№ 24
13  червня  2018 року

Прилуцький Парламент

Прилуцький Парламент (82)

Середа, Лист. 18 2015

В одному з попередніх номерів «Града» ми розмістили інформацію про результати виборів депутатів Прилуцької міської ради («Знайомство з обраними», №44 від 4 листопада 2015 року). Зокрема, йшлося про нерівномірний розподіл новообраних депутатів по виборчих округах: за деякими умовно закріплені відразу два депутати, тоді як інші округи залишилися без прямого представництва в раді.

Стурбовані таким станом речей читачі звертаються до редакції з питаннями: чому хтось із них залишиться без депутата по своєму округу та чи можемо ми повідомити, який конкретно депутат обраний по тому чи іншому округу?

 

Відповідь на перше запитання лежить у площині компетенції законотворців, які розробили виборчу систему, що була апробована на місцевих виборах 25 жовтня. Нагадаємо, що будь-яка партія, подолавши 5-відсотковий бар’єр, делегує в раду свого першого кандидата, який не балотується по жодному з округів і разом з тим іде по всіх округах. Таким чином, 8 із 34 депутатських місць у Прилуцькій міській раді зайняли перші кандидати партій: Анатолій Шамрай (ВО «Батьківщина»), Віктор Копачевський (Радикальна партія Олега Ляшка), Олександр Козик (БПП «Солідарність»), Іван Тютюнник (ВО «Свобода»), Володимир Назім («Наш край»), Владислав Кіча («Українське об’єднання патріотів – УКРОП»), Дмитро Пахомов («Аграрна партія України») та Марія Ястремська («Опозиційний блок»).

Подальший розподіл депутатських місць відбувається пропорційно до набраних партіями відсотків голосів у відповідності до внутрішнього рейтингу тієї чи іншої партії – мандат здобуває той, хто здобув більшу підтримку виборця в окрузі незалежно від результату інших кандидатів. Тож давайте по-порядку.

Округ №2 (дільниці – Дослідна станція, центр соціальних служб): Андрій Єременко (Радикальна партія Олега Ляшка).

Округ №3 (Центр соціальних служб, медучилище): Ігор Кашпур (ВО «Свобода).

Округ №4 (медучилище) Світлана Задорожня («Українське об’єднання патріотів – УКРОП».

Округ №5 (ЗОШ №2): Олександр Ковнір (Радикальна партія Олега Ляшка).

Округ №6 (ЗОШ №7): Ігор Дубровський (ВО «Свобода»).

Округ №7 (ЗОШ №7): Дмитро Волошин (ВО «Свобода).

Округ №8 (гімназія №5): Артем Аніщенко (БПП «Солідарність»).

Округ №9 (ЗОШ №3): Павло Сакадьол (ВО «Батьківщина»).

Округ №11 (служба транспорту високовольтних мереж): Микола Рожко (БПП «Солідарність»), Світлана Латиш («Наш край»).

Округ №12 (ДНЗ №2): Артем Рожко (БПП «Солідарність»).

Округ №13 (ДНЗ №2, ЗОШ №14): Людмила Ященко (БПП «Солідарність»), Вячеслав Драчук (Радикальна партія Олега Ляшка).

Округ №19 (профтехучилище): Олександр Дуденок (ВО «Батьківщина»).

Округ №20 (профтехучилище, міська бібліотека): Володимир Мазуренко (ВО «Батьківщина»).

Округ №21 (міська бібліотека, ЗОШ №6): Олександр Дубовик (ВО «Батьківщина»).

Округ №22 (ЗОШ №6): Дмитро Третяченко (Радикальна партія Олега Ляшка).

Округ №23 (ЗОШ №9): Євгеній Яценко (ВО «Свобода»).

Округ №25 (педколедж): Олег Шевель («Українське об’єднання патріотів – УКРОП»), Олександр Нечай (ВО «Батьківщина»).

Округ №26 (ЗОШ №10): Анатолій Ілюхін (Радикальна партія Олега Ляшка).

Округ №27 (КСН Плискунівки): Олександр Правосуд (Аграрна партія України).

Округ №28 (ДНЗ №19): Олександр Глущенко (ВО «Батьківщина»).

Округ №31 (ЗОШ №9): Іван Руденко («Наш край»).

Округ №33 (ЗОШ №12): Іван Довбах («Опозиційний блок»).

Округ №34 (ЗОШ №12, приміщення дитячого закладу): Надія Дановська («Наш край»).

Чи варто засмучуватися читачу, який не знайшов у цьому переліку свого виборчого округу? На думку голови Прилуцької міської виборчої комісії Юрія Коробова, у ході сесійної роботи депутати мають розподілитися по округах, щоб кожен виборець мав закріпленого за своїм округом депутата. Чи буде виправдане це очікування та наскільки активно депутат працюватиме в «чужому» окрузі, покаже час.

Інформація «ГП»

Середа, Лист. 18 2015

Шановні сусіди! Дозвольте Вас проінформувати, що я, депутат Прилуцької міської ради від політичної партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» Олег Шевель, обраний по виборчому округу №25, проводжу прийом жителів міста в останню середу кожного місяця з 15:00 до 17:00 за адресою: вул. Гвардійська, 88/2 (приміщення комітету самоорганізації населення №7).

Нагадую межі виборчого округу №25: в'їзд 2 Вишневий; вул. Авіації; вул. Білецького-Носенка; вул. Богдана Хмельницького: 5, 7, 9, 13–46; вул. Гайдара; вул. Добролюбова; вул. Костянтинівська: 176–176 к.1, 178, 180, 182, 188, 190, 192, 196, 198, 200–202, 204, 206, 208, 210, 212, 214, 216, 218, 220, 222, 224–226, 228, 230, 232, 234; вул. Перемоги: 119, 121, 123, 125, 127–129, 131, 133–133 к.А, 135–162, 164–172; вул. Поліни Осипенко: 8, 10, 12, 14, 16, 27–49; вул. Польова: 37–94; вул. Раскової: 24–81 к.А; вул. .Щорса: 134, 136–140, 142, 144–179; пров. Гайдара; пров. 1 Богунський; пров. 1 Чехова; пров. 2 Богунський; пров. 3 Костянтинівський.

Середа, Лист. 04 2015

В останній день жовтня поки що діючий міський голова Дмитро Барнаш провів останню – позачергову – сесію поки що діючого складу міської ради. Якщо комусь хотілося вірити, що депутатський корпус насамкінець порадує громаду кількісною активністю, то ці сподівання виявились оманливими. Із 49 обраних своєю присутністю сесійну залу удостоїли лише 28 депутатів. І це попри те, що нагода зібратися разом у такому статусі була й справді останньою. І навіть попри те, що розглядалося на сесії лише одне, але надважливе питання: порятунок існуючого корпусу гімназії №1.

 

Проблема першої гімназії постала вже не один рік тому – будівлю давно визнано непридатною для експлуатації. Починаючи з 2007 року, «Град» періодично писав про руйнацію споруди та закликав можновладців звернути на це особливу увагу. З плином часу в гімназії проводилися деякі ремонтні роботи та навіть почали будувати новий корпус, обіцяючи здати його в експлуатацію в рекордний термін. Але доки влада гралася в обіцянки (а в останні два місяці – у вибори), проблема нагадала про себе знову, і цього разу – як ніколи всерйоз.

«Рак свиснув» 15 жовтня, коли в приміщенні старого корпусу сталась аварія. Деякі з батьків поспіхом перевели своїх дітей в інші школи, тоді як комісія в складі керівників управлінь і відділів міської ради, представників комунальних підприємств, авторитетних будівельників обстежила місце події та вирішила обмежити доступ в с особливо небезпечну частину будівлі. Наступного дня обстеження провели спеціалісти експертно-технічного центру з Чернігова, які згодом надали в електронному вигляді не закріплений документально висновок із рекомендацією здійснити першочергові заходи для запобігання подальшому руйнуванню споруди.

Проект рішення, який було винесено на звітну сесію, стосувався саме цих заходів. А конкретніше, пропонувалося виділити аж 900 000 гривень лише встановлення металевого бандажу довкола всієї будівлі гімназії. І тут почалася та полеміка, без якої депутати шостого скликання не були б самими собою: а я говорив, а я попереджав і так далі. Реальні факти зміг надати лише Владислав Кіча, який розповів колегам про особливості нинішнього стану існуючого корпусу гімназії.

– Стан аварійності ІV ступеню говорить про те, що на основі перевірених розрахунків та аналізу дефектів і пошкоджень неможливо гарантувати цілісність конструкції на період підсилення, особливо коли можливий «крихкий» характер руйнування. Виникає нагальна необхідність терміново вивести людей із зони можливого обвалення, виконати негайне розвантаження будівлі. Експлуатувати будівлю ІV ступеню аварійності категорично забороняється. У протилежному випадку це злочинна недбалість, – наголосив Владислав Кіча, надавши присутнім копії газети «Град Прилуки» за 2007 рік, де попереджалося про неякісний ремонт покрівлі гімназії та ймовірність її руйнування, що в підсумку таки сталося – на щастя, під час зимових канікул, коли в приміщенні не було учнів.

Також депутат Кіча зауважив, що виділення коштів у передбачений проектом рішення спосіб – це чергова нагода їх освоїти (читай роздери банити) для беззмінного новітнього будівельника і реконструктора Прилуцької гімназії №1 Віктора Колесника.

Обговорення проходило дуже емоційно, але депутати не дослухалися до аргументів Владислава Кічі й усе-таки рішення прийняли. Хоча під великим знаком питання залишається доцільність перебачених витрат – як фінансова, так і безпосередньо будівельна. А головне – актуальність проблеми з цим рішенням не зникла, вона плавно перетікає у відання наступної каденції депутатів.

Що ж стосується підсумків роботи Прилуцької міської ради шостого скликання, то цілком позитивну оцінку їм дав міський голова, наголосивши на конкретних досягненнях.

– Ми залишаємо цю залу без жодного боргу. Освіта і медицина повністю забезпечені заробітною платою, принаймні за жовтень усе закрито. Крім того, на рахунку по загальному фонду бюджету зараз 8 901 790 гривень, по бюджету розвитку – 2 664 588 гривень. Наші установи культури, дитячі садочки до кінця року коштами повністю забезпечені. Звісно, залишиться проблема по медицині та загальноосвітніх школах. Але це вже проблема нового керівника, який сидітиме на цьому місці та буде займатися вибиванням коштів. Але ми з вами пропрацювали добре, хто б там що не говорив, – підкреслив Дмитро Барнаш, нагородивши кожного з приступних депутатів подякою міського голови.

Олександр Бойко

Середа, Лист. 04 2015

Наш мудрий народ уже давно дав визначення слову, яке, на відміну від горобця, не можна повернути назад у клітку. Свою мудрість у виступах із трибуни та репліках із місця депутати Прилуцької міської ради шостого скликання демонстрували так інтенсивно, що в сесійній залі часом бракувало місця для звільнених «пташок». Пропонуємо читачам добірку найцікавіших, найоригінальніших і найкумедніших висловів обранців прилуцької громади періоду 2010-2015 зібраних депутатом міської ради Кічею Владиславом.

 

«Я свій виступ хочу розложити» (Олексій Гавриш).

 

«Кладовище – це живий організм» (Микола Бабій).

 

«Ну, може, я і не дуже грамотний…» (Олексій Дорошенко).

 

«Люди повинні ходити по… шосе» (Тетяна Клименко).

 

«Пане Назім, Вас покатати на автомобілі? Якщо у Вас «Памперси»…» (Дмитро Барнаш).

 

«Всі знають, чиє воно, крім тих, чиє воно» (Юрій Беркут).

 

«Мене абсолютно не цікавить тєкучєсть ваших кадрів, вони хай течуть» (Олексій Гавриш).

 

«Канденція» (Світлана Яременко).

 

«Проблеми з будинками і дахами. Живемо в той час, коли все поїхало, включаючи останнє» (Владислав Кіча).

 

«Чого Ви стрибаєте? Ви не у Верховній Раді!» (Юрій Беркут).

 

«Сидіть там, де вас посадили» (Олександр Прозур).

 

«Багатодітні діти» (Надія Дановська).

 

«Якщо людина розуміє, що її дурять – значить, вона мислить» (Олексій Гавриш).

 

«Я хотів би риторику зробить» (Ігор Кашпур).

 

«Нє путайтє Божий дар с яічніцей» (Олексій Гавриш).

 

«Уже рік, як я існую на цій посаді» (Володимир Назім).

 

«Випадки літальних ісходів» (Тетяна Клименко).

 

«Настоящій буйний вожак» (Олексій Гавриш).

 

«У нас уже не комунальне прєдпріятіє, а церковно-комунальне прєдпріятіє» (Світлана Яременко).

 

«Ми тут не кукурудзу сторожуємо» (Юрій Беркут).

 

«Мій виступ буде перекликаний» (Олександр Прозур).

 

«Люди доведені до краплі» (Дмитро Барнаш).

 

«Жаба – це не стан душі, а хвороба» (Володимир Папазов).

 

«Пляму кинути легко» (Василь Бучинський).

 

«Я всіх пригласю до вигрібної ями» (Світлана Яременко).

 

«Бізнес – це не дойна корова, а конячка» (Олександр Козик).

 

«Нарахувати на руці одного пальця» (Юрій Беркут).

 

«Який народ, такіє і боярє» (Олексій Гавриш).

 

«Я хочу, щоб мене вислухали, бо я не за собак, а за людей» (Надія Дановська).

 

«Передозіровка бдітєльності» (Олексій Гавриш).

 

«Місто виготовляє певну кількість відходів» (Ігор Кашпур).

 

«У кожного є свій труп у шкафу» (Василь Бучинський).

 

«Ми з вами, депутати, наче кот у мішку» (Світлана Яременко).

 

«Він уже лежить і його треба іспользовать…» (Олексій Гавриш).

 

«Ігоре Миколайовичу, розповідіть…» (Дмитро Барнаш).

 

«З дітей получаються дорослі, хто не знає» (Олексій Гавриш).

 

«Дайте, будь ласка, свої географічні дані» (Дмитро Барнаш).

 

«Я говорю о том, как било, а нє о том, как Ви понялі» (Олексій Гавриш).

 

«Зараз бардаку більше, ніж є» (Олександр Прозур).

 

«Корінь зла лежить у міській раді» (Світлана Яременко).

 

ПРИМІТКА. Усі цитати подані в оригіналі – зі збереженням стилісмтичних особливостей мовлення їх авторів.

Середа, Жовт. 28 2015

Дорогі прилучани, свідомі й готові до дії жителі міста, непідкупні та відповідальні виборці! Кожне ваше рішення віддати свій голос, поставивши позначку біля прізвища кандидата на посаду міського голови, депутатів міської та обласної рад, сьогодні є подвигом. Ви не опустили рук, не віддали право вибору іншим, не стояли осторонь творення нової сторінки історії нашого рідного міста.

Зустрічаючись із вами напередодні виборів, я чув не тільки щирі слова підтримки. Ви відверто розповідали і про свої проблеми, з якими живете сьогодні. Попередні результати голосування показали, що я був почутим, а тому в свою чергу почув кожного, хто потребує підтримки. Безумовно, наша співпраця й надалі залишатиметься взаємною.

Середа, Жовт. 21 2015

До місцевих виборів залишилися лічені дні, а значить, уже скоро прилучани дізнаються імена нового складу міської ради та мера міста. Серед вісімки кандидатів на посаду міського голови ми бачимо як давно знайомі, так і зовсім нові обличчя. Тут і один із колишніх очільників міста, і діючий мер та його заступник; і бувальці, і новачки виборчих перегонів; і самовисуванці, і представники від політичних партій.

Наша сьогоднішня розмова – з дебютантом «мерських» виборів, але не новою людиною в міському управлінні. Владислав Кіча – кандидат від «УКРАЇНСЬКОГО ОБ’ЄДНАННЯ ПАТРІОТІВ», депутат Прилуцької міськради, відомий насамперед своєю принциповою позицією при розгляді життєво важливих питань у сесійній залі.

 

– Владиславе Валерійовичу, пропоную розпочати з традиційного для таких інтерв’ю запитань: чому Ви вирішили балотуватися на посаду міського голови?

– Я йду на посаду міського голови, тому що вважаю, що зможу стати гідним очільником прилуцької громади. Маю дві вищі освіти: технічну (інженер-будівельник) і юридичну. Це достатньо міцне підґрунтя для справжнього міського голови. Відчуваю впевненість узяти на себе відповідальність за долю міста, бо переконаний, що мої знання, вміння та досвід будуть корисними для громади.

– Нинішня виборча кампанія, а саме підбір кандидатів, багато в чому нагадує процес вербування, коли та чи інша людина балотується від певної партії, раптово захопившись відповідними політичними переконаннями за забувши про свої вчорашні погляди. Ви йдете від «УКРОПу». Ні на що не натякаю, але з чим це пов’язано?

– Почнемо з того, що я ніколи не змінював партії, як це роблять багато наших місцевих так званих політиків. З 1999 року перебував у партії «Реформи і порядок», яку очолював Віктор Пинзеник і яка була представлена в парламенті. Але сталося так, що партія розчинилась у «Батьківщині», в інших політсилах, і на сьогодні її вже по суті немає. До останнього я очолював міський осередок і був заступником обласної організації «ПРП», але йти на вибори від фактично неіснуючої партії, ясна річ, неможливо.

Балотуватися від «Українського об’єднання патріотів» мені запропонував Сергій Журман, який очолив список кандидатів від «УКРОПу» в обласну раду. Сергія Журмана всі прилучани добре знають – він шість місяців виконував обов’язки губернатора Чернігівщини після Революції Гідності. Чому я погодився? По-перше, я цілком підтримую ідеологічні засади «Українського об’єднання патріотів» – молодої партії, яка тільки набирає обертів і не заплямована брудним політичним минулим. По-друге, «УКРОП» погодився на мою єдину умову: в разі балотування я не вступаю в партію і залишаюся безпартійним. Щоб керувати містом, треба бути не політиком, а передусім господарником, – якщо хочете, завгоспом…

– Зрозуміло, але про це дещо згодом. У нинішніх виборах бере участь багато партій, які називають штучними проектами, створеними спеціально «під вибори», або ж кишеньковими проектами колишніх регіоналів. Чи може виборець бути впевненим, що до таких партій не належить «УКРОП»?

– Давайте в першу чергу говорити про вибори до Прилуцької міської ради. Наш список відкритий, ми одні з перших його опублікували, а також презентували кандидатів від «УКРОПу» на Центральній площі. Від багатьох людей я чув, що наш список досить потужний. У ньому представлені підприємці, державні службовці, педагоги, військові – майже всі соціальні групи.

«Українське об’єднання патріотів» – це стовідсотково не штучний проект, а нова політична сила. Що можна сказати стосовно інших партій?.. В одній політичній силі, не буду її називати, зібрали більш керовані залишки регіоналів, і назвали це все «а-ля опозиція». Подивіться на ті обличчя, які вчора були соціалістами, а сьогодні опинились у «Батьківщині». Для мене така мімікрія абсолютно несприйнятлива, коли люди без жодних принципів міняють партії на зовсім протилежні за ідеологією.

– У розмові з прилучанами мені довелося почути думку, буцімто кандидату в мери Владиславу Кічі не вистачає потужної агітації, що його обличчя немає на банерах, що він не займається благодійництвом… За рахунок чого Ви хочете отримати довіру виборців?

– Так, банери деяких кандидатів були розміщені по місту ще до початку виборчих перегонів. Неважко зрозуміти, що на це було витрачено багато фінансів. Я не ставив перед собою ціль закрити своїм обличчям усі Прилуки. За словами політологів, це впливає на електоральне визначення в межах усього 5%. Тим паче я не буду опускатися до того, щоб роздавати людям у пакетах пиріжки, гречку чи ковбасу, як це робили деякі з моїх опонентів. Дякувати Богу, прилучани – люди розумні, і такий прояв «турботи» в них викликає лише огиду. Крім того, ні я, ні «УКРОП» не збираємося вдаватися до відвертого обману виборців, коли їм роздають незрозумілі картки та ще й говорять, що на ці картки будуть нараховані гроші. Це відверта брехня і шахрайство.

Моя виборча кампанія побудована на прямому спілкуванні з людьми. Багато прилучан знають мене по роботі в депутатському корпусі міської ради та в якості адвоката, для багатьох я людина зовсім нова. Найголовніша агітація – це безпосередня комунікація з людьми, а не через білборди чи гречку.

– Справді, перед виборами прилучанам багато всього дарують і показують, а скільки ще обіцяють! От, наприклад, пряме залізничне сполучення з Києвом, негайне зниження комунальних тарифів… На Вашу думку, це реально?

– Це ніщо інше, як маніловщина в найкращих традиціях. Вимагати негайного зниження тарифів на комунальні послуги – все одно що просити прохолоди в спекотну погоду. Як може впасти ціна на опалення на місцевому рівні, якщо котельня використовує газ, ціну на який встановлено державою? Потяг до столиці – це не в компетенції міського голови чи міської ради, для таких питань є профільні державні відомства. Або, наприклад, будівництво об’їзної дороги, на чому спіткнувся вже не один міський голова. На місцевому рівні ця проблема багатократно підіймалася, і лише фінансування з держбюджету дасть змогу її вирішити. Потрібно тверезо оцінювати ситуацію та робити висновки щодо реальних можливостей міської влади.

– Владиславе Валерійовичу, Вас можна назвати одним із найактивніших депутатів міської ради за інтенсивністю виступів, депутатських запитів і пропозицій. Що можете загалом сказати про роботу міської ради 6 скликання?

– Якщо згадати про мої пропозиції, то я, наприклад, підготував проект рішення про зменшення кількості депутатів із 50 до 36 чоловік, який не підтримали колеги по сесійній залі. Нині законодавство змінилося, і в Прилуках буде 34 депутати. Як на мене, це на краще, адже були випадки, коли на сесію приходило 30 а то й менше депутатів, а після обідньої перерви ще хтось зникав, і ми навіть не могли зібрати кворуму.

Каденція, про яку йдеться, була далеко не найкращою в історії. Від багатьох депутатів я не те що не почув бодай одного запиту – вони навіть жодного разу не виступили з трибуни, беручи виключно пасивну участь у засіданнях. Крім того, депутатський корпус був обраний разом із міським головою Юрієм Беркутом, який склав із себе повноваження після подій на Майдані. Після зміни міського голови колишня більшість не підтримувала нового очільника Прилук, і ця ситуація не дала змоги нормально працювати наступникові Беркута Дмитру Барнашу. Усі прилучани бачили, який безлад творився на сесіях, і це точно не пішло на користь місту.

– Безумовно, щоб налагодити чіткий механізм управління містом, слід у першу чергу провести якісну кадрову політику. Яке Ваше особисте бачення даного питання та які риси повинен об’єднувати в собі міський голова як посадовець?

– Хочу наголосити, що критерії кадрового відбору мають визначатися не партійними барвами, не прихильністю чи лояльністю до міського голови, а виключно досвідом, фаховістю та професіоналізмом.

Міський голова, як я вже говорив, не повинен бути політиком, що ми спостерігали протягом двох останніх каденцій. Міський голова – це всього-на-всього господар міста. За умови, якщо він здійснив виважену кадрову політику і фахівці працюють кожен на своєму місці, політика міського голови – благоустрій міста: тротуари, дороги, комунікації, бюджетні установи, комунальні підприємства тощо. А влаштовувати політиканство – це нескінченні чвари, це дорога в нікуди.

– Приблизно те ж саме щодо кадрової політики перед минулими виборами говорив діючий міський голова, але реальність виявилася дещо іншою…

– Як і більшість прилучан, які віддали свій голос за Дмитра Барнаша, я розчарований його діяльністю, хоч і підтримував особисто цю кандидатуру. Що відбулося з Дмитром Барнашем? Йому поставили двох заступників, які контролюються фінансовими мікроолігархами. І міський голова став підконтрольний не громаді, а певним фінансовим групам. Він виявився затиснутим у лещата й не зміг ступити кроку вліво-вправо ні в кадровій політиці, ні в інших важливих питаннях. Думаю, прилучани оцінять це, як-то кажуть, по заслугах.

– Про це не прийнято говорити, але всі в Прилуках знають про фінансові та інші можливості згаданих Вами мікроолігархів, заручником яких опинився мер міста. А чи не потрапите Ви в ідентичну ситуацію в разі перемоги на виборах?

– Якщо я буду обраний міським головою, то потраплю в такі ж умови, як і нинішній мер. Тиск буде однозначно. Але в мене вистачить духу, сили і волі, щоб не стати нічиїм заручником. Не буде керування по вертикалі з боку політичної сили, від якої я балотуюсь. І тим більше – від мікроолігархів. Вони спробують це зробити, але у випадку зі мною, запевняю, в них нічого не вийде.

– Тоді бажаю Вам успіху – зайвим він не буде. А що Ви побажаєте прилучанам у надзвичайно відповідальний день 25 жовтня?

– Хочу побажати одного – добре подумати та зробити правильний вибір. Незважаючи на ласі подарунки та солодкі обіцянки, зробіть вибір своїм серцем.

Спілкувався Віталій Денисов

Фото зі статті

Шановні медичні працівники! Прийміть найщиріші вітання з нагоди...
Таку назву має соціальна поличка або ж продуктова поличка...
Децентралізація містобудівних повноважень дозволяє виявити...
Дружба – це одне з найважливіших почуттів людини. Значимість...
Літо – пора відпочинку, яскравих вражень та емоцій. Улітку...
Прилуцька міська рада повідомляє44 сесія міської ради 7 скликання...
За оцінкою, на 1 квітня 2018 року чисельність наявного населення в...
2 червня на Прилуцькому міському пляжі відбувся турнір із...
Шановні прилучани, дорогі діти та їхні батьки! Щороку в перший...
З 26 по 27 травня у Прилуках відбулося дводенне колоритне дійство з...

Хто на сайті

Зараз 1153 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама