№ 27
6 жовтня 2022 року

ПЕРЕВЕЗЕМО, ПЕРЕДАМО, ПЕРЕМОЖЕМО!

  • Середа, Черв. 08 2022
  • Написав: 
  • розмір шрифта зменшити шрифт збільшити шрифт

З першої хвилини повномасштабного російського вторгнення українці єднаються та проявляють мужність. Ми не лише безпосередньо боремося за наші цінності та незалежність, але й «голосуємо гривнею», збираючи кошти для волонтерських ініціатив. Прилучанка Галина Клець розповіла про свою діяльність і діяльність її колег-волонтерів, складнощі з організації благодійних ініціатив і про те, звідки з’являється мотивація щодня бути корисним іншим.
Українці за характером емпатичні, вміють і хочуть допомагати. З війною ми стикнулися в 2014-му, і за вісім років не лише загартували свій дух, але й розвинули волонтерську культуру в Україні. З початку вторгнення рф на нашу територію в лютому 2022 року українці активізувалися ще більше. Благодійністю опікується чи не кожен, не звертаючи уваги на вік, сферу діяльності та досвід організації команд і процесів.
Уже 8 років Галина живе, так би мовити, на дві країни (Польща – Україна). До Прилук періодично навідується, адже тут досі живе її мати та безліч друзів. Про початок війни Галина дізналася, перебуваючи в Любліні. Не будучи особисто свідком усіх тих жахливих подій, які спіткали її співвітчизників, все ж не могла спокійно спати, адже голову полонили думки про те як бути корисною країні, рідному місту навіть звідти – із-за кордону.
«Одного дня я просто вийшла з двору і на протилежному боці вулиці побачила приміщення, яке здавалося під оренду. І в голові якось відразу майнула думка про волонтерський пункт. Я зв’язалася зі своєю подругою Оленою Демченко, яка проживає в Чехії, розповіла їй про свій задум і ми разом вирішили спробувати», – розповідає Галина.


Ми всі як ніколи змогли переконатися в правильності вислову «Біда (війна) показала, хто є хто». Здавалося б, найближчий сусід, із яким нас якнайбільше пов’язували родинні зв’язки, виявився підступним злочинцем і вбивцею. Наразі ж європейські країни підставили нам плече, водночас співчуваючи українському народу та захоплюючись нашою стійкістю та мужністю.
У Любліні жінки зверталися до керівництва міста, підприємців, дуже допомагала наша молодь, яка там навчається, прилучани: Віталій Клець, Артем Цюпка, Настя Шаповал. З їхньою допомогою вдалося зібрати не одну партію гуманітарної допомоги для прилучан. І все це безкоштовно, від щирого серця. А далі, згадує Галина, допомогло «сарафанне радіо». Звичайні люди почали приносити хто, що мав: продукти, медикаменти, засоби гігієни, товари для дітей. А маленькі поляки передавали найцінніше – свою любов і підтримку в малюнках.
Процес пересилання волонтерки був непростий, не все відразу виходило. Це зараз уже все налагоджено й відпрацьовано. А спочатку передавали пакунки просто знайомими водіями рейсових автобусів, пізніше вже власним бусом (Галина керує транспортною компанією). І все це під страхом можливих бомбардувань у дорозі. «Хочеться відмітити водіїв, завдячуючи яким усе це доїжджає до Прилук: Василю та Дмитру Падалкам, Дмитру Гуцилу, Руслану Діденку. Надзвичайно їм усім вдячна. Насправді гуманітарна допомога проходить через такий великий ланцюжок людей, завдяки яким вона потрапляє за місцем призначення. Це неоціненна робота. І справді – колективна праця, побудована на ентузіазмі та щирому бажанні допомогти», — ділиться Галина.
У Прилуках автівки з гумдопомогою і сьогодні зустрічає відома прилучанам організаторка дитячих свят, а тепер і колега Галини по волонтерській діяльності, Яна Власенко та розвозить по лікарням, дитячим будинкам і військовим частинам, частину передає до райдержадміністрації, де йде подальший розподіл за потребами.
«Кілька разів для будинку дитини «Надія» допомогу передавали. Це ще в перший місяць війни, коли був великий дефіцит і продуктів, і дитячих товарів. Також в інтернат в Удайцях відвозили. Багато всього для військових, просто не про все можна зараз говорити. Знайомі лікарі тут у Польщі багато медикаментів першої необхідності привозили, стерильне, нестерильне. Насправді, ми просто шоковані були, приємно шоковані. І досі дуже вдячна полякам, які відгукнулися. Їхня допомога просто неоціненна для нас, українців», – говорить Галина.
Також мають дівчата ще один «офіс» з гуманітаркою – це невеличке підвальне приміщення за адресою вул. Незалежності, 78, куди можуть звернутися всі ті, хто цього потребує. Там вас завжди радо зустрінуть, вислухають і по-можливості допоможуть.
Так, уже понад три місяці українці гуртуються районами, селами, містами й не тільки, щоб плести сітки, розшукувати дефіцитне обладнання та продукти й збирати мільйони на потреби військових за лічені дні.
Дякуємо Галині Клець, Яні Власенко та багатьом іншим волонтерам у їхньому лиці, котрі своєю щоденною турботою та роботою допомагають ЗСУ, ТРО та мільйонам мирних жителів, яким у ХХІ столітті довелося дізнатися, що таке артилерійські залпи, вибухи ракет і бомб, та поневіряння в холодних підвалах.
Наближаємо ПЕРЕМОГУ разом! Усе буде Україна!

Мар’яна Гибенко

Прочитано 5091 разів
Оцінити матеріал
(0 голосів)
Опубліковано в Городяни
Web-editor

Веб-редактор та адміністратор сайту.

Website : gradpryluky.info

Написати коментар

Переконайтеся, що Ви заповнили поля, помічені зірочкой (*). HTML коди заборонені.

Фото зі статті

Майже 5 мільйонів для Центральної міської лікарні Уже не один...
що це за сума та чи потрібно її сплачувати У рахунках за...
ідновилося очне навчання, а відповідно школярі почали частіше...
Із 1 жовтня 2022 року в Україні збільшилася вартість...
Зарплати, пенсії, ціни на продукти: які зміни з 1 жовтня...
ДОРОГІ ОСВІТЯНИ!Прийміть найщиріші вітання з професійним...
Ремонтні роботи на вуличних шляхах міста продовжуються. Наразі...
Мешканка Прилук протягом квітня-травня 2022 року поширювала...
До відома ветеранів та членів родин захисників і захис- ниць...
За вікном розпал осені,  відповідно, саме зараз...

Хто на сайті

Зараз один гість и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама