№ 45
7  листопада  2018 року

Глас народу

Глас народу (46)

Середа, Квт. 16 2014

Я так думаю

У газеті «Град Прилуки» (№14 цього року) прочитала статтю «Он лишал свободы борцов за независимость» і вирішила викласти власне міркування з цього приводу.

Григорій Кіндратович Шекера народився 16 листопада 1923 року в Ніжині. Юрист, кавалер трьох орденів Слави. Нагороджений орденами Червоного Прапора, Червоної Зірки, Вітчизняної війни 1ступеня. У 1942 році його разом із чотирма бійцями повітряно-десантної дивізії закинули з-під Москви в тил ворога. Десантники повинні були розшукати місцеві партизанські загони й доповісти в Москву. Через два тижні завдання було виконано.

Григорій Шекера був бійцем у партизанському загоні, яким командував Симоненко Н.Д. Партизани підірвали залізничний міст, на добу затримали рух поїздів. Шекера пройшов великий бойовий шлях безстрашного розвідника у складі 18-ї армії.

Після війни закінчив Ніжинський педагогічний інститут і Київський державний університет. Обирався народним суддею Семенівського, Прилуцького міського народного суду. З 1951 року до смерті (1981 р.) – голова народного суду міста Прилуки.

Як відомо депутати міської ради вирішили встановити погруддя Шекери Григорія Кіндратовича в Меморіалі-сквері Вічної Слави. Я повністю підтримую це рішення депутатів Прилуцької міської ради.

Лариса Сакун, ветеран праці,

депутат міської ради семи скликань,

дочка солдата

 

Память или месть?

 

Быть или не быть бюстам героев на алее Славы? Есть лишь один ответ: да! Ведь это память – запоздалая, но так необходима в наше время. И за то, что Анатолий Мирошниченко делает благородное дело для города, честь ему и хвала.

Что касается персоналий, то обсуждать их надо было раньше, уважаемый Игорь Дуднев. Да и что обсуждать? Солдаты, которые шли на подвиги ради нас, думали о победе, а не о том, кем будут, что будут делать и как. А потом пришло другое время, которое ломало одних и возвеличивало других. Но из-за этого вычёркивать из списков героев мы не имеем морального права. Подвиг был, и он приблизил дату победы.

Были перегибы в то время, но мы ведь все жили в нём. По-разному каждый из нас то время воспринимал. Но неужели мы сейчас будем ломать память, перечёркивать подвиги наших героев? В истории государств много случаев, когда известные личности, кроме мировых признаний, имели и недостатки, ошибки, проступки…

Что брать на весы справедливости? В наше время, когда на востоке страны идут процессы противостояний, грозящие целостности страны, мы должны быть более взвешенными и доброжелательными и оставить то, о чём Вы пишете, как исторический факт, а не факт для мести. Нам нужно помириться на фоне той беды, которая пришла на нашу землю, а не рушить всё до основания, а затем начинать с пустого места. Все ошибки, победы, поражения должны служить нам для совершенствования нашего общества.

Анатолий Назарина

 

«Рубану – ганьба»

 

Рубан боровся за незалежність для того, щоб цю незалежність продати за безцінь Америці, НАТОвцям та МВФ, беручи кредити на кабальних умовах. Рубан боровся за право різати заводи на металобрухт, а робітників перетворювати на безробітних. Хай подивиться він на меблевий комбінат – що від нього залишилось? Він боровся за те, щоб аптекарі драли три шкури з «вільних» українців. Тому він не даремно отримав 7 років.

Рубану – ганьба. Слава Шекері!

Стеценко А. М., при лучанин

 

Заява

 

Активісти Прилуцької міськрайонної організації ВО «Свобода» рішуче засуджують спробу колишніх і нинішніх представників Партії регіонів і комуністів встановити в Прилуках пам’ятник судді Шекері, який засудив до юремного ув’язнення борця за волю та незалежність України Петра Рубана.

Вважаємо це наругою над усіма патріотами, які віддали своє життя за незалежність України.

Голова Прилуцької міської організації ВО «Свобода»

Іван Тютюнник

Середа, Квт. 02 2014

Из новостей местного телевидения я узнал, что награждённым орденами Славы участникам Великой Отечественной войны в парке Славы будут установлены бюсты. Среди них я увидел фамилию Шекера. Честь и слава орденоносцам! Но это не значит, что Шекере можно устанавливать бюст.

Середа, Бер. 26 2014

Як і більшість українців, ми з чоловіком не залишились осторонь проблем української армії в цей нелегкий час, коли над державою нависла реальна загроза війни. Ми взялися допомогти нашим військовим і почали збирати кошти кожен по своєму місцю роботи. Люди в колективах відгукнулися, за що їм величезне спасибі.

Середа, Бер. 05 2014

Вибачте за відвертість. Я – не журналіст, не вчитель, не політик, не службовець. Я – так собі, звичайний пенсіонер. Але мені не байдужа доля моєї держави та рідного міста. Зараз скрізь відбуваються зміни: у вищих ешелонах влади й на місцях.

Середа, Лют. 12 2014

Уважаемая редакция! Через вашу газету хочу обратиться к нашему мэру Беркуту Ю. В. Вопрос стар, как мир, но при таком отношении к нему не исчезнет никогда – дороги.

В прошлом году я обратился в горсовет по поводу разбитого перекрёстка на пересечении улиц Киевской и Козачьей. В этом месте большегрузный транспорт сворачивает с улицы Киевской на Козачью. Фуры не могут повернуть на 90° и срезают угол. На месте поворота образовалась большая яма. Перекресток разбит.

Но самое худшее для нас, жильцов домов стоящих рядом, то, что при попадании колёс в яму дома подпрыгивают, пошли трещинами.

Четвер, Лют. 06 2014

Мені, як простому громадянину, хотілося б звернутися до всіх людей, котрим не байдуже те, що відбувається в нашій з вами країні. Хочу поділитися тим, про що думаю, що накипіло. Прошу вас відповісти мені та й самим собі на всі мої запитання, бо щось я, сірий, нічого не розумію. Сподіваюсь, думати нам іще не заборонили? А то чомусь усі вирішують за нас (так би мовити, «поводирі» різного розливу), нібито в нас своєї думки не існує. Як говорили в фашистській Німеччині: «Фюрер усе вирішив», та до чого те призвело, ще з історії не викреслене – не встигли.

Перше запитання, а також і думка з цього приводу: що це за бунт (чи то революція)? Кому він вигідний? Те, що апетити в наших можновладців за 22 роки не припиняються, всім відомо. Народне прислів’я каже: «Сам їстимеш – удавишся». Пиріг дуже великий – поперхнулися, забувши про людей. І теперішній Президент, я так думаю, тут ні при чім: хіба перший не побудував «хатинку» в Швейцарських Альпах – рідних Карпат замало?

Фото зі статті

Шановні працівники культури! Прийміть щирі вітання з нагоди...
Усі ми так чи інакше користуємося комунальними послугами: маємо...
Що кажуть прилучани У ніч із 31 жовтня на 1 листопада в багатьох...
УКРАЇНСЬКЕ ОБ‘ЄДНАННЯ ПАТРІОТІВ «УКРОП» Звіт депутата...
Щорічно перша неділя листопада запрошує нас згадати про людей...
Із чим у вас асоціюється осінь? Період врожаїв, останні теплі дні...
З 17 жовтня в Прилуках поступово розпочався опалювальний сезон....
Відповідно до розпорядження міського голови від 19.10.2018 №289р «Про...
Уже понад тиждень у холі Прилуцької дитячої лікарні...
Не своє – не шкода. За таким принципом живуть деякі жителі...

Хто на сайті

Зараз один гість и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама