№ 46
14  листопада  2018 року

Глас народу

Глас народу (46)

Середа, Вер. 26 2018

В Україні пропонують обмежити верхню вікову межу права голосу до 60-ти років. Про це сказано в ініціативі на сайті Електронних петицій Президента України.
Зокрема, автор петиції Андрій Устенко пропонує заборонити право голосу на виборах та внести відповідні зміни в Закон України «Про вибори народних депутатів України» та в Закон України «Про вибори Президента України», додавши вікове обмеження для права голосу громадян України.
Що про таку пропозицію думають пересічні прилучани, ми дізнавалися на вулицях міста.
Валентина Остапчук, працівник банку:
– Говорячи про вибори, спершу треба не забувати, що в нас є трудове законодавство, яке забезпечує можливість людям працювати від 18 до 60 років, звісно, поки МВФ не порадив працювати до 90. Чому після настання пенсійного віку людей із величезною радістю відправляють на пенсію? Та тому що вони вже не зіркі соколи. Їх ресурс зносився. Так, є досвід, але вони в переважній більшості вже не здатні до новацій, до швидких дій, до мозкового штурму. Вони живуть минулим, де можливо, й не було дуже добре, але вони були молоді та повні сил. Ось за це вони й голосують, і будуть голосувати – за те минуле, яке давало надію на чудове майбутнє! Саме тому вважаю дану петицію справедливою. Треба рухатися вперед, а не повертатися в «совок».

Середа, Лют. 21 2018

Хто був на Майдані в Києві та пережив ті події, ніколи їх не забуде.
Побиття студентів, молоді, людей різного віку, зачистка Майдану, диктаторські закони, розстріл Небесної Сотні, безвісти зниклих людей. Про події на Майдані багато говорили, писали. Молодь, студенти вийшли на Майдан за підтримку підписання Україною угоди про Асоціацію з Євросоюзом. Усі ми знаємо, чим це закінчилося – жорстоким побиттям студентів і тих людей, які були на Майдані в ніч із 29 на 30 листопада 2013 року.
Такими своїми діями влада Януковича хотіла залякати людей на майбутнє за їхні протести. Але вийшло навпаки, люди ще більше згуртувалися проти корумпованої злочинної влади. Усі ці події збурили небайдужих по всій Україні, й вони почали з’їжджатися в Київ. У ніч на 11 грудня 2013 року була спроба розігнати Майдан. Проте вона провалилася.

Середа, Лист. 01 2017

Пишу на своєму прикладі. Наша країна підписала угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Європа є великим будинком, в якому жити зручно кожному, і де забезпечуються рівні права та можливості для людей з інвалідністю.
Першочергові дії повинні бути спрямовані на забезпечення належних умов доступності навколишнього середовища для людей з інвалідністю. У нашому місті, як і в Україні, не хочуть розуміти, що зведення пандусів для людей, які пересуваються на інвалідних візках – це доріжки в їхньому житті, які виводять інваліда з чотирьох стін кімнати. Наші вулиці не готові прийняти таких людей.
Вплинути на ситуацію з вирішенням проблем таких людей з обмеженими можливостями повинна влада. В Україні вже так склалося, що обов’язки державної влади часто виконують громадські організації.
Так громадська організація «Фенікс» об’єднала в своїх рядах молодих інвалідів, які саме й пересуваються з допомогою милиць, паличок та інвалідних візків. Зараз нашу організацію очолює Любов Іллівна Кобзар. Це мама такої ж дівчинки-інваліда. Саме тому весь біль та проблеми людей з обмеженими можливостями вона знає та розуміє як ніхто інший із здорових людей.
Щоб члени організації «Фенікс» не відчували себе знедоленими, вона всі ці роки організовує для нас різноманітні програми в культурно-спортивному житті. Це і поїздки в цирк, на концерти, виїздки на природу, до річок. Кожного літа для нас організовують святкові заходи, які завершуються приготуванням смачної каші. Наша організація тісно спілкується з аналогічними організаціями міста Пирятин, Срібне, Чернігів, Ніжин. Ми їздили на спортивні змагання, у свій час, навіть у Євпаторію.

Середа, Жовт. 11 2017

Усе життя я працювала. У нашій сім’ї завжди жили тваринки – і котики, і собака, і кролики, ми їх дуже любили. Зараз я на пенсії і постійно бачу, як ці бідолахи страждають. «Хазяїни» собак, які прикували їх ціпками так, що не може тварина й від дощу сховатися, можуть по 2 доби їсти їм не давати. А якщо й дають, то таке, що тварина сама відмовляється. Про воду й мови немає, тримають тварин у антисанітарних умовах, про щеплення, напевно,і не чули. Якби хоч раз вони побачили як помирає людина від сказу (а ліків від цього захворювання немає), то думали б по-іншому. Якщо тварині дуже погано, вона говорити не може, а просто виє.
Якось одна жінка в автобусі розповідала сусідці, що бачила як собака, який був довго зачинений, коли вискочив, то хватав навіть горіхи, щоб бодай щось з’їсти, і так сміялася. І таких випадків дуже багато. Але ж є люди й із благородним серцем – вони люблять тварин, піклуються про них, плачуть, коли ті хворіють. І в сім’ях у них усе добре, бо ці люди сіють навколо себе тільки доброту.
Не можу не згадати й людей, які беруть собі тварин задля розваги, а потім викидають, як непотрібну річ. Особливо багато цих нещасних покинутих тваринок на базарах, біля магазинів. Якщо добра душа у продав чині, то вона і свій обід віддасть цьому собаці-безхатченку, а інша й носаком штовхнути може. А вони ж шукають добру душу, охороняють їхні прилавки.

Середа, Сер. 09 2017

Когда знакомишься с материалами городской сессии, то часто приходишь к выводу о беспринципности отдельных депутатов. Так, при решении вопроса о строительстве туалета по новому проекту в центре города, ряд депутатов воздержались от голосования. Мы знаем, что при сооружении любого объекта, туалет – это объект №1. Так в чем причина воздержания? Если в цене, то её можно изменить. Предлагаемая цена проекта – это адекватная стоимость цивилизованного, современного сооружения. Уменьшить цену – значит отказаться от цивилизации. А это значит, что воздерживаться будут не только депутаты, но и горожане. Запасайтесь памперсами, прилучане и гости города, депутаты, скорее всего, уже ходят в них.
Не обошлось и на этот раз без резких выпадов казачества. Правда уже не было предыдущей агрессии и азарта. По-видимому, на это повлияла мер, решив расставить акценты – кто есть кто. Вот только депутаты проявили себя бархатными и нейтральными.

Середа, Лип. 26 2017

Тільки лінивий не говорить зараз про чистоту на вулицях міста та поблизу наших будинків. У наш час чистота навколишнього середовища серйозно впливає на здоров’я людей. Проходячи вулицями міста, ми рідко звертаємо увагу на те, є сміття навколо нас чи ні. Тому ми вирішили провести опитування серед прилучан щодо чистоти рідного міста.

Тетяна Тищенко, 19 років, студентка
– Чи вважаєте ви місто Прилуки чистим?
– Я б не сказала, що Прилуки дуже чисте місто. Наприклад, центр міста, Центральна та Театральна площі – доволі таки чисті, а от околиці міста чи подвір’я житлових будинків – забруднені.
– Чи бували ви в містах, які, на вашу думку, чистіші Прилук?
– Так, я бувала в таких містах. Це, зокрема, місто Київ чи, наприклад, Батурин. Ще чистою я вважаю Качанівку.
– Як ви вважаєте, від чого залежить чистота міста?
– На мою думку, чистота міста насамперед залежить від самих жителів, бо якщо кожна людина буде піклуватись про порядок навколо себе, то й місто буде чистим. Усіх жителів Прилук я б хотіла закликати до збереження чистоти. Подумайте про своїх нащадків!

Фото зі статті

Шановні працівники радіо, телебачення та зв’язку! Прийміть...
Сьогодні кожен українець, який включив радіоприймач або...
Хтось запитає: «Чому так пізно?» Оптиміст запевнить: «Добре, що не...
Ми подорожуємо й часто бачимо десятки якихось місць –...
ІНФОРМАЦІЯпро намір здійснити зміну тарифів на виробництво,...
Шановні працівники культури! Прийміть щирі вітання з нагоди...
Усі ми так чи інакше користуємося комунальними послугами: маємо...
Що кажуть прилучани У ніч із 31 жовтня на 1 листопада в багатьох...
УКРАЇНСЬКЕ ОБ‘ЄДНАННЯ ПАТРІОТІВ «УКРОП» Звіт депутата...
Щорічно перша неділя листопада запрошує нас згадати про людей...

Хто на сайті

Зараз 1689 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама