№ 2
13 січня 2020 року

Він хотів забрати мене в мішок…

  • Середа, Січ. 06 2021
  • Написав: 
  • розмір шрифта зменшити шрифт збільшити шрифт

Дорослі прилучани пригадали Діда Мороза зі свого дитинства

Червоний жупан, довга й сива борода та великий мішок із подарунками – образ Діда Мороза незмінний упродовж багатьох десятків років. Натомість змінюється віра в його справжність: чим дорослішими стають діти, тим вони менше вірять, що Дід Мороз справжній. Дітлахи помічають бороду з вати, а то й узагалі впізнають під нею свого батька чи знайомого. Тож «Град Прилуки» поцікавився в дорослих прилучан, а до якого віку вони вірили в те, що Дід Мороз справжній? Заодно запитали й про новорічні спогади та про найоригінальніші святкування Нового року.

Олександр Левченко перестав вірити в Діда Мороза через те, що той матюкався.
– У Діда Мороза вірив не дуже довго. Напевно, років до 7-8-ми. Віра пропала після того, як якась п’яна морда, перевдягнута Дідом Морозом, під час новорічних гулянь у місті спіткнулася і з матюками гепнулася на землю. Тому головним Дідом Морозом для мене завжди був мій дідусь. Хоч жодного разу він і не виряджався у відповідний костюм, але так любити дітей і так вміти розповідати казки міг тільки справжній Дід Мороз.
А взагалі, найбільше в новорічному святкуванні я любив сам процесс прикрашання ялинки й аромат хвої в усьому будинку. У подарунки ж на Новий рік отримував олівці, зошити, іграшки, солодощі.
Юлія Пономаренко чекала на Діда Мороза, а він не прийшов.
– Добре пам’ятаю новорічний ранок у дитсадку. Ну дуже хотіла співати пісню про сніжинки. Але мене, на жаль, не затвердили на роль вокалістки, замість мене співала інша дівчинка. Страх як засмутилася, ображалася на музкерівника. Це вже зараз розумію: музичного слуху в мене немає, голосу також, і вихователі правильно вчинили.
Ще зі згадок – це прихід Діда Мороза, такого невловимого й очікуваного. Мені було років 6, я вірила в бороданя та чекала від нього ляльку-русалоньку. О 12-ій годині ночі, як і годиться, чекала його, а він не прийшов. Побігли з сестрою до сусідів під вікна подивитися, що ж під ялинку Дід Мороз приніс іншим дітям, бо нас же оминув! Та вже за кілька хвилин батьки покликали, щоб чарівного дідуся не проґавили, але ми його так і не побачили. Натомість під новорічною ялинкою я знайшла його подарунок – ляльку з риб’ячим хвостом, як і мріяла…
А ще я років 4 підряд на новорічних святах була білочкою. І любила розповідати вірш «Де ти білочко живеш?». Сьогодні це один із моїх найулюбленіших дитячих віршиків.


Євгеній Шевченко на Новий рік сам робив феєрверки.
– Чесно кажучи, важкувато щось пригадати, адже я людина більш приземлена. Тому й не пригадую, щоб у дитинстві вірив у Діда Мороза. Звичайно, новорічні свята подобалися, згадую, як ходив на ялинки в Будинок культури, також у мами на роботі щороку свято для дітей влаштовували. І подарунки, звісно, дарували, особливо радів мандаринам. Це зараз їх багато, а в часи мого дитинства вони були лише в подарунках. Згадую також, як одного Нового року ми з батьками фотографувалися біля ялинки. Мені тоді було років три-чотири.
А от найоригінальніші та найвеселіші святкування, напевно, були в студентські роки. Зрозуміло, що з алкоголем і феєрверками. До речі, феєрверки ми з друзями виготовляли самостійно, тоді ж їх у продажі не було.
Костянтин Проценко боявся, що Дід Мороз хоче забрати його у свою велику торбу.
– Спочатку Діда Мороза я боявся і добре пам’ятаю, як мене вмовляли всією родиною підійти до нього. Не допомогав навіть подарунок. Я тоді думав, що то лише приманка, аби забрати мене у велику торбу, яку мав цей страшенний величезний дід. А вірив у Діда Мороза недовго, десь років до п’яти, бо одного разу побачив, як із-під бороди та вусів з’явився батько, то була певна моральна травма. Тож наступного року вже навмисно потягнув Діда Мороза за бороду і вже не здивувався, що вона тримається на резинці.
Маю ще цікавий спогад. Не пам’ятаю скільки мені було років, але добре запам’ятав, що через велику кількість з’їдених мандаринів, які на той час були ласощами саме Нового року, у мене все лице обсипало. Тому мені взагалі заборонили їсти цукерки та мандарини, аж поки все не пройде. Але мандарини, які поклали на шафу, так пахли, що мені дуже хотілося з’їсти хоча б скибочку. Тому я постійно бігав до дзеркала подивитися, чи не зникли мої висипи.
Олександр Радченко запам’ятав Новий рік, коли він купався в морі.
– У Діда Мороза я вірив десь до 9 років. Потім я став уже дорослим і зрозумів, що його не існує. Зараз максимально створюю всі умови для своїх дітей, щоб вони вірили, що є Святий Миколай і Дід Мороз. Тому вони й досі пишуть листи Діду Морозу.
Новий рік, який мені найбільше запам’ятався, був близько 8 років тому. Я відпочивав із родиною та друзями на морі в Одесі. Близько 6-ої ранку 1 січня, коли дружини та діти вже спали, ми з друзями пішли купатися в море. Температура води тоді була десь 5-6 градусів. Це був єдиний раз, коли 1-го січня я відкрив купальний сезон, тому цей випадок я добре запам’ятав.

Діана Батрак

Прочитано 101 разів
Оцінити матеріал
(0 голосів)
Опубліковано в Проба пера
Web-editor

Веб-редактор та адміністратор сайту.

Website : gradpryluky.info
Ще в цій рубриці: « handmade_for_you_prk

Написати коментар

Переконайтеся, що Ви заповнили поля, помічені зірочкой (*). HTML коди заборонені.

Фото зі статті

Бюджет на 2021 рік досі не прийнято, питання заробітної плати...
З 1 серпня 2020 року в Україні відкрито ринок природного газу для...
Останніми днями відразу в кількох областях України відбулися...
Прилуцька міська дитяча лікарня нарешті отримала новеньке...
РIЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯархієпископа Чернігівського та Ніжинського...
У період новорічних свят кожен прагне відчути на собі магію...
Шановні прилучани!Щиро вітаю всіх із прийдешнім Новим роком і...
Хто б міг подумати, що новообраним депутатам і міському голові...
Цього року прилучани вперше зустрічатимуть Новий рік в умовах...
З Нового року в новому приміщенні Переїзд Прилуцького центру...

Хто на сайті

Зараз 2842 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама