№ 50
13  грудня  2017 року

Городяни

Городяни (54)

Середа, Груд. 06 2017

У     пропонованій читачам статті мова піде про нашу землячку Івченко Катерину Миколаївну (1892-1983), активну учасницю двох світових війн, які стали жахливим досвідом сучасного ведення воєнних дій.

Катерина Миколаївна Івченко народилася 8 грудня 1892 року в селянській родині села Канівщина Прилуцького повіту (за тодішнім територіально-адміністративним поділом). Дитинство й юність, як і в її однолітків, проходили в умовах повсякденної нелегкої селянської праці, яка привчила молоду дівчину до сумлінного виконання своїх обов’язків по догляду за домашньою худобою, по обробітку землі-годувальниці чималої селянської родини.
Коли почалася Перша світова війна 1914-1918 рр., Катерина Івченко вирішила змінити професію землероба на професію сестри милосердя (так тоді називали медичних сестер). Цьому сприяло оголошення переходу в повіті й у місті Прилуки на воєнний стан, надруковане в місцевій газеті «Прилукский голос».
У №6 газети за 25 липня (тут і далі за старим стилем) було також зазначено: «Необхідно приступити до організації допомоги пораненим і хворим воїнам, так як ми живемо на близькій відстані від можливого епіцентру бойових дій і, очевидно, невдовзі після першої серйозної справи поранені воїни будуть передані нашому піклуванню».
Тут же місцевий Комітет Червоного Хреста звертався до жителів Прилук і повіту з палким закликом надати йому посильну допомогу. Зверталася увага на те, що допомога може бути надана як пожертвуваннями, так і особистою працею.

Середа, Лист. 29 2017

Дитина… Це слово, наче музика в серці люблячої мами, це ніжне, крихке створіння, яке протягує руки до нас, дорослих, із проханням навчити, допомогти, захистити. Дитина приходить у цей світ, щоб виконати свою місію. І зовсім не важливо, який у неї колір волосся, очей, стан психічного чи фізичного здоров’я. А які інколи посилаються випробування на її долю та долю батьків, коли дитина не така, як усі, відрізняється серед однолітків певними особливостями.
Виходячи з невтішної статистики, з кожним роком кількість дітей із особливими потребами в Україні збільшується. На підставі державної політики в галузі освіти, відповідно до державної Програми реформування та оптимізації інтернатних закладів у Чернігівській області, як і у всій країні, шляхом реорганізації шкіл-інтернатів та дитячих будинків створюються заклади нового типу – навчально-реабілітаційні центри.
Закладом такого типу є наш комунальний заклад «Прилуцький навчально-реабілітаційний центр» Чернігівської обласної ради, який одним із перших пройшов складний шлях реорганізації ще у квітні 2013 року.

Середа, Сер. 16 2017

Студентська пора – це найкращий і найцікавіший час у житті людини, яка лише починає робити свої перші самостійні кроки. Ці роки, присвячені пошукам істини, творчості, прагненню до досконалості. Вони найщасливіші в житті: поглиблюється пізнання світу, відбувається становлення особистості та обирається подальший шлях.
Наразі вже пройшла вступна кампанія й хотілося б дізнатися про її результати в молодих прилучан. «До якого вузу вступили?» «Що було пріоритетом при виборі конкретного навчального закладу?» та «Які враження залишила вступна кампанія у пам’яті, тепер уже колишніх, школярів?» Із такими запитаннями «ГП» звернувся до місцевої молоді.

Шевченко Марина:

– З а к і н ч и в ш и  Прилуцький гуманітарно-педагогічний коледж ім. І. Я. Франка та здобувши кваліфікацію «Молодший редактор та коректор», я вирішила продовжити навчання в Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова (м. Київ). Це – навчальний заклад європейського типу, який користується популярністю серед абітурієнтів. У цьому навчальному році було надано дуже мало державних місць на мою спеціальність, тому я не пройшла на бюджет. Але беручи до уваги значні переваги університету, мені буде дуже приємно навчатися саме в ньому. Це і висококваліфіковані педагоги, й позитивні відгуки колишніх студентів, і звісно ж, навчання терміном в 2-3 роки. Планую розвиватися в журналістиці, у видавничій справі, а зокрема публікувати власні статті та робити репортажі. Сподіваюся, що зможу удосконалити набуті знання та навички у рідному педколеджі, дізнатися багато нового та набратися досвіду у фахівців.

Середа, Лип. 26 2017

До талановитої дівчинки Ані Куриленко ми завітали в той час, коли вона тренувалася, та були вражені від побаченого наживо номера, за який дівчинка отримала чимало нагород. Вона виконувала його з такою легкістю та посмішкою на обличчі, начебто професійна гімнастка з великим досвідом.
Батьки дівчинки родом з Прилук, певний час жили в Києві, де Аня й розпочала свій творчий шлях щойно їй виповнилося 2 роки, а вже в 3 зайняла І місце в турнірі з художньої гімнастики «Кияночка – 2014». Дівчинка є дуже здібною й тому, окрім гімнастики, вона захоплюється ще й вивченням англійської мови та малюванням.
На сьогодні родина проживає в рідному місті Прилуки. Тато, Вадим (41 рік) – за освітою інженер, зараз – приватний підприємець. Мама Юлія (38 років) – за освітою економіст, на даний час – домогосподарка, виховує двох дітей. Є в Анечки й старша сестра – 14-річна школярка Валерія.
У 2015 році Аня Куриленко зайняла І місце в ІІ Відкритому турнірі з художньої гімнастики «Варєнька» та ІІІ місце в XVII Міжнародному турнірі «Осінь». У Відкритій першості Чернігівської ОКДЮСШ з художньої гімнастики «Краса Полісся» вона виборола І місце.

Середа, Лип. 19 2017

У добу багатоповерхівок зовсім не рідкість зустріти занедбаний та недоглянутий під’їзд. По дорозі до своєї квартири люди не помічають пошарпані стіни й сміття на підлозі. Їх не хвилює та занедбаність, яка знаходиться за межами їхніх квартир. Таке відношення передається від одного мешканця до іншого, ніхто не хоче бути крайнім, ніхто не хоче прикласти зусиль, організувати та прийняти участь у облагородженні своїх під’їздів.
А от мешканці першого під’їзду будинку №10, що у в’їзді Опанасівський, вирішили, що вони варті кращого, тому в них буде чистий та затишний під’їзд. За своєю ініціативою та за власні кошти жильці вирішили навести лад та повністю змінити вигляд свого під’їзду.
Люди зібрали кошти та активно включилися в роботу з покращення стану квадратних метрів загального користування та прибудинкової території. Вони привели до ладу східці, пофарбували стіни, поклали нову плитку на підлогу, замінили вікна та двері, підвіконня прикрасили живими квітами, а стіни декорували картинами. Також виготовили під замовлення штори на вікна. Різноманітні квіти в металевих підставках стали окрасою біля вікон. Багато різних деталей, але нічого зайвого, все зроблено зі смаком і любов’ю.

Середа, Лип. 19 2017


У червні 2017 року, на базі Запорізького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, відбувся Всеукраїнський проблемний науково-практичний семінар «Світ дитинства» (літня школа для дорослих – педагогічний квест), котрий проходить уже 11 років поспіль.
Ми поспілкувалися з Вєсєловою Іриною Миколаївною, яка більше 10 років працює інструктором із фізкультури в ДНЗ №28 центру     С. Ф. Русової. Вона була першою, хто відвідав цей захід із викладацького складу міста Прилуки та й узагалі з усієї Чернігівської області.
«За програмою, нам пощастило відвідати різні майстер-класи, зокрема «Гра по-новому, навчання по-іншому» за допомогою методики «Шість цеглинок» від Шуляк Олени – керівника та тренера проекту «Сприяння освіті»; тренінг «Система оздоровлення ХАДУ», який нам продемонстрували доктори та кандидати педагогічних наук, викладачі кафедри дошкільної освіти, педагоги, керівники Академії ХАДУ; також я вперше відвідала музей «Запорозька Січ» на острові Хортиця», – розповіла Ірина Миколаївна.

Страница 1 из 9

Фото зі статті

Шановні прилучани, дорогі діти!Щиро вітаю вас зі світлим і...
Сучасний світ сповнений нещасть та недосконалостей. Волонтери –...
12 грудня 2017 року відбулося 7 засідання Громадської ради, на якому...
7 грудня 2017 року в рамках реалізації міжнародного...
Борітеся-поборите!Вам Бог помагає!За Вас правда, за Вас слава.І...
49-річний Ростислав Хотин – один із найвідоміших українських...
Щороку, на початку грудня у світі відзначається Міжнародний день...
Шановні жителі міста, депутати міської ради, члени виконавчого...
Дорогі воїни! Шановні волонтери!Вітаю вас із Днем Збройних Сил...
Він не дожив до кінця війни, загинувши в бою…ВІКТОР ОЛЕГОВИЧ...

Хто на сайті

Зараз 778 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама