№ 26
29 вересня 2022 року

Дерусифікація в Прилуках

  • Середа, Сер. 10 2022
  • Написав: 
  • розмір шрифта зменшити шрифт збільшити шрифт

Процес дерусифікації українських міст розпочався після початку повномасштабного вторгнення росії. І нові назви вулиці отримують на честь вагомих історичних постатей, а також полеглих захисників України.
Багато хто вважає, що вулиці міст і населених пунктів нашої держави вже можна починати перейменовувати на честь українських героїв, які мужньо боронять Україну від росії. Як показують результати загальнодержавного соцопитування, ідею перейменування вулиць, назви яких пов’язані з росією та росіянами, на честь героїв, які нині захищають Україну, підтримують 92% українців.
Що ж до Прилук, то на даний час до переліку об’єктів топоніміки, які підлягають перейменуванню в рамках дерусифікації, увійшли 37 позицій.
Список із 37 назв, які знаходяться на розгляді робочої групи та підлягають українізації склали в наслідку семи засідань. Варто зазначити, що першочергово в списку було близько 40 назв, у процесі ж обговорення деякі з них вирішили залишити без змін.
Також на засіданнях робочої групи розглядається демонтаж усіх меморіальних дошок радянської доби та демонтаж георгіївської стрічки в парку Слави. Звісно, руйнувати плитку ніхто не буде. Майстри лише зроблять нову викладку – у вигляді візерунку. На ці потреби з міського бюджету виділено 30 тис. грн.


Отож, говорячи про місцеву топоніміку, перейменування в Прилуках розглядається щодо 37 назв вулиць, в’їздів і площ, що дотичні до російської культури, науки та військово-історичного російського простору: 1 Травня, Алгазіна, Боброва, Вавілова, Валентина, Гвардійська, Гнідаша, Добролюбова, Зеньковича, Інтернаціоналістів, Ковалівська, Коробова, Колективна, Кооперативна, Юрія Коптєва, Костянтинівська, Олега Кошового, Льва Толстого, Лєрмонтова, Макаренка, Миколаївська, Михайлівська, Поліни Осипенко, Паризької Комуни, Партизанська, Панченка, Петропавлівська, Пушкіна, Раскової, Сєрова, Спартака, Тімірязєва, Тургенєва, Чайковського, Челюскинців, Чехова, Чкалова.
Насправді позиція самих прилучан щодо перейменування вулиць різниться. І це зрозуміло, адже зміни не всім даються легко. Але чи не найбільше суперечок виникло навколо однієї з невеличких вулиць у центральному мікрорайоні – вулиці Юрія Коптєва, названої на честь Почесного громадянина міста Прилуки, мецената, коштом якого було зроблено дуже багато для нашого міста. Щоправда проживає наш «бувший земляк» більшу частину свого життя в росії, і громадянство має російське. На додачу ще й жодним словом не обмовився щодо своєї позиції від початку військової агресії рф.
Таке відмовчування наводить на різні думки. Хоча хтось може сказати, що мовчання – це також позиція. Можливо. Але сьогодні таке не проходить. Україна відстоює свою незалежність, ідентичність, а тому нічому рашистському на нашій землі не місце.
Провівши невеличке опитування, стало видно, що досить велика кількість прилучан все ж таки проти перейменування даної вулиці. Аргументація єдина – Юрій Коптєв – меценат, якому ми повинні бути вдячними за зміни в нашому місті.
Олександр Лесик: «Однозначно залишити як є! За всі роки він зробив для міста значно більше, ніж уся влада міста разом взяті!!!!! Якби його не обкрадали, то місто було б іще кращим!!!!»
Олександр Лукаш: «Ні один мер у Прилуках не зробив того, що зробив Коптєв. Залишити однозначно!»
Ігор Ганзенко: «Так, залишити – від перейменування вулиці асфальт, на жаль, сам не з’явиться, а от пам’ять про людину залишиться, адже треба про людей судити за їх вчинками».
Але це поодинокі випадки розгорнутих коментарів. Загалом же, містяни відповідають односкладно: «Проти», «Залишити», «Не перейменовувати». І така «позиція» наштовхує на думку, що в суті питання більшість просто не розбирається. Усі звикли до такої назви й навіщо щось там змінювати? Але ж це неправильно.
Щоправда, віднайшлися й ті, хто переконливо підтримує перейменування вулиці Юрія Коптєва.
Так, Валентин Денисенко говорить: «Змінити на стару назву – однозначно. Якщо ми й до сих пір не розуміємо що творить кремль, то гріш ціна нам. І головне, невже Коптєв усе те робив для назви вулиці, за своє життя? Історія все розставить по місцях, прийде час. Майже кожен день хоронимо Воїнів, які віддають своє, набагато дорожче, ніж шмат своїх статків, життя за Україну. А даний меценат сплачує путлєру податки, у нього є вибір – переїхати у свою Батьківщину, але ж ніц? То тоді як, какая разніца?»
У відповідь йому ще одна коментаторка додала: «Це останній шанс своє повернути собі, і не тягти сюди «хороше руське» (проти самого пана Коптєва нічого особистого не маю, але він уже давно не українець, тож усе). У нас вистачає нашої історії і наших героїв, які життя віддали, захищаючи нас. Це, в тому числі, наші прилуцькі хлопці».
А ось Олена Каліш і взагалі вважає пана Юрія нашим ворогом: «Коптєв живе в росії, платить податки в росії. З них фінансують армію окупантів. Ця армія вбиває наших людей і руйнує наші міста. Він проявляє лояльність до путінської влади. Тож так, Коптєв – наш ворог!»
Отож, дискутувати можна довго, але в першу чергу робити треба все по-закону. А Закон України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних і святкових дат, назв і дат історичних подій», а точніше ст. 3 цього закону, якщо хтось іще не знає, чітко визначає підстави та умови присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен фізичних осіб, ювілейних і святкових дат, назв і дат історичних подій.
Так,
1. Імена фізичних осіб присвоюються з метою увічнення пам’яті про осіб, які:
1) внесли вагомий вклад у боротьбу за незалежність, розбудову Української держави, підтримання міжнародного миру та безпеки, зміцнення міжнародного авторитету України;
2) здійснили героїчний вчинок, звершення в ім’я Батьківщини;
3) зробили значний особистий внесок у розвиток науки, освіти, культури та інших сфер суспільного життя.
І найголовніше:
2. Юридичним особам та об’єктам права власності ім’я фізичної особи присвоюється лише після її смерті.
Вклад Юрія Коптєва для Прилук дійсно важко переоцінити, без його допомоги в нас могло б і не бути пам’ятника Шевченку-художнику, такої прекрасної Театральної площі, Соборної площі. Але життєві події часом вирішують усе за нас. І в даному випадку, під час війни росії проти України, пан Юрій як адекватна людина точно міг би зрозуміти вимушеність такого процесу як перейменування вулиць. Тим більше, розглядається варіант не просто перейменування, а повернення даній вулиці її історичної назви, яку вона носила більше 300 років – Переяславська.

Мар’яна Гибенко

Прочитано 293 разів
Оцінити матеріал
(0 голосів)
Опубліковано в Міські новини
Web-editor

Веб-редактор та адміністратор сайту.

Website : gradpryluky.info

Написати коментар

Переконайтеся, що Ви заповнили поля, помічені зірочкой (*). HTML коди заборонені.

Фото зі статті

ДОРОГІ ОСВІТЯНИ!Прийміть найщиріші вітання з професійним...
Ремонтні роботи на вуличних шляхах міста продовжуються. Наразі...
Мешканка Прилук протягом квітня-травня 2022 року поширювала...
До відома ветеранів та членів родин захисників і захис- ниць...
За вікном розпал осені,  відповідно, саме зараз...
Відповідно до розпорядження міського голови Ольги Попенко,...
Відповідно до розпорядження міського голови Ольги Попенко,...
Питання дерусифікації в нашому місті торкнулося не лише...
З травня 2022 року помешкання більшості українців блакитним...
18 вересня —день визволення прилук від ФАШИСТСЬКИХ...

Хто на сайті

Зараз 2930 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама