№ 46
15  листопада  2017 року

Городяни

Городяни (52)

Середа, Сер. 03 2016

Попри всі зигзаги долі (злидні, хвороби, проблеми з працевлаштуванням молоді, підвищення комунальних тарифів, війну на Сході України…) ми не маємо права занепадати духом. У цьому переконана Валентина Павлівна Сіряк, заступник нинішнього керівника ТВБ філії Чернігівського обласного управління АТ «Ощадбанк» №10024/0311 м. Прилуки Наталії Миколаївни Междорожньої. На її думку, слід робити навпаки: зцілювати власний дух корисними справами.

ТРОХИ ІСТОРІЇ

Згідно музейного довідника крає-знавців Георгія Гайдая та Олексія Савона, історія Прилуцького відділення «Ощадбанку» сягає 20-х років минулого століття.
Відомо, що в Прилуках тоді функціонувало три ощадкаси. Перша – в приміщенні теперішньої школи мистецтв, друга – по вулиці Садовій біля школи № 6, а третя – по вулиці Соборній поблизу Стрітенського собору.
1988 року ці установи переселилися на перший поверх нового висотного будинку по Київській 313, де працюють і дотепер, причому вельми успішно. Красномовне свідчення – 40 нових філій та 5 агентств у місті й районі. Певна річ, це заслуга не лише прилуцьких фахівців, а й добре злагодженого колективу фінансистів Чернігівщини. Факт приємний, особливо зараз – напередодні святкування знаменного 95-річного ювілею вищезгаданої установи. Готувалися до нього заздалегідь, адже мова йшла як про солідний ремонт, так і про технічне переоснащення приміщення.

ЧИМ ВРАЗИЛО
НОВЕ ПРИМІЩЕННЯ НИНІ?

Майже гірським повітрям при спекотних 37°С надворі завдяки сучасним кондиціонерам. Просторою залою, стіни та підлога якої облицьовані ніжно-блакитною та бежевою плиткою, що, власне, і надає їй величавості. Оригінальними плафонами, безліччю стільців, крісел, лавочок для тих, кому несила стояти в черзі. Новими комп’ютерами, що завжди готові допомогти клієнтам швидко отримати заявлену суму – без метушні й супе-речок, та ще й під наглядом охоронців, колишніх офіцерів.
Проте головними дійовими особами тут є економісти. Їхній вік – від 23 до 45 років. Дбаючи про реноме закладу, вони щосили прагнуть догодити відвідувачам тоном, жестом, порадою. З ними приємно спілкуватися. Ну, майже Європа!
Оскільки газетна площа не дозволяє перелічити їх усіх, назву імена найкращих: Світлана Дзюбенко, Наталія Дудка, Сергій Овчаренко, Надія Тихомирова, Оксана Журавель, Тетяна Мироненко, Дар’я Прилипа. У їхньому ставленні до клієнтів відчувається як інтелігентність, так і компетентність у всіх її тонкощах. Звідки ж це береться? З’ясувалося, по-перше, що вони випускники престижних вишів Одеси, Умані, Львова, Харкова, Києва, Чернігова й Тернополя. По-друге, мали досвідчених прилуцьких колег-наставників: Сару Ізраїлівну Бурштейн, Юрія Олександровича Коробова, Тетяну Іванівну Дробот, Валентину Василівну Бєлку, Миколу Максимовича Шевченка. Саме від них молоді спеціалісти успадкували святі традиції цього закладу: точність і відповідальність. А ще – девіз: «Гроші люблять культуру!»
Нинішній керівник Наталія Междорожня повсякчас спонукає колег до самовдосконалення. «Відтепер, – констатує вона, – наші спеціалісти їздитимуть не тільки на курси підвищення кваліфікації у Чернігів, а й прийматимуть у себе (в Прилуках) наукових тренерів, котрі безпосередньо доноситимуть новації на практиці».

ВІДГУКИ ПРИЛУЧАН

Певна річ, варто знати й думку відвідувачів про цей оновлений заклад. Будь ласка – ось відповіді респондентів.

Григорій Малиш, старшокласник:
– Радує те, що Прилуки блискавично змінюються на краще, колишнє сіре містечко стає європейським. Не лише зовні, а й зсередини. Зверніть увагу: в новому офісі є все для того, що відпочити й зосередитися на власній проблемі.
Борис Артеменко, робітник:
– Вразила культура обслуговування, елементарна людяність. Часом здається, що економісти не просто уважно слухають, а разом із тобою співпереживають.
Віра Медвідь, пенсіонерка:
– Для людей старших – це рай, ніхто тут не розмовляє на підвищених тонах, а терпляче тебе вислуховують і дають слушні поради.

Розчулений компетентністю та людяністю прилуцьких фахівців банківської справи, «Град» теж щиросердечно дякує цій сучасній установі за уроки шляхетності.

Клара Антипова

Середа, Лип. 13 2016

Протягом тисячоліть люди прагнули знайти секрет довголіття, вважаючи, що для життя кожному з нас відведено дуже мало часу. Пройшло багато часу, та еліксир молодості так нікому й не вдалося відшукати. Зараз, у період бурхливого технологічного розвитку, жінки ризикують своїм життям, щоб виглядати молодшими та відповідати сучасним рамкам краси. Всі прагнуть до ідеалу, до чогось нереального, не замислюючись, що насправді все просто, а відповідь вічного питання лежить на поверхні.

Для того, щоб ваше життя було довшим і щасливішим, а ви виглядали на 10 років молодше, не потрібно лягати під ніж пластичного хірурга – варто лише жити активним життям. Прикладом у цьому випадку може слугувати звичайна родина Левковичів із Прилук. Їхніми секретами можна назвати кілька правил, які для цих людей є буденністю.

Середа, Лип. 06 2016

8 липня в тісних сімейних колах українці відзначають День родини. Сім’я – це невичерпне джерело любові та поваги, розвитку особистості, це берегиня людських цінностей і культури, без якої не може існувати людина в суспільстві. До речі, це чудове свято співпадає з православним днем пам’яті святих Петра і Февронії, покровителів сім’ї та шлюбу. Саме 8 липня померла ця подружня пара, яка є зразком міцної християнської сім’ї.

Щорічно відзначає День родини й одна доволі велика, але, поза сумнівом, щаслива прилуцька сім’я Галутіних. Віра Андріївна та Сергій Гульбалович наразі виховують 11 дітей, із них 7 дівчаток та 4 хлопчики. Родина віруюча, тому одразу вирішили: скільки Бог дасть діточок, стільки й виховають. До того ж, обоє мріяли про багатодітну сім’ю. Вкотре переконуємося, що мрії збуваються!

Середа, Черв. 22 2016

Робота медиків – це подвиг, причому подвиг буденний. Вони пов’язують своє життя з шляхетністю й водночас із небезпекою. Цінність нашого здоров’я не замінить жодна річ у світі, отже, вкрай необхідно віддавати шану медичним працівникам, зокрема й у день їх професійного свята, що відзначається в третю неділю червня.

З нагоди Дня медичного працівника в Міському будинку культури 17 червня відбулася концертна програма, присвячена нашим самовідданим людям у білих халатах. На початку глядачі мали змогу переглянути короткий відеофільм про працю та заслуги медпрацівників, який не залишив байдужим жодного з присутніх. Завітала на урочистості міський голова Ольга Попенко, яка висловила поздоровлення та нагородила лікарів і медичних сестер, а також водіїв, бухгалтерів закладів охорони здоров’я за багаторічну сумлінну працю, за вірність клятві Гіппократа, за високий професіоналізм.

Середа, Черв. 08 2016

7 червня 2016 року рідні, колеги, однокласники, друзі, сусіди провели в останню путь знану в місті людину, керівника ТОВ ВТФ «Керамік-Прилуки»  ПЕТРЕНКА Володимира Миколайовича.

Після тяжкої хвороби на 63 році життя перестало битися серце чоловіка, батька, друга, знайомого, керівника, просто корінного прилучанина, який мріяв ще багато чого здійснити. Його азарту можна було позаздрити – він умів запалити своїми ідеями багатьох. Любив сім’ю, дітей, а особливо внуків. Поряд із Володимиром Миколайовичем не було сумно, він завжди вмів знаходити позитив, підбадьорити, пожартувати.

Середа, Трав. 11 2016

У нинішньому суспільстві ставлення до Дня Перемоги неоднозначне. Однак є люди, для яких це травневе свято назавжди залишиться найщасливішою, найяскравішою сторінкою життя, – це ветерани Другої світової війни. Для них та далека Перемога – особисте свято, свято повернення з війни.

Напередодні 9 травня депутат Прилуцької міської ради Артем Рожко завітав до прилуцького ветерана Івана Небрата, аби привітати його з Днем Перемоги.

 

Іван Захарович – особистість легендарна. Розповідь про нього є в книзі «Йшли у бій молодими», що містить відомості про учасників Другої світової війни з Чернігівщини. За 98 повних років віку він пережив і колективізацію, коли батько відмовився вступати до колгоспу, а сільські активісти вишкребли з хати все до останньої зернини; і тяжкі часи голодомору, коли дітьми «драли листя липи, сушили їх і мололи в муку, з якої мати пекла коржі»; і війну, яку завершив у Берліні; і післявоєнну відбудову країни.

Ветеран досі пам’ятає літо 1941-го, ніби це було вчора: «Війна застала в Литві, в Каунасі, – пригадує. – Від бомбардування плавився метал, усе горіло». У складі авіаційного полку визволяв від фашистів рідну землю, близькі й далекі міста. Нагороджений медалями «За оборону Сталінграда», «За оборону Ленінграда», «За оборону Кавказу», «За звільнення Варшави», «За взяття Берліна», «За бойові заслуги», орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни І і ІІ ступенів, «За мужність» та багатьма іншими відзнаками.

Страница 4 из 9

Фото зі статті

Шановні працівники радіо, телебачення та зв’язку! Щиро вітаю...
Оплачуване хобі – два слова, що сповна характеризують роботу у...
Шановні прилучани!Щиро вітаю вас із професійним святом –...
Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного...
У затишній залі Прилуцької центральної районної бібліотеки...
БЕРЕЖНА СВІТЛАНА – вантажник, 4000 грн, тел. (095)4137649.ВОРОБЙОВА...
Шановні працівники соціальної сфери!Прийміть найщиріші вітання...
Щорічно восени, в першу неділю місяця листопада, у всієї нашої...
Зараз кожен у Прилуках знає: хочеш придбати якісне й недороге –...
28 жовтня – День звільнення України від фашистських...

Хто на сайті

Зараз один гість и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама