№ 50
13  грудня  2017 року

ТК «ПРИЛУКИ»: по той бік об’єктиву

  • Середа, Лист. 15 2017
  • Написав: 
  • розмір шрифта зменшити шрифт збільшити шрифт
«Прилуки завжди в нашому об’єктиві» Мстислав Немирович  і Володимир Костенко «Прилуки завжди в нашому об’єктиві» Мстислав Немирович і Володимир Костенко

Оплачуване хобі – два слова, що сповна характеризують роботу у сфері телебачення. За 91 рік свого існування цей засіб масової інформації вдало трансформувався в окремий вид мистецтва, тому всіх його представників можна сміливо вважати митцями: митцями слова, митцями зображення. Для них заробітна плата, супутня популярність є другорядними речами, адже телебачення – це поклик душі, єдиний та незмінний.
Прилукам пощастило, ми маємо потужну інформаційну мережу, а відтак і досить солідну армію медійників. Ось уже 22 роки на його передовій залишається КП ТК «Прилуки». Саме в цих надрах продовжують куватися регіональні «акули пера», «чарівники кадру», «володарі блакитних екранів». Саме тому колектив каналу «Прилуки» – це симбіоз досвіду та юнацького запалу. У творчій родині завжди знайдеться місце для закоханої в телебачення молоді, на сьогодні солідний відсоток команди ТК «Прилуки» – це випускники Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу. Завдяки місцевому каналу вони знайшли себе в журналістиці, операторській справі, монтажі сюжетів.
– Ми – це те, що ми робимо, а якщо так, то я горда за колектив, який очолюю, – розпочинає низку тематичних інтерв’ю директор каналу «Прилуки» Ірина Павлютіна. – Роботу у сфері ЗМІ сьогодні по праву прирівнюють до служби у силових структурах, ми навіть маємо аналогічні привілегії та несемо не меншу відповідальність за свою службу перед суспільством. Інформація – це зброя, й користуватися нею означає бути психологічно готовим до можливих вироків та наслідків. Один у полі, звичайно, не воїн, проте маючи таку професійну та самовіддану команду, я впевнена – ми й надалі залишимося собою! Бажаю всім колегам, а особливо колективу КП ТК «Прилуки» творчої наснаги, любові в усіх її проявах, миру та душевної гармонії.
Години роботи заради кількох хвилин ефіру. Для глядацької аудиторії перегляд чергового випуску новин – це щось звичне, просте та повсякденне, для людей, що стоять за його підготовкою – на кшталт народження витвору мистецтва. Унікального, досконалого, такого, що знайде свого поціновувача. Цей процес набагато складніший, ніж здається, набагато відповідальніший, ніж можна уявити,– та не менш вагомий для суспільства. За ним стоїть четверта влада й із цим даремно сперечатися. Що ж приховується за досконало підібраними кадрами, ідеальним голосом диктора та вдало змонтованими інтерв’ю? Ми часто пов’язуємо телебачення саме із журналістикою – й це правильно, але існує ціла низка професій, які народилися в процесі еволюції ЗМІ. На центральних каналах їх сотні, на регіональних – цю роботу виконують одиниці. Це люди, що існують по той бік кадру – оператори відеозйомки, оператори монтажу, відповідальні за ефір. Про них і поговоримо.
Колектив КП ТК «Прилуки» налічує 24 співробітники, 11 із них – журналісти, за кадром творчого процесу, так чи інакше, залишаються восьмеро. Наймолодшому із них 20 років, найстаршому – 41. Із нагоди професійного свята працівників радіо, телебачення та зв’язку ми разом поблукаємо умовними коридорами телевізійної кухні, відкриємо її секрети та дізнаємося в чому ж полягає та сама ейфорія операторської справи.
У кожного, хто сьогодні відповідає за технічний вимір каналу «Прилуки» є своя особлива історія знайомства, різні й терміни стосунків. Найдосвідченіший оператор телекомпанії Володимир Костенко пишається своїм 19-тирічним стажем роботи. День, коли пов’язав своє життя з професією оператора, пам’ятає як сьогодні.

– Із самого дитинства мріяв бути фотографом, цим хобі захоплювався й у школі, паралельно відвідував аж два фотогуртки. Подобалось закарбовувати моменти людського життя, хоча в родині ні фотографів, ні операторів не було. Якось зрозумів – статики в кадрі мені замало, потрібно шукати динаміку, тому коли в дорослому віці почув про кастинг на місцевому каналі, не вагаючись пішов. Це було 8 серпня 1998 року. Прийшов, а там конкурс на посаду ведучої «Музичної мозаїки» й навколо одні дівчата (посміхається - авт.) З того конкурсу залишилися по цей день нинішній наш директор, наш наставник Ірина Павлютіна, ну і я.
Пишається своєю професійною самореалізацією юний, проте досить перспективний Владислав Нагорний. Усупереч віковим стереотипам хлопець демонструє справжні творчі віражі, при цьому вдало поєднуючи роботу оператора відеозйомки, монтажу та чергового по ефіру. – Я не звик сидіти на одному місці, подобається рухлива робота. Телебачення, я вважаю, найбільше підходить до мого характеру, типу мислення. В офісі на стільці я б однозначно довго не всидів, тому щасливий, що тут працюю. Проте внутрішній пошук зупиняти не планую…
– Це можливість побачити щось нове. Так як ми живемо в досить  провінційному містечку, працюючи на іншій роботі, я б ніколи не побував у Верховній Раді, чи на закритому нічному Олімпійському. Регіональне телебачення тільки на перший погляд обмежене територіально, інформаційно, в дійсності воно відкриває солідні можливості побачити все, як воно є насправді, – продовжує думку колеги оператор монтажу, а за необхідністю й відеозйомки, також черговий по ефіру Владислав Колісник. Він прийшов на ТК «Прилуки» одразу після закінчення Прилуцького педагогічного коледжу й завдяки непересічному інтелекту, самокритичності та бажанню працювати одразу став незамінним гвинтиком у складному механізмі телебачення. – Я більше отримую задоволення, коли бачу успіхи своїх колег, коли спостерігаю за їх професійною еволюцією, особливо коли знаю, що я приклав до цього зусилля. Оце надихає найбільше, а свою роботу завжди оцінюю критично. Завжди знаходжу якісь нюанси, які не помітні пересічному глядачу, й стараюся виправитися. Меж для досконалості не існує.
Більше п’яти років надійним фундаментом для ТК «Прилуки» залишається оператор Мстислав Немирович. У статусі «бійця» вихідних днів, нічних зйомок він разом із тим несе незмінну варту святкових ефірів, сміливо працює в екстремальних умовах. – Пам’ятаю, як у липні 2014-го разом із журналістом поїхали в зону АТО, а саме в місто Щастя, що на Луганщині. Зйомку проводив із вікна й потайки, навіть камеру мати при собі заборонялося, проте без відеоматеріалу тоді не залишилися, ухитрився навіть зброю та життя хлопців на блокпостах зафіксувати (тоді ще на касети знімали). Знімав революційні події в Прилуках, коли валили Леніна, тоді навіть камера в натовпі постраждала. Серед екстремальних спогадів – і зйомка в повітрі, на борту літака, що на Ніжинській авіаційній базі. Зізнаюсь, було дуже страшно.
Уявити сьогоднішній контент каналу без реклами просто неможливо. Після кількох років «забуття» вона ефектно повернулася на екрани «Прилук». За таким собі комерційним ренесансом стоїть команда з усього двох талановитих хлопців Дмитра Потіпаки та Олексія Підгайного. Розмежувати коло повноважень кожного вкрай складно, адже в усіх процесах підготовки матеріалу до ефіру вони дублюють один одного. –Ти робиш ті речі, що для звичайних людей здаються магією. Це дає мені відчуття унікальності. Я притримуюся думки, що необов’язково прийти й просто відсидіти свої робочі години, головне – це виконати поставлене завдання. І виконати його так, щоб сподобалося в першу чергу самому собі. Не вважаю, що в моїй професії можна досягти абсолютного максимуму, адже саме прагнення до освоєння нових технік, прийомів робить із тебе професіонала. Часто займаюся самоосвітою, проте до себе ставлюся самокритично. – говорить Дмитро Потіпака.
– У нас рекламний відділ уже розміщується в оновленому кабінеті. Це вже не совковий інтер’єр, а кабінет креативників, а це надихає. А якщо відверто, мені по кайфу, коли на роботі «повний завал», подобається працювати в напруженому темпі, до ночі люблю сидіти, мені іноді навіть хочеться затримати людей на роботі разом із собою, вхопити цей момент. Минулоріч робили «Новорічний вогник» буквально в останній момент, уночі робили, проблем вистачало й ми тут сиділи на бутербродах до 4, до 5 ранку й усе одно кайф. – Не стримує емоцій дійсно багатофункціональний працівник ТК «Прилуки» Олексій Підгайний. Він і ведучий, і автор текстів, і оператор. За багато років роботи на телебаченні став його фанатом, однак цей статус присвоює не собі. – Для мене таким еталоном багатофункціональності, взірцем фанатизму є наш директор Ірина Миколаївна. От вона весь час у роботі, частенько телефонує у вихідні, говорить: «Я оце так подумала, я оце придумала отак, а якщо ми отак зробимо?» Тобто в людини навіть вільного часу від роботи немає, вона постійно в роботі. Це наш еталон фанатизму.
Справжнім «сірим кардиналом» ТК «Прилуки» залишається старший телеоператор Микола Мединський. Це від його вправних рук та гострого розуму залежить чи вийде в ефір черговий випуск новин, він контролює технічний бік роботи каналу та є його абсолютним володарем. – Останні два роки стали для каналу зразковими. Ми змінилися ззовні, ми змінилися зсередини, відчули фінансову стабільність, розширили кордони. У цьому році ми успішно пройшли низку перевірок Національної ради з питань телебачення та радіомовлення й отримали ліцензію на продовження цілодобового мовлення в аналоговому ефірі, залишаючись у цифровому мовленні, чим укотре довели затребуваність у армії наших глядачів.
А на десерт – розваги, проте виключно для тих, хто їх замовляє. Мова про улюблену для тисяч глядачів «Музичну мозаїку». Аби принести свято в кожен дім, не покладаючи рук працює команда тендітних та водночас стресостійких операторів монтажу. Це Оксана Безжон та Наталія Засіменко, вони знають, як звучить ідеальне день народження, якої погоди чекати та про що говорять діти. – Телевізійна кухня геть не така, як я собі уявляла. Тут задіяно стільки людей, і кожен робить щось своє. І взагалі все складніше та курьойозніше, ніж здається. Специфіка створення програми «Музична мозаїка» особлива, адже ти розумієш, що від твоєї роботи залежить чи по справжньому цікавим буде чиєсь свято. Тому поганий настрій залишаєш удома, а втім негатив все одно зникає, коли робиш улюблену справу, – резюмувала Наталія Засіменко.

Надія Величко

Прочитано 115 разів
Оцінити матеріал
(0 голосів)
Опубліковано в Міські новини
Web-editor

Веб-редактор та адміністратор сайту.

Website : gradpryluky.info

Написати коментар

Переконайтеся, що Ви заповнили поля, помічені зірочкой (*). HTML коди заборонені.

Фото зі статті

Шановні прилучани, дорогі діти!Щиро вітаю вас зі світлим і...
Сучасний світ сповнений нещасть та недосконалостей. Волонтери –...
12 грудня 2017 року відбулося 7 засідання Громадської ради, на якому...
7 грудня 2017 року в рамках реалізації міжнародного...
Борітеся-поборите!Вам Бог помагає!За Вас правда, за Вас слава.І...
49-річний Ростислав Хотин – один із найвідоміших українських...
Щороку, на початку грудня у світі відзначається Міжнародний день...
Шановні жителі міста, депутати міської ради, члени виконавчого...
Дорогі воїни! Шановні волонтери!Вітаю вас із Днем Збройних Сил...
Він не дожив до кінця війни, загинувши в бою…ВІКТОР ОЛЕГОВИЧ...

Хто на сайті

Зараз 1115 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама