№ 21
22 травня 2019 року

13.09.2017 07:17

Осінь – чудова пора, яка наповнена різними барвами, запахами дозрілих трав, шурхотом опалого листя. Осінь – це і час збирання врожаїв, прибирання земельних ділянок від рослинних залишків, присадибних територій та паркових зон. Ще з радянських часів ми звикли до того, що все опале листя нагрібається у великі купи й спалюється. Люди говорять, що так робили їхні батьки, дідусі та бабусі. Так найшвидше, підпалив  – і все. І ніхто ніколи не задумувався, наскільки шкідливий цей дим. Так при згоранні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали, такі як свинець, мідь, кобальт, цинк, марганець, залізо й низка канцерогенних сполук. Дим містить часточки, які проникають у легені й можуть руйнувати клітини та спричинити утруднення дихання. У тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що здатен викликати в людини ракові захворювання.

06.09.2017 06:49

Ещё свежи в памяти хорошие дела нашего земляка-мецената Ю. Коптева. Всё, что он сделал, украсило наш город, окультурило его центр. К этому относится и установка часов в историчес- кой зоне. Были у него и другие большие планы, но всё это уже в прошлом и, к сожалению, в ближайшем будущем дополнения не будет. А вот прилучанам ко всему сделанному меценатом надо бы относится по-хозяйски, бережно. Вот уже и часы на площади Иоасафа Белгородского давно остановили время в Прилуках.
Часы находятся на культовом сооружении церкви Московского патриархата, и казалось бы первым на остановку часов должен отреагировать настоятель церкви Н. Котеленец. А если учесть тот факт, что в своё время меценат инвестировал в эту церковь, то было бы благородно взять на себя ремонт часов. Но, как видим, ни рядовым прилучанам, ни частным лицам не делает чести безразличие к происходящему. Тогда за это дело надо взяться гор-исполкому и восстановить достопримечательность города.

09.08.2017 07:23

Когда знакомишься с материалами городской сессии, то часто приходишь к выводу о беспринципности отдельных депутатов. Так, при решении вопроса о строительстве туалета по новому проекту в центре города, ряд депутатов воздержались от голосования. Мы знаем, что при сооружении любого объекта, туалет – это объект №1. Так в чем причина воздержания? Если в цене, то её можно изменить. Предлагаемая цена проекта – это адекватная стоимость цивилизованного, современного сооружения. Уменьшить цену – значит отказаться от цивилизации. А это значит, что воздерживаться будут не только депутаты, но и горожане. Запасайтесь памперсами, прилучане и гости города, депутаты, скорее всего, уже ходят в них.
Не обошлось и на этот раз без резких выпадов казачества. Правда уже не было предыдущей агрессии и азарта. По-видимому, на это повлияла мер, решив расставить акценты – кто есть кто. Вот только депутаты проявили себя бархатными и нейтральными.

09.08.2017 07:16

Дорога редакціє газети «Град Прилуки»!
Я являюсь постійним вашим читачем. І ось у попередньому номері прочитала статтю про недоліки благоустрою мікрорайонів міста. А недоліків таки вистачає. Я – мешканка Рокитного, як і один з опитуваних вами прилучанин. У приватному секторі дійсно доводиться самим прибирати прибудинкові території, від комунальників цього не дочекаєшся. Але чоловік у статті відмітив, що радує хоча б те, що сміття вивозиться вчасно. Ось це й обурює, бо хіба ж це – своєчасно, коли сміттєві баки переповнені, навколо них також купи пакетів та мішків, які розгризають і розтягують собаки? Та й аромати відповідні.
Хотілося б, що комунальні служби все-таки краще виконували свою роботу. Якось не дуже хочеться жити серед сміття.

Мешканка мікрорайону Рокитний

12.07.2017 07:00

Стан доріг — одне з найбільш обговорюваних питань у суспільстві, одне з найважливіших та найболючіших для нього. Не лише тому, що дороги — це «товар», який так чи інакше «споживають» усі без винятку, а й тому, що від них залежить безпека кожного з нас. На жаль, по всій країні вже котрий рік поспіль автодорожні шляхи знаходяться в жахливому стані.
По-справжньому гарних доріг у нас лише декілька. Із заходу на схід — це дорога Чоп-Київ, яка за столицею переходить у трасу Київ-Харків. Із півночі на південь можна відносно нормально доїхати з Чернігова до Києва, а далі по дорозі вічної реконструкції – в Одесу. Плюс іще декілька трас, серед яких варто відзначити «варшавську» — на Коростень-Сарни-Ковель, та «московську» — на Батурин-Глухів. Якщо ви з них ненароком з’їхали — привіт СТО! Можна легко влетіти в несподівану яму.
“От чорт!” — кричите ви, але вже запізно. Яма вигулькнула, ніби нізвідки, й шина розірвана в шмаття. Добре, коли тільки шина. Їздити по більшості доріг можливо на швидкості не більше 70 км/год, рештою ви повзтимете — 30-40 км/год.
На превеликий жаль, так і в нашому місті, але завдяки міському голові Ользі Попенко чимало доріг реконструйовано або знаходяться в черзі. Звісно, всі вулиці разом охопити та відремонтувати неможливо, бо на це потрібні великі кошти, та й частенько я чую обурення водіїв щодо незадовільних автошляхів у Прилуках. Я поцікавилася думкою декількох молодих водіїв із цього приводу.

14.06.2017 07:40

Щороку, починаючи з весни й до самої пізньої осені, доводиться спостерігати картину, від якої стає моторошно: діти гуляють на даху недобудованої лікарні, що знаходиться на розі вулиць Перемоги та Чехова. Явище не для слабких нервів, коли бачиш, як діти бігають, повзають, сидять на висоті, адже будівля має кілька поверхів. Кожного разу, коли бачу підлітків на даху, думаю про те, хто несе відповідальність за їхнє життя.
Батьки? Але, не доведи Боже, трапиться нещасний випадок, вони будуть винити кого завгодно, тільки не себе.Учителі? Але вони не несуть відповідальність за дітей, які перебувають поза школою. Поліція? Але ж у її повноваження не входить охорона приватного об’єкта. Тоді хто ж?

17.05.2017 12:26

9 травня 2017 року в Прилуках святкували День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Подія спровокувала скандал та обурення свідомих громадян, адже лозунг-привітання був написаний російською мовою і цитував посадовців Кремля часів сталінського режиму. Гадаю, місто встигло обговорити цю подію, і, швидше за все, я не буду оригінальним у своїх судженнях, але ситуація досить цікава, тому не може лишитися без публічного розгляду.
Відразу хочу сказати, що комунізму вже ніхто не поверне, як би не хотів, і живемо ми у вільній країні зі своєю державною мовою. Тому той, хто ініціював таке оформлення «свята», публічно заявив, що рухається в бік Митного союзу. Перепрошую, але в Росії за одну тільки жовто-блакитну стрічку позбавляють волі за прояв сепаратизму.
А тепер розберемо ситуацію на рівні самого повідомлення: «Побєда будєт за намі». «Побєда» над ким? Якщо ми святкуємо «День перемоги», то автоматично маємо на увазі Третій рейх і, певно, ще кілька країн-союзників рейху. Пройшло вже трохи більше 70 років від закінчення Другої світової війни, змінилося приблизно три покоління населення Землі, а Німеччина давно вже реабілітувалася перед світом. Уявіть, якби хтось із німців приїхав до Прилук із дружнім візитом, а тут святкують «дєнь побєди». Якби я був німцем – мені було б неприємно, якби я був прилучанином (хоча всім кажу, що сам із Прилук) – мені було б соромно. А можливо, і ні: чому це за чужі вчинки мені має бути соромно?

01.02.2017 10:25

Іноді просто дратує, коли бюрократія заважає нам рухатися вперед, до вершин демократичного суспільства, влада в якому належить народові. Невже хтось і справді вважає, що затягування часу всілякими формальними дрібничками врятує його від неминуче справедливого фіналу? Та найбільш прикро спостерігати, як перед нашим носом зачиняє двері рука того, хто опинився в статусі господаря виключно завдяки нашій волі.
От уявіть: на порозі вашого кабінету власною персоною стоїть ваш роботодавець. Чи будете ви замість того, щоб негайно приділити увагу людині, яка платить вам зі своєї кишені, просити її зачекати, поки ця зустріч не відповідатиме робочому розпорядку, колективному договору чи графіку особистого прийому? Воно й можна було б, але начальству це вкрай не сподобається. На жаль, не всі це розуміють…
Коли розпочиналася сесія міськради 27 січня, у затишному фойє перед залою засідань зібрався не один десяток людей. Жителі Прилук, платники податків і виборці прийшли до своїх депутатів із тривогою, яка не дає їм спокійно спати та дивитись у майбутнє. Натомість обранці не поспішали запросити «роботодавців», обговорюючи доцільність вислухати їх перед таким-то питанням чи після такого-то. Та навіть уявивши, що, скажімо, заміна однієї мистецької премії на іншу чи утворення управління замість відділу міської ради є насправді актуальнішими за долю загальноосвітньої школи №13 ім. Святителя Іоасафа Бєлгородського, впевнено констатуємо, що дров таки депутати наламали. Мало того, що витратили дорогоцінний час на бюрократичну метушню, так іще й громаду розбурхали, змусивши накопичувати в собі негатив, доки за край не хлюпне обурення.
Хвилювання в масах Заудаївського мікрорайону зародилося тоді, коли «хтось почув від когось» про тверде рішення перевести найменших учнів у основне приміщення школи. Відкритий лист міському голові з даного приводу «Град» опублікував у минулому номері. Та що там лист, коли розгорівся «відео-скандал» між окремими представниками депутатського корпусу та посадовцями ради, і навіть уже до суду справа дійшла!

Фото зі статті

До уваги громадян! «28» травня 2019 року у приміщенні Прилуцької...
Розробка проектно-кошторисної документації на будівництво...
Дата святкування останнього дзвоника в українських школах вже...
14 травня 2019 року відбулося четверте засідання Громадської ради...
Уже більше десяти років ми відзначаємо Всесвітній день...
Починаючи з 2006 року кожного третього четверга травня...
До Дня вишиванки в міській центральній бібліотеці ім. Л. Забашти...
У травні кожного року відзначається День Європи. Для нас це...
На початку травня у Прилуках стартувало капітальне будівництво...
9 травня – це знаменне свято для кожного українця, яке символізує...

Хто на сайті

Зараз 2277 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама