№ 37
15 вересня 2021 року

Пожовклий знімок

  • Четвер, Лип. 22 2021
  • Написав: 
  • розмір шрифта зменшити шрифт збільшити шрифт

14 липня 2021 року у міській центральній бібліотеці ім. Любові Забашти відбулася презентація другої книги Анатолія Логвиненка «Пожовклий знімок».
Презентація почалася з того, що гості по черзі читали роздруковані вірші Анатолія Логвиненка та занурювалися в ту автентику, яку відтворив словом автор книги. Гості ділилися власними асоціаціями та спогадами, які навіює вірш. Під час цього дійства в залі з’явилася атмосфера легкого суму за минулим.
– Анатолію Миколайовичу, чому саме така назва книги?
– На старому дворищі я знайшов фотографію, якій більше 50 років, де ще молодий мій тато, хрещена і я маленький. Вона така стара, пожовкла і мені відразу прийшла в голову ця ідея. Ця фотографія документальна – вона на палітурці книги.
Те, що пише Анатолій Миколайович – це минуле, і воно ось так вдало оживає.
Книга Анатолія Логвиненка – епізодична пам’ять народу. Автор у своїх віршах описує побут сільського життя, сільську працю та ремесло.
– Те, що я пишу, – це все документалістичне. Ні імена, ні прізвища головних героїв не змінені, – наголосив автор.
– Анатолію Миколайовичу, чи робили вам критичні зауваження стосовно мови?


– Нещодавно один чоловік написав мені стосовно суржика. Я відповів йому словами, які часто говорила моя бабуся: «Сів шпак на шпаківню, заспівав шпак півню: «Ти не вмієш так, як я. Так, як ти, не вмію я». І він більше не писав.
Із суржиком треба боротися, але суржик Анатолія Логвиненка – це вже мовний раритет, автентика культури українського народу. Його суржик доречний, кожне його слово на своєму місці.
– Я дуже пишаюся своїм чоловіком, його Бог поцілував у тім’ячко. Останнім часом у нього немає чорновиків. Він сідає перед стареньким комп’ютером і просто друкує, немов йому хтось диктує, – говорить дружина автора.
Ця презентація перетворилася у вечір спогадів, хвилини ностальгії охопили всю залу і таким приємним сумом огорнули спогади дитинства.
Анатолій Логвиненко дає змогу читачам відчути те тепло, ту щирість і легкість, що дарує село.

Інна Турченко, Анастасія Карась

Прочитано 1219 разів
Оцінити матеріал
(0 голосів)
Опубліковано в Культура
Web-editor

Веб-редактор та адміністратор сайту.

Website : gradpryluky.info

Написати коментар

Переконайтеся, що Ви заповнили поля, помічені зірочкой (*). HTML коди заборонені.

Фото зі статті

Шановні ветерани, дорогі прилучани! Щиро вітаю вас із 78-ю...
9 вересня 2021 року в Центральній міській бібліотеці імені Л....
Одним із найцінніших джерел вивчення культури будь-якого народу...
Сімейні лікарі міста вакциновані 100% За інформацією Прилуцького...
Шановні суб’єкти господарювання! Експерти прогнозують...
днем працівників нафтової, газової та нафтопереробної...
У Прилуках стартували звітно-виборчі конференції в комітетах...
Кількість хворих на коронавірус, що перебувають на...
Українське народне мистецтво займає особливе місце в історії...
День знань в Україні традиційно відзначають 1 вересня, у перший...

Хто на сайті

Зараз 3105 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама