№ 46
15  листопада  2017 року

Редакційна стаття

Редакційна стаття (134)

Середа, Лист. 01 2017

Щорічно восени, в першу неділю місяця листопада, у всієї нашої країни є привід відсвяткувати чудове свято – День працівників соціальної сфери України. Встановлене це свято було ще 13 квітня 1999 року екс-президентом Леонідом Кучмою.
Установа Дня працівника соціальної сфери України є доказом того, що держава високо оцінює роль працівників, які щодня забезпечують реалізацію політики держави з таких злободенних питань, як організація безпечної й оплачуваної праці, зайнятість, соціальний захист, трудові стосунки. День у день соціальні працівники стикаються з різноманітними сферами життя усього нашого українського суспільства в цілому та кожної людини зокрема: із здійсненням правосуддя, профілактичними діями проти асоціальної поведінки, психічним і фізичним здоров’ям, конфліктами особового і групового характеру, а також проблемами в працевлаштуванні, соціальній і професійній адаптації населення, плануванні сім’ї та багатьма іншими.
Саме тому, напередодні свята, ми вирішили розповісти про роботу одного представника соціальної сфери в нашому місті – Прилуцького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Для цього зустрілися з директором закладу Юлією Миколаївною Касьян.
– Юліє Миколаївно, розкажіть читачам, чим конкретно займається ваш Центр, ким опікується.
– Прилуцький міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді працює як самостійна структурна одиниця Прилуцької міської ради. Під нашим контролем знаходяться сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах, інваліди війни та діти-інваліди, діти-сироти, позбавлені батьківського піклування, які перебувають в опікунських чи прийомних сім’ях, а також в дитячих будинках сімейного типу (ДБСТ). Опікуємося також особами з числа дітей-сиріт у віці з 18 до 23 років. До того ж, уже більше двох років надаємо послуги учасникам АТО та їх сім’ям, сім’ям загиблих/померлих (таких у місті 8). Також більше двох років спів- працюємо з громадськими організаціями й маємо можливість надавати гуманітарну допомогу внутрішньо-переміщеним особам. До речі, якраз надійшла така допомога, речі розфасовані, чекають свого часу, коли ми передамо їх у сім’ї.

Середа, Лист. 01 2017

Зараз кожен у Прилуках знає: хочеш придбати якісне й недороге – йди на Центральний ринок. Підприємці пропонують товар на всі смаки і випадки життя. Треба накрити святковий стіл чи організувати шашлики – будь ласка; зібрати дитину до школи, вдягнутися самим – не проблема; зробити ремонт оселі, осучаснити інтер’єр – запросто; придбати рибальські снасті або запчастини до велосипедів, мотоциклів, авто – ласкаво просимо. А ще на ринку торгують дитячими іграшками, канцтоварами, побутовою хімією, годинниками, квітами, галантереєю та іншим крамом. Перерахувати увесь просто неможливо. Адже на ринку №1 у Прилуках більше 800 торгівельних місць! Не обділені й селяни, котрі привозять до міста на продаж картоплю, домашній сир, яйця, молоко, мед тощо. Варто відмітити й те, що перед тим, як потрапити на прилавки, всі без винятку продукти проходять ветеринарно-санітарну експертизу. Її проводить державна лабораторія, що знаходиться на території ринку.
А нещодавно «Прилуцький ринок 1» відсвяткував 10-річчя в оновленому вигляді. З цієї нагоди редакція «Град Прилуки» й вирішила поспілкуватися з його директором, Олексієм Гавришем, та дізнатися більше про зміни, що відбулися за останні роки.
– Олексію Михайловичу, то які ж можна назвати зміни за час вашого керівництва Центральним ринком?
– Зміни видно неозброєним оком. На зміну палаткам та контейнерам (їх ще є пара десятків, але це явище тимчасове) прийшли зручні магазинчики з освітленням та опаленням. Майже половина території ринку викладена сучасною тротуарною плиткою. Крім того, облаштовано безкоштовну автостоянку для продавців та клієнтів.

Середа, Жовт. 11 2017

У п’ятницю 6 жовтня на Центральній площі міста, незважаючи на непогоду, зібрався чималий натовп людей. Серед них були козаки з Прилуцького козацького полку, члени ГО «Патріоти Прилук» та ГО «Небайдужі прилучани», а також учні ЗОШ №10 та просто мешканці міста.
А зібралися вони там не просто так – вони зустрічали наших земляків, які після року перебування в АТО повернулися додому до рідних, коханих, до своїх родин. Хлопців зустрічали з квітами, повітряними кульками патріотичних кольорів, прапорами та гучними закликами.

Середа, Жовт. 04 2017

Україна може по праву пишатися своїми спортсменами. Підтвердженням цього є така довгоочікувана перемога збірної України на Чемпіонаті світу з футболу серед паралімпійців. А для Прилук ця подія стала моментом подвійної радості та гордості, бо приклав руку, а в даному випадку краще сказати «ногу» до перемоги збірної наш з вами земляк – молодий, але такий сильний духом та цілеспрямований футболіст ОЛЕГ ЛЕНЬ.

Редакція «Град Прилуки» не проґавила моменту і вирішила поспілкуватися з юнаком.
– Олеже, скажіть, будь ласка, де відбувався цьогорічний Чемпіонат світу?
– Чемпіонат світу-2017 проходив в Аргентині, в місті Сан-Луїс. У змаганнях приймали участь 16 команд – 4 групи по 4 команди.
– То з ким у команду потрапила Україна?
– У нашій групі були збірні Америки, Північної Ірландії та Австралії. Проходили ігри з різними рахунками, Америку нам пощастило обіграти двічі й тим самим вийти у півфінал.
– Чи очікували зустрітися зі збірною Росії в півфіналі?
– Варто зазначити, що російська збірна вважається однією з найсильніших. Чесно кажучи, хотілося б позмагатися з ними у фіналі. Для мене особисто гра з такою сильною збірною є своєрідним стимулом. Ще в 2015 році, коли ми грали з ними у фіналі Чемпіонату світу, не вдалося забити гол і українська збірна програла з рахунком 1:0. То цього разу я, так би мовити, відігрався й забив свого гола вже на 2 хвилині матчу. Це було справжнє протистояння. У першому таймі лідирували ми (2:0), у другому – Росія зрівняла рахунок (2:2), й уже після двох додаткових таймів нам дали право забити пенальті. Врешті-решт українська збірна перемогла з рахунком 4:2. І таким чином ми вийшли у фінал зі збірною Ірану. Були моменти, коли іранці могли забити нам гол, але пощастило більше нашій збірній. У другому таймі Артем Шеремет забив переможного гола й українська збірна стала чемпіоном.

Середа, Вер. 27 2017

Бібліотеки – один із інструментів нашої цивілізації, який уже багато століть доводить свою ефективність у процесах збереження, накопичення й передачі людських пізнань.
Віддаючи данину поваги бібліотечному руху в нашій незалежній країні, 14-го травня 1998-го року Президентом України було підписано Указ № 471/98 про щорічне святкування Всеукраїнського дня бібліотек. В Україні він відзначається 30-го вересня.
Гарним представником такого руху є Прилуцька центральна міська бібліотека імені Любові Забашти, яка вважається головною бібліотекою міста, координаційним центром для всіх міських книгозбірень. Вона є справжнім осередком інформації, духовності та культури.
Заснована вона була ще в ХІХ столітті, у 1882 році з метою дати мешканцям міста Прилуки та Прилуцького повіту користуватися книгами загального змісту: часописами, газетами та спеціальними виданнями. Завідував бібліотекою учитель Прилуцького міського народного училища К.Т. Щербина. Кошти бібліотеки на той час складалися зі щорічних надходжень із міського бюджету, з плати за читання книг та плати за затримку книг більше дозволеного строку, що було затверджено Статутом бібліотеки.
Цього року центральна міська бібліотека імені Любові Забашти святкує не повний, та все ж таки ювілей – 135 років від дня заснування.

Середа, Вер. 13 2017

Затишне, надзвичайно охайне містечко над берегами Удаю відзначає особливе свято – День визволення Прилук від фашистських загарбників. День міста. За післявоєнні роки наше місто повністю відбудувалося та стало ще кращим, ніж було. Тут пахне ароматною кавою, вулиці прикрашають старовинні ліхтарі та оригінальна архітектура, окрасою є й розкішні фонтани, що були встановлені щедрим меценатом. У Прилуках чарівним передзвоном чути старовинні собори. Це місто привітних людей, смачної їжі та цікавих туристичних маршрутів. Нам точно є за що любити рідне місто. Чи не так? З таким питанням і звернулася редакція газети «Град Прилуки» до пересічних прилучан.

Алла Распопова, молодша медична сестра:
– Я народилася в Прилуках і живу тут усе своє життя. Син з дочкою та онучка також поруч, нікуди не виїхали. Я люблю своє місто, бо воно таке невеличке, затишне, має гарну транспортну розв’язку. Живу я в центрі, а тут усе поруч – магазини, банки, базар. Це дуже зручно.

Страница 1 из 23

Фото зі статті

Шановні працівники радіо, телебачення та зв’язку! Щиро вітаю...
Оплачуване хобі – два слова, що сповна характеризують роботу у...
Шановні прилучани!Щиро вітаю вас із професійним святом –...
Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного...
У затишній залі Прилуцької центральної районної бібліотеки...
БЕРЕЖНА СВІТЛАНА – вантажник, 4000 грн, тел. (095)4137649.ВОРОБЙОВА...
Шановні працівники соціальної сфери!Прийміть найщиріші вітання...
Щорічно восени, в першу неділю місяця листопада, у всієї нашої...
Зараз кожен у Прилуках знає: хочеш придбати якісне й недороге –...
28 жовтня – День звільнення України від фашистських...

Хто на сайті

Зараз 1072 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама