентарю для занять нададуть Федерація легкої атлетики України та обласний осередок Національного олімпійського комітету України.
Звичайно, для здійснення реконструкції стадіону потрібна політична воля влади та депутатського корпусу міста. Керівництво міста має визначити пріоритетні завдання, які важливі для спорту: підвищення іміджу Прилук в Україні та в світі, а також зміцнення здоров’я прилучан через заняття фізичною культурою. Реконструкція стадіону, навіть без залучення додаткових коштів із казни міста, може стати якісним прикладом реформування свідомості кожного жителя Прилук.
Проект підтримано одноголосно на засіданні виконкому федерації легкої атлетики міста.

З повагою до всіх прилучан,
Заслужений тренер України
з легкої атлетики
Михайло Марченко

P. S. Користуючись нагодою, хочу привітати всіх любителів спорту, ветеранів спорту, прихильників здорового способу життя з Днем фізичної культури та спорту!

Страница 2 из 13

Фото зі статті

Шановні працівники радіо, телебачення та зв’язку! Щиро вітаю...
Оплачуване хобі – два слова, що сповна характеризують роботу у...
Шановні прилучани!Щиро вітаю вас із професійним святом –...
Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного...
У затишній залі Прилуцької центральної районної бібліотеки...
БЕРЕЖНА СВІТЛАНА – вантажник, 4000 грн, тел. (095)4137649.ВОРОБЙОВА...
Шановні працівники соціальної сфери!Прийміть найщиріші вітання...
Щорічно восени, в першу неділю місяця листопада, у всієї нашої...
Зараз кожен у Прилуках знає: хочеш придбати якісне й недороге –...
28 жовтня – День звільнення України від фашистських...

Хто на сайті

Зараз 795 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама