№ 25
21  червня  2017 року

Великий ентузіаст і дослідник

  • Середа, Бер. 22 2017
  • Написав: 
  • розмір шрифта зменшити шрифт збільшити шрифт

До 95-річчя з дня народження Олексія Андрійовича Денисенка

Мало кому в Прилуках із кінця 60-х років ХХ століття не було відоме ім’я Олексія Денисенка, мало хто не чув його захоплюючих розповідей про минуле прилуцького краю, про наших славних предків. Цього приємного, з привітною посмішкою, яка ховалась у довгих козацьких вусах, чоловіка товариші та друзі ласкаво називали «Наш історик».
Олексій Андрійович народився 24 березня 1922 року в селі Дейманівка на Срібнянщині, тут закінчив семирічку, а потім у Срібному десять класів і вступив до військового училища в білоруському містечку Пуховичах. Але мрію отримати професію військового, що давала можливість носити гарну форму й багато подорожувати, раптово обірвала війна. Олексій Андрійович, як командир танково-десантної роти, брав участь у боях на Волховському, Ленінградському, Першому Українському фронтах, в обороні та ліквідації блокади Ленінграда, за що був нагороджений двома орденами Червоної Зірки, Великої Вітчизняної війни І, ІІ ступенів і багатьма медалями. По закінченні війни продовжив службу в Збройних Силах.
Із 1957 року його доля була пов’язана з Прилуками. Як колишній військовий, працював у міському оборонному товаристві, читав лекції з цивільної оборони, патріотичного виховання молоді. Маючи фотографічну пам’ять, детально розповідав про героїзм своїх товаришів у роки Другої світової.


Олексій Андрійович захоплювався нумізматикою, фотографією, але одного разу до його рук потрапила книга В.А. Маценка «Прилуччина», яка так зачарувала його, що без вивчення та дослідження історії Прилуцького краю він уже не уявляв свого життя. Ніколи не розлучався зі своїм записником, у який записував цікаві події, що відбувались у місті. Такими «відкриттями» ділився з друзями та однодумцями, був частим гостем у працівників краєзнавчого музею. Великий ентузіаст і дослідник, він був у постійному пошуку, збирав матеріали про історію Прилуччини, які черпав зі спілкування з прилучанами та мріяв колись написати хроніку подій міста.
Понад чверть століття нема вже на цьому світі Олексія Андрійовича, але пам’ять про нього живе в його працях і серцях прилучан.

Тетяна Іващенко,
голова краєзнавчого товариства
«Краєзнавець» ім. В.І. Маслова

Прочитано 152 разів
Оцінити матеріал
(0 голосів)
Опубліковано в Городяни
Web-editor

Веб-редактор та адміністратор сайту.

Website : gradpryluky.info

Написати коментар

Переконайтеся, що Ви заповнили поля, помічені зірочкой (*). HTML коди заборонені.

Фото зі статті

Сердечно вітаю всіх прилучан із Днем молоді! У житті немає пори...
20 червня 2017 року в місті Прилуки відбулася мирна акція...
Щомісяця, а то й двічі на місяць з Прилук у зону АТО...
Шановні медичні працівники! Прийміть найщиріші вітання з нагоди...
Останнє сесійне засідання депутатів міської ради, заплановане...
Парадокс: у минулому номері газети депутат Прилуцької міської...
Прилучани добре пам’ятають, як торік у місті ремонтувалися...
Щороку, починаючи з весни й до самої пізньої осені, доводиться...
1 червня з нагоди святкування Дня захисту дітей відбулася...
З метою пропаганди та популяризації авіамоделізму серед...

Хто на сайті

Зараз один гість и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама