№ 12
18 березня 2020 року

05.03.2020 14:43

27 лютого традиційна літературно-мистецька премія ім. Любові Забашти «Квіт папороті» вкотре зібрала повну залу в Прилуцькій міській центральній бібліотеці, оприлюднивши нові імена талановитих митців.
Ця премія отримала таку назву через згадки у своїх віршах Любові Забашти про цвітіння чарівної квітки папороті.
Завдяки прикладеним зусиллям Ігоря Забашти, сина нашої талановитої землячки поетеси, увіковічення її пам’яті започаткувалось у 2004 році премією «Квіт папороті», а також у встановленні пам’ятників і меморіальних дошок.
Щорічно цього дня прилучани вшановують пам’ять видатної поетеси. Цей рік відзначився не тільки запальними піснями вокальних ансамблів, проникливими цитатами та віршами поетеси, але й презентацією сайту Любові Забашти для літературних митців, над створенням якого працював колектив «Бітрейт» на чолі з Валерієм Іштукіним.
Також глядачів вразила зустріч із онукою поетеси-прилучанки Любові Забашти, Олесею Забаштою, яка на сьогодні є солісткою Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Григорія Вірьовки. Особливо вразила промова юної жінки та подарована жива пісня на слова своєї бабусі «Ой, летіли гуси», яка зачепила душу кожного з присутніх, а в багатьох залишила сльози на очах.

05.03.2020 14:34

Кожну останню середу місяця депутати міської ради мікрорайону Рокитний: Артем Рожко, Віктор Копачевський і Павло Сакадьол у приміщенні комітету самоорганізації населення міської ради регулярно проводять Єдиний день депутата, де приймають жителів мікрорайону, вислуховують їх, стараються допомогти та по можливості допомагають. Ось і цього разу на зустріч до депутатів прийшло чималенько людей. У всіх різні прохання, власне бачення по благоустрою своїх вулиць, мікрорайону в цілому.
Чоловіки з вул. Героїв Крут (Піонерська) турбуються, бо вже давно не мають ні нормальної дороги, ні нормального освітлення на своїй вулиці. Дорогу вони вже й самі латали як могли, але коли Тютюнова фабрика прокладала електричний кабель до свого підприємства, то дорожнє покриття було зруйноване й не відновлене належним чином. Усе так і залишилось. Жителі даної вулиці просили в депутатів посприяти у вирішенні цієї проблеми.
Жителі вулиці Данчичева (а там всього шість будинків) теж потерпають від аналогічних проблем. Вулиця є, будинки є, в будинках живуть сім’ї, в яких є і літні люди, й діти, а цивілізації немає. Зрозуміло, що на вирішення всіх проблем у місті міського бюджету не вистачає, але якось треба вирішувати, щоб містяни могли користуватись хоч елементарними зручностями. З підсипкою дороги пообіцяв допомогти Артем Рожко. Люди на нього сподіваються, адже він вже неодноразово допомагав у таких ситуаціях. А з освітленням доведеться чекати. У Прилуках запрацювала програма проєкту НЕФКО по реалізації освітлення міста, але чи торкнеться цей проєкт таких віддалених і малозаселених вулиць як вищезгадана вул. Данчичева, ще невідомо.
Також рокитняни зверталися до депутатів і з проблемами багатоповерхових будинків, у яких не проводяться не те що капітальні, а й поточні ремонтні роботи. Наче й кошти платять у КП «Прилукижитлобуд», а результату немає. Про це вже «Град Прилуки» повідомляла у своїх публікаціях.

05.03.2020 14:33

26 лютого в Прилуцькій міській бібліотеці для дітей ім. Павла Білецького Носенка проходила виставка дитячих робіт вихованців творчої майстерні при ЦТДЮ. Роботи дітей – особливі, виконані в стародавній техніці витинанки та розпису по склу. У технічному плані витинанка – цілісне зображення, що повністю вирізане з одного аркуша паперу та розміщене на контрастному фоні. Мистецтво витинанки набуло свого поширення в Європі, а з XIX ст. з’явилося і в Україні.
До техніки витинання та мотивів народних візерунків усе частіше звертаються сучасні художники, бо в них закладена надзвичайна сила декору та образу. Тільки їм властиве силуетне вирішення, ритмічна виразність візерунка, дзеркальна симетрія, лаконізм і логічна узгодженість між матеріалом, формою та технікою виготовлення.
За словами Марини Гордієнко, витинанки посіли важливе місце в її житті досить давно. Учні, яких вона навчає цьому мистецтву, дуже здібні. Найталановитішими гуртківцями творчої майстерні при ЦТДЮ «Креативне рукоділля» виявилися: Валерія Ровна, Дарина Мирвода, Ольга Харченко, які й були присутні на відкритті виставки та поділилися складністю творення цих виробів. Більшість робіт представлені у весняній та літній тематиці. Діти зізнаються, що мають безліч перемог на різних конкурсах. Оля Харченко, яка виявилася досить сором’язливою, займається цим видом мистецтва з 7 років. Марина Гордієнко розповіла, що ця маленька майстриня проявляла свої здібності насправді ще з 4 років. Тож вона має талант не лише в цій галузі, а й володіє мистецтвом вишивання бісером і хрестиком.

26.02.2020 08:28

Завжди приємно дізнаватися, що твій товариш чи просто знайомий досяг значного успіху в житті та творчості. Не менш приємним є це відчуття і на рівні міста, коли тут чи там чуєш відгуки про якусь знаменитість, а потім виявляється, що це твій земляк, виходець із твого міста чи села, ви ходили одними вулицями, відвідували одні й ті ж заклади.
Продовжуючи рубрику про відомих прилучан, цього разу хочу розповісти про молодого чоловіка, який уже підкорив чимало жіночих сердець, граючи ролі характерних парубків в українських фільмах і серіалах.
Тож знайомтесь – Дмитро Сова, український актор театру та кіно, який народився в Прилуках. У його родині не було професійних артистів. Батько, Павло Петрович Сова, та мати, Наталія Григорівна, мають технічну освіту, були гарними спортсменами. Однак у домі завжди панувала творча атмосфера: батько у вільний час пише вірші, гуморески, поеми; мати – створює кулінарні шедеври; бабуся Дмитра гарно співала, а дідусь мав неабиякий талант спілкування – завжди був душею компанії.
Має Дмитро і старшого брата Петра. Власне саме з його подачі він і пішов уперше до дитячої театральної студії, де займався під керівництвом Тетяни Михайлівни Погребняк. Закінчивши школу №14 у 2000 році, він знову ж таки за прикладом брата, вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Одразу після вузу став актором театру «Вільна сцена» – експериментальної студійної сцени під керівництвом Дмитра Богомазова. А з 2005 року почав зніматися в кіно. Дебютом актора стала роль в серіалі «Сестри по крові».
Наразі фільмографія Дмитра Сови нараховує більше ніж 90 стрічок: «Я з тобою», «За законами воєнного часу», «Офіцерські дружини», «Острів непотрібних людей», «Гречанка», «Сувенір з Одеси», «Село на мільйон», «Папараці», «Катерина», «Свати-3», «Свій чужий син», «Покоївка», «Секрет майя», «Фото на недобру згадку», «Мереживо долі» та інші. Також він зіграв в історичній драмі Януша Заорського «Польська сибіріада».
І ось 27 лютого стартує прокат нової картини за участі Дмитра – фільму «U311 Черкаси», де він зіграв одну з головних ролей. Ця дата була вибрана не випадково, адже саме в цей час у 2014 році розпочалася анексія Криму.

19.02.2020 08:04

Днями ми відзначили одне з найромантичніших свят року – День Святого Валентина. Свято доволі розповсюджене. Його святкують майже в усіх країнах світу. А якщо й не святкують, то точно десь про нього чули.
13 лютого в Міській центральній бібліотеці імені Л. Забашти з нагоди Дня Святого Валентина був проведений інформаційний портал «LitFac»: «Де є любов, там є життя, і книгу серця не спалити». На захід були запрошені учні різних навчальних закладів. Метою бесіди було обговорення різних типів кохання, які ми зустрічаємо під час прочитання книг. Зокрема неймовірне кохання Фредеріка Шопена та Жорж Санд. Як говорила ведуча бесіди: «Історія варта, щоб про неї говорили». Для кращого сприйняття атмосфери, було запрошено викладача музичної школи, яка відтворила духовні ноти найвеличнішого почуття.

19.02.2020 08:02

12 лютого в читацькій залі Прилуцької міської центральної бібліотеки ім. Л. Забашти відбулася зустріч із Анатолієм Логвиненком – лауреатом спеціальної літературно-мистецької премії імені Любові Забашти «Квіт папороті» – 2018.
Винуватця зустрічі привітали директорка книгозбірні Людмила Зубко, членкиня Спілки письменників України, поетеса Ніна Ткаченко, побратим автора по Афганістану Валерій Сагайдак та заступник міського голови Тетяна Шкуренко. Чудові музичні вітання аудиторії подарували учасники Народного аматорського коллективу «Горлиця» МБК.
Свою творчість Анатолій Логвиненко розпочав ще у 80-х роках після служби в Афганістані, публікуючи власні вірші у газетах «Правда Прилуччини», «Контингент» та ін. Але слава прийшла до нього вже в наш час, коли він почав вести свою сторінку у Facebook, де вже назбиралося більше 7000 читачів.
Збірка «Було колись, було…» вражає своєю самобутністю та простотою. Цю книгу можна назвати віддзеркаленням епохи, яка відійшла. Стільки милої ностальгії за минулим, стільки любові до маленького куточку землі, який став для тебе цілою планетою, шани до людей праці, любові до близьких, родичів.

12.02.2020 08:04

Мрії, надії, переживання – це емоції, які краще висловити проявом творчості. Наприклад, малюнком на полотні, виробом із глини, паперу, бісеру або піснею. І не важливо звідки ти, чи скільки тобі років.
6 лютого об 11 годині в міському Будинку культури відбулася 4-та виставка живопису та декоративно-прикладного мистецтва в рамках ХІХ Міжнародного молодіжного фестивалю «Мистецькі барви». Було представлено близько 180-ти робіт учасників фестивалю з різних регіонів країни, а також вихованців інтернатів, шкіл, гуртків та Центрів творчості Прилуцького району. Суміжно з виставкою о 12 годині відбулося відкриття співочого Міжнародного молодіжного фестивалю «Мистецькі барви».
Конкурс тривав упродовж трьох днів. Журі у складі народного артиста України Миколи Шумського, народної артистки України Марини Гончаренко, викладача естрадного вокалу вищої категорії дитячої музичної школи мистецтв м. Барановичи Ольги Болбат, білоруського гостя та засновника різних Міжнародних фестивалів Милорад Піліч, директорки краєзнавчого музею ім. Маслова Тетяни Зоць, художника Степана Вербещука, члена Національної спілки художників України Євгенії Ліковецької, художника Юрія Ващенка й засновника Міжнародного молодіжного фестивалю «Мистецькі барви» Олександра Дубовика провели конкурсні перегляди в таких номінаціях: «Мистецька надія», «Народно-обжиткове та образотворче мистецтво», «Академічний вокал», «Естрадний вокал», «Авторська пісня».
Уже ввечері 9 лютого відбувся грандіозний гала-концерт молодіжного фестивалю, де й було оголошено переможців у всіх представлених номінаціях.
Так, за результатами трьох конкурсних днів, усі переможці були нагороджені відповідними дипломами лауреатів І, ІІ та ІІІ ступенів у кожній номінації.

28.01.2020 13:30

На фоні індустріального розвитку людина поспішає йти в ногу з книговидавничим процесом. І як не дивно, поціновувачів «нового слова» вистачає в книгозбірнях. Різна тематика, напрямок і жанр, а головне автори привертають увагу навіть і недосвідченого читача.
Справжні літературознавці зібралися в центральній бібліотеці ім. Л.І. Забашти, де 23 січня чернігівська письменниця Олена Печорна презентувала новий роман «Химерниця». Студенти факультету журналістики Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу ім. І.Я. Франка, бібліотекарі міських, шкільних і вищих навчальних закладів Прилук завітали на презентацію нового роману, де мали змогу поспілкуватися з автором і особисто поставити запитання.
Олена Печорна привідкрила завісу та розповіла про свою книгу, над якою працювала п’ять років.
Автор розповіла, що філологічний диплом кафедри «Українська мова і література та практична психологія» Ніжинського педінституту допоміг у написанні роману. Теорія швидко забувається, але тонкощів і психологічних закономірностей у романі автор намагалася дотримуватись, щоб можна було їх помітити і практичному психологу.
«За професією я жінка!» – скромно заявляє пані Олена.
«Я співчуваю своїм читачам. Потрібно запасатися корвалолом і валідолом, коли читаєш Печорну» – самокритикує автор.
Перший відгук на сайті клубу сімейного дозвілля був чоловічий. Так, проблема насилля, яку автор розкриває в романі близька й чоловікам. Болюче переживання, можливо, власний досвід коле за чоловіче…
Передісторія роману: справа Оксани Макар, усі пам’ятають беззаконня та свавілля влади. На перший погляд сім’ї такі «правильні», а коли заглядаємо в глибину – там стіна між дитиною й батьками.
Врадіївка. Міліцейський відділок…наруга міліціонерів над дівчиною. Коли людські сили бездієві, втручаються вищі сили.
«Химерниця» – нелегке чтиво! – підкреслює автор. – Мене постійно висмикували. Було написано 150 сторінок… різні ніби Олени писали. Я працювала над нею найдовше. Дещо викидала не дивлячись. У мене був момент зневіри, що я її не закінчу».

Фото зі статті

У зв’язку з поширенням світом коронавірусу в навчальних...
Соціальний розвиток міста за минулий рік 11 березня в сесійній...
З метою упередження поширення коронавірусної інфекції COVID-19 з 18...
УКРАЇНАПрилуцька міська радаЧернігівськоЇ області ВИКОНАВЧИЙ...
Шановні працівники комунальної галузі! Кожного року в третю...
Прилуки – одне з найдревніших міст України, що розкинулося на...
(перші обговорення)   У 2020 році в Україні відбудуться місцеві...
Довго ми чули скарги на стан дорожнього покриття, та й переїзду...
Прийміть найщиріші вітання з нагоди прекрасного свята краси та...
Цьогоріч наше місто святкуватиме свій 935-річний ювілей. Тож 25...

Хто на сайті

Зараз 3082 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама