№ 29
17 липня 2019 року

Культура

Культура (129)

Середа, Лип. 10 2019

16 червня у виставковій залі краєзнавчого музею імені В.І. Маслова відбулася краєзнавча година «Мудрий діяч» з нагоди ювілейної річниці (1000 років) початку правління Ярослава Мудрого, великого князя Київської Русі.
З нагоди такої славетної події Тетяна Миколаївна Зоць, директор музею та організатор цієї години, разом із талановитими ведучими: Іриною Василівною Біленко та Тетяною Василівною Іващенко – не тільки розповіли гостям про історію життя славетного князя, але й продемонстрували цікаві та пізнавальні фільми, у яких розповідалося про отримання Ярославом батькового княжого престолу, про те, чому його називали «тестем Європи», та про неймовірні здобутки, які дісталися нашій країні в спадок від матінки-Русі.
Окрім біографії та цікавих фактів про історичну постать, гостям було детально розказано та навіть продемонстровано за допомогою фото- та відеоматеріалів, архітектурні «чудеса» тих часів, які захоплюють сучасників не менше, ніж сьогоднішні будівлі. Однією з таких споруд стала брама Золоті Ворота, які частково дожила до наших днів. Вони виконували роль захисника Києва, та були прикрасою, яка зустрічала гостей з усього світу. Не поступилася місцем і легендарна бібліотека, яка, на жаль, не збереглася до наших часів у повному обсязі. Чимало рукописів було трагічно втрачено, але це не завадило подивувати гостей історичними пам’ятками.

Середа, Лип. 03 2019

27 червня, напередодні Дня Конституції України, у сесійній залі Прилуцької міської ради відбулося урочисте вручення премії «Рідний край» імені Д.О. Шкоропада.
Урочисто оголосили захід відкритим прекрасні слова вірша-пісні Лілії Черненко-Бондаревич, які було присвячено місту Прилуки, у виконанні прилучанина Олександра Козленка. Після чарівного вступу відбулися перші нагородження школярів, які разом зі своїми вчителями-кураторами протягом довгого часу проводили дослідження історії нашого міста, зокрема в часи Другої світової війни, опираючись на історичні підтвердження та факти.
Переможцями цьогорічної премії стали:
Дипломанти І ступеня:
– Олег Ігорович Паламарчук, тема «Культурне життя на Прилуччині в період нацистської окупації»;
– Тарас Сергійович Литвиненко, тема «Соціокультурне життя Прилуччини в період нацистської окупації (1941-1943 рр.) за матеріалами газети «Вісті Прилуччини»;
– Богдана Валеріївна Бабенко, тема «Східні робітники» з Прилуччини: депортація, опір поневолювачам».
Дипломанти ІІ ступеня:
– Ангеліна Геннадіївна Коваленко, тема «Еволюція намиста: від традицій до сучасності»;
– Анна Євгенівна Ляшова, тема «Трагізм долі Едуарда Усова – невизнаного художника-шістдесятника».
Дипломант ІІІ ступеня:

Середа, Черв. 26 2019

19 червня 2019 року в міській бібліотеці імені Л. Забашти відбулася друга виставка робіт учениці ЗОШ №3 Катерини Нестеренко «Палітра сонця». Не дивлячись на свій юний вік (16 років), дівчина встигла взяти участь у багатьох конкурсах і фестивалях: міжнародний фестиваль «Квітуча Україна» (м. Київ), регіональний фестиваль «Великоднє сяйво» (с. Манжосівка), міжнародний фестиваль «Мистецькі барви» (м. Прилуки), обласний конкурс «Знай і люби свій край», де зайняла почесні призові місця. Навіть була нагороджена міським головою грошовою премією за творчі досягнення.
Талановита художниця почала малювати ще в другому класі, а вже в сьомому відбулася її перша виставка. Розвивала Катерина свої навики та вміння у зразковому художньому колективі студії образотворчого мистецтва «Палітра» (гурток «Веселка») під керівництвом талановитої Сидоренко Лариси Леонідівни.

Середа, Черв. 26 2019

Клуб спортивного танцю «Акцент» 20 червня створив маленьку атмосферу відпочинку на Театральній площі. Танцівники вміло «вимальовували» напрацьовані рухи своїх найкращих номерів для прилучан.
«Dance ProКач» – саме так клуб назвав свій концерт. Яскраві костюми, запальний настрій, посмішки та натхнення танцівників дарували глядачам позитив. «Акцент» – це гурт людей, які обожнюють свою справу – і хореографи, і учні. Каріна Берьозко – хореограф, а в минулому учениця клубу «Акцент», розповіла, що досі розвивається і як виконавець, і як постановник, тому під час виступу своїх дітлахів дуже хвилюється.
Кіра Галаган, Крістіна Сілич і Софія Таран займаються в клубі «Акцент» у направленні «Хіп-Хоп» і запевняють, що їм це дуже подобається. «Я вже рік займаюсь танцями і хочу пов’язати з ними своє життя, а також стати хореографом» – стверджує Софія.
Любов до танцю, яку можна побачити в юних танцівників віддзеркалює важку працю хореографів, які вкладають в учнів власне «Я».
Максим Арсірій, хореограф клубу танцю «Акцент» говорить, що йому дуже подобається займатися з дітьми і він легко знаходить спільну мову з вихованцями: «Найбільше мені подобається, коли я навчаю дітей і вони в подальшому стають крутими».

Середа, Трав. 29 2019

26 травня в нашому міському Будинку культури відбувся концерт Володимира Дороша, який завітав до Прилук вперше. На зустріч із неординарною особистістю, співаком, меценатом, бізнесменом і справжнім патріотом України зібралося багато прилучан, поціновувачів прекрасного, які люблять пісню, гармонію, мистецтво. Перед концертом співак дав інтерв’ю нашому кореспонденту. Спілкування з такою чудовою людиною, яка ні про що не жалкує в своєму житті, пройшло як одна мить. Співак ділився своїми хвилюваннями, емоціями, пізнанням світу, своїм бажанням зробити його кращим.

«Моя місія ще не завершена». Увесь діалог із Володимиром Дорошем пронизаний філософією, наукою та патріотизмом. Володимир – величезний фанат своєї Батьківщини, всього рідного, своєї землі та духовного розвитку особистості. Народився він у невеликому селищі Новгород-Сіверського району на Чернігівщині. Наразі ж наш земляк живе на Полтавщині й говорить, що наш народ має завжди пам’ятати місце, з якого вийшов родом. Свою першу пісню написав ще в армії і з того часу його творчість стала набирати широких обертів.
«Я – Володимир Дорош, заслужений артист України», – гордо мовить він. І дійсно, йому є чим пишатися. І для цього зовсім не обов’язково піаритися та намагатися подобатися комусь, що Володимир дуже не любить робити. Він має декілька освіт: музичну, юридичну, філософську. Володимир – не тільки співак, автор своїх пісень, засновник гурту «Гармонія», він ще й професійний волейболіст, член правління федерації кінного спорту України, президент федерації волейболу Полтавської області, президент спортивного клубу «Фаворит» та й це далеко не всі його регалії. Окрім усього вищесказаного, чоловік часто виступає меценатом, який воліє більше робити, ніж говорити про це. Список його добрих справ уже не має меж, але він не збирається на них зупинятися. Спортивний клуб «Фаворит», який знаходиться в Лубнах – одна з його меценатських робіт. У найближчому майбутньому хоче заснувати також кінно-спортивний комплекс. А вже відома вам торгова молочна марка «Гармонія» – також його справа.
Володимир дуже хвалить наш міський Будинок культури й говорить, що хоча в Прилуках вперше, але такий сучасний і охайний стан, в якому знаходиться будівля, безумовно підтверджує висококультурний рівень міста й те, що ми Європа та дійсно можемо пишатися цим, нарівні з іншими країнами.
Мама Володимира – вчитель із вищою музичною освітою. Тато – довгий час працював директором міського Будинку культури. Звичайно, в таких батьків син мав зростати щонайменше людиною, яка бажає пізнати світ мистецтва та чогось нового. «Я щодня вчу нове і вважаю, що це має робити кожен. День без знань – марно втрачений час. Але ще не все вивчив, ще багато нового попереду – зізнається Володимир. – Глибинна філософія, медицина, астрологія». Володимир жадібно вивчав долю своїх пращурів, до дідів-прадідів, аж до Царської Русі й говорить, що для міцного фундаменту людина повинна знати свій рід і ніколи не цуратися його.
Володимир – особистість дуже різностороння, вивчає все. Пробує все. Величезний фанат кінного спорту, музичних інструментів, подорожей і розвитку рідної землі. «Я можу жити будь-де, але завжди обираю Батьківщину, де б не подорожував. Наш народ – просто чарівний, добрий, сміливий, стільки історично переніс і може домовитися з будь-ким. Узагалі всі слов’яни надзвичайно душевні люди. І ви це бачите по своєму славному козацькому місту Прилуки, яке 18 вересня довело своє право на незалежне існування». Володимир хоче відновити український дух через свою творчість. За допомогою пісні та гітари показати, що наш народ має пишатися гордим званням «українець» і плекати надію на сучасну владу й на молодь, яка точно знає, що їй потрібно і може швидко розвивати свої нові ідеї. «Щаслива людина та, яка народилася та живе у своїй державі».
«Мої пісні – це мої діти. Своєю творчістю я намагаюся розтопити серця. Коли виходжу на сцену, я хочу донести до кожного ту любов, яка є в моєму серці, щоб кожна людина пішла завтра на роботу з кращим настроєм і в неї з’являлося бажання до краси, любові та гармонії». Як людина творча, Володимир проводить усі свої концерти тепло, з повагою спілкуючись із глядачем і намагаючись підійти до кожного. Адже «люди схожі між собою душевно і тому розуміють мої пісні». І, звичайно, як чоловік темпераментний, співак відкрито говорить, що любить жінок, і пісні, а найкраще – усе це поєднати, адже «музика – це також жінка, яка потребує уваги та поваги».
«Дякую дуже, прилучани, що ви відвідали мій концерт», – говорить Володимир наостанок та обіцяє повернутися восени, з уже знайомими та новими піснями й у такому ж гарному настрої, для того, щоб знову змусити «поцілувати очима й обійняти віями».

Оксана Степаненко

Середа, Трав. 22 2019

Уже більше десяти років ми відзначаємо Всесвітній день вишиванки. Це свято не має сталої дати.Цьогоріч воно припало на 16 травня. Не знайдеться тієї людини, яка б не погодилася, що вишита сорочка – це найвідоміший український символ, котрий вражає своєю красою весь світ.
І хоч дата ще не встановлена офіційно – всі відразу помічають, що свято настало. Адже в цей день по всій Україні безліч людей, від малого до великого, одягають вишиванки.
Прилуки не стали винятком. Упродовж усього дня проводилися флешмоби й заходи, присвячені вишиванці. А завершився цей різнобарвний день прекрасною концертною програмою «Україно моя, вишиванко...» на Театральній площі міста.
День вишиванки – це свято, покликане зберегти споконвічні народні традиції, створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. З цієї нагоди керівництвом краєзнавчого музею імені В.І. Маслова за підтримки місцевого фотохудожника Максима Дрожнікова було організовано фотопроект «Світ української сорочки» за участі дружин і матерів загиблих воїнів АТО. Театральна площа 16 травня стала місцем демонстрації виставки цих портретів, які наприкінці заходу були подаровані всім чарівним учасницям фо

Фото зі статті

Прогулюючись вулицями міста, кожен звертає увагу на його...
9 липня в сесійній залі міської ради відбувся перший випускний...
Напевно, всі люблять мультики, і діти, і дорослі. А, що коли...
Не знайдеться такої людини, яка не погодиться, що підтримка...
День Військово-Морських Сил Збройних Сил України – професійне...
Найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній...
26 червня у виставковій залі Прилуцького краєзнавчого музею...
Щорічно, в останній тиждень червня, українці відзначають День...
Уже, напевне, усім відомо, що прилучани, особливо молодь, – великі...

Хто на сайті

Зараз 1688 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама