№ 38
19  вересня  2018 року

Культура

Культура (102)

Середа, Лист. 16 2016

У рамках ювілейного туру в наше місто завітав гурт «НеАнгели»

 

«НеАнгели» – романтичний поп-гурт, який уже 10 років поспіль дарує прихильникам позитивні емоції та своє палке серце. За час існування «НеАнгели» заполонили душі слухачів та безсумнівно отримали шалену популярність. Їхні пісні щоденно лунають в ефірі радіостанцій, під них сумують і радіють.

Навесні стартував великий ювілейний концертний тур «НеАнгелів» під назвою «Серце», котрий об’єднав великі й малі міста нашої країни. Не оминув тур і наше рідне містечко. 8 листопада «НеАнгели» завітали в міський Будинок культури, де зібралися шанувальники гурту. Нам вдалося поспілкуватися за кулісами із солістками Славою та Вікторією, які розповіли багато цікавого з життя «НеАнгелів».

 

НАЙЦІННІШЕ В ЖИТТІ

 

– Дівчата, на що ви звернули увагу в місті Прилуки? Що вам у нас сподобалося найбільше?

Вікторія:

Прилуки – дуже затишне місто. З величезним задоволенням приїжджаємо до вас із концертами. Люди тут надзвичайно товариські й відкриті, на концертах завжди панує тепла, сімейна атмосфера.

– Чи встигли ви погуляти по Прилуках?

Слава:

– Тур «Серце» триває, і практично весь свій час ми знаходимося в дорозі. У нас дуже насичений графік, і після концерту ми відразу вирушаємо в наступне місто. Повноцінно погуляти не вийшло, але ми все ж змогли розглянути деякі деталі міста, і вони нам дуже сподобалися.

– Чи є у вас цікаві новини з особистого життя? Які?

Вікторія:

– Так склалося, що під час туру я розірвала заручини з чоловіком, за якого збиралася вийти заміж. Цю подію було важко пережити, але мені дуже допомогли сцена, глядачі, які приходили на концерти, а також наша команда. Це колосальна підтримка, за яку я дуже вдячна.

Слава:

– Усе стабільно: один єдиний коханий чоловік, двоє дітей, щаслива родина.

– Що для вас найголовніше в житті?

Вікторія:

– Найцінніше в житті – це саме життя.

Слава:

– Сім’я і здоров’я.

 

РЕЦЕПТ УСПІХУ

 

– Яка яскрава емоція запам’яталося вам найбільше?

Вікторія:

– Ми – артисти, і все наше життя пов’язане з яскравими емоціями. У першу чергу, ми даруємо людям свято і самі від цього отримуємо великий заряд.

Слава:

– Кожен наш концерт – це феєрверк емоцій. Але в Палаці спорту було щось неймовірне. Це найяскравіша емоція, коли 10-тисячний зал співає весь концерт із тобою. Ці відчуття неповторні.

– Якщо видається вільна хвилинка в графіку, у чому знаходите відпочинок? Чи є час для якихось хобі?

Слава:

– У нас дуже насичений гастрольний графік, і коли в ньому з’являються вільні дні, прагну присвятити їх своїй родині.

Вікторія:

– Коли трапляються вихідні, намагаюся гарненько відпочити, набратися сил і натхнення. Проводжу час із рідними, друзями. Люблю вибиратися на природу, проводити дозвілля активніше.

– Україна багата талановитими людьми з чудовими вокальними даними, але не всі досягають успіху. Поділіться, як же стати популярним?

Вікторія:

– Популярність – це не найголовніше. Головне – знайти в житті своє покликання і реалізуватися в ньому. У будь-якому випадку, запорука успіху – у працьовитості та завзятості.

 

«ТРИ РУДІ ТАРГАНИ…»

 

– Близько 14 з половиною мільйонів переглядів на Youtube.com має пісня «Твоя». Там також багато приємних коментарів. Чи встигаєте ви їх читати?

Слава:

– Звичайно, вивчити всі коментарі часу не вистачає, але вибірково ми завжди переглядаємо, коли знаходиться вільна хвилинка.

– Що здатне вас засмутити?

Слава:

– Усе залежить від Місяця. Бувають дні, коли навіть дрібниці можуть вивести мене із себе, а іноді я в стані «дзен», що б не трапилося.

Вікторія:

– Безвідповідальність. Не люблю, коли люди не відповідають за свої слова.

– Кого із сучасних виконавців ви любите? Яку музику можна слухати годинами?

Вікторія:

– Дуже люблю джаз. Також мені подобається Norah Jones, Alicia Keys. Із наших виконавців мені імпонує Тіна Кароль.

Слава:

– Я люблю слухати різну музику. Останнім часом захоплююся дитячими пісеньками. Наприклад, моя старша дитина не сідає їсти без пісеньки «Три руді таргани прийшли до мене додому».

– А яка пісня з репертуару «НеАнгелів» є вашою улюбленою?

Вікторія:

– Дуже важко виділити якусь одну, тому що всі дуже яскраві. Кожна нова пісня відразу стає улюбленою, з кожною пов’язана якась історія. Нещодавно ми презентували сингл «Сережа», і зараз цей трек – мій фаворит.

 

МОМЕНТИ, ЯКІ РАДУЮТЬ

 

– Маєте улюблене свято, якісь особисті традиції?

Вікторія:

– Дуже люблю Новий рік. У дитинстві в нас була сімейна традиція. Ми разом із сестрою готували виставу, писали сценарій, вигадували образи і в день свята робили урочистий артистичний подарунок для своїх батьків.

Слава:

– Новий рік, особливо коли виходить зустріти бій курантів у колі сім’ї. Такі моменти дуже радують, незважаючи на те, що через десять хвилин треба «тікати» на свій концерт.

– Які ваші улюблені квіти?

Вікторія:

– Люблю великі червоні троянди. Але завжди з радістю приймаю будь-які квіти, подаровані від душі. У літню пору для мене немає нічого прекраснішого польових квітів.

Слава:

– Люблю живі квіти. Одні з найулюбленіших – ромашки.

– Є таке місто, в яке вам хочеться повертатися?

Слава:

– Мені завжди хочеться повертатися до Києва – найулюбленіше місто, де живе моя сім’я. Завжди з гастролей поспішаю додому, до рідного Києва.

Вікторія:

Я народилася в Харкові і завжди щиро радію, коли нас запрошують до мого рідного міста з концертами. Там живуть мої батьки, друзі. До Харкова хочеться повертатися знову й знову, тому що це – «рідні стіни».

 

Цими дівчатами можна лише захоплюватися. Вони заряджають своєю енергією, своїм співом. Незважаючи на те, що зовсім нещодавно Слава стала вдруге стала мамою, а Вікторія розірвала заручини зі своїм молодим чоловіком, тур «Серце» все-таки триває, даруючи фанатам позитивні емоції та безліч незабутніх вражень. Безсумнівно, гурт залишив частинку свого серця і вПрилуках. А чи прийняли цей дар ви?

 

Спілкувались із «НеАнгелами»

Марина Шевченко та Наталія Заєць

Середа, Жовт. 19 2016

Одного погляду на небо ясної ночі вистачить, щоб помітити світила, які сяють найяскравіше. Та небагатьом із нас вдається розгледіти маленькі зірочки в людях, які оточують нас на Землі. Вони живуть по сусідству, ходять тими ж буденними стежинами, що й ми… Та вони мають у собі незгасну іскорку таланту, котра при сильному бажанні та наполегливій праці з часом розгорається до омріяних величин. Одним із таких є Віктор Кі – легендарний жонглер, який нині входить до трійки найкращих у світі. При цьому знаменитість планетарного масштабу не забуває свою малу Батьківщину, рідне місто Прилуки. Саме тут він робив перші сценічні кроки, вирушаючи в неозорий шлях до зірок мистецтва.

Середа, Жовт. 05 2016

Нова – вже сьома – книга знаної в Прилуках авторки Валентини Грибенко вийшла друком до Дня Незалежності України. «Дзвони любові» – так називається збірка поезій лауреата літературно-мистецької премії імені Любові Забашти «Квіт папороті» 2012 року.
У виданні, до створення якого чи не найактивніше долучився старший внук поетеси Олег, зібрані останні поетичні твори Валентини Грибенко. Читач знайде тут чимало іменних присвят, вишукану пейзажну, глибоку інтимну, разючу громадянську лірику. «Загострене почуття правди змушує ліричну героїню віршів Валентини Грибенко вступати у двобій з людською підлістю, лицемірством, подвійними моральними стандартами», – прокоментував творчість прилуцької поетеси член Національної спілки письменників України Олександр Забарний.
Тож якщо ви хочете поринути у світ поетичного слова, вдихнути чудодійного ліричного повітря, поспішайте до бібліотек. «Дзвони любові» готові звучати для вас!

Середа, Вер. 14 2016

10 вересня в міському Будинку культури відбулася третя гра відбіркового циклу ліги КВН «Прилуки». Саме ця гра стала останньою перед суперфіналом ліги, що пройде в Прилуках узимку. У рамках суперфіналу ми побачимо на сцені МБК переможців усіх ігор сезону та команди, котрі зуміли проявити себе з найкращого боку.
Осінній кубок ліги приймав одразу вісім команд, які були поділені на два ігрові блоки. Перший блок відкривала моно-команда «Тобі Альдервейрельд», що за іронією долі складається з одного гравця – Артема Дамницького, який також був ведучим та одним із організаторів ліги. Своїм запальним виступом Артем задав високий темп гумору, що не знижувався аж до завершення заходу.
Загалом у грі взяли участь команди з Києва, Ніжина, Прилук, Чернігова та інших міст України. Статус міжнародного кубок отримав завдяки приїзду команди «Джан», що являє собою збірну вірмен України.

Середа, Лип. 27 2016

22 липня у Прилуцькому краєзнавчему музеї ім. В. І. Маслова відбулося відкриття виставки робіт членів Чернігівського осередку художників України, приуроченої 25-й річниці Незалежності України. Експозиція має назву «Чернігівські мотиви», і на ній представлена 21 робота пензля чернігівських митців.
На відкритті виставки керівник відділу культури і туризму Прилуцької міської ради Катерина Мовчан звернулася до присутніх з привітальним словом та відзначила, що чернігівський край багатий своїми краєвидами та здатен надихнути митців на створення чудових картин, які прославляють красу Прилуччини.
Директор Прилуцького краєзнавчого музею ім. В. І. Маслова ТетянаЗоць зазначила, що велику підтримку у відкритті виставки наддав місцевий художник Петро Мироненко, виступивши в ролі посередника та організатора.

Середа, Черв. 22 2016

Фестиваль «Мрій-Дім» очима фотографів

 

Лекції для режисерів, майстер-класи для акторів, багато вистав різної жанрової тематики, жива музика, живе спілкування – усе це подарував любителям мистецтва п’ятий Всеукраїнський театральний фестиваль «Мрій-Дім». Цього року при «Мрій-Домі» вперше функціонувала фотомайстерня «Вікно», організатором якої була добре відомий у місті фотограф Аліна Іванова. Завдяки її зусиллям прилуцькі фотографи з різним досвідом і рівнем майстерності мали змогу послухати лекції київських і місцевих майстрів фотокамери, перейняти їхній досвід. Учасники майстерні знімали всі вистави й заходи фестивалю, чим створили унікальний фотоархів «Мрій-Дому». А в кінці проводився конкурс на кращу роботу, переможця якого обирали глядачі.

Саме з Аліною я вирішив поговорити й дізнатися, що ж залишив по собі фестиваль для неї, чи все задумане вдалося та чи виправдала себе ідея фотомайстерні в малому місті загалом.

 

– Аліно, ну от і закінчився фестиваль. Напруга спала, темп уповільнився – ти можеш спокійно поговорити про те, як декілька днів тому бігала й намагалася зробити все якомога крутіше. Для початку хочеться запитати, які в тебе враження від фестивалю в цілому? Що сподобалось, що не дуже – поділися.

– Так, ці нелегкі п’ять днів уже позаду. Фестиваль «Мрій-Дім» насправді мені дуже сподобався саме тим, що це можливість для прилучан відвідати таку кількість театральних вистав, яка не проходить, можливо, і за весь рік у нашому місті. Я ж намагалася спробувати заохотити людей не лише до театру, але й до творчості в плані фотографії. Сподобалося ще й те, як атмосфера «Мрій-Дому» допомагає людям об’єднатись. І мова не лише про фотографів – ми спілкувались і з театралами, і з режисерами, тому відкрили для себе багато нового не лише в плані фотографії, але й у розрізі інших видів мистецтва.

– Можливо, щось і не сподобалося? Не може ж така масштабна подія залишити лише позитивні враження…

– Так, мінусом було те, що в цьому році, на жаль, фестиваль не мав офіційного спонсора, що дало певні організаційні ускладнення. А що стосується саме фотолабораторії, то тут, я вважаю, взагалі було багато невдач і недопрацювань. Але для першого разу в принципі нормально.

– Звісно, це ж був перший подібний досвід. І конкретніше до фотомайстерні. Чия взагалі була ідея про створення фотолабораторії? Це ти так піклуєшся про розвиток фотографії у своєму місті чи, може, підказав директор МБК або ще хтось із організаторів фестивалю?

– Загалом ми хотіли спонукати місцевих фотографів приходити на вистави та знімати, бо це потрібно і фестивалю, і їм для набуття практичних навичок. До ідеї фотолабораторії ми дійшли разом із директором МБК. Спершу я запропонувала провести майстер-клас під час «Мрій-Дому», а Артем Аніщенко вніс пропозицію запросити ще когось із фотографів, можливо, з інших міст, щоб заохотити людей ходити на лекції та створювати щось зовсім нове для Прилук.

– Чи була в тебе така нагода, коли сама починала як фотограф? Поспілкуватися з фотомайстрами просто у себе «вдома», запитати в них те, що цікавить, перейняти такий потрібний досвід?

– На жаль, у мене такої можливості на початку розвитку мого хобі не було, але згодом я знайшла щось трошки схоже на те, що ми зробили, у Києві. Це фотошкола при КПІ, але там навчали не техніці, а просто приходили різні фотографи, читали лекції, щось розповідали про себе. Також, пригадую, у нас були лекції про те, як проявляти плівку. Такі майстерні розвивають тебе не в технічному плані, а в плані твого світогляду. І, що цікаво, організатор тієї фотошколи приїздив також на «Мрій-Дім» – Дарина Фес проводила першу лекцію.

– Напевне, основне питання: як тобі власне в ролі організатора? Що вдалося, що, можливо, пішло не так?

– У ролі організатора я спробувала себе вперше. Мені насправді сподобалося мати постійно якісь справи, бути зайнятою. Але інколи тих справ настільки багато, що банально не вистачало часу. Тому наступного разу треба взяти когось у помічники. А ще трохи не подобалося те, що люди не ходили на лекції. Подали заявки аж 22 людини, а ходили… Максимум у нас було дванадцять чоловік на першій лекції, а мінімум – двоє.

– І на завершення. Як вважаєш, чи виправдала себе ідея фотостудії при фестивалі? Чи планується робити щось подібне й наступного року? А якщо так, то чи хотіла б ти знову бути організатором цього заходу?

– Мені здається, ми виправдали себе, бо на закритті я зрозуміла, що ті люди, яким справді було цікаво, отримали величезне задоволення й новий досвід. Тому вважаю, що в наступному році було б добре провести щось подібне. Можливо, навіть не на «Мрій-Домі», а просто окремо зробити лекції для фотографів. Або щось типу гуртка, щоб допомагати саме тим, хто хоче розвиватись і хоче побачити фотографію з різних сторін.

Спілкувався Андрій Пальоха

Фото зі статті

День 18 вересня 1943 року золотою сторінкою увійшов в історію міста...
Усі звикли до того, що День міста прилучани відзначали 18 вересня...
Упродовж вересня в Прилуках відбуватиметься справді унікальна...
ВСІ НА ЯРМАРОК!
За підсумками зовнішнього незалежного оцінювання 2018 року кілька...
І знову до редакції звернулися жителі Прилук із хвилюючим...
Ранок 17 вересня прилучани розпочали з мирного мітингу під...
Сімдесят п’ята мирна осінь прийшла на Прилуччину. У погожі...
Шановні ветерани, дорогі прилучани! Щиро вітаю вас із 75-ю...
Дороги в Прилуках поступово змінюються, стають рівнішими,...

Хто на сайті

Зараз 1357 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама