№ 32
5 серпня 2020 року

28.10.2015 07:43

Дорогі прилучани, свідомі й готові до дії жителі міста, непідкупні та відповідальні виборці! Кожне ваше рішення віддати свій голос, поставивши позначку біля прізвища кандидата на посаду міського голови, депутатів міської та обласної рад, сьогодні є подвигом. Ви не опустили рук, не віддали право вибору іншим, не стояли осторонь творення нової сторінки історії нашого рідного міста.

Зустрічаючись із вами напередодні виборів, я чув не тільки щирі слова підтримки. Ви відверто розповідали і про свої проблеми, з якими живете сьогодні. Попередні результати голосування показали, що я був почутим, а тому в свою чергу почув кожного, хто потребує підтримки. Безумовно, наша співпраця й надалі залишатиметься взаємною.

21.10.2015 09:04

Сьогодні для Прилук як ніколи актуальна крилата фраза «залізного канцлера» Бісмарка: «Ніколи так багато не брешуть, як під час війни, після полювання і перед виборами». У хіт-параді передвиборчої брехні перше місце посідає обіцянка відкрити пряме сполучення Прилуки-Київ залізницею! Треба віддати належне сучасним «Маніловим», що хоч не обіцяють швидкісний потяг «Хюндай». Автомобільні пасажироперевізники вже взялися за голову, а обманутий електорат і далі мрійливо зачитується програмами кандидатів.

Реалізація обіцянки створити тисячі нових робочих місць призведе до повної ліквідації центру зайнятості. Капітальний ремонт доріг виключно за новітніми технологіями змусить «вірменських будівельників» зібрати свій нехитрий реманент, що складається з чайника, віника, лопати, і податися в інше місто, де не використовують модернові підходи в шляхобудівництві. Тільки лінивий кандидат не говорить про блискавичне завершення будівництва нового корпусу гімназії №1. При цьому всі без виключення залишають поза увагою заходи по врятуванню старого корпусу, який почав стрімко руйнуватися. Вирішення проблеми вчасної виплати зарплат бюджетникам подається легко й невимушено, ніби в будівлю міської ради вже занесли верстак із підприємства «Держзнак» для друкування українських купюр. Дотично до зарплатної брехні подається можливість залучення мільйонних інвестицій. Переконаний, що світові біржі вже відреагували на дані прилуцького кандидатського мінімуму, змінивши волатильність на різкий тренд. Європейський банк іще не знає, що його кошти вже розписані на всю каденцію економістами з «Батьківщини».

15.10.2015 07:10

Владислав Кіча, кандидат на посаду міського голови від нової політичної сили «УКРОП»

 

Свято Покрови введене в християнство з десятого століття. Підґрунтям для проголошення (канонізації) незначної серед історичних подій Царгорода (Константинополя) стала легенда про Божу Матір, яка, рятуючи городян, що перебували в облозі ворогів (за різними джерелами: давніх русів, агарян, магометанів, арабів чи турків), покрила їх своїм омофором. Тобто Свято Покрова Пресвятої Богородиці походить із Візантії як згадка про чудесне спасіння, визволення й покарання ворогів, що були затоплені у Босфорі.

Варто на останній тезі акцентувати увагу. Покрова – це символ порятунку від ворогів. Цілком закономірно, що такий історичний сюжет слугував козакам приводом визначення Покрови як головного свята для Січі. Більше того, на Покрову в козаків відбувалися чергові вибори нового отамана. Свята Богородиця отримала на багато років звання покровительки й заступниці. Навіть після знищення Запорізької Січі, відправляючись у вимушену еміграцію за Дунай, як зазначає Олекса Воропай, вони взяли з собою образ Покрови Пресвятої Богородиці. Впродовж століть Свято Покрова стали називати Козацькою Покровою. Українська Повстанська Армія теж обрала козацький день, як день Зброї, віддавшись під опіку Святої Богородиці. Символічно, чи не так?

Сьогодні Покрова стала святом у національному сенсі. Вперше за свою новітню історію Україна святкуватиме цей день, як День Захисника Вітчизни! З високої трибуни Президент звернувся до нації, звітуючи про миротворчі здобутки та вітаючи з Покровою українців. Гарант, як завжди, пересипав свою промову патріотичними епітетами й закликами. Пройняло, але не зачепило. З цього приводу хотілося б згадати великого Кобзаря: «Віруйте і гиньте!» – пророки гласять. Як же його вірить? Заплющивши очі? Ох рад би я вірить, та серце не хоче». Вірили і гинули на Майдані, вірили і гинули на Донбасі. Вірили і йшли, не озираючись на глашатаїв, не переймаючись змістом риторики тих, хто хотів, а потім очолив процес під назвою «Революція Гідності». Залишилося заплющити очі і… чекати. Як колись чекали й вірили наші пращури, що від усіх ворогів і всіх негараздів захистить священний омофор.

Від запорожців нам у спадок, як натяк на козацьку Покрову, залишилися вибори. Обирання представницького органу місцевого самоврядування, а точніше, сам процес, далекий від виборів козацького отамана. Еволюція озброїла кандидатів і їхні сотні інструментарієм, що дає змогу керувати електоральними вподобаннями. Телебачення, Інтернет, листівки, банери. Дорогі подачки й дешеві дарунки. Ялові обіцянки та хлібосольні облизні. Обман став вишуканим, прилизаним і солодким. Омофор ризикує перетворитися на персональні шори для кожного з нас, щоб навіть не заплющуючи очі ми намагалися в щось повірити, незважаючи на бажання серця.

Шановні прилучани!

Щиро вітаю вас із днем Святої Козацької Покрови! Бажаю терпіння, розважливості та мудрості. Тепла у ваших родинах, затишку у ваших оселях, віри у вашому житті.

Щастя – це коли є вибір. Удача – якщо зробив його правильним. Доля – коли прийняв його таким, як є.

Щастя, удачі і кращої долі всім нам!

15.10.2015 07:06

Першій осінній холод не підморозив «УКРОПу». Більше того – низький градус не просто не згорнув молоду кров політичної партії, а й зігрів своєю енергією її прихильників. Сьомого жовтня на Центральній площі міста відбулася презентація кандидатів у депутати міської ради та кандидата на посаду міського голови, висунутих міською організацією «Українського об'єднання патріотів».

 

«УКРОП» прилучанам презентував один із лідерів політичної сили в місті Владислав Кіча – кандидат на посаду міського голови. Ведуча заходу Тетяна Заголій, шанована в місті голова Прилуцької міської організації Профспілки працівників освіти і науки України, представила побратима за політичними переконаннями так: «Створення чесної, відкритої та відповідальної влади, готової до змін, створеної на основі соціального рівноправ’я та справедливості, влади, що дає змогу розвиватися громадянському суспільству, підтримує активність громадян та відчуває підтримку і вплив громади міста – першочергове завдання «УКРОПу». Саме тому номером один прилуцької міської організації «Українське об'єднання патріотів – УКРОП» є відповідальна, творча, молода та енергійна людина, котра має чіткі риси лідера, є прикладом для працездатного колективу газети «Град Прилуки» та депутатом Прилуцької міської ради».

Звертаючись до громади, що прийшла на площу, аби віднайти й розпізнати гідного лідера, Владислав Кіча висловив власну точку зору на події державного рівня: «Українці запрограмовані кожного разу або наступати на одні й ті ж граблі, або дуже дорого платити за прозріння. Ми за нього платили, коли пережили Помаранчеву революцію, ми заплатили дорого, коли переживали Революцію Гідності. Загалом усі пам’ятають весну 2014 року в нашому місті. Тоді Прилуки в такий спосіб, як це відбувалось по всій Україні, змінили міську владу, але переформатування не відбулося. Змінився міський голова, і я особисто на цьому ж місці, на рештках комуністичного режиму, закликав усіх підтримати кандидатуру Дмитра Барнаша. Чи зміг би за таких умов щось змінити Барнаш чи якийсь інший міський голова? Напевно, ні. Справа в тому, що депутатський корпус міської ради налічував по чинному законодавству п’ятдесят чоловік, але нічого не змінилося. Ми знову переживаємо з вами чергові вибори. Аналітики їх називають гібридними. Дуже багато в нашій Україні стало всього гібридного: гібридні війни, гібридні політики, гібридні партії… Не ми з вами започатковували такі правила гри, не ми з вами придумували виборчу систему, але саме нам жити з нею. Не знаю, як зорієнтується виборець при обранні того, хто дійсно вартий довіри. Я б хотів закликати вас лише до одного: думайте своїм серцем, віддавайте перевагу тим людям, які зможуть щось змінити: молодим, незаплямованим, вірним. Слава Україні!»

Під час презентації також було озвучено імена трьох членів ради міської організації «Українське об'єднання патріотів – УКРОП»: голова громадської ради міста, меценат, приватний підприємець Олександр Руденко, підприємець та меценат, почесний волонтер Олексій Кравченко та учитель гімназії №1 ім. Георгія Вороного Людмила Газарян. Кандидатами в депутати Чернігівської облради представлені Дмитро Снопенков, Владислав Кіча, Віктор Лабазов та Олександр Руденко. Вагомою частиною об'єднання є також перелічені особистості тридцяти чотирьох кандидатів у депутати до Прилуцької міськради.

Презентація команди «УКРОПу» продовжилася концертом молодих виконавців. У той же час на площі відбувалося спільне плетіння маскувальної сітки для фронтовиків, котрі не лише носять однакові шеврони, а й долають подібні труднощі на шляху до перемоги.

Андрій Січкар

07.10.2015 07:13

Владислав Кіча,

кандидат на посаду міського голови

від нової політичної сили «УКРОП»

 

Пам’ятаєте історію про двох експертів? Так от, розмовляють двоє аналітиків. Один запитує колегу:

– А ти розумієш, що відбувається?

– Давай я тобі поясню.

– Пояснити я і сам зможу. А ти розумієш, що відбувається?

Я не знаю, що стало приводом до такої розмови фахівців, але переконаний, що ситуація застосовна до процесу усвідомлення сучасної виборчої системи. Хтось із маститих політологів зазначив, що в жовтні цього року вибори відбуватимуться за так званою гібридною системою, у якій зберігається частина мажоритарної та частина пропорційної системи. Відповідно до цього у виборчому бюлетені виборець бачитиме перед собою назву партії і поряд прізвища від одного до трьох кандидатів, які її представляють у регіонах, та ще прізвище кандидата, за яким гарантовано закріплюється місце в місцевій раді, якщо його партія подолає 5-відсотковий виборчий бар’єр. Потім після виборів відбувається ранжування серед кандидатів, які її представляли.

07.10.2015 07:01

Відзначення Дня працівника освіти в міському Будинку культури не обійшлося без сюрпризів. Посеред програми вечора до педагогів звернувся голова батьківської ради міста Олександр Гмирянський. Він зазначив, що хоче запросити до слова свого давнього друга, спадкового члена династії вчителів і кандидата на посаду міського голови Владислава Кічу. Коли гість вийшов на сцену, стало відомо, що «Українське об'єднання патріотів – УКРОП» започаткувало в Прилуках особливу премію для працівників освітньої галузі міста – «Учитель року».

Ініціатором відзнаки став саме депутат міської ради Владислав Кіча. «Освітянам пощастило двічі в житті: вперше – коли вони обрали свій фах, і вдруге – що їхнє професійне свято періодично співпадає з виборами. Сьогодні саме такий день», – сказав Владислав Валерійович і запросив на сцену п’ятьох щасливчиків, праця яких, на думку батьківської ради міста, заслуговує бути визнаною на найвищому рівні.

30.09.2015 07:21

Владислав Кіча

 

Сьогодні о 24 годині закінчується термін реєстрації кандидатів у представницький орган місцевого самоврядування та на посаду міського голови. Коли верстався номер, стало відомо, що до когорти тих, хто вже встиг про себе заявити, як про реального номінанта на мерське крісло, може долучитись і колишній міський голова Микола Бабій. Лінійка претендентів виглядає наступним чином: Микола Бабій, Дмитро Барнаш, Володимир Назім, Дмитро Пахомов, Ольга Попенко, Артем Рожко. Порядок прізвищ поданий у звичайному алфавітному порядку. Говорити про рейтинги кожного з названих – річ невдячна. Коли послухаєш містечкових політологів, то складається враження, що заміри електоральних уподобань вони проводили безпосередньо в сім’ях самих претендентів. От і виходить, що результати так званої соціології кардинально різняться між собою.

Політична сила від Блоку Петра Порошенка довго не могла визначитися зі своїм кандидатом. Спочатку було влаштовано змагання, такий собі міжусобчик між Рожком і Назімом. Останній змушений був піти з «хітової» партії та податися на інший край, тобто в «Наш край». Останній рубіж, останній шанс. Така позиція повинна додати Назіму сили. На краю завжди вільно дихається, бо зворотнього шляху вже немає. Артем, залишившись у гнізді «Солідарності» наодинці, відчуває себе комфортно і впевнено. І пішло-поїхало: він кожного дня з’являється, як Сепермен, у різних мікрорайонах міста, прибирає, підстригає, пиляє, лагодить і ремонтує. Якби виборча кампанія тягнулася принаймні півроку, то за такої активності Артема довелося б розігнати всі без винятку комунальні підприємства Прилук.

30.09.2015 07:11

Із корабля, та не на бал потрапило командування символічного для всієї країни катера «Прилуки» в супроводі депутата міської ради, голови громадської організації «Прилуцький аероклуб» Владислава Кічі. Передуючи сходу сонця, капітан третього рангу Павло Рудь і капітан-лейтенант Євген Смирнов злетіли високо в небо, аби засвідчити мальовничість однойменного з їхньою плавучою домівкою краю. Змінити міцне бойове судно потужністю 15 тисяч кінських сил на мирний мотодельтаплан, що стримує всього десять «конячок» і замість хвиль долає силу тяжіння, гості міста змогли завдяки приємному, а віднині й тісному знайомству з Владиславом Валерійовичем.

Ідея сумісного польоту виникла доволі спонтанно, але враження, які отримали моряки, вперше ступивши на прилуцьку землю, змусили їх добряче замислитися, а чи варто взагалі її залишати…

Владислав Кіча:

– Авіатори й мореплавці мають багато спільного. Тому в першу чергу мені хотілося здивувати людей, які розсікають хвилі й також борються зі стихією. Можливо, випаде нагода, і я відвідаю їхній катер, відчую ту атмосферу, в якій вони постійно перебувають.

Ми летіли на висоті близько двохсот метрів, і саме звідти можна найкраще оцінити природні красоти. Вони звикли до степової України, а в нас ліси, річки. Під цими враженнями з уст Павла Рудя я почув дуже цікаву фразу, що з цієї землі іти не можна. І це надзвичайно приємно, адже вони дійсно не пішли… Я думаю, що вони, як офіцери, знають, про що говорять, а саме про свою військову присягу.

І справді, під час окупації Криму російськими військовими ракетному катеру «Прилуки» було непереливки, та цей екіпаж ВМС України залишився вірним своєму народові.

Павло Рудь:

– Завдяки представникам міста, з якими ми добре потоваришували під час цього довгоочікуваного для всіх візиту, нам вдалося злетіти в повітря. Ми отримали незабутні враження – одні з найяскравіших від усього міста. Маємо надію, що продовжуватимемо спілкування в тому ж дусі. Відчуття доволі незвичні. Такі ж, як і відчуття невагомості, коли людина знаходиться у вільному польоті. Зверху все має надзвичайно красивий вигляд. Ландшафти Прилук вражають багатством зелені. Сонце почало підійматися, з'явилася димка над лісом… І ніби порівнюєш цю красу з тією, коли зустрічав світанок далеко від берега.

Моментом очищення, своєрідним катарсисом можна назвати ті враження, що їх отримали мореплавці від нашого міста. Ми завжди раді бачити «Прилуки» на своїй землі та в небі. Владислав Кіча продемонстрував справжню прилуцьку гостинність, після чого, піднесені від побаченого і відчутого, гості з легкістю підписали угоду про співпрацю з міською радою. Звичайно, після таких пригод легше й буденні справи погоджувати.

Катерина Чайка

Фото зі статті

Приймальне відділення тимчасово переїхало   Прилуцька...
Минулий тиждень став переломним у житті прилучан, адже...
Наприкінці липня прилучани традиційно починають приглядатися...
Житло для дітей-сиріт Нещодавно виконавчий комітет на своєму...
В Україні через пандемію коронавірусу (COVID-19) знову продовжили...
Таку пропозицію начальника відділу культури та туризму міської...
Останні роки міська влада впевнено тримає курс не просто на...
Щороку учні шкіл проходять медичний огляд. Які його особливості...
З 1 липня цього року проведені перерахунки пенсій для 281,2 тисячі...
Шановні бухгалтери Прилук! На ці липневі дні припадає ваше...

Хто на сайті

Зараз 2913 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама