№ 50
25 листопада 2020 року

26.02.2020 08:28

Завжди приємно дізнаватися, що твій товариш чи просто знайомий досяг значного успіху в житті та творчості. Не менш приємним є це відчуття і на рівні міста, коли тут чи там чуєш відгуки про якусь знаменитість, а потім виявляється, що це твій земляк, виходець із твого міста чи села, ви ходили одними вулицями, відвідували одні й ті ж заклади.
Продовжуючи рубрику про відомих прилучан, цього разу хочу розповісти про молодого чоловіка, який уже підкорив чимало жіночих сердець, граючи ролі характерних парубків в українських фільмах і серіалах.
Тож знайомтесь – Дмитро Сова, український актор театру та кіно, який народився в Прилуках. У його родині не було професійних артистів. Батько, Павло Петрович Сова, та мати, Наталія Григорівна, мають технічну освіту, були гарними спортсменами. Однак у домі завжди панувала творча атмосфера: батько у вільний час пише вірші, гуморески, поеми; мати – створює кулінарні шедеври; бабуся Дмитра гарно співала, а дідусь мав неабиякий талант спілкування – завжди був душею компанії.
Має Дмитро і старшого брата Петра. Власне саме з його подачі він і пішов уперше до дитячої театральної студії, де займався під керівництвом Тетяни Михайлівни Погребняк. Закінчивши школу №14 у 2000 році, він знову ж таки за прикладом брата, вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Одразу після вузу став актором театру «Вільна сцена» – експериментальної студійної сцени під керівництвом Дмитра Богомазова. А з 2005 року почав зніматися в кіно. Дебютом актора стала роль в серіалі «Сестри по крові».
Наразі фільмографія Дмитра Сови нараховує більше ніж 90 стрічок: «Я з тобою», «За законами воєнного часу», «Офіцерські дружини», «Острів непотрібних людей», «Гречанка», «Сувенір з Одеси», «Село на мільйон», «Папараці», «Катерина», «Свати-3», «Свій чужий син», «Покоївка», «Секрет майя», «Фото на недобру згадку», «Мереживо долі» та інші. Також він зіграв в історичній драмі Януша Заорського «Польська сибіріада».
І ось 27 лютого стартує прокат нової картини за участі Дмитра – фільму «U311 Черкаси», де він зіграв одну з головних ролей. Ця дата була вибрана не випадково, адже саме в цей час у 2014 році розпочалася анексія Криму.

19.02.2020 08:04

Днями ми відзначили одне з найромантичніших свят року – День Святого Валентина. Свято доволі розповсюджене. Його святкують майже в усіх країнах світу. А якщо й не святкують, то точно десь про нього чули.
13 лютого в Міській центральній бібліотеці імені Л. Забашти з нагоди Дня Святого Валентина був проведений інформаційний портал «LitFac»: «Де є любов, там є життя, і книгу серця не спалити». На захід були запрошені учні різних навчальних закладів. Метою бесіди було обговорення різних типів кохання, які ми зустрічаємо під час прочитання книг. Зокрема неймовірне кохання Фредеріка Шопена та Жорж Санд. Як говорила ведуча бесіди: «Історія варта, щоб про неї говорили». Для кращого сприйняття атмосфери, було запрошено викладача музичної школи, яка відтворила духовні ноти найвеличнішого почуття.

19.02.2020 08:02

12 лютого в читацькій залі Прилуцької міської центральної бібліотеки ім. Л. Забашти відбулася зустріч із Анатолієм Логвиненком – лауреатом спеціальної літературно-мистецької премії імені Любові Забашти «Квіт папороті» – 2018.
Винуватця зустрічі привітали директорка книгозбірні Людмила Зубко, членкиня Спілки письменників України, поетеса Ніна Ткаченко, побратим автора по Афганістану Валерій Сагайдак та заступник міського голови Тетяна Шкуренко. Чудові музичні вітання аудиторії подарували учасники Народного аматорського коллективу «Горлиця» МБК.
Свою творчість Анатолій Логвиненко розпочав ще у 80-х роках після служби в Афганістані, публікуючи власні вірші у газетах «Правда Прилуччини», «Контингент» та ін. Але слава прийшла до нього вже в наш час, коли він почав вести свою сторінку у Facebook, де вже назбиралося більше 7000 читачів.
Збірка «Було колись, було…» вражає своєю самобутністю та простотою. Цю книгу можна назвати віддзеркаленням епохи, яка відійшла. Стільки милої ностальгії за минулим, стільки любові до маленького куточку землі, який став для тебе цілою планетою, шани до людей праці, любові до близьких, родичів.

12.02.2020 08:04

Мрії, надії, переживання – це емоції, які краще висловити проявом творчості. Наприклад, малюнком на полотні, виробом із глини, паперу, бісеру або піснею. І не важливо звідки ти, чи скільки тобі років.
6 лютого об 11 годині в міському Будинку культури відбулася 4-та виставка живопису та декоративно-прикладного мистецтва в рамках ХІХ Міжнародного молодіжного фестивалю «Мистецькі барви». Було представлено близько 180-ти робіт учасників фестивалю з різних регіонів країни, а також вихованців інтернатів, шкіл, гуртків та Центрів творчості Прилуцького району. Суміжно з виставкою о 12 годині відбулося відкриття співочого Міжнародного молодіжного фестивалю «Мистецькі барви».
Конкурс тривав упродовж трьох днів. Журі у складі народного артиста України Миколи Шумського, народної артистки України Марини Гончаренко, викладача естрадного вокалу вищої категорії дитячої музичної школи мистецтв м. Барановичи Ольги Болбат, білоруського гостя та засновника різних Міжнародних фестивалів Милорад Піліч, директорки краєзнавчого музею ім. Маслова Тетяни Зоць, художника Степана Вербещука, члена Національної спілки художників України Євгенії Ліковецької, художника Юрія Ващенка й засновника Міжнародного молодіжного фестивалю «Мистецькі барви» Олександра Дубовика провели конкурсні перегляди в таких номінаціях: «Мистецька надія», «Народно-обжиткове та образотворче мистецтво», «Академічний вокал», «Естрадний вокал», «Авторська пісня».
Уже ввечері 9 лютого відбувся грандіозний гала-концерт молодіжного фестивалю, де й було оголошено переможців у всіх представлених номінаціях.
Так, за результатами трьох конкурсних днів, усі переможці були нагороджені відповідними дипломами лауреатів І, ІІ та ІІІ ступенів у кожній номінації.

28.01.2020 13:30

На фоні індустріального розвитку людина поспішає йти в ногу з книговидавничим процесом. І як не дивно, поціновувачів «нового слова» вистачає в книгозбірнях. Різна тематика, напрямок і жанр, а головне автори привертають увагу навіть і недосвідченого читача.
Справжні літературознавці зібралися в центральній бібліотеці ім. Л.І. Забашти, де 23 січня чернігівська письменниця Олена Печорна презентувала новий роман «Химерниця». Студенти факультету журналістики Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу ім. І.Я. Франка, бібліотекарі міських, шкільних і вищих навчальних закладів Прилук завітали на презентацію нового роману, де мали змогу поспілкуватися з автором і особисто поставити запитання.
Олена Печорна привідкрила завісу та розповіла про свою книгу, над якою працювала п’ять років.
Автор розповіла, що філологічний диплом кафедри «Українська мова і література та практична психологія» Ніжинського педінституту допоміг у написанні роману. Теорія швидко забувається, але тонкощів і психологічних закономірностей у романі автор намагалася дотримуватись, щоб можна було їх помітити і практичному психологу.
«За професією я жінка!» – скромно заявляє пані Олена.
«Я співчуваю своїм читачам. Потрібно запасатися корвалолом і валідолом, коли читаєш Печорну» – самокритикує автор.
Перший відгук на сайті клубу сімейного дозвілля був чоловічий. Так, проблема насилля, яку автор розкриває в романі близька й чоловікам. Болюче переживання, можливо, власний досвід коле за чоловіче…
Передісторія роману: справа Оксани Макар, усі пам’ятають беззаконня та свавілля влади. На перший погляд сім’ї такі «правильні», а коли заглядаємо в глибину – там стіна між дитиною й батьками.
Врадіївка. Міліцейський відділок…наруга міліціонерів над дівчиною. Коли людські сили бездієві, втручаються вищі сили.
«Химерниця» – нелегке чтиво! – підкреслює автор. – Мене постійно висмикували. Було написано 150 сторінок… різні ніби Олени писали. Я працювала над нею найдовше. Дещо викидала не дивлячись. У мене був момент зневіри, що я її не закінчу».

28.01.2020 13:27

На дворі неділя, 26 січня, як можна провести свій вихідний день? Звісно, у першу чергу на думку спадає тепле ліжечко, яке не випускає зі своїх обіймів та телевізор, наш друг і порадник.
А от і ні! Можна цікаво та пізнавально проводити кожен зі своїх днів, включаючи вихідні. І допомагають нам у цьому працівники Прилуцького краєзнавчого музею ім. В.І. Маслова, проводячи традиційні зустрічі вихідного дня.
Тепла посмішка зустрічає при вході до музею, цікаві та привітні люди проводять до потрібного залу, відчуваєш себе в цих стінах важливою персоною. Затишна кімната до вказаного часу зібрання була досить заповнена, як для неділі. Оратор Ольга Василівна Сокриця щиро посміхалася всім гостям, але ледь помітне хвилювання все ж було присутнє.
Це вже друга «подорож» сторінками книги життя родини Ґалаґанів. Як відомо, історія цього роду не проста. Рід, а головне титул і прізвище намагаються вберегти всіма можливими способами. А все почалося зі смерті бабусі та розподілу майна. Ґалаґани завжди переймалися своїми людьми та ніколи їх не ображали. Забезпечували народ усім необхідним, а саме безкоштовною медициною та навчанням. Родина завжди пам’ятала про українську мову, традиції та одяг, і своїм дітям прививали любов до всього українського та до козацтва, з яким були тісно пов’язані. У роді Ґалаґанів були козацькі старшини, прилуцькі полковники. Рід отримав містечко Варву та низку сіл (Озеряни, Рудівку, Дігтярі, Сокиринці та інші).
Заснували вони й академію наук України, гімназії (коли рід по чоловічій лінії зупинився).

14.01.2020 11:31

Замість святкових сукенок – піжами, на заміну стільцям – м’якенькі подушки. 18 грудня в закладі дошкільної освіти №3 провели свято «Святий Миколай, на піжамну вечірку до нас завітай».
Як зазначила директор нав- чального закладу Тетяна Виливок, ідею нестандартно провести класичне свято, запозичили в колег із інших міст: «Так як Святий Миколай приходить до діток уночі, ми спробували підійти таким чином до реальності».
Лінь, Кіт-Діджей і, звичайно, Миколай стали гостями вечірки. Танці та пісні також відповідали тематиці свята. Відтак, малеча продемонструвала танок із подушками. А ніби вийшовши з мультфільму «Дінь-дінь» світлячки, створили казкову атмосферу в залі садочку. Навіть назва «Зірочка» закладу дошкільної освіти компонувала «Піжамній вечірці».

14.01.2020 11:29

Протягом року мільйони людей чекають на різдвяні й новорічні свята. Це час, який вони проводять разом із сім’єю та друзями, час відновлення тісних уз і зустрічі з чимось казковим. Але всі добре знають, що існує цілий цикл зимових свят: День Святого Миколая, Новий рік, Різдво Христове, Щедрий Вечір та свято Маланки, Новий рік за старим стилем, «Голодна кутя» або Другий Святвечір, Водохреща. Усі ці свята з давніх часів мали свої традиції святкування, яких притримуються і в наш час.
Прилуцький краєзнавчий музей імені В.І. Маслова, як ніхто інший, зацікавлений у збереженні звичаїв, які передавались нашими предками з покоління в покоління. 8 січня у його стінах відбулося щорічне свято під назвою «Українські вечорниці». Мета заходу – у розважальній формі розповісти студентам та учням шкіл про історію новорічних свят, традиції, приготування й обряди днів наповнених магією. А щоб на повну відчути атмосферу свята, гості мали змогу взяти участь у конкурсах, що стосувалися тематики Різдва. Не лише дівчата, а й хлопці дізналися передбачення на 2020 рік, а також перевірили свою пам’ять на знання українських народних пісень. Дізналися про майбутнього коханого/кохану й «доторкнулися» душею до вже знайомої нам традиції – співання колядок і щедрівок.

Фото зі статті

Створення сучасних приймальних відділень у дев’яти опорних...
Не дивлячись на різноманітні обмеження та заборони, кількість...
У суботу, 21 листопада, уся Україна відзначила День Гідності та...
За результатами 9 місяців 2020 року до загального фонду бюджету...
Днями в сесійній залі відбулося засідання міської комісії з...
Нове життя для річки Удай Перший етап проєкту відродження річки...
Ми не могли інакше назвати наш житловий комплекс, бо цей...
Чернігівська обласна  партійна організація Всеукраїнського...
Прилуки поступово приєднуються до переліку тих міст, у яких...
Передивляючись дописи в соціальних мережах, неодноразово...

Хто на сайті

Зараз 2474 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама