№ 33
12 серпня 2020 року

Від розбрату до єднання

  • Четвер, Січ. 30 2014
  • Написав: 
  • розмір шрифта зменшити шрифт збільшити шрифт
Від розбрату до єднання Від розбрату до єднання

Де правду шукати, до кого кричати?
Я хочу тут жити, а не вмирати!
(Андрій «Кузьма Скрябін» Кузьменко)

Кожен, хто слідкує за розвитком подій у нашій державі, чув взаємні звинувачення влади й опозиції в намірах розколоти країну. Дякувати Богу, ми ще єдині в плані територіальної цілісності, але розподіл таки відбувся, причому так чи інакше доклали до цього зусиль обидва політугрупування. Безкарна жорстокість і злочинний цинізм з одного боку та надмірний популізм і удавана рішучість – із іншого диференціювали суспільство за морально-патріотичними якостями.

Межа між сміливими та боягузами, небайдужими та інертними, сліпими й зрячими, яка існувала споконвіків, набула як ніколи чітких обрисів. Навіть у самому серці Європейської революції в Україні (саме так називає нинішній процес Вікіпедія) – на Майдані – від мирних протестувальників відділилися радикальні групи. Останніх можна засуджувати або ж виправдовувати, але відповідальність за людські життя, на які пішов рахунок після їхніх дій, лежить у тому числі й на їх совісті.

Але не тільки борців революції накриває лавина розладдя. Ми бачимо, як потроху дає тріщинки така, задавалося б, велика та непорушна сила, як Партія регіонів – від поодиноких випадків виходу з партії й до саморозпуску цілих фракцій в окремих місцевих радах. Не надто масово, але все ж залишають люди лави ще одного моноліту – спецпідрозділу «Беркут»: заяви бійців про відставку лягають на стіл начальства у Львові. Як-то кажуть, не було б щастя…

Між тим, нещастя допомогло і в об’єднавчих процесах донедавна конфронтаційних груп. Представники різних релігійних конфесій пліч-о-пліч моляться за мирне врегулювання конфлікту, а непримиренні фани «Динамо» та «Шахтаря», «Дніпра» й «Металіста» пішли спільним фронтом проти свавілля «тітушок». От і доведіть тепер, дружини футбольних уболівальників, що захоплення ваших чоловіків – це просто безглузда біганина з м’ячем по газону, а не суспільно важливе явище.

До речі, про «тітушок». Коли позавчора містом поширилась інформація про зібрання людей на 15 годину біля пам’ятника Шевченку, яке буцімто мало призвести до штурму приміщення міськради, я зробив для себе припущення, що ці антигерої заявлять про себе й у Прилуках. Мітинг виявився несанкціонованим, представники опозиції заявили про непричетність до його організації та застерегли присутніх від можливих провокацій. Серед тих двох-трьох сотень (за моїми спостереженнями) людей, які прийшли до пам’ятника, «тітушок» помічено не було, та це не головне. Якщо в робочий час, без офіційних оголошень та будь-яких примусів збирається народ, то він іде за покликом серця. А це значить, що ряди сліпих і байдужих невпинно слабнуть і рідшають.

Олександр Бойко

Прочитано 2251 разів
Оцінити матеріал
(2 голосів)
Опубліковано в Колонка редактора
Web-editor

Веб-редактор та адміністратор сайту.

Website : gradpryluky.info

1 коментар

Написати коментар

Переконайтеся, що Ви заповнили поля, помічені зірочкой (*). HTML коди заборонені.

Фото зі статті

У розпалі реконструкція приймального відділення Уже більше...
Першачки готуються до школи Не за горами 1 вересня. І...
ІНФОРМАЦІЯпро виконання бюджету міста за І півріччя 2020 року За І...
Приймальне відділення тимчасово переїхало   Прилуцька...
Минулий тиждень став переломним у житті прилучан, адже...
Наприкінці липня прилучани традиційно починають приглядатися...
Житло для дітей-сиріт Нещодавно виконавчий комітет на своєму...
В Україні через пандемію коронавірусу (COVID-19) знову продовжили...
Таку пропозицію начальника відділу культури та туризму міської...
Останні роки міська влада впевнено тримає курс не просто на...

Хто на сайті

Зараз 2684 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама