№ 38
19  вересня  2018 року

Козацькому роду нема переводу

  • Середа, Лип. 26 2017
  • Написав: 
  • розмір шрифта зменшити шрифт збільшити шрифт

13 липня активні члени Територіального центру соціального обслуговування мали нагоду переконатися в цьому й відвідати в селі Бубнівщина фортецю Прилуцького козацького полку, яка ошатно й міцно розташувалася на березі мальовничого озера, на пагорбі села.
Організатором і спонсором автобусної екскурсії був отаман полку – Ткаченко Сергій Григорович.
В автобусі, який від’їхав від Територіального центру соціального обслуговування о 10 годині ранку,  не затихали пісні, адже перебували в ньому члени Клубу активного довголіття за покликом душі, серед яких було багато справжніх вокальних талантів.
Нас вітали пострілом з гармати й щирим українським гаслом: «Слава Україні!», на що ми переконливо відповіли: «Навіки слава» і «Героям слава!»


Все було особливо цікавим і незвичним для нашого сьогодення: й середньовічна фортеця з дерева, й постові вежі, й зброя часів Козаччини, яка прикрасила інтер’єр будівель. Крім того, глибокою за змістом була й оповідь курінного отамана Грачова Олександра Івановича. І неважливо, що звучала вона російською мовою, бо в ній було стільки України, впевненості в тому, що важливу справу роблять козаки, допомагаючи щиро й безкоштовно нужденним людям села, формуючи патріотичний світогляд молодого покоління.
Ми познайомилися з внутрішнім розпорядком фортеці, побували в будиночках, де розташовуються на відпочинок бажаючі доторкнутися до козацької старовини люди, порибалити в озері, зварити козацьку юшку тощо.
А скільки радості й задоволення викликала в нас стрільба з лука. І хоча з першого разу не все вдалося, наступні постріли реабілітували сміливців. А знайомство з рідкісними тваринами на території фортеці також зробило свою позитивну справу, наповнило душі літніх людей молодістю, оптимізмом, хорошим настроєм.
До смаку виявився й обід, і спілкування за столом з жартами. Адже все в цій подорожі було органічно та гармонійно!
А коли ми перебували в «офісі» отамана козацького полку, то звернули увагу на ластівчине гніздо з виводком ластів’ят, які примудрилися оселитися всередині будівлі. І це не випадково, бо тільки в будинках добрих людей в’ють свої гнізда ці пташки. Значить, це на життя, це на щастя, це на віки…
І ще раз висловлюємо подяку за батьківсько-материнську турботу:
Ткаченку Сергію Григоровичу,
Грачову Олександру Івановичу,
Грачовій Ірині Володимирівні – завідувачу відділення денного перебування Територіального центру соціального обслуговування.

Галина Петрова

Прочитано 529 разів
Оцінити матеріал
(0 голосів)
Опубліковано в Міські новини
Web-editor

Веб-редактор та адміністратор сайту.

Website : gradpryluky.info

Написати коментар

Переконайтеся, що Ви заповнили поля, помічені зірочкой (*). HTML коди заборонені.

Фото зі статті

День 18 вересня 1943 року золотою сторінкою увійшов в історію міста...
Усі звикли до того, що День міста прилучани відзначали 18 вересня...
Упродовж вересня в Прилуках відбуватиметься справді унікальна...
ВСІ НА ЯРМАРОК!
За підсумками зовнішнього незалежного оцінювання 2018 року кілька...
І знову до редакції звернулися жителі Прилук із хвилюючим...
Ранок 17 вересня прилучани розпочали з мирного мітингу під...
Сімдесят п’ята мирна осінь прийшла на Прилуччину. У погожі...
Шановні ветерани, дорогі прилучани! Щиро вітаю вас із 75-ю...
Дороги в Прилуках поступово змінюються, стають рівнішими,...

Хто на сайті

Зараз 1219 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама