№ 42
17  жовтня  2018 року

Глас народу

Глас народу (46)

Середа, Лип. 27 2016

З давніх-давен українська земля славиться своїми краєвидами, родючістю та працьовитими людьми, а також ярмарками, які й дотепер об’єднують всі народи Європи. Зокрема, в Прилуках їх проводиться два: Миколин – у травні, на честь Миколи Яковченка, та Воздвиженський, який відбувається у вересні під час святкування Дня міста. У рамках ярмарків проходять численні розважально-концертні заходи, але головним була й залишається торгівля. Відомо, що виникла вона з появою розподілу праці, як обмін надлишками виробів. Він мав спочатку натуральний характер, а з виникненням грошей були встановлені торгівельно-грошові відносини. 
Тепер щорічно в останню неділю липня з 1995 року Україна святкує День працівника торгівлі. Ця прадавня професія несе в собі традиції української нації, які сьогодні продовжують сучасні продавці. Щоденно сотні людей користуються їхніми послугами. Саме продавці запроваджують нові й нові технології купівлі-продажу, розширюють асортимент, чим і зміцнюють торгівельну промисловість та сталий розвиток економіки нашого міста та країни в цілому. У нинішній скрутній ситуації торгівля продукцією домашнього господарства дозволяє виживати городянам, які мають власні присадибні ділянки, та жителям району. Тепер вони теж продавці, тож напередодні Дня торгівлі я поцікавилася у них цінами та попитом на продукцію, яку вони пропонують покупцям. І от що почула у відповідь.

Середа, Лип. 06 2016

У розпалі найтепліша пора року. Саме влітку українці планують своє дозвілля, чекають відпусток та мріють отримати купу позитивних і незабутніх емоцій.

«Град» вирішив поцікавитись у пересічних прилучан, де вони збираються провести літній відпочинок, а також, попри матеріальне становище, де городяни хотіли б побувати.

 

Тетяна Пилипченко (студентка):    

– На жаль, зараз у мене немає можливості поїхати відпочити. Звичайно, всім хочеться незабутньо провести літо з масою вражень, тому я б обрала острів Бора-Бора. Море, пісок, пальми, легенький вітерець бешкетує з волоссям… Чого ж іще можна бажати в таку мить? Мабуть, тільки одного – аби вона не закінчувалася.

 

Ольга Шевченко (вчитель):

– Раніше я завжди відпочивала в Криму зі своєю сім’єю, але за браком коштів доводиться шукати нові місця, щоб проїзд коштував дешевше. Цього літа плануємо їхати до Одеси.

 

Олександр Самусько (інженер):    

– Цього року їду відпочивати до столиці Афганістану – Кабулу, адже мрію познайомити свою наречену з дідусем і бабусею. Звичайно, хотілося б відвідати Іспанію чи Португалію, відчути цей драйвовий колорит, зануритись у незабутні літні дні.

 

Олена Новак (домогосподарка):

– Як і минулого року, знову поїдемо до Скадовська. Для моїх діточок там надзвичайно комфортно – великий і чистий пляж, неглибоке й тепле море, м’який клімат. Раджу туди їздити всім, особливо з малечею.

 

Анастасія Скомська (менеджер з купівлі-продажу житлової площі):  

– Відпочиватиму в Черкасах у батьків. Планую відвідати музей Тараса Шевченка в Каневі, дендропарк «Софіївка» в Умані, Свято-Троїцький Мотронинський монастир у селі Мельники та Мисливський замок у місті Тальне. Наступного року хочу поїхати в Карпати. Покататися на лижах влітку – моя нова мета.

 

Ніна Осєчко (пенсіонерка):

– Раніше любила відпочивати і на Західній Україні, і на морському узбережжі. Але зараз, коли залишилася без чоловіка, маючи маленьку пенсію, доводиться проводити час на дачі.

 

Світлана Мащенко (приватний підприємець):  

– З дітьми відпочиватиму в Одесі. Хочу відкрити для них це чудове, привітне та незвичайне місто. Всі прагнуть поїхати на відпочинок за кордон, і я не виняток. Якби не оформлення низки документів, то замовила б тур Європою і відвідала Париж, Дрезден, Прагу, Будапешт і Відень.

 

Павло Отвіновський (суддя):

– Їдемо власним автомобілем із сім’єю відпочивати до села Затока. Хотілося б побувати за кордоном, але боїмося літати.

 

Андрій Шевченко (слюсар по обслуговуванню бурових робіт):    

– Планую цього літа поїхати в Дагестан, де народився, відвідати кладовище своїх пращурів та знову покупатись у Каспійському морі.

 

Валентина Семенець (пенсіонерка):

– Я вже відпочила, адже тільки вчора прилетіла з Туреччини, де гарно провела час із сином та його сім’єю. Привезла подарунки й отримала безліч чудових вражень і емоцій!

 

З опитування ми побачили, що більшість наших земляків буде відпочивати в Україні. Але всім хотілося б побувати за кордоном: побачити красу європейського життя, відвідати відомі пам’ятки, змінити набридлу атмосферу на нові емоції. Та де б ви не відпочили цього літа, ми бажаємо вам гарно провести час, насолодитися теплом, набратися нових сил і засмагнути!

Думками прилучан цікавилися Марина Шевченко і Тамара Бульба

Четвер, Черв. 30 2016

Більшість прилучан люблять своє  місто,бо вони тут народились і мають безліч приємних спогадів, пов’язаних саме з Прилуками. Тому кожен хоче, щоб його рідне містечко було розвиненим і красивим, щоб раділа душа, коли йдеш знайомими з дитинства вулицями.

Архітектура Прилук в останнє десятиліття завдяки меценатам, зокрема Юрія Коптєву, значно змінилася на краще. Та все одно з року в рік від жителів міста можна почути питання: «Коли ж нарешті наше місто зміниться?» Щоб дізнатися, яких же змін чекають жителі Прилук, «Град» вирішив поцікавитись у них особисто.

Середа, Черв. 01 2016

На минулу сесію міської ради, що відбулася 26 травня, без запрошення та попередження завітала група чоловіків, переважна більшість яких – у камуфляжах. Таким чином члени Громадської організації «Учасники АТО «ЩИТ» вирішили з перших уст розповісти владі про наболіле. Голова правління ГО «Учасники АТО «Щит» Павло Красноок зачитав відкритий лист, текст якого подано нижче.

 

Прилуцькому міському голові Попенко О.М.

Депутатському корпусу

 

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

 

Слава Україні! Просимо у вас вибачення за невелику технічну перерву в роботі щойно відкритої чергової сесії…

Шановна міський голово, шановні депутати, присутні. Сьогодні ми, учасники бойових дій у зоні проведення АТО, члени сімей наших побратимів, робимо попереджувальну акцію протесту проти ряду осіб, котрі представляють владу в місті Прилуки та деяких депутатів депутатського корпусу. Ви всі чудово знаєте, що протягом останніх двох років на території Східної України триває війна, де кожен із моїх побратимів провів певний свій час. Бували ми і під кулями снайперів, і під вибухами російської артилерії, і під осколками Градів, Ураганів, Смерчей. Деякі з нас захищали Луганське летовище, деякі були в Іловайському та Дебальцевському котлах. Дехто з нас повернувся пораненим, дехто – в труні, а основна кількість, дякуючи Богу, – живими.

Середа, Трав. 25 2016

Звертаюсь у газету від багатьох мешканців будинку на 50 квартир по вулиці Костянтинівській, 122 у зв’язку з аварійною ситуацією в нашому дворі. На відстані 10-12 метрів від будинку ростуть двоє аварійних дерев висотою по 20 метрів. При вітрі ці дерева верхівками чіпляють дах, сухі гілки падають на людей, на входи в підвал, під’їзди та на стоячі й проїжджаючі автомашини.

Багато разів ми зверталися до комунальних служб та виконкому. У травні 2013 року був складений акт на спилювання, про що повідомив тодішній заступник міського голови Назім В.І. листом №012-10/Ко-429 від 17.05.2013 року. У листі говорилося, що наше питання в черзі за №329, і відповідні роботи виконає КП «Міськсвітло». За три роки черга вже «зменшилася» до №229.

Середа, Квт. 20 2016

16 квітня мешканці мікрорайону Рокитного дружньо прибирали сміття для облаштування парку відпочинку на території кар’єру. Вражає безвідповідальність громадян, які протягом тривалого часу викидали побутове сміття прямо в своєму районі. Люди залишають сміття в пакетах і без на території, де самі ж будуть відпочивати з родиною, дітьми. Обабіч доріг утворюються цілі звалища з побутових відходів. Велика подяка організаторам акції – вони не тільки розворушили громадську свідомість місцевих мешканців, а й самі взяли посильну участь у цьому процесі, організували техніку для вивозу сміття.

Такі заходи – це чудово! Якби не одне «але». Із самого початку прибирання територію кар’єру оповив густий дим – це спалювалося сміття, для якого чомусь не знайшлось іншого шляху утилізації. Можливо, організатори й мали на меті спалювати тільки відходи природного походження, але це теж не вихід. Дорослі та діти брали участь у прибиранні, і всі вони дихали тим смородом, який ішов від палаючих куп сміття.

Фото зі статті

Восени минулого 2017 року одержувачам житлово-комунальних...
Уже найближчим часом можна буде очікувати облаштування...
14 жовтня щорічно відзначається День українського козацтва....
Як і обіцяли посадовці міської ради, 1 жовтня розпочав свою...
Шановні прилучани! Прийміть найщиріші вітання з Днем захисника...
Неспокійною видалася нічка із 8 на 9 жовтня. Близько 3:30 ранку до...
Усіх до одного ми повинні пам’ятати,Хто нас в цей час тяжкий на...
ОГОЛОШУЄТЬСЯ КОНКУРС на найкращу наукову роботу серед студентів...
Дорогі освітяни! Прийміть найщиріші вітання з професійним...
Напередодні нового опалювального сезону тема субсидій є однією...

Хто на сайті

Зараз 1900 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама