№ 37
15 вересня 2021 року

Зустріч із Марією Миколенко

  • Четвер, Лип. 22 2021
  • Написав: 
  • розмір шрифта зменшити шрифт збільшити шрифт

Олімпійські ігри – міжнародні спортивні змагання, які проводяться кожні 4 роки, де наші олімпійці завжди показували гарний результат. Цьогорічні літні Олімпійські ігри пройдуть у Токіо. Вони розпочнуться 23 липня і триватимуть до 8 серпня 2021 року. Українська збірна виступатиме в наступних видах спорту: бадмінтон, бокс, вільна боротьба, важка атлетика, велоспорт, веслування, гімнастика, дзюдо, карате, кінний спорт, легка атлетика, плавання, плавання артистичне, стрільба з лука, стрибки у воду, на батуті, п’ятиборство, теніс, триатлон і фехтування.
Маємо велику гордість від того, що вперше за багато років до Національної збірної України потрапила наша землячка – Марія Миколенко. Наша молода легкоатлетка виступатиме в дисципліні на 400 метрів із бар’єрами.
Буквально за кілька днів до відльоту Марії в Японію вдалося поспілкуватися з нею та її тренером, висловити слова підтримки та надії перед майбутнім спортивним дійством у ході організованої пресконференції.
«Олімпійські ігри – це вершина», – вважає Заслужений тренер України та, водночас, тренер Марії Михайло Степанович Марченко. Протягом останніх 4 років він наполегливо готував спортсменку саме до цих до змагань.
«Спорт не є начальством, спорт це не рекорди, метри, кілометри. Спорт – це ціле соціальне явище, це частина загальної культури людини…», – каже Михайло Степанович і підкреслює, що «влада повинна так зробити, щоб спорт став модним».
Модним, а точніше рідним спорт став для Марії Миколенко 10 років тому, коли, вступивши до Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу, на одному з уроків фізичної культури в ній розгледіли певні здібності й неабиякий потенціал. Далі була секція легкої атлетики та знайомство з Михайлом Степановичем, який повірив у 16-річну дівчину й почав її тренувати.


«Михайло Степанович в мене настільки вірив, що буквально через рік занять спортом, сказав: «Поїдеш на Міжнародний старт і привезеш мені слоника»… (а він їх колекціонував)», – згадує Марія, – «тобто він настільки в мене вірив, що, напевно, з часом я й сама почала в себе вірити».
Тепер уже, будучи професійною спортсменкою, просто неможливо не мріяти про Олімпійський п’єдестал. «…Звісно я хочу стати олімпійською чемпіонкою. Це мрія, це вершина. Це не може хтось навіяти. Якщо ти вже почав цей шлях, то повинен іти до кінця. Я переконана, що коли ти робиш щось, то мусиш робити це або на 5, на відмінно, або не робити взагалі», – наголосила Марія, – «… в мене є мрія – Олімпійський п’єдестал, Олімпійські ігри зараз і, звичайно, що це мрія кожного спортсмена».
За роки професійного спорту Марія взяла участь в безлічі чемпіонатів, де найголовнішим є власне забіг, але й про підготовку забувати не можна. На запитання: «Як Ви налаштовуєтесь перед змаганнями?», дівчина щиро розповіла: «Я чомусь думала, що чим більше в мене проходить стартів – тим більш спокійною я буду, але ні. Кожний забіг – це як у перший раз. І ти виходиш на старт ніби, як кажуть, акула, вже 10 років виступаєш, уже є досвід, але все одно кожен раз якісь сумніви, невіра, якісь «а раптом не вийде»… Мене надихає підтримка, віра людей. Навіть якщо я розумію, що все не зовсім гладко, а мені кажуть, що все буде добре, і кажуть це впевнено, дивлячись в очі – то я вірю».
До того ж, як і більшість спортсменів, Марія Миколенко виявилася досить забобонною. На всіх футболках має булавки, може носити червону нитку на руці. Також зізнається, що після кожної реєстрації виходить з лівої ноги, а на старті обов’язково хреститься. «Не знаю наскільки це правда-неправда, допомагає чи ні, але мені так спокійніше», – говорить спортсменка.
Ну і як же у спорті без кумирів, визначних особистостей, на яких хочеться рівнятися. З цього приводу Марія також має власну думку.
«У мене зараз немає кумирів і, в принципі їх ніколи не було. Є люди, яких я поважаю і захоплююсь. Що стосується спортсменів, то в кожного спортсмена можна взяти якусь характеристику, якість, яка мені імпонує, яку я б хотіла мати в собі. Колись я почула таку фразу: «Працюй до тих пір, поки твої кумири не стануть твоїми суперниками». І відразу чомусь згадала про Анну Ярощук. Ця фраза асоціюється в мене саме з нею. Тоді, коли я тільки-тільки пробувала бігати бар’єри, це було в місті Ялта, я побачила її. Мені дуже сподобався її біг, її налаштування на це все, як вона все робила, і мені вона здавалась такою вершиною, такою недосяжною... Трохи пізніше, коли ми бігли в одному забігові, вона сказала, що я нав’язала їй гарну конкуренцію. Для мене це було дуже приємно…», – згадує Марія.
Дійсно, наразі Марія Миколенко може скласти непогану конкуренцію іншим спортсменам, адже перебуває в тридцятці кращих по Україні. Цим невимовно пишається її тренер Михайло Марченко, який, як сам говорить, виховав її «із пелюшок». Хоча 16-річну дівчину й важко назвати немовлям, але для світу спорту, в який її привів тренер, вона була саме такою. У них – усе як у звичайній сім’ї, конфлікти батьків і дітей ніхто не відміняв, але найголовніше – є постійна віра й підтримка.
«… Звичайно, як і в кожній сім’ї у нас є певні розлади. Я вважаю, що я їх виняньчив із маленьких, вони всі до мене прийшли у 14, 15, 16 років. Тобто, прийшли і я їх довів до такого рівня і вважаю, що моє слово – це закон, як сказав – так і повинно бути. Але ж вони дорослішають, ростуть і, цілком закономірно, що в них з’являються свої інтереси, які інколи не співпадають з моїми бажаннями. Головне, що у нас таких різких розмов не буває, але все як і в будь-якій сім’ї – батьки, діти… Вони були ідеальні, коли вони були в пелюшках. Сьогодні, коли вони вже самі мріють про заснування своєї сім’ї, тут уже в нас ідуть якісь, я не скажу, що суперечки, але певні непорозуміння. Я звик до одного, вони намагаються жити по-іншому…», – розповів Михайло Степанович.
Як бачимо, спортивне життя – непросте. Як для спортсмена, так і для тренера, який би професійний та спортивний стаж він не мав. Часто не вистачає віри в себе, мотивації, наснаги. Але Михайло Марченко не з таких. Його мотивують діти. «Це моя найперша мотивація, а вже потім іде підтримка. Коли мені чогось не вистачає, то тоді з’являються такі як Артем Миколайович Рожко».
Уже близько 5 років як спортсмени заключили з Прилуцьким депутатом і меценатом своєрідний меморандум. Він постійно підтримує їх у різноманітних змаганнях, і в підготовці до Олімпіади, фінансово, і, головне, добрим словом.
«Переді мною не стоїть власне ціль, щоб допомогти в спорті чи в будь-чому іншому. Ця допомога для того, щоб дитина досягла якихось результатів. Я це роблю лише тому, що я бачу, що люди хочуть займатися спортом… Я бачу, що в людини є бажання і цього достатньо, щоб повірити в неї й допомогти», – каже Артем Рожко, який надав фінансову підтримку під- опічним Михайла Марченка.
Так, напередодні початку Олімпійських ігор, хочеться побажати нашій Маші гарного виступу. Ми в неї віримо!

Любов Пилипенко, Наталія Литвиненко

Прочитано 1750 разів
Оцінити матеріал
(0 голосів)
Опубліковано в Городяни
Web-editor

Веб-редактор та адміністратор сайту.

Website : gradpryluky.info

Написати коментар

Переконайтеся, що Ви заповнили поля, помічені зірочкой (*). HTML коди заборонені.

Фото зі статті

Шановні ветерани, дорогі прилучани! Щиро вітаю вас із 78-ю...
9 вересня 2021 року в Центральній міській бібліотеці імені Л....
Одним із найцінніших джерел вивчення культури будь-якого народу...
Сімейні лікарі міста вакциновані 100% За інформацією Прилуцького...
Шановні суб’єкти господарювання! Експерти прогнозують...
днем працівників нафтової, газової та нафтопереробної...
У Прилуках стартували звітно-виборчі конференції в комітетах...
Кількість хворих на коронавірус, що перебувають на...
Українське народне мистецтво займає особливе місце в історії...
День знань в Україні традиційно відзначають 1 вересня, у перший...

Хто на сайті

Зараз 2700 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама