№ 12
22 червня 2022 року

Редакційна стаття

Редакційна стаття (246)

Середа, Лют. 05 2020

МОЗ України наголошує, що станом на сьогодні немає жодного підтвердженого випадку нового коронавірусу 2019-nCoV в Україні, чого не можна сказати про вже звичні сезонні гострі респіраторні вірусні інфекції та грип типу А.
З початку року увесь світ наполоханий ситуацією, яка склалася в Китаї – епідемією нового коронавірусу 2019 року, який став причиною спалаху респіраторних захворювань.
Загалом варто знати, що коронавіруси – це велика родина респіраторних вірусів, що можуть спричиняти захворювання: від звичайної застуди до тяжкого гострого респіраторного синдрому.
Основними клінічними ознаками та симптомами коронавірусу є гарячка та утруднене дихання. Саме тому, у разі появи симптомів, що свідчать про гострі респіраторні захворювання під час подорожі або після неї, мандрівникам рекомендується якомога швидше звернутися до лікаря та надати відомості про історію подорожей.
За інформацією МОЗ України, станом на 4 лютого 2020 року у світі зареєстровано 20 606 лабораторно підтверджених випадків нової коронавірусної інфекції, з них 427 летальні. Підтверджено понад 150 випадків завезення нового коронавірусу в 23 країни світу, з них 25 випадків у країнах Європи: 10 – Німеччина, 6 – Франція, 2 – Італія, 2 – Росія, 2 – Великобританія, по 1 в Іспанії, Фінляндії та Швеції. За межами Китаю про один летальний випадок хвороби повідомлено Філіппінами.
В Україні жодного підтвердженого лабораторно випадку нової коронавірусної інфекції не зареєстровано.

Вівторок, Січ. 28 2020

Українці все ще насилу розрізняють «швидку» й невідкладну допомогу, і не завжди можуть адекватно оцінити свій стан, щоб звернутися в потрібну службу. Ми спробували розібратися, який номер в якій ситуації набирати.

КОЛИ ДЗВОНИТИ В «ШВИДКУ»?
Згідно з правилами, бригаду швидкої допомоги (за номером 103) слід викликати в таких випадках:
– втрата свідомості;
– судоми;
– раптовий розлад дихання;
– раптовий біль у грудній клітці;
– гострий біль у черевній порожнині та поперековому відділі;
– головний біль, що супроводжується запамороченням або нудотою;
– порушення мови, слабкість у кінцівках, що виникли раптово;
– гіпо- та гіперглікемічна кома;
– гіпертермічний синдром;
– зовнішня кровотеча, блювота кров’ю, ознаки гострого отруєння;
– порушення перебігу вагітності (передчасні пологи, кровотеча);
– анафілактична реакція;
– укуси тварин;
– усі види травм;
– випадки, пов’язані з невідкладною стоматологією;
– нещасні випадки;
– тепловий удар, переохолодження;
– асфіксія;
– наслідки злочинного нападу;
– надзвичайні ситуації;
– гострі психічні розлади (з поведінкою, небезпечною для життя хворого і / або оточуючих);
– інші стани, що загрожують життю та здоров’ю людини.
Якщо описаний по телефону диспетчеру випадок підпадає під один із цього списку, то бригада екстреної («швидкої») медичної допомоги повинна прибути на місце протягом 10 хвилин у місті та протягом 20 хвилин за межами населеного пункту.
КОЛИ ВИКЛИКАТИ НЕВІДКЛАДНУ ДОПОМОГУ?
Невідкладна допомога – це інший вид медичної допомоги. Така служба може працювати окремо від «швидкої», мати свій номер телефону (зазвичай міський, а не короткий, як у «швидкої»), штат і автопарк. А може існувати й у складі «швидкої» і приймати дзвінки за стандартним номером 103.
Викликати невідкладну допомогу слід у ситуаціях, які не загрожують життю, але не дозволяють самостійно звернутися за медичною допомогою в поліклініку. Це може бути підвищення температури або тиску, загострення хронічного захворювання, яке сталося в неробочий час (уночі, на вихідних, у святковий день). У такому випадку бригада прибуде на виклик протягом однієї години.
КОЛИ ЗВЕРТАТИСЯ ДО СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ?
Якщо ж недуга не загрожує життю, пацієнт може почекати візиту медика протягом кількох годин і це робочий час, то слід звернутися до свого сімейного лікаря. Незважаючи на кардинальні зміни в первинній ланці надання медичної допомоги, надомне відвідування хворих залишається послугою, яку надають саме терапевти, сімейні лікарі та педіатри. Особливо це актуально в період зростання захворюваності на грип і спалаху кору. Якщо симптоми вказують на ці захворювання, похід у поліклініку буде становити небезпеку для оточуючих, тому виклик лікаря додому – це оптимальний варіант отримання допомоги. Якщо ж виявиться, що пацієнтові потрібна вузько- спеціалізована допомога, медик на місці викличе «швидку» для госпіталізації.
Якщо в пацієнта немає номера телефону лікаря або медсестри, яка з ним працює, можна зателефонувати в реєстратуру свого Центру первинної медико-санітарної допомоги та уточнити контакти там. Але відразу постає ще одне питання, яке хвилює багатьох і про нього ми поговоримо далі.

Вівторок, Січ. 14 2020

Як довго прилучани чекали, щоб у центрі міста нарешті з’явилася громадська вбиральня. Не те, щоб її там не було взагалі, просто пристойною її складно було назвати – бруд, сморід, відсутність дверей у кінці кінців.
Упродовж тривалого часу громадськість міста просто таки вимагала в міського голови та депутатів побудувати нарешті новий зручний і сучасний громадський туалет. Як пам’ятаємо, досить довго таким собі каменем спотикання була ціна даного питання. Час ішов, імовірна вартість проєкту коливалася від 1 мільйона до 800 тисяч гривень і навпаки. І таки дійшли згоди – з міського бюджету на будівництво довгоочікуваної громадської вбиральні виділили 1 млн 300 тис. грн. Будівельні роботи тривали протягом усієї осені, і от заповітна будівля площею 60 кв. м добудована й готова до експлуатації… Ну майже… Дійсно, там проведено сучасний ремонт із використанням якісних будівельних матеріалів. Навіть передбачені місця, спеціально об лаштовані для людей із інвалідністю. Та він чомусь не працює.

Середа, Січ. 08 2020

Кому ввечері, після важкого робочого дня, не хочеться відпочити й розслабитися? Існує багато способів відвести душу. Це може бути гарна компанія, де душа згадає всі свої давно накопичені бажання. Це може бути цікава книга, де ти поринаєш у світ дивних фантастичних істот або подорожуєш разом із робінзонами й колумбами. Або це може бути гарна телепередача. І лише тільки ти подумаєш про неї, всередині виділяється певна кількість ендорфіну й окситоцину, і ти біжиш увечері до екрану телевізора на зустріч із улюбленими героями.
Ці люди не просто так стоять на сцені. У них теж є своє життя, свій минулий шлях, який їх привів до успіху. Можливо, не раз їм підставляли підніжку на цьому шляху. Але вони не здалися. І про цих людей ми впевнено скажемо – переможці. Не тому що їм просто пощастило, ні. Не за гарну посмішку, не за зв’язки з різними впливовими людьми, а за талант і завзятість.
Наша стаття саме про таку людину. І вам вона точно буде цікава, якщо ви вірите, що кожен день – це можливість стати кращим, хоча шлях до успіху тернистий. Реально «пер аспера ад астра» (через труднощі до зірок – лат.), але, як відомо, під лежачий камінь вода не тече. Тож беріть собі філіжанку кави й надихайтеся сьогодні історією простого та водночас непростого хлопця Артема Дамницького з добре відомого вже вам гурту Ліги сміху «Ветерани космічних військ», команди, яка стала чемпіоном останнього сезону Ліги. Я, прийшовши на інтерв’ю, навіть не очікувала побачити перед собою такого вихованого юнака, особисто для мене це було приємною несподіванкою.

– Артеме, переконана, що таке запитання Ви чули безліч разів, та все ж – звідки пішла така назва колективу «Ветерани космічних військ?»
– Насправді, це наразі таємниця. Ми поки що не розголошуємо звідки ця назва з’явилася та що вона означає. Колись прийде час і ми заговоримо про це. Але взагалі, це як подяка всім тим непростим командам, де я коли-небудь грав.
– А як Ви зібралися в такий гурт? Це також таємниця?
– Ні, це можна сказати. Ми разом грали давно, ще у 2013 році в колективі «Сборная Двора», потім наші шляхи розійшлися. І лише на старті сезону у 2017 році ми вирішили знову зібратися, поїхали разом у Дніпровську Лігу сміху і вже звідти почалася наша історія на телебаченні.
– А Ви пам’ятаєте свій перший виступ саме в цій команді?
– Так, звичайно, я добре пам’ятаю дату, це було 18 лютого на фестивалі Чернігівської Ліги КВН, де ми, неочікувано для себе, її виграли.

Середа, Груд. 11 2019

Майже рік Прилуцька гімназія №1 імені Г. Вороного залишалася без постійного керівника. Причиною цьому став конкурс на заміщення вакантної посади керівника комунального закладу загальної середньої освіти. А точніше, його результати.
Як ми пам’ятаємо, це був перший конкурс подібного характеру, документи на який подали 2 кандидати – чинний на той час директор гімназії Олена Рогальова та викладач Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу Олександр Радченко. За результатами таємного голосування членів конкурсної комісії перемогу тоді здобув Олександр Анатолійович, але громада та місцеві активісти з цим рішенням не погодилися, внісши смуту в голови членів виконкому, які й мали затвердити під час свого засідання кандидатуру переможця.
Досить чимало часу минуло, вносилися зміни до Порядку проведення конкурсу й нарешті, 6 грудня, він відбувся знову. Цього разу кандидатів на посаду директора гімназії №1 було вже четверо: Олена Геннадіївна Рогальова (учитель української мови та літератури гімназії №1), Володимир Володимирович Полоз (учитель фізики гімназії №1), Юлія Петрівна Зімбалевська (заступник директора з навчально-виховної роботи ЗОШ №10) та Микола Миколайович Цапенко (викладач загально-технічних дисциплін Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу).
Відповідно до Положення про конкурс на посаду керівника комунального закладу загальної середньої освіти міста Прилуки конкурсний відбір переможця конкурсу здійснювався за результатами:
– перевірки на знання законодавства України у сфері загальної середньої освіти, зокрема Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», інших нормативно-правових актів у сфері загальної середньої освіти, а також Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988-р;
– перевірки професійних компетентностей, яка проходила шляхом письмового вирішення ситуаційного завдання;
– публічної та відкритої презентації державною мовою перспективного плану розвитку закладу загальної середньої освіти, а також надання відповідей на запитання членів конкурсної комісії щодо проведеної презентації.

Середа, Лист. 27 2019

Пам’ять – нескінчена книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни загалом. Та багато сторінок вписано кривавим і чорним, читаєш і подумки здригаєшся від жаху. Однією з них є День пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. 86 років відділяє сучасну державу від того страшного часу. Однак не притупляється людська пам’ять, не стираються в ній жахи голодного 33-го, а тяжкі спогади передаються від покоління до покоління, записуються дослідниками та видаються книгами, заповнюючи трагічними фактами цілу сторінку української історії.
День пам’яті жертв Голодоморів відзначається щорічно в четверту суботу листопада на підставі президентських указів 1998 та 2007 років. У ХХ сторіччі українці пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Утім, наймасштабнішим був саме голодомор 1932-1933 років – геноцид українського народу, здійснюваний тоталітарним комуністичним режимом СРСР. І через багато десятиліть важко ступати болючими стежками трагедії. Не віриться, що тут, в Україні, раптово зник хліб і люди залишилися напризволяще. Адже голодомори в Україні у XX ст. – це не стихійне лихо, пов’язане з природними катаклізмами, а спосіб упокорення українців, планомірно спланована акція, усвідомлювана більшовиками.
Саме тому, 20 листопада у стінах Центральної міської бібліотеки ім. Л. Забашти відбулася година пам’яті «Чорний урожай 33-го» для учнів 8 класу гімназії №1. Головним завданням заходу було ознайомити школярів із трагічним минулим нашого народу, розкрити як білі, так і чорні його сторінки, гордо заявивши, що українці пам’ятають і будуть пам’ятати страшну історію своєї країни.
На столі – запашна хлібина, декілька сухих колосків, перев’язаних чорною стрічкою, свічка у підсвічнику. Лунає «Реквієм» А. Моцарта, школярі навіть не перемовляються, бо всі присутні розуміють значущість такого зібрання. Адже голодомор став наслідком терористичної діяльності комуністичного режиму, який штучно створив умови існування, несумісні з життям. Зі слів працівників книгозбірні, особливо важким був голодомор у регіонах, які давали порівняно невеликі показники хлібозаготівель. Таким регіоном стала і Чернігівщина.
Примусові хлібозаготівлі, «червоні валки», «червоні толоки», «чорні дошки», натуральні штрафи, «хлібозаготівельні глибинні пункти», «конвеєрний метод», позбавлення житла, присадибної землі, унеможливлення пересування та інші форми терору (розкуркулення, депортації, ув’язнення, розстріли) розкривають далеко неповний перелік репресивних дій зі свідомою мотивацією масового вбивства великих груп людей.
Терор голодом, що діяв в Україні протягом 22 місяців, – це свідома та цілеспрямована політика сталінського уряду, стратегія й тактика якої виконувалася починаючи з 1928 року. Ця карально-репресивна акція була спрямована на упокорення українського селянства та знищення самостійних селянських господарств.
Марченко Людмила Василівна – молодший науковий співробітник фонду Прилуцького краєзнавчого музею імені В.І. Маслова зазначила, що в результаті голодомору 1932-1933 років, за різними оцінками, загинули від 3 до 7 млн осіб. Щохвилини Україна втрачала 17 своїх дітей, щогодини – близько тисячі, щотижня – близько 25 тисяч. Також за статистичними даними було визначено, що втрати українців у частині ненароджених становлять 6 мільйонів 122 тисячі осіб.

Страница 3 из 41

Фото зі статті

Уже другий тиждень у місті йде процес нанесення дорожньої...
16-17 червня представники Чернігівського регіонального центру...
Державна спеціалізована фінансова установа «Державний фонд...
Настільні ігри можуть бути цікавими не лише для дітей віком 6-12...
15 червня в Міській центральній бібліотеці ім. Л. Забашти...
Цьогоріч плани багатьох щодо літнього відпочинку на березі...
Лише минулого тижня писали про встановлення у двох...
На сьогодні в нашому місті функціонує 47 захисних споруд, 25 із них...
Щороку літня пора в Прилуках характеризувалася активною фазою...

Хто на сайті

Зараз 3222 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама