Але найбільш потерпілими на сьогодні є внутрішні переселенці – пенсіонери з Донбасу та Криму, котрі повинні документально підтверджувати свій трудовий стаж, що вони в своїй більшості зробити не в змозі (ПКМУ №637 від 1993 р.). Архіви підприємств та установ після 2014 року залишилися на території самовизнаних республік ДНР та ЛНР, а документи та довідки з печатками ДНР і ЛНР пенсійні відділення Фонду до уваги не беруть. ПКМУ №365 від 08.06.2016 р. та ПКМУ №335 від 25.04.2018 р. зводять нанівець їхні колишні пенсії до розмірів соціальних виплат. Борги по пенсіям із 2014р. по теперішній час не виплачуються, а перетворюються на неповернутий кредит пенсійного Фонду України. А повернути ці борги можливо на сьогодні лише шляхом судової тяганини. Порушуються конституційні права та соціальні гарантії цих громадян, на що вже неодноразово наголошували правники Європейського суду по правам людини.
Дійсно, сьогодні наша держава бідна та в боргах, які становлять близько 85% державного бюджету. Лише за останні роки ми одержали більш ніж 8 млрд доларів США від МФВ та європейських донорів. Але ці кошти треба повертати з процентами й у найкоротший період, тобто на кабальних для України умовах. Ці кошти надавалися для розвитку нашої економіки та інфраструктури, але з доброї волі влади їх просто проїли та розікрали.
Корупція та казнокрадство набули небувалих розмірів і масштабів у всіх сферах нашого життя, як зверху, так і на місцях, як у чиновницьких кабінетах, так і у сфері правоохоронної, судової систем, охорони здоров’я, лікувальної практики, освіти, ЖКГ.
Влада пояснює нам, що наш убогий рівень життя та бідність пов’язані з війною, але ми бачимо казнокрадство, контрабанду, хабарництво навіть у сфері оборони та захисту Вітчизни. Жодна з реформ, які провела влада, не дала бажаних результатів, а навпаки, вони привели до погіршення в цих напрямках. На фоні бідності та злиднів більшості населення України жирують міністри, чиновники, які призначають собі мільйонні премії та зарплати.
Гроші чомусь з’являються напередодні чергових виборів Президента та Верховної Ради України, що відбудуться 31.03.2019 р. та восени цього року відповідно.
Тільки офіційно на виборчу компанію Президента виділено з бюджету близько 2,5 млрд грн. Не меншою сумою з казни обійдуться восени і вибори депутатів Верховної Ради.
Ми бачимо, як влада напередодні чергових виборів задобрює обіцянками та подачками громадян і пенсіонерів збільшенням мінімальної заробітної плати, військових пенсій і мінімальних пенсій, збільшенням заробітної плати поліції та військовим за рахунок премії та надбавок.
Щодо пенсіонерів, то головна фішка – це їхній підкуп і подачки від влади та кандидатів у Президенти України напередодні цих виборів. Олігархи будуть викидати мільярдні кошти на фінансування своїх кандидатів знаючи, що ці гроші будуть їм повернуті сторицею при проходженні до влади їхнього кандидата. Адже безплатний сир буває лише в мишоловці. А тому, після закінчення цих виборів, розкрадання казни бюджету та гноблення населення посилиться, а всі обіцянки залишаться пустим звуком. Тому зараз так масово до виборчого процесу втягують найбідніші верстви населення, здебільшого, пенсіонерів, змушуючи їх підписувати меморандуми співпраці із зобов’язанням голосувати та агітувати за їхнього кандидата, обіцяючи від 500 до 1000 грн щомісяця. Відпрацьовуються технології морального та матеріального впливу на виборців як через телебачення, адже всі канали належать олігархам, так і через необ’єктивні результати соцопитування та визначення лідерів президентської гонки, допуску до цих телевізійних каналів лише своїх визначених кандидатів, та інших методів, у тому числі й шляхом тиску на державних службовців.
Не маючи доступу до Інтернету, більшість виборців-пенсіонерів найбільше потрапляють під цей інформаційний вплив. А на черзі ще пакунки з гречкою та олією в оселі пенсіонерів, тиск місцевих голів рад і депутатів у селах, включення на повну силу адмінресурсу.
Думаю, що як і на минулих виборах, влада та куплені нею члени виборчих комісій будуть використовувати «мертві душі» й дані виборців, які не з’явилися на вибори.
Зрозуміло, що найкраще маніпулювати на виборах саме пенсіонерами, яким нічим заплатити за газ і квартплату, бо більшість із них цього року не одержали субсидій, державними службовцями, вчителями та лікарями, яким несвоєчасно виплачують зарплату. Тому, перш за все будуть підкуповувати пенсіонерів із мінімальними пенсіями, яких близько 8 млн із усіх 11 млн 470 тис. Враховуючи відсутність перепису населення з 1991 р., захоплені території Донбасу та Криму, реально в Україні мешкає не 52 млн громадян, а близько 25-28 млн. Слід врахувати, що у виборах не будуть брати участь діти та молодь до 18 років, 9 млн працездатного населення трудових мігрантів, заробітчан у Польщі, Чехії, Італії, Німеччині, Росії та інших країнах, з яких тільки, можливо, декілька тисяч зможуть проголосувати в консульствах і посольствах столиць. А тому знову 60-70% голосів від усіх виборців на цих виборах буде належати пенсіонерам. На це й поставлено олігархами та владою на виборах 31.03.2019 р.
Бідними та знедоленими, якими стали пенсіонери держави, управляти легко – шляхом незначних подачок і підкупів.
Якщо Верховною Радою України терміново не будуть прийняті міри щодо суворої, навіть кримінальної, відповідальності за підкуп виборців, то результат цих виборів буде очевидний, враховуючи ще й менталітет українського пенсіонера. А в такому разі нашу державу чекає участь Венесуели або ще бідніших африканських країн.
Ми знаходимося на межі – бути чи не бути державі Україна та її нації. Дехто вже давно розглядає нас не як державу, а як територію-колонію.
Звертаємося до всіх громадян і, особливо, до пенсіонерів, пенсіонерів силових структур України з проханням відповідально й чесно прийняти всім участь у чергових виборах Президента України, адже від нас залежить сьогодні доля всіх нас і України в цілому як держави, а відповідно й доля наших дітей та онуків. Не продавайте наше майбутнє та свою долю!
Адже з 9 лідируючих кандидатів у Президенти України, 7 – це олігархи або профінансовані олігархами кандидати.
Вибирайте з них найменше зло для себе та держави в особах незалежних від олігархів кандидатів. Такими, на наш погляд, є Анатолій Гриценко та Ігор Смешко. Не розпилюйте свою увагу на технічних кандидатів, яких буде дуже багато, а єдина їхня ціль – відтягнути голоси від основних претендентів. Не довіряйте замовним результатам соціологічних опитувань, проплачених олігархами, з метою впливу на вас.

Рада громадської організації
«Об’єднання ветеранів і працівників силових структур України»
м. Прилуки та Прилуцького району,
голова громадської організації
В.І. Сагайдак