№ 16
17  квітня 2019 року

Культура

Культура (117)

Середа, Бер. 14 2018

(До дня народження Великого Кобзаря)

Є в Шевченка народження дата,
Дати смерті в поета нема…

Так склалося в моєму житті, що народився я й провів дитячі та юнацькі роки на вулиці, названій на честь Тараса Шевченка. Ще й досі стоїть на ній старенька хатинка – моя рідна оселя, придбана батьком на початку 30-х років минулого століття. Уже тоді вона потребувала косметичного ремонту. Проте батько невдовзі тяжко захворів унаслідок небезпечної травми, якої зазнав під час громадянської війни, і в 1935 році помер, так і не здійснивши запланованого ремонту.
З роками хата все більше старіла, осідала. Щоб урятувати її від остаточного руйнування, сволоки підперли стовпами. А відмикається та замикається вона за допомогою ключа, який являє собою довгенький металевий стержень (ручку) з прикріпленою до нього металевою пластинкою (язичком), яка через отвір в одвірках посуває з внутрішнього боку сіней металевий зубчатий засув, що рухається то вліво (при замиканні хати), то вправо (при відчиненні дверей).

Середа, Січ. 24 2018

Хорошее мероприятие было проведено по инициативе отдела культуры горисполкома для улучшения работы в области культуры в городе.
Перед началом мероприятия директор предупредил о том, что в зале прохладно. И приготовленный чай не понадобился – в зале были жаркие дискуссии. Но всё по порядку.
Всё началось согласно программы круглого стола с постепенным участием гостей мероприятия. К сожалению, не был представлен весь спектр работников культуры. Не приняли участия представители музыкальной жизни города, представители спорта. Да и журналистов не было за круглым столом. В самом разгаре дискуссии покинул мероприятие и представитель горисполкома, что сказалось на дальнейшем проведении стола и повлияло на последующую миграцию отдельных его участников. И всё это привело к неуправляемости мероприятием. Хотя руководить сценарием могли и начальник отдела культуры, и директор музея, но этого не произошло. В итоге начальник отдела культуры не смог в полной мере ознакомить присутствующих с Программой на 2018-2022 гг. в области культуры.
Хочу отметить также и то, что любое мероприятие такого формата начинается с представления участников. Это не было сделано, и всю информацию получали от соседей за столом. В конце концов бразды правления взяли в свои руки участники круглого стола. Это привело к тому, что в начале диалог за столом превратился в монолог, а потом и в лекцию одного участника. Правда, когда лектор «иссяк» и покинул аудиторию, участники перестроились и дискуссия перешла в более приемлемую атмосферу. И вот тут можно было услышать много полезных предложений и идей, которые надо было собирать в один букет. К сожалению, этот нектар мыслей не был зафиксирован и всё превратилось в культурную ауру, а не в мёд. Ведь по программе по каждому вопросу в отдельности должно было быть обсуждение, а в конце мероприятия подведены итоги. Опять же этого не произошло.

Середа, Січ. 17 2018

З-поміж багатьох сучасних свят Новий рік є найулюбленішим. Можливо тому, що обіцяє зустріч із чимось таємничим, дає надію, що прийдешній час буде кращим, ніж минулий.
У світогляді наших предків Новий рік, як межа, що відокремлює старе від нового, вмираюче від ще ненародженого, вважався своєрідним порталом у майбутнє. Від поведінки людини напередодні свята, її слів та моральності вчинків, від обрядових дій залежало життя в наступному році.
Це одне з найбільш таємничих, урочистих і «родинних» свят, яке обіцяє здійснення мрій кожному, хто вірить у дива. Очікують дива не тільки діти, але й дорослі, навіть якщо вони зовні серйозні й не подають виду.
Новий рік у кожній країні зустрічають по-різному…

Вівторок, Січ. 16 2018

Де ще можна отримати стільки інформації про гончарство України, як не в гончарній столиці – містечку Опішне. Це селище відоме своїми гончарами ще з давнини. Наприкінці 19 – на початку 20 століття в містечку працювало близько 1000 гончарів, продукція яких експортувалася майже на всі континенти світу. Тому не дивно, що саме тут був створений найбільший в Україні музей гончарства. Отож, ми попрямували до нього.
По дорозі не оминули ще одне видатне місце, яке раз на рік стає центром зборів тисяч туристів із усієї України та гостей із-за кордону. Це село Великі Сорочинці з їх славетним Сорочинським ярмарком. Зупинилися, подивились навкруги, і незважаючи на те, що зараз там досить порожньо, але все одно дух ярмарку ніби висить у повітрі. Але наш шлях до музею тривав.

Середа, Лист. 08 2017

Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва відзначається 9 листопада разом із Днем української писемності та мови.
Це свято було засноване з метою відзначити вагомий вклад творчих особистостей у відродження української національної культури, розвиток народної творчості, активну культурно-просвітницьку діяльність.
Саме завдяки відданим своїй справі митцям українська культура змогла зберегти свою самобутність, незважаючи на потужні натиски багатьох агресорів, і зайняти гідне місце серед світових культур. Українська культура розкриває нашу сутність та учить нас бути українцями, де б ми не були. Без традиції – нема культури, а без культури – нема нації.

Таким своєрідним центром культури та мистецтва в Прилуках є безумовно міський Будинок культури. Як уже писалося раніше, якраз перед початком нового навчального року крісло директора вдруге зайняв депутат міської ради та відомий у Прилуках культурний діяч Дубовик Олександр Олександрович, який живе творчістю не менше, ніж учасники різноманітних колективів, які є на базі Будинку культури.

Середа, Лист. 08 2017

У затишній залі Прилуцької центральної районної бібліотеки відбулася зустріч з поетом та художником Євгеном Васильовичем Постульгою, який люб’язно погодився стати гостем творчої зустрічі й поділитися з читачами своїм внутрішнім світом та творчим доробком і представив свою нову збірку «Минає все».
Книга вміщує в себе поезію різних років. Це чотиризбірка автора, яка ділиться на декілька розділів, що відрізняються тематикою – від інтимної та пейзажної лірики до патріотичної та філософської.
По ходу зустрічі звучали вірші поета, які відрізнялися своєю різноманітністю. Гортаючи книгу автора, у рядках його віршів спостерігаються щемливі спогади дитинства, гіркі роздуми над сутністю сучасного життя. Надзвичайно скромний і навіть сором’язливий у повсякденному житті пан Євген у своїх поезіях завжди принциповий і правдивий. Загострене почуття правди, намагання докопатися до сутності проблеми, яку він піднімає у своїх творах супроводжують його все життя, а особливо це спостерігається у вірші «Украдений рай».

Фото зі статті

13 квітня в міському Будинку культури відбувся конкурс грації та...
З початком бойових дій на Сході України втрати серед захисників...
Порядок у місті починається з порядку в кожному дворі. Усі чудово...
Щороку 18 квітня в Україні відзначається День пам’яток історії...
21 квітня відбудеться другий тур виборів Президента України. На...
Громадська рада – постійно діючий консультативно-дорадчий...
«VIP Тернопіль» – українська команда КВН та Ліги Сміху. Вони є...
Хто не мріяв про затишну оселю? Щоб не очікувати, коли вже...
Уявіть світ без музики. Уявіть, що її немає у вашому програвачі, у...
Україна багата на таланти: співаки, танцюристи, актори,...

Хто на сайті

Зараз 1015 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама