№ 4
22 січня 2020 року

Український колорит із патріотичним акцентом

  • Середа, Жовт. 08 2014
  • Написав: 
  • розмір шрифта зменшити шрифт збільшити шрифт

Кажуть, із давніх давен українські ярмарки не тільки демонструють добробут людей, а й об’єднують їх. Певно, таким єднанням запам’ятається прилучанам цьогорічний Воздвиженський ярмарок – єднанням у радості й національній гордості, у спільному прагненні допомогти землякам, котрі зараз несуть військову службу на сході держави, та зробити світ кращим.

Воздвиженський ярмарок-2014 став наймасовішим за всю історію ярмаркових свят у Прилуках. 1233 учасники, що пропонували ярмаркувальникам свої товари та вироби, сплатили 193 тисячі гривень «містового» збору. Ще 26 тисяч гривень пожертвувань зібрали активісти «Волонтерської сотні». Усі кошти спрямовано на допомогу мобілізованим прилучанам.

 

Домовички на щастя та удачу

З-поміж розмаїття товарів і виробів народних умільців мою увагу привернув стіл, рясно заставлений симпатичними іграшковими домовиками. «Це – обереги», – помітивши мою цікавість, пояснила продавчиня в українському вінку. Розговорилися. Як з’ясувалося, Руслана Мозжухова привезла свою іграшкову продукцію до Прилук аж із Івано-Франківська. Разом із чоловіком Сергієм роблять таких домовичків власноруч. «Усю зиму ними займаємося, – посміхається. – Та й влітку спокою не дають, ще позавчора їх підшивали та клеїли».

Виготовленням ляльок-оберегів Руслана займається вже років п’ять. До того часу не мала роботи, кілька років була в декретній відпустці по догляду за двома донечками. А якось пішла на ярмарок у рідному Івано-Франківську й побачила такі незвичайні вироби. «Їх продавав якийсь чоловік, і я просто не могла відійти від прилавку, доки не купила домовичка – так вони мені сподобалися!» Жінка переконана, що той домовичок приніс у їхню оселю добробут, бо вже наступного дня порадилися з чоловіком та й вирішили спробувати виготовляти такі ляльки. «Спершу робили простеньких домовиків, лише з мішковини, – пригадує. – Та з часом не тільки освоїли цей промисел, а й стали вдосконалювати його. До фігурок почали додавати різноманітні елементи, які Сергій виготовляє з дерева: плетені капелюшки та корзинки, різьбляні ложки, сопілки, лопатки. Спеціально вирощуємо вдома льон – він потрібен для вус та волосся наших домовиків, а десь купити льон зараз майже неможливо. Та й обробляти його дуже важко – треба розтирати руками, бо прилади для обробки льону, які були в наших прабабусь, давно втрачені».

Пані Руслана переконана, що кожен її домовик особливий: один приносить щастя, інший – удачу в коханні, третій додає здоров’я. Секрет – у внутрішньому вмісті домовичка, адже кожен наповнений спеціальними травами, які подружжя Мозжухових збирає на свято Івана Купала. «У великі фігурки додаємо ще й дерев’яну тирсу, в маленькі – лише різнотрав’я, – розкриває жінка секрети свого ремесла. – Всі трав’яні збори різні, адже, скажімо, на удачу допомагає одна трава, а від зурочення – зовсім інша».

Щороку Руслана та Сергій Мозжухови їздять зі своїм незвичайним крамом по ярмарках в українських містах. Бували в Києві, Сорочинцях, Ужгороді, Ніжині… І скрізь їхні домовички дарують людям добрий настрій та надію на щастя й удачу.

 

Ярмаркові гроші

Уже не перший рік на Воздвиженському ярмарку вбрані в козацький одяг хлопці пропонують ярмаркувальникам викарбувати монету на згадку. Біля цього Гетьманського монетного двору завжди людно: хтось зупиняється, щоб отримати ексклюзивну монету, а хтось – просто подивитися, як кремезний козак з розмаху б’є могутнім молотом по ковадлу й затим вручає задоволеному замовнику ще теплу блискучу монету з символами та написами.

– Скільки разів за день доводитьмя отак махати молотом? – цікавлюся.

– Разів 150-200 зазвичай, – посміхається у відповідь козак.

Сергій Грищенко зі своїми друзями-козаками приїхали на Воздвиженський ярмарок із Миргорода. Їхній історико-патріотичний клуб «Апостол» мандрує ярмарками України, карбуючи пам’ятні сувенірні монети, медальйони та медалі, проводячи майстер-класи.

– Таким методом виготовляли монети в XVI-XVII століттях, – розповідає Сергій. – Ми його відродили, самі зробили станок для чеканки монет і тепер демонструємо людям цю давно забуту техніку.

– Які метали використовуєте?

– Алюміній, мідь і латунь. Від металу залежить ціна монети: наприклад, велику монету з алюмінію карбуємо за 25 гривень, з міді та латуні – за 35. Малі монети коштують на 5 гривень дешевше.

– Що написано на монетах Гетьманського монетного двору?

– В основному це побажання. Є слова побажань для близьких родичів, присвяти до радісних дат у житті – як слова «Любов і вірність назавжди» із зображенням пари лебедів. Такий символ дарують молодятам у день весілля. Зараз попитом користується монета з гербом України та побажанням: «Миру й достатку вашій родині».

 

Посмакуймо на конкурсі «Борщ-їв»!

Зранку першого ярмаркового дня на Театральній площі стояв запашний аромат українського борщу. Уже вдруге в рамках Воздвиженського ярмарку проходив конкурс «Борщ-їв», у якому змагалися міські організації та установи. А саме – визначали, в кого смачніший борщ. На столиках, крім самого борщу, красувалися власноруч спечені пампушки, грінки, бутерброди з салом і, звісно ж, приправи до борщу на будь-який смак: сметана, хрін, товчений часник…

До одного зі столиків запрошують четверо красивих дівчат у національних костюмах – студентки Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу ім. І.Я. Франка. «Ми – ваші колеги, – посміхаються. – Вивчаємо редакційну справу та редагування». Цікавлюся, чи складно варити борщ. «Зовсім ні, – відповідає 18-річна Наталя Шерстюк (на знімку друга зліва). – Я вмію варити все, і борщ навчилася готувати дуже швидко. Він у мене виходить такий же смачний, як у моєї мами. Ось цей борщ на конкурс сьогодні варила весь ранок, і дуже сподіваюся, що він сподобається нашому журі». Дівчина родом із Сосницького району, але переконана, що «географічної» особливості борщ не має: «Його однаково варять скрізь. Єдиний секрет – треба робити з душею, тоді й борщ гарний вийде».

Поки розмовляли, до столика педколеджу підійшов міський голова Дмитро Барнаш, і студентки почали наперебій запрошувати його скуштувати гарячу страву. А за кілька хвилин конкурс «Борщ-їв» перетворився на веселе частування: його учасники пригощали гостей ярмарку своїми борщами, і вже за годину горщики спустошилися.

 

«Подвір’я» та інші території творчості

На Воздвиженському ярмарку були товари та розваги на будь-який смак. Діти розважалися на атракціонах, встановлених на Центральній площі, та смакували ярмарковими цукерками; знавці техніки оглядали виставку спеціалізованих автомобілів; любителі почитати передивлялися книжкові новинки експозиції «Літературна Прилуччина», що розгорнулася на Алеї Любові Забашти біля пам’ятника поетесі; поціновувачі мистецтва товпилися біля картин і декоративно-прикладних виробів. Скраю Центральної площі розташувалася територія творчості «Подвір’я «Мрій-Дому», де об’єдналися творче об’єднання «АРТ-Тема» і юні умільці з Центру творчості дітей та юнацтва. Всім бажаючим пропонувалися майстер-класи з ліплення, виготовлення ляльок-мотанок, малювання та інших цікавих напрямків дитячої творчості. Директор творчого об’єднання «АРТ-Тема» Артем Аніщенко розповів, що виготовлені дітьми на «Подвір’ї «Мрій-Дому» сувеніри та обереги будуть передані прилучанам, які нині мобілізовані на військову службу.

Вихованки дівочої школи «Асоль» при ЦТДЮ Валерія Волкова і Тетяна Яременко теж принесли сюди свої роботи. Кажуть, що вже не вперше виставляють їх на прилуцькому ярмарку. Брали участь і в минулому Миколиному, що проходив у травні. Картини дівчаток насправді красиві й цікаві. А ще – незвичайні, адже Валерія робить їх із бісеру, а Тетяна – з пір’я. Напевно, саме воно надає образам юної майстрині легкості та неповторності. Дівчатка розповіли, що не раз демонстрували свої мистецькі витвори на міських та обласних конкурсах, а Таня зараз готує їх і до міжнародного, в Польщі.

Анна Миколаєнко

Прочитано 2591 разів
Оцінити матеріал
(1 голос)
Опубліковано в Благодійництво
Web-editor

Веб-редактор та адміністратор сайту.

Website : gradpryluky.info

Написати коментар

Переконайтеся, що Ви заповнили поля, помічені зірочкой (*). HTML коди заборонені.

Фото зі статті

Шановні прилучани! 22 січня 1919 року навіки вкарбувалося в історію...
У великий святковий день 19 січня Прилуки відзначають Водохреще!...
Питання щодо призначення субсидій постійно хвилюють мешканців...
Уже стало доброю традицією в дні різдвяних свят проводити теплі...
Як пам’ятаємо, влітку постало питання про те, що для завершення...
Як довго прилучани чекали, щоб у центрі міста нарешті з’явилася...
З 1 січня – два рахунки за газ Ціна за спожите блакитне паливо...
Замість святкових сукенок – піжами, на заміну стільцям –...
Протягом року мільйони людей чекають на різдвяні й новорічні...
Усі ми родом з дитинства, і кожен хоч не хоч у серці залишається...

Хто на сайті

Зараз 2348 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама