№ 42
18  жовтня  2017 року

27.09.2017 07:12

Бібліотеки – один із інструментів нашої цивілізації, який уже багато століть доводить свою ефективність у процесах збереження, накопичення й передачі людських пізнань.
Віддаючи данину поваги бібліотечному руху в нашій незалежній країні, 14-го травня 1998-го року Президентом України було підписано Указ № 471/98 про щорічне святкування Всеукраїнського дня бібліотек. В Україні він відзначається 30-го вересня.
Гарним представником такого руху є Прилуцька центральна міська бібліотека імені Любові Забашти, яка вважається головною бібліотекою міста, координаційним центром для всіх міських книгозбірень. Вона є справжнім осередком інформації, духовності та культури.
Заснована вона була ще в ХІХ столітті, у 1882 році з метою дати мешканцям міста Прилуки та Прилуцького повіту користуватися книгами загального змісту: часописами, газетами та спеціальними виданнями. Завідував бібліотекою учитель Прилуцького міського народного училища К.Т. Щербина. Кошти бібліотеки на той час складалися зі щорічних надходжень із міського бюджету, з плати за читання книг та плати за затримку книг більше дозволеного строку, що було затверджено Статутом бібліотеки.
Цього року центральна міська бібліотека імені Любові Забашти святкує не повний, та все ж таки ювілей – 135 років від дня заснування.

07.06.2017 09:43

Для надання соціальних пос-луг громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги, за місцем проживання, в умовах стаціонарного, тим-часового або денного перебування 10 червня 1997 року рішенням виконавчого комітету було утворено Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Прилуцької міської ради. Відтоді минуло 20 років, а тема соціального захисту громадян, надання соціальних послуг є досить актуальною й сьогодні, адже населення стрімко старіє, і люди часто опиняються в складних життєвих обставинах. Тому функціонування такої установи є дуже важливим і необхідним для людей, котрі потребують сторонньої допомоги.
На сьогодні в Територіальному центрі соціального обслуговування працює 85 працівників, а на обліку перебуває майже 1800 осіб, які обслуговуються в трьох відділеннях:
соціальної допомоги вдома (завідувачка – Нікуліца Віта Андріївна);
денного перебування (завідувачка – Грачова Ірина Іванівна);
організації надання адресної натуральної та  грошової допомоги (завідувачка – Яковенко Ніна Олександрівна).

12.04.2017 07:20

25 років – це розквіт сил, молодість, енергійність. Саме з таким ювілеєм 8 квітня місто привітало Прилуцьку школу мистецтв. У залі міського Будинку культури зібралися випускники школи, працівники, викладачі, учні, їхні батьки та велика кількість шанувальників юних талантів на творчому звіті учнів і викладачів під гаслом «Хай повниться піснями Україна, хай буде мир і злагода в серцях!»
Концертну програму розпочала директор школи мистецтв Наталія Ярошенко, котра щиро привітала всіх присутніх та висловила вдячність висококваліфікованому педагогічному колективу, який протягом тривалого часу працює над всебічним розвитком молодого покоління.
Заклад, який уже чверть століття навчає юних особистостей таїнствам мистецьких наук, є гордістю не лише міста Прилуки, а й усієї Чернігівської області. При цьому 25 – тільки початок. Прилуцька школа мистецтв, попри численні нагороди та досягнення вихованців, не припиняє дарувати не лише талант, а й щасливе дитинство кожному із 400 учнів, які відвідують чотири відділення закладу.

03.08.2016 07:46

Попри всі зигзаги долі (злидні, хвороби, проблеми з працевлаштуванням молоді, підвищення комунальних тарифів, війну на Сході України…) ми не маємо права занепадати духом. У цьому переконана Валентина Павлівна Сіряк, заступник нинішнього керівника ТВБ філії Чернігівського обласного управління АТ «Ощадбанк» №10024/0311 м. Прилуки Наталії Миколаївни Междорожньої. На її думку, слід робити навпаки: зцілювати власний дух корисними справами.

ТРОХИ ІСТОРІЇ

Згідно музейного довідника крає-знавців Георгія Гайдая та Олексія Савона, історія Прилуцького відділення «Ощадбанку» сягає 20-х років минулого століття.
Відомо, що в Прилуках тоді функціонувало три ощадкаси. Перша – в приміщенні теперішньої школи мистецтв, друга – по вулиці Садовій біля школи № 6, а третя – по вулиці Соборній поблизу Стрітенського собору.
1988 року ці установи переселилися на перший поверх нового висотного будинку по Київській 313, де працюють і дотепер, причому вельми успішно. Красномовне свідчення – 40 нових філій та 5 агентств у місті й районі. Певна річ, це заслуга не лише прилуцьких фахівців, а й добре злагодженого колективу фінансистів Чернігівщини. Факт приємний, особливо зараз – напередодні святкування знаменного 95-річного ювілею вищезгаданої установи. Готувалися до нього заздалегідь, адже мова йшла як про солідний ремонт, так і про технічне переоснащення приміщення.

ЧИМ ВРАЗИЛО
НОВЕ ПРИМІЩЕННЯ НИНІ?

Майже гірським повітрям при спекотних 37°С надворі завдяки сучасним кондиціонерам. Просторою залою, стіни та підлога якої облицьовані ніжно-блакитною та бежевою плиткою, що, власне, і надає їй величавості. Оригінальними плафонами, безліччю стільців, крісел, лавочок для тих, кому несила стояти в черзі. Новими комп’ютерами, що завжди готові допомогти клієнтам швидко отримати заявлену суму – без метушні й супе-речок, та ще й під наглядом охоронців, колишніх офіцерів.
Проте головними дійовими особами тут є економісти. Їхній вік – від 23 до 45 років. Дбаючи про реноме закладу, вони щосили прагнуть догодити відвідувачам тоном, жестом, порадою. З ними приємно спілкуватися. Ну, майже Європа!
Оскільки газетна площа не дозволяє перелічити їх усіх, назву імена найкращих: Світлана Дзюбенко, Наталія Дудка, Сергій Овчаренко, Надія Тихомирова, Оксана Журавель, Тетяна Мироненко, Дар’я Прилипа. У їхньому ставленні до клієнтів відчувається як інтелігентність, так і компетентність у всіх її тонкощах. Звідки ж це береться? З’ясувалося, по-перше, що вони випускники престижних вишів Одеси, Умані, Львова, Харкова, Києва, Чернігова й Тернополя. По-друге, мали досвідчених прилуцьких колег-наставників: Сару Ізраїлівну Бурштейн, Юрія Олександровича Коробова, Тетяну Іванівну Дробот, Валентину Василівну Бєлку, Миколу Максимовича Шевченка. Саме від них молоді спеціалісти успадкували святі традиції цього закладу: точність і відповідальність. А ще – девіз: «Гроші люблять культуру!»
Нинішній керівник Наталія Междорожня повсякчас спонукає колег до самовдосконалення. «Відтепер, – констатує вона, – наші спеціалісти їздитимуть не тільки на курси підвищення кваліфікації у Чернігів, а й прийматимуть у себе (в Прилуках) наукових тренерів, котрі безпосередньо доноситимуть новації на практиці».

ВІДГУКИ ПРИЛУЧАН

Певна річ, варто знати й думку відвідувачів про цей оновлений заклад. Будь ласка – ось відповіді респондентів.

Григорій Малиш, старшокласник:
– Радує те, що Прилуки блискавично змінюються на краще, колишнє сіре містечко стає європейським. Не лише зовні, а й зсередини. Зверніть увагу: в новому офісі є все для того, що відпочити й зосередитися на власній проблемі.
Борис Артеменко, робітник:
– Вразила культура обслуговування, елементарна людяність. Часом здається, що економісти не просто уважно слухають, а разом із тобою співпереживають.
Віра Медвідь, пенсіонерка:
– Для людей старших – це рай, ніхто тут не розмовляє на підвищених тонах, а терпляче тебе вислуховують і дають слушні поради.

Розчулений компетентністю та людяністю прилуцьких фахівців банківської справи, «Град» теж щиросердечно дякує цій сучасній установі за уроки шляхетності.

Клара Антипова

23.09.2015 07:07

Так метафорично називався вечір, присвячений ювілею знаного й усіма шанованого прилуцького скульптора Семена Тихоновича Кантура, що відбувся 16 вересня в міській центральній бібліотеці імені Любові Забашти (директор Людмила Трошина) в присутності близько 90 представників місцевого бомонду та в піднесеній атмосфері, яку створили завідувач читальної зали Галина Бобкова й режисер дійства, бібліотекар Ніна Горбань. Свято пройшло скромно й водночас красиво: безліч вересневих квітів, на стінах – експозиція живописних полотен колишньої прилучанки, а нині киянки Ірини Хаухи, учениці Семена Кантура…

Сповідь ювіляра, статечного чоловіка в елегантному костюмі та вишиванці неповторної краси, розпочалася з пісні «Мої літа, моє багатство» в задушевному виконанні соліста МБК Сергія Дубовика.

01.04.2015 08:24

Його б натхнення та в сучасні роки… Залізна витримка, міцна воля й бажання розвивати все, чого торкаються руки, змінили наше місто назавжди. 25 березня свій ювілейний День народження відсвяткував вагомий, але не дуже відомий житель Прилук Василь Іващенко. По мірі його скромності «Граду» вдалося дізнатися від 85-річного ювіляра не лише біографічні відомості з особистого життя головного архітектора Прилук 1959-1975 років, а й про період основної розбудови міста.

 

Чоловік народився у великій родині на хуторі Розкиданому Бахмацького району (нині село Варварівка). Сім’я, в якій зростало восьмеро дітей, жила дуже бідно. Про тяжке минуле Василю Степановичу згадувати не в силі – довелося застати на своєму віку війну, розруху та голод.

18.03.2015 07:29

За будь-яких обставин не втрачати віри у себе, бути рішучою та стійкою до випробувань Тамара Яківна Ватрасевич за десятки років свого життя навчилася досконало. Таких людей у світі мало, а лікарів – тим паче. Її покликання було записаним у старовинних щоденниках долі – не інакше, бо сімдесятилітній ювілей фтизіатр із більш ніж сорокарічним стажем святкуватиме 23 березня, напередодні Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом. Корінна прилучанка, головний лікар міського тубдиспансеру, заслужений лікар України та володарка безлічі високих відзнак медичної сфери СРСР та незалежної України народилася у 1945 році.

 

– На початку кар’єрного росту Тамари Яківни до нас у диспансер завітала моя сусідка і з подивом запитала: «А хто це у вас такий гарний ходить?» Я сказала їй у відповідь, що це наш новий і дуже талановитий лікар. Так і виявилося… Таких господинь іще пошукати треба – у неї завжди все під контролем. Своїм працівникам ніколи не відмовить, із розумінням поставиться до будь-яких проблем. Золота людина, яка добивається всього не жорстким словом, а рішучим ділом. Тому поваги до неї хоч відбавляй у кожного, кому вона траплялася на життєвому шляху, – так розповідає про ювілярку подруга, колега й тезка Тамара Чемересовська.

20.08.2014 07:38

Унікальність столітньої ювілярки Уляни Іванівни Дем’яненко полягає в тому, що вона має прекрасну пам’ять, яка не дає їй забути всі події свого довгого життя. Чи можна назвати її життя щасливим у сенсі повного благополуччя? Навряд чи: на її довгій життєвій ниві, як у тому підручнику історії, – війни, голодомори, репресії, відбудови, перебудови, привиди соціалізму та комунізму, а тут іще одна війна. Уляна Іванівна, однолітка Першої світової війни, не пам’ятає її, бо війна почалася 1 серпня, а вона народилася 13 серпня. Але вона прекрасно пам’ятає, як у 33-му році розстріляли її батька за те, що сховав борошно й не хотів його забирати в односельців.

Фото зі статті

Минулого тижня для найменших мешканців нашого міста вже...
Як відомо, навесні цього року Європейський Союз завершив усі...
Осінь таємнича й не зовсім зрозуміла. Учора ми ще раділи теплому...
Тротуарів на вулицях м-ну Рокитний і так обмаль. А ті, що є в...
Шановні жителі міста!Прийміть щирі вітання зі святами – Днем...
У п’ятницю 6 жовтня на Центральній площі міста, незважаючи на...
Рівно рік тому службовці нашого в/м №12 отримали наказ про...
Ми, листоноші і жителі мікрорайону Дослідної, Медини та села...
День 5 жовтня 2017 року, певно, запам’ятається прилучанам надовго!...
ПОШКУРЛАТ МИКОЛА – кухар, 3200 грн, тел. 70525.НАФТОГАЗОВИДОБУВНЕ ...

Хто на сайті

Зараз 2425 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама