№ 42
18  жовтня  2017 року

Культура

Культура (81)

Середа, Жовт. 11 2017

День 5 жовтня 2017 року, певно, запам’ятається прилучанам надовго! Бібліотекар Ніна Іванівна Горбань запросила земляків і гостей міста в Центральну міську бібліотеку ім. Любові Забашти, аби їх познайомити з творчістю знаного прилуцького поета Євгена Васильовича Постульги, точніше з його новою збіркою філософських творів під назвою «Минає все! І все повторюється!»
Книга видана цього року. Хто ж її спонсори? Це здебільшого молоді українські патріоти: Микола Миколайович Козенко, наш відомий художник Анатолій Риженко, міська рада в особі нашого мера Ольги Михайлівни Попенко, студенти, бібліотекарі міста, працівники культури. Приємно, що до акції долучилися й усі члени клубу «Джерело» на чолі з шанованими активістками клубу Л.А. Скотніковою та Аллою Буренко. Словом, інертних і байдужих не було.
Тріумфатор Євген Постульга тримався вельми скромно, не вихвалявся перемогами.

Середа, Жовт. 04 2017

Приємно констатувати, що Прилуцька центральна міська бібліотека ім. Любові Забашти (завідувачка Зубко Людмила Іванівна) попри труднощі часу, зокрема війни на кордоні України, не зменшує темпів розвитку культури міста, а скоріше, навпаки їх постійно нарощує. Доказ: оригінальний мистецький захід «Досягнення прилуцьких майстрів пензля», що відбувся 20 вересня поточного року в ошатній залі цієї книгозбірні. Звісно, готувалися заздалегідь. Організатором стала відповідальна й невсипуща завідувачка читальної зали Галина Іванівна Бобкова та винахідлива, артистична бібліотекарка Ніна Іванівна Горбань.
Ту атмосферу доречно оживили наші місцеві митці: Семен і Катерина Кантури, Петро Бойко, Степан Вербищук, Анатолій Риженко, Олена Лавріненко, Ірина Оніщенко… А також кілька лікарів місцевої клініки, котрі справедливо вважають, що саме твори мистецтва швидко знімають усі стреси. Адже мистецтво – це теж енергія!
Певна річ, залу найбільше прикрашала виставка молодої й перспективної художниці Олени Чайки та її колег і послідовників. Хто ж вона ця чарівна пані? Олена Чайка має дві вищі освіти (інженера та фінансиста). Її картини легко запам’ятовуються як професійним мазком, різними техніками подачі, так і сміливістю, безпосередністю кольору.
Мешкає пані Олена в Києві. Півтора роки тому їй вдалося провести майстер-клас живопису й у Прилуках. Тоді в науку до неї записалося тільки п’ятеро учнів. А вже пізніше більше – з Прилуцької школи мистецтв та ЦТДЮ, бо патріотка рідного краю вклала в їх навчання власні кошти!

Середа, Жовт. 04 2017

Нині юнацтву видається, що призначення хустки – суто функціональне. Мені стало цікаво дослідити та переконатися, що хустка – це справді стародавній оберіг українців. Так, 23 вересня на Воздвиженському ярмарку в нашому місті я випадково зустрілася з прекрасними людьми Іванченко Ольгою Василівною, 1940 року народження, та Чернєцовою Лідією Анатоліївною, 1938 року народження, які розповіли мені, що насправді в Україні це не просто головний убір жінки. Навпаки, хустка широко використовувалася не тільки в побуті, обрядах, а ще символізувала рідну домівку, кохання й материнську любов. Наприклад, ще у 70-80-х роках минулого століття в селі хлопця, який запрошував прийти відсвяткувати його проводи до армії, перев’язували хусткою. І тугенько, щоб повернувся живим і здоровим. Поверх іншої в’язали своєю у кожному дворі, в який він заходив. Село мале, та пройшовши його все, юнак відчував, що від хусток і добрих побажань груди ставали, як щит.
Хусткою українка закривала волосся на голові, але у неї завжди було відкрите обличчя. Це свідчить про велике волелюбство українок. Хустка як невід’ємний елемент одягу підкреслює його буденність чи святковість, інформує про родинний, матеріальний статус жінки, нагадує її обов’язки. Дівчатам належить ходити з відкритою головою, але це не завжди можливо. Стужа взимку та спека влітку змушують їх покривати голову хусткою. Для цього складають хустку навкіс трикутником і обмотують її навколо голови, а тім’я залишають відкритим, щоб волосся було видко. Зимою ж дівчата закутуються, як молодиці. У протилежність до дівчат жінки в Україні ходили завше з покритою головою. На другий день після весілля жінці покривали голову хусткою й уже після цього «ходити простоволосою» вважалось непристойністю.

Середа, Вер. 13 2017

З початком осіннього сезону свою діяльність розпочали не лише освітні заклади, але й заклади культури. Так, у суботу 9 вересня, відбувся день відкритих дверей у міському Будинку культури, де мали змогу побувати всі охочі. Вхід був вільним. Метою заходу став заклик талановитих прилучан до нового сезону творчості.
О 10 годині організатори міроприємства розпочали виставку-презентацію. На стендах були представлені нагороди, сертифікати, грамоти, дипломи та статті, присвячені прилуцьким колективам. Фойє рясніло успіхами вихованців Будинку культури. Грамоти та нагороди довели прилучанам: колективи приймають активну участь в обласних, всеукраїнських, міжнародних фестивалях. Гості закладу самостійно ознайомлювалися з творчістю колективів перед початком концерту, спостерігаючи за їх виступами на невеликому екрані.
О 10:30 гості розмістилися в глядацькій залі. Першою пролунала народна пісня «Козак весілля справляє» у виконанні хорового колективу. Запальний виступ подарував чудовий настрій гостям. Наступну пісню співав гурт «Прилуцькі візерунки», а от третім на сцену вийшов театр «Рампа» з драматичною сценкою «Прилуцькі гуляння».

Середа, Вер. 13 2017

Міжнародний день грамотності (писемності) – один із днів, що відзначаються в системі Організації Об’єднаних Націй. Цей день щорічно святкується 8 вересня.
Мета свята – відзначити, що бути грамотним важливо для кожної людини та суспільства в цілому. Воно підкреслює важливість грамотності та хоча б базової освіти як незмінних інструментів, що необхідні для побудови інтегрованого й мирного суспільства у ХХІ столітті.
Станом на 2006 рік 771 мільйон дорослих є неосвіченими, а приблизно 100 мільйонів дітей не ходять до школи. Більшість неосвіченого населення нашої планети - жінки. Крім того, величезна кількість дітей, молоді, і дорослих людей, охоплених шкільними та іншими освітніми програмами, не відповідають рівню, необхідному для того, щоб їх можна було вважати освіченими в умовах сьогоднішнього світу, який із кожним роком стає все складнішим. Отже, існує нагальна необхідність у розгортанні програм розповсюдження грамотності. На сьогодні майже 4 мільярди жителів нашої планети вміють читати й писати. Освічених людей із кожним роком стає все більше й більше, але боротьба з неуцтвом залишається надзвичайно складною та масштабною проблемою.

Середа, Лип. 26 2017

(до 90-річчя створення
Прилуцького округового музею)

Шлях Прилуцького краєзнавчого музею до теперішнього статусу зайняв кілька десятиріч. Спочатку колекція старожитностей, яку наприкінці ХІХ-початку ХХ ст. зібрав Іван Назарович Капустянський, розміщувалася в двох кімнатах Земського будинку, потім, у роки Першої світової й після її закінчення — поневіряння по різним приміщенням, втрата значної частини експонатів. Нарешті, в 20-х р. р. адміністративна влада Прилук зглянулася на звернення місцевої інтелігенції відносно необхідності створення повноцінного краєзнавчого музею, до того ж наближалася дата, котра потребувала, за думкою ідеологів, відзначення, — 10-річчя жовтневого перевороту. Оголошений конкурс на заміщення вакантної посади завідуючого майбутнім музеєм виборов Василь Іванович Маслов, на той час – викладач Прилуцьких педагогічних курсів, реорганізованих пізніше в педагогічний технікум.
Із 1 січня 1927 р. було затверджено штат музейних працівників: науковий співробітник (він же й завідувач), лаборант і техробітниця-прибиральниця. Восени цього ж року посаду лаборанта скоротили, а на завідування сільськогосподарським і промисловим відділом прийшов Юрій Каневський. Таким чином, на все про все – два чоловіки й жінка.
Наполеглива праця В.Маслова дала гідні результати: 27 березня 1927 р. відбулося офіційне відкриття Прилуцького округового музею, який із травня того ж року почав функціонувати вже на постійній основі.
Основою експозиції стала галаганівська колекція з Сокиринського палацу, перлину ж її старожитностей складали народні картини XVII-XIX cт. та родинні портрети Маркевичів, Скоропадських, Стороженків, Розумовських, Галаганів.

Фото зі статті

Минулого тижня для найменших мешканців нашого міста вже...
Як відомо, навесні цього року Європейський Союз завершив усі...
Осінь таємнича й не зовсім зрозуміла. Учора ми ще раділи теплому...
Тротуарів на вулицях м-ну Рокитний і так обмаль. А ті, що є в...
Шановні жителі міста!Прийміть щирі вітання зі святами – Днем...
У п’ятницю 6 жовтня на Центральній площі міста, незважаючи на...
Рівно рік тому службовці нашого в/м №12 отримали наказ про...
Ми, листоноші і жителі мікрорайону Дослідної, Медини та села...
День 5 жовтня 2017 року, певно, запам’ятається прилучанам надовго!...
ПОШКУРЛАТ МИКОЛА – кухар, 3200 грн, тел. 70525.НАФТОГАЗОВИДОБУВНЕ ...

Хто на сайті

Зараз один гість и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама