Свободівці в кращих традиціях патріотизму пофарбували стовпчики навколо площі. Їхній лідер, а нині діючий міський голова, на останній дорозі звітує перед громадою, благаючи дати йому ще один шанс. Із цього приводу мені хочеться процитувати слова письменника Василя Шкляра: «Нинішня влада прийшла до влади дуже легко». Стосується це безпосередньо й самого Дмитра Барнаша – реанімувати майданну весну навряд чи вдасться. Усе це працює на користь Ольги Попенко. Остання, зважаючи на своє почесне друге місце на минулих виборах, переконана у власному реванші. Її акції в тренді, а котирування електоральних свопів зацікавили Валерія Дубіля, котрий зробив ставку і прийняв Ольгу в лоно «Батьківщини», своєї ручної батьківщини, розбавленої осиротілими соціалістами. Про Аграрну партію мені сказати нічого – взагалі не зрозуміло, що з такою назвою можна робити в нашому місті. Асфальт орати? Дерева сухі калірувати? Картоплю на газонах копати? Що?
Перегони тільки починаються. Команда: «На старт!» Бігуни займають місця на доріжках. Стартовий пістолет знято із запобіжника. А далі – обіцянки, підстригання, прибирання, дарунки і подачки… Пам’ятаєте слова з вергіліївської Енеїди: «Бійся данайців, що приносять дари». На час виборчих перегонів ця пересторога буде актуальною постійно.
Напередодні виборів громада перетворилася на взятих в облогу троянців. Здоровенного штучного коня підтягли під ворота міської брами. Осіннє сонце грає відблиском на золотавій збруї дерев’яної потвори. У череві дощатої порожнини, згорбившись, сидять кандидати. А вночі, після голосування, тимчасові мешканці «дарованого коня» ввірвуться в місто штурмувати ратушу. Прикро буде, якщо переможцями вийдуть виключно «данайці», а не ті, хто з відкритим забралом пропонував городянам щось інше, відмінне від тимчасового дарунку, і не виношував підступні плани, зробивши хід «конем». А втім, вирішувати громаді… У троянців теж був вибір, і вони його зробили на користь дарам і собі на погибель… Історія ніколи й нічому не вчить, навіть новітня про вибори, наші з вами вибори…
Так сталося, саме коли верстався номер, в останній день, я для себе прийняв рішення подати документи для реєстрації в кандидати на посаду міського голови. Політична сила, яка мені це запропонувала, називається «УКРОП» – Українське об’єднання патріотів. Якщо повернутися до вищеподаної лінійки претендентів, то я повинен вписати себе третім, керуючись знову ж таки алфавітним критерієм. Переконаний, що такий порядок не буде тотожним із електоральними вподобаннями.
