№ 46
15  листопада  2017 року

«Живий подих часу»

  • Середа, Вер. 23 2015
  • Написав: 
  • розмір шрифта зменшити шрифт збільшити шрифт

Так метафорично називався вечір, присвячений ювілею знаного й усіма шанованого прилуцького скульптора Семена Тихоновича Кантура, що відбувся 16 вересня в міській центральній бібліотеці імені Любові Забашти (директор Людмила Трошина) в присутності близько 90 представників місцевого бомонду та в піднесеній атмосфері, яку створили завідувач читальної зали Галина Бобкова й режисер дійства, бібліотекар Ніна Горбань. Свято пройшло скромно й водночас красиво: безліч вересневих квітів, на стінах – експозиція живописних полотен колишньої прилучанки, а нині киянки Ірини Хаухи, учениці Семена Кантура…

Сповідь ювіляра, статечного чоловіка в елегантному костюмі та вишиванці неповторної краси, розпочалася з пісні «Мої літа, моє багатство» в задушевному виконанні соліста МБК Сергія Дубовика.

Коротка біографічна довідка

Семен Тихонович Кантур родом із села Хороше Озеро, що на Борзнянщині. Батько загинув на фронті в перші дні Другої світової війни. Виховувала хлопчика мама – тендітна жінка, якій вдалося вкорінити у свідомість сина елементарні істини: «Перемагай зло добром», «Наука й труд усе перетруть!»

Навчався Семен із насолодою. Після школи легко вступив у художнє училище Дніпропетровська. Талант юнака вже тоді почав визрівати під неусипним оком педагога й скульптора Костянтина Чеканьова. Разом зі своїм вихованцем заслужений скульптор України Чеканьов виготовив низку монументів у Хорошому Озері, Дніпропетровську, Павлодарі та Мелітополі.

У Прилуки Семен Тихонович приїхав у 1970 році разом із дружиною Катериною Петрівною, випускницею Київського художнього інституту. І жодного разу про це не пожалкував.

Бліц-опитування від Ніни Горбань

допомогло глибше відчути життєве кредо ювіляра. Наводжу лише відповіді: «Мій головний пріоритет – бути чесним»; «Бути українцем для мене значить бути самим собою й за будь-яких умов не змінювати переконання»; «Одна з найкращих мрій уже збулася – це передусім встановлення пам’ятника моєму улюбленому політичному діячеві Володимиру Мономаху на світанку Незалежності (Прилуки, 1992 рік) та пам’ятника генію нашого народу Тарасу Григоровичу Шевченку (Прилуки, 2007 рік, у співавторстві з народним художником України Володимиром Небоженком)»; «Радію з того, що нам із Катериною Петрівною вдалося реалізувати себе ще й на педагогічній ниві в Прилуцькій школі мистецтв, адже більшість учнів цієї школи вступають до престижних столичних вишів. А значить, вони продовжать нашу справу естетично-патріотичного виховання суспільства»; «Безмежно щасливий тим, що в Прилуках знайшов друзів-однодумців, членів «Просвіти» Георгія Гайдая, Леоніда Карпилянського, Миколу та Ольгу Куриленків, Ольгу Лукаш, Ігоря Павлюченка, Валентину Грибенко, Олену Залеснічко, Віктора Вовка, Світлану Бірюзову…»

Кожна озвучена промовцем думка підтверджувалася фото- та відеорядом. Присутні мали змогу побачити молодого чубатого Семена, його красуню Катерину, а головне – переконатися в тому, якою важкою є праця скульптора. Бувало, що йому доводилося перелопачувати по вісім тонн глини протягом роботи над одним пам’ятником. Відтак і подумалося: як треба любити цю професію, щоб назавжди в ній залишатися!

Три години спливли як мить,

завдячуючи не лише раціонально вибудуваному сюжету, а й логічно вмонтованим мистецьким барвам. Приємно вразили піснями Віктор Шульга, Регіна Ганзенко, дует Дмитра Потіпаки та Олексія Підгайного. Хвилююче звучала поезія Світлани Коробової, присвячена ювілярові.

Привітала Семена Тихоновича з ювілеєм Катерина Мовчан, начальник відділу культури і туризму Прилуцької міськради, вручивши йому Почесну грамоту за плідну працю, високий професіоналізм і вагомий внесок у розвиток культури міста та з нагоди 75-річчя. Приймав ювіляр вітання й від прилуцьких братів по цеху – художників Петра Мироненка й Анатолія Риженка, краєзнавця Анатолія Риженка, письменниці Лілії Черненко, працівника музею Тетяни Іващенко, педагога Лідії Скотнікової, директора школи мистецтв Наталії Ярошенко та фотомайстра Людмили Яковенко.

До теплих слів приєднуються й читачі «Града». Вельмишановний Семене Тихоновичу, наш лицарю й духовний поводирю, щиросердечно бажаємо Вам щастя, здоров’я та приємних несподіванок на творчому Олімпі!

Клара Лис

Прочитано 1434 разів
Оцінити матеріал
(0 голосів)
Опубліковано в Городяни
Web-editor

Веб-редактор та адміністратор сайту.

Website : gradpryluky.info

Написати коментар

Переконайтеся, що Ви заповнили поля, помічені зірочкой (*). HTML коди заборонені.

Фото зі статті

Шановні працівники радіо, телебачення та зв’язку! Щиро вітаю...
Оплачуване хобі – два слова, що сповна характеризують роботу у...
Шановні прилучани!Щиро вітаю вас із професійним святом –...
Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного...
У затишній залі Прилуцької центральної районної бібліотеки...
БЕРЕЖНА СВІТЛАНА – вантажник, 4000 грн, тел. (095)4137649.ВОРОБЙОВА...
Шановні працівники соціальної сфери!Прийміть найщиріші вітання...
Щорічно восени, в першу неділю місяця листопада, у всієї нашої...
Зараз кожен у Прилуках знає: хочеш придбати якісне й недороге –...
28 жовтня – День звільнення України від фашистських...

Хто на сайті

Зараз один гість и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама