№ 17
25  квітня  2018 року

Майдан – збірна героїв України, або «Батьку, я стараюсь!»

  • Четвер, Лют. 06 2014
  • Написав: 
  • розмір шрифта зменшити шрифт збільшити шрифт

І ця збірна – найбільша, яка тільки існувала з часів незалежності України. Це не високопарні слова – це дійсність, яку може спостерігати кожен, хто відвідує Майдан. Раджу кожному, хто ще не позбувся ілюзій про «доброго царя» Януковича, відвідати Євромайдан і пересвідчитись, що ті, хто на ньому відстоює права й цих же українців із ілюзіями, є дійсно героями. Хто в більшій, хто в меншій мірі – але всі.

Казали, що мороз розжене Майдан, що не витримають повсталі, але інформаційний мітинг 2 лютого перетворився в Народне віче, бо зібралося учасників мітингу не менше, ніж на попередні віча. Кияни йдуть на Майдан у вихідні цілими сім’ями – вони віддають йому перевагу перед іншим дозвіллям. І не просто йдуть, а несуть із собою допомогу майданівцям: як речову, так і продовольчу. Теплий одяг несуть на Майдан у небачених кількостях, речі лежать просто на підлогах і навіть на бруківці, ними вже утеплюють намети на Грушевського. А ще несуть на потреби Майдану і грошові кошти, які вкидають у прозорі скриньки. Згадалася й допомога Майдану прилучан, коли пенсіонери несуть останні гривні, на відміну від деяких підприємців, які, маючи магазини, тремтячою рукою жертвують 5 гривень, а деякі й зовсім нічого, очевидно, не розуміючи, що ті, хто чергує на Майдані, відстоюють майбутнє і їхнього бізнесу. Проте це справа добровільна, але дякуємо тим, хто розуміє Майдан і підтримує його. Прізвища поки що не оголошуємо, аби не наражати їх на неприємності, м’яко кажучи, але з часом про них буде сказано найкращі слова, і щоб «Господь оздоровив їх». Як сказала Ірина Хакамада: «Кошелёк не сохранить при плохой власти».

Ми говоримо про малий героїзм кожного, хто приходить та їде на Майдан, говоримо про їх бажання допомогти, якою б ця допомога не була. Так на передовій барикаді на Грушевського я бачила хлопчика років 10, який у касці, в саморобній кольчузі та з дерев’яним щитом гордо стояв і дивився у бік «Беркуту», який стояв усього за 15 метрів. А інший, іще менший, на ім’я Богданчик розбивав із батьками лід, а потім вантажив його в мішки для будівництва барикад. Підходячи до першої лінії барикад, можна було спостерігати цікаву картину: біля великої купи сухих дров копошилися, як мурашки, люди, кожен брав по дровині і ніс на барикаду, аби не гуляти порожнім, були навіть старенькі бабусі, які, що могли по силі, те й несли. Один дідусь почепив на груди в’язку дров із написом: «Киянин, ти можеш це зробити». Дрова потрібні для обігріву майданівців, котрі чергують на передовій, бо колеса вже майже всі спалили.

Героями Майдану по праву є й журналісти та медики, бо владою вони були прирівняні до заколотників, і поводилися з ними відповідно. Вони отримували від «Беркуту» кулі й катування, більше того, їх жилетки з хрестом або написом «Преса» були як мішень. І після цього депутатка ПР Бондаренко сміла ще говорити: «Уберите от меня эти картинки», тобто фото з побитими журналістами, яких налічувалося більше 40 чоловік. Таке враження, що це не центр Києва, а бойові дії в Афганістані. Але найбільшими героями є безпосередньо ті, хто прийняв кулі від «Беркуту», що прийняли та ще приймають катування «в застенках» МВС, ті, яких катують по лісах, а потім убивають, ті, хто є учасниками Автомайдану і чиї машини влада спалює, ті, які втративши зір (а їх 77 чоловік), бо кати-беркути спеціально цілили в очі, все одно йшли на Майдан, а не їхали додому, це ті, що несуть варту щодня й оберігають мирних людей, це ті жінки, що з написом «Мама» йдуть до спецназівців і просять їх, як синів, не стріляти. А ще до цього списку можна додати й українців-емігрантів, які не бояться скандувати до Азарова в Австрії: «Азаров, ти не сховаєшся!» А ще будуть героями ті, які запишуться в загони самооборони в кожному місті.

До речі, до уваги всіх прилучан, вже є розпорядження про формування загонів самооборони в Прилуках, бо, судячи з усього, в нас уже намічаються свої «тітушки». Тому треба гуртуватись і тримати самим порядок у місті, бо на місцеву владу годі сподіватись. Беркуту вкупі з Прозуром – головою земельної комісії – не до Майдану і не до «тітушок»: вони торгують землею, яка ще залишилась у Прилуках після їхнього «хазяйнування».

«Годі, батьку, торгувати, бо нічим буде здачі давати», – так сказала депутат Світлана Яременко щодо їхнього намагання продати3 газемлі по вулиці Алгазіна. По документах земля надавалась, а насправді вона продавалась у формі хабара, який вони отримали, але що цікаво: чи будуть вони його повертати назад? Бо афера не відбулася на сесії 30 січня: опозиція «відбила» цю землю, вона залишилась у запасі земель. Ну що про них сказати? Хапають перед смертю, але ж туди не забрати, а за всією цією оборудкою в стінах місцевої ради спостерігав з портрета Янукович – Президент, портретом якого ці шулери прикриваються.

Прибрати портрет Януковича з приміщення сесійної зали вже неодноразово вимагала прилуцька опозиція в особі Світлани Яременко, яка посилається на те, що в сесійній залі присутні не тільки члени ПР, але й інших партій, і їм ні до чого цей портрет: якщо так, то вони мають право повісити портрети і своїх лідерів.

Ми говоримо про героїзм кожного, хто віддає здоров’я та навіть життя на Майдані заради величезного бажання мільйонів українців жити в своїй країні достойно та по людських, прописаних Богом, законах, а деякі «гвинтики й болтики» нинішнього режиму на місцях дограбовують останнє, що залишилося в територіальних громад. Ми говоримо вже про сотні віршів, що складають тут, на барикадах, про героїзм повсталого народу та загибель молодих хлопців («Живий, матусю, я живий!» – так починається один із них), а деякі «гуманісти»-вчителі бажають їм від «чистого» серця смерті й ніколи не пом’януть їх разом із класом хвилиною мовчання. Дивлюсь на стареньку, яка приносить чай на барикади чи тягне понад силу дрова для багаття, аби грілися захисники, а в пам’яті спливає роздобріле обличчя Прилуцького міського голови. І думаю, які ці образи протилежні, і яка між ними прірва. Одні виборюють гідне життя, інші лежать у злості на своїх злих диванах та ще й клеять учасникам Майдану ярлики фашистів, хоча, якщо порівняти фото роздягненого спецназом козака Михайла Гаврилюка на морозі та знімок роздягненої фашистами жінки в Бабиному Яру перед розстрілом, то постає питання: то хто ж в Україні фашисти – влада зі своїм «електоратом» чи козак Михайло, який уже став символом нескореної України? Цікаво, що цифри грають між цими двома подіями: то був Київ 41-го, а це Київ 14-го року.

І наостанок. На одному із саморобних щитів молодого хлопця-бійця я прочитала напис: «Батьку, я стараюсь!» – оце і вся розповідь про героїв Майдану, і що тут додати?! Слава героям!

З повагою, Ольга Костюк 

Прочитано 2040 разів
Оцінити матеріал
(6 голосів)
Опубліковано в Глас народу
Web-editor

Веб-редактор та адміністратор сайту.

Website : gradpryluky.info

2 коментарів

  • Посилання коментаря Genatamit Вівторок, 01 Липень 2014 14:51 написав Genatamit

    Новый свет всё значительнее и значительнее не удовлетворяет человека благоразумного. Здесь маловато логики и блага, а чрезвычайно немало власти денег и хаоса. Сменить собственное общество на позитивное – получается поменять мир, в котором живёшь. Это сложно, в случае если у тебя нет единомышленников. Но это легко, если тебе помогают приятели.
    янукович порошенко
    В наше время на планете происходят изменения в сознании человечества. Такое просто можно проследить, разбирая ситуации во многих странах. Хаос на юго-востоке Украины – ещё одно тому подтверждение. Предсказание о Украине не предвещает ничего хорошего.
    предсказания отца будзинского перевод
    Мы не пытаемся оказывать влияние на политические процессы, мы верим в себя и в общество прекрасного мира, актуальной информации. Интересно? Тогда подумай, что движет личностями? Вожделения и влечения. А возникают они из мыслей и сведений. Таким образом, знания и позитивный настрой человечества могут поменять общество. Попробуй улыбнуться окружающему миру, и он улыбнётся в ответ. А если нет, то улыбнись ещё раз совместно с нами.
    указ президента порошенко петра

  • Посилання коментаря chupa-chups П'ятниця, 07 Лютий 2014 12:42 написав chupa-chups

    Выход из кризиса может быть найден лишь в результате договоренностей между ключевыми сторонами, в том числе властью, оппозицией, евромайдановцами и олигархами. Ответственность за страну — общая, а значит и победа над кризисом будет общая — или поражение, тоже одно на всех. Независимо от того, кому какие достанутся посты и на какую дату будут назначены те или иные выборы.

Написати коментар

Переконайтеся, що Ви заповнили поля, помічені зірочкой (*). HTML коди заборонені.

Фото зі статті

Переробка сміття – глобальна проблема, яка потребує іноді й...
Сьогодні зустріти іноземця в Прилуках – зовсім не диво. Вони...
Книга – це не тільки джерело знань. Це простий доступ до людських...
Чи не вся прилуцька громада з нетерпінням чекала 42-ї сесії...
Українська пісня – одна зі святинь українського народу, його...
18 квітня в актовій залі Прилуцької дитячої музичної школи ім. Л.М....
Сьогодні ми переживаємо не найкращі часи – часи, які, мабуть,...
Минуло чотири роки від подій, які назавжди змінили нашу країну й...
Зовсім недавно з’явилося слово «митець». Кожен із нас розуміє...
Купа шин під міською радою, лялька Баби Яги та свиняча голова з...

Хто на сайті

Зараз 590 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама