№ 3
20 січня 2020 року

29.04.2015 06:47

25 квітня Олександр Дубовик відзначив 25 років на сцені

 

Покликання артиста – дарувати людям радість. А коли ця радість взаємна, виходить подвійний прилив позитиву. Прийти на концерт і поглянути на все крізь призму іспанського танго, італійських наспівів «Пам’яті Карузо», сучасних і ретро-пісень – ось те очікуване й незабутнє, що змусило досвідченого артиста, який бував на сцені в різних іпостасях, хвилюватися немов хлопчика, котрий має проходити кастинг перед глядачем.

Свій кастинг Олександр Дубовик пройшов 25 років тому, і з того часу публіка зустрічає його найтеплішими оплесками. Варто було лише поглянути на сяючі очі глядачів і закулісної бригади, й одразу відчувалося: ця людина тут не просто не чужа, а саме та «зірка», яка бере в полон своїм простим талантом – дарувати радість.

Як і годиться в такий хвилюючий для нього день Олександр Олександрович не забув про свою сім’ю. Згадав молодшого брата, який, використовуючи модернові засоби, знайшов час подзвонити та заспівати старшому. Запросив сина акомпанувати йому відому та хвилюючу композицію – романс, що полонив увесь зал. Але цього не порівняти з емоціями, коли артист вийшов привітати свою маму. Здається, усі глядачі в ту мить відчули його любов, а жіночки, які сиділи в залі, одразу ж, не стримуючи сліз, згадали про своїх дітей під чудовий музичний супровід із фільму «Весна на Зарічній вулиці».

08.04.2015 06:41

Кажуть, гарний той актор, який може змусити глядача повірити кожному своєму жесту та слову, представленому зі сцени. Водночас гарним є той глядач, який здатний пропустити кожен цей жест і слово крізь своє серце. І, мабуть, прилуцькі глядачі таки є гарними, адже останнім часом театральні колективи все частіше радують публіку МБК цікавими та професійними виставами. От і минулої суботи, 4 квітня, кожен бажаючий зміг відвідати постановку п’єси видатного українського письменник Миколи Куліша «Мина Мазайло».

06.01.2015 08:19

Визначено першого лауреата нової літературної премії

 

Літературні традиції Прилук сягають корінням у минулі епохи, охоплюючи творчість Павла Білецького-Носенка, Панаса Мирного, Ганни Ігнатенко, Любові Забашти та багатьох інших знаменитих і не дуже майстрів слова. Хтось із них жив і творив у нашому місті впродовж усього земного шляху, іншому довелося тут певний час працювати, а дехто був лише народжений у Прилуках – як-то український прозаїк Анатолій Дрофань. Із біографії Анатолія Павловича відомо, що невдовзі після його появи на світ у родині залізничника батька перевели на роботу до Ічні, де й було оформлено документи про народження майбутнього письменника. Це діялося наприкінці 1919 року, а 28 березня 2013 року депутати Прилуцької міської ради вирішили вшанувати пам’ять видатного земляка, рішенням сесії заснувавши літературну премію імені Анатолія Дрофаня в номінації «Проза». Так у місті над Удаєм з’явилася друга відзнака для літераторів після добре всім відомого «Квіту папороті».

17.12.2014 07:48

Іще зовсім недавно чорний від диму та білий від снігу центр нашої столиці зросився кров’ю. У ті дні погляди всієї України були прикуті до телеекранів, а очі героїв Революції гідності дивилися вдаль – у майбутнє, в якому не буде байдужості, у мрію…

Майдан надихає. Роковини найбільшого перевороту ХХІ століття запам’ятаються українцям своїм відображенням у реалістичному мистецтві фотографії. Саме світлини майстрів-очевидців колись зроблять основний внесок у правдивий літопис для наступних поколінь патріотів. Одним із професіоналів художньої зйомки, який висвітлював події Майдану не лише на світлинах, а й у ефірі національного телеканалу, є Станіслав Ясинський.

10.12.2014 11:02

Репертуарна політика Євгена Сидоренка, режисера Чернігівського обласного молодіжного театру, зводиться до такої мети: зробити сучасника морально досконалішим. Тому й звертається він не лише до творів української чи російської драматургії, а й до румунської. У даному разі – до твору Ежена Йонеско «Стільці», постановка якої відбулась у прилуцькому МБК 30 листопада. Зауважу: твору неординарного й для сприйняття важкого, позначеного новою стилістикою, зазвичай притаманною так званому театру абсурду.

Дивує все: форма подачі спектаклю (артисти і 60 глядачів протягом дійства сусідили на одній і тій же сцені), скупа, але вельми промовиста сценографія (злиденна кімнатка, оздоблена чорно-білими малюнками із зображенням поламаних східців драбини життя й стара-престара лялька, закинута на антресоль). А насамперед – гра акторів. У центрі уваги двоє старих, що прожили в парі майже сімдесят років.

04.06.2014 09:00

Пам’ятаю дуже чітко, як іще ніби вчора Прилуки вперше приймали Всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва «Мрій-Дім». Це було щось неймовірне, справжній фурор: приїзд Недашківської, Хостікоєва та Бенюка, гнівні слова останнього зі сцени ЦТДЮ: «Ганьба такому меру!» (малося на увазі, який не впустив театралів у театр)… Відтоді багато чого змінилося, включаючи і мера, і головну сцену фестивалю, яка з третьої спроби таки «переселилась» у міський Будинок культури. Та найголовніше, що фестиваль продовжує жити й радувати всіх поціновувачів високого мистецтва – у травні пройшов третій «Мрій-Дім». Із якими труднощами зіткнулися його організатори, що нового вдалося внести в програму та про різноманітні фестивальні й навколофестивальні подробиці говоримо з Артемом Аніщенком – головою творчого об’єднання «Аrt-Тема», директором і натхненником Всеукраїнського фестивалю театрального мистецтва «Мрій-Дім».

 

– Артеме, фестиваль відбувся вже втретє, з чим Вас і вітаю. Чи була в нинішній непростій ситуації загроза зриву фестивалю?

– Дякую за вітання. Так, звісно, події, що відбулися в державі, змусили спочатку перенести фестиваль на місяць, але загроза його відміни була надзвичайно високою до останніх днів. Адже зміна керівництва міста поставила великий знак питання: чи потрібен буде новій владі «Мрій-Дім»? Та й ситуація в країні як зараз, так і тоді була складно передбачуваною. Але, на щастя, Дмитро Барнаш виявися людиною, як кажуть, не за роками далекоглядною й мудрою, і з перших тижнів свого керівництва твердо заявив: «Фестиваль відбудеться! Я знайду можливість, звернемося за допомогою до всіх прилучан, народних депутатів, але фестиваль має бути! Адже Прилуки – історично театральне місто». І, як бачите, він дотримав слова. Хоча складна ситуація в державі продовжувала тримати в напрузі. Наприклад, 18-й Міжнародний театральний фестиваль «Рампа» у Дніпропетровську було цього року скасовано. Та й учасники «Мрій-Дому» з Одеси, Кременчука, Миколаєва, Дніпропетровська, Луганська, які вже подали заявки, за кілька днів до фестивалю скасували свою участь. І деякі з вистав, показаних на фестивалі, гостро резонували з сучасністю.

– Наскільки важко взагалі організовувати такі фестивалі? Хто допомагав у підготовці – як матеріально, так і своєю працею?

– Гадаю, що кожен фестиваль по-своєму складно організовувати. Але цього року було надзвичайно важко, оскільки кожного вечора не знав, у якій країні ти прокинешся завтра і що тебе чекає. До того ж, не було централізованого фінансування, як у попередні роки, коли фестиваль проходив під патронатом мецената Юрія Коптєва. Але в цьому «Мрій-Дім» і продемонстрував найбільше досягнення року, об’єднавши навколо себе людей різних поглядів і професій задля спільнотворення доброї справи. Чесно кажучи, я до кінця й не знаю, хто саме нам допомагав, оскільки питання пошуку коштів взяв на себе Дмитро Васильович. Знаю лишень, що залучалися ВО «Свобода» та ВО «Батьківщина», а також впливові люди Прилук, приватні підприємці та просто небайдужі прилучани, які зробили благодійні внески на проведення фестивалю. Особисто я хочу подякувати в першу чергу дружині, Катерині Аніщенко, за віру, підтримку й допомогу, а також Олександру Козику (депутат міської ради), Олександру Гмирянському (голова батьківського комітету міста), Олегу та Юрію Савченкам (ФОП, Автосервіс «А1»), Володимиру Вегері (ретро-автомобілі «Маестро-Авто»), Роману Шевченку (клуб мототуристів «Перекотиполе»), Яні Голуб (театр вогню «Агній»), театру «Ангели вогню» (Чернігів), Анатолію Кизиму (народний театр «Рампа»), Олександру Ткаченку (компанія «К-Світ»), Анні Олексієнко (дизайнер), Стасу Шепелєву (відеодизайнер), Юлії Сікаловій, Олексію Паляничці, Юлії Скибі, Каті Погорєловій, Віткорії Неймиш, Олексію Підгайному, Дмитру Потіпаці, Олесі Правдивець, Богдану Голубу, Сергію Чуню, Михайлу Некозу, волонтерам фестивалю – студентам агротехнічного коледжу та гуманітарно-педагогічного коледжу ім. І.Я. Франка, працівникам Центру творчості дітей та юнацтва й міського Будинку культури, нашим медійним та інформаційним партнерам і всім небайдужим прилучанам і гостям нашого міста, котрі допомогли створити фестиваль.

І це далеко не повний список тих, хто будував цьогорічний «Мрій-Дім». Їх набагато більше. Це й наше шановне журі: заступник головного редактора журналу «Український театр» Ірина Чужинова (Київ), заслужена артистка України, доцент кафедри театрального мистецтва ЛНУ ім. І.Франка, художній керівник Львівського академічного драматичного театру ім. Лесі Українки Людмила Колосович (Львів), викладачі ХНУМ ім. І.Котляревського Валерій Гуйвін та Юліта Ран (Харків), кінопродюсер Олена Яковіцька (Київ), актор, сценарист, кінопродюсер Олександр Онуфрієв (Київ). Також варто назвати й акторський курс ЛНУ, які за власні кошти їхали зі Львова до Києва й назад, і тих, хто проводив майстер-класи для «мрій-домівців», актрису Київського академічного Молодого театру Аліну Костюкову, Юрія Кляцкіна та Сергія Федорчука – педагогів Київського театру імпровізації «Чорний квадрат», Євгена Супруна та Світлану Волтову з харківського театру рук «Дотик». Їх багато. Нас багато. То скажіть, чи легко організовувати фестиваль такого масштабу? Я скажу: легко! Але за умови, що є такі люди!

– Розкажіть про особливості цьогорічного «Мрій-Дому»: географію учасників, якість конкурсних виступів тощо. Кого серед учасників слід відзначити окремо?

– У першу чергу це показ легендарної вистави «Швейк», про яку я мріяв, а прилучани вже чекали з 2012 року. Тобто мрії почали здійснюватися. Також був ряд новинок – наприклад, змінений формат вечірніх зустрічей учасників на «Колі кави». Кожен день мав свою тему й особливість, котрої мали дотримуватися всі учасники. Під час цих зустрічей свою творчість представляли прилуцькі гурти «МаМай» та «Broadway», а київський колектив «Витинанка» провів майстер-клас із народного співу і танців.

Ми розширили коло слухачів на фестивальних майстер-класах, і цього року на них займалися й учасники театральних колективів Прилук, які не змагалися в конкурсі. З’явився «Кіно-двір», на якому показувалися український фільм «Абонент», що представляв Україну на Short Film Corner Каннського кінофестивалю цього року, фільм «Вавілон 13», присвячений Революції гідності, нові кліпи відомого прилучанам із першого фестивалю «Подвір’я» гурту «Фолькнери» та інші фестивальні короткометражки.

Дуже знаково, що цього року все-таки вдалося організувати зустріч з одним із засновників культурно-громадського центру «Шелтер+» Романом Морозовим із Кривого Рогу. Окрім презентації «Шелтера», Роман провів лекцію з волонтерства та соціального проекту «Доктор клоун», які вони вже давно реалізовують у своєму місті.

Але головна особливість цьогорічного фестивалю – не в географії чи якості вистав, що теж було на належному рівні, а його атмосфера, зміст. Те, що фестиваль творився спільно, що були люди, які приїхали з різних кінців України, щоб донести своє мистецтво, свій театр до глядача й показати, що мова мистецтва не ділиться на російську й українську, що вона універсальна й зрозуміла кожному, що театр – мистецтво сучасне, актуальне й цікаве. Наприклад, нашу «РеінкарНАЦІЮ Тараса» ми присвячували героям Майдану та всім борцям за українську націю. Перфоменс конкурсантки зі Львову Анни Агаджанової «Знову… Чорне…» відбувався на підтримку полонених у Слов’янську Павла Юрова та Дениса Грищука. Євген Супрун із однокурсницею Світланою Волтовою робили «Години свята» в Яблунівській школі-інтернаті та Прилуцькій спеціалізованій школі-інтераті. Ми всі були міцно з’єднані зі всім, що відбувалося в країні, і творили театр нової формації, який швидко й сучасно реагує на все, що діється в суспільстві.

А виділяти, певно, треба б лауреатів та переможців, але їм і так солодко, а от молодці дійсно всі, хто приїхав, не злякався, не придумав собі причину лишитися вдома, а ризикнув і… переміг. Тому кожен учасник уже є переможцем цього року.

– Артеме, чим для Вас особисто є «Мрій-Дім» і яке його значення для нашого міста?

– «Мрій-Дім» є важливою і, головне, дієвою сходинкою в реалізації давньої мрії – відродження професійного театру в Прилуках. Саме фестиваль дає можливість заявити про Прилуки на всю Україну, як про театральне місто. Митці зі всієї країни приїздять до нас. Вони тут мешкають, їдять, їздять на таксі, купують сувеніри тощо, тобто вкладають кошти в інфраструктуру міста. Але це економіка, матеріальність. А для духовності, культури їх присутність тут важко переоцінити. Повірте, я не знаю більше маленьких містечок в Україні, та й обласних центрів небагато, які можуть похвалитися театральним фестивалем такого рівня. Некомерційним, який відкриває нові професійні перспективи. Мають фестивалі Київ, Львів, Харків, Херсон – для професіоналів, для аматорів – Дніпропетровськ, Миколаїв, Одеса і ще був курортний фестиваль в Очакові. І в одному ряду з ними стоять Прилуки.

– Яким Ви бачите майбутнє фестивалю?

– Звісно, з року в рік фестиваль змінюється. Ми вже бачимо, які конкурси діють і цікаві учасникам, а які потребують зміни формату або доповнення змісту. Випрацьовуються деталі кожного конкурсу. Є бажання розширити види майстерень і тренінгів, додати ще й драматургів, композиторів, хореографів, музикантів, фотографів та модельєрів. Також є плани на створення протягом року супутних до «Мрій-Дому» подій, які б працювали на головну ідею фестивалю – розвиток всіх вищезгаданих видів мистецтв. У нинішньому році плануємо розширити спільний із куренем імені Івані Сірка проект «Мистецька січ» і одразу після козацького табору (30 червня – 13 липня) провести літню театральну школу «Мрій-Дому» з 15 по 30 липня. Адже неодмінно розвиток «Мрій-Дому» в першу чергу бачу лише в розвитку культурного рівня прилучан, введення їх у загальнонаціональний мистецький процес, щоб кожна вистава або майстерня супроводжувалась аншлагами. І щоб наші люди повернули собі здатність мислити і відчувати, а всі Прилуки стали великим Мрій-Домом для творчих людей!

Спілкувався Олександр Бойко

 

НАГОРОДИ «МРІЙ-ДОМУ» ОТРИМАЛИ…

Переможці конкурсу короткометражних фільмів КІНО-ЛІФТ: 1 місце – Ольга Чекарєва та Олексій Фетісов (Прилуки); 2 місце – Олексій Підгайний та Дмитро Потіпака (Прилуки); 3 місце – Діана Ходячих (Харків).

Індивідуальні відзнаки учасникам конкурсу 4 КІМНАТИ: диплом за сінкретичну форму дитячої вистави – Олександр Мамон (Київ); диплом за створення акторського ансамблю в кращих традиціях психологічного театру – Сергій Корнієнко (Київ); диплом за пошук форми і громадянську позицію – Анна Агаджанова (Львів).

Лауреати фестивалю в конкурсі ДОМОВИК: Артем Лобань (Чернігів); Євген Григор’єв (Прилуки).

Кращі комедійні актор та актриса: Євгенія Канатаєва (Київ); Павло Дубовий (Прилуки).

Спеціальна відзнака журі за високу акторську майстерність: Євген Супрун (Харків); Юлія Сікалова (Прилуки).

Диплом за перетворення поезії в театр у виставі «РеінкарНАЦІЯ Тараса»: зразкова театральна студія «Казкар» ( Прилуки).

28.05.2014 09:10

у Прилуцькому краєзнавчому музеї?

 

Насправді ніскільки. «Ніч у музеї» – це акція, приурочена до Міжнародного дня музеїв, яка 17 травня відбулась у краєзнавчому музеї нашого міста. Її головною метою було залучити молодь, і можна сказати впевнено, що організаторам це вдалось. Одночасно в музеї перебувало близько 40 людей, переважну більшість із яких складало молоде покоління. Сприянням високій відвідуваності акції став і той факт, що вона увійшла до свтякової програми Миколиного ярмарку.

09.04.2014 08:24

Четвертий і останній концерт «Битви Поколінь» відлунав у міському ЦТДЮ минулого четверга. У переповненій актовій залі майоріли українські прапори, чулися вигуки «Слава Україні!» та звучали найкращі пісенні твори, написані українською мовою.

Фото зі статті

Шановні прилучани! Український народ 22 січня щорічно відзначає...
Уперше в новому році Нещодавно в сесійній залі міської ради...
Цієї зими в Прилуках, як і кожного року при сильних морозах,...
Бюджет на 2021 рік досі не прийнято, питання заробітної плати...
З 1 серпня 2020 року в Україні відкрито ринок природного газу для...
Останніми днями відразу в кількох областях України відбулися...
Прилуцька міська дитяча лікарня нарешті отримала новеньке...
РIЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯархієпископа Чернігівського та Ніжинського...
У період новорічних свят кожен прагне відчути на собі магію...
Шановні прилучани!Щиро вітаю всіх із прийдешнім Новим роком і...

Хто на сайті

Зараз 2524 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама