№ 50
12  грудня  2018 року

Україну нищили голодом

  • Середа, Лист. 29 2017
  • Написав: 
  • розмір шрифта зменшити шрифт збільшити шрифт

25 листопада – День пам’яті жертв Голодомору

Як відомо, незаперечні факти свідчать про те, що у 20-30-х роках минулого століття режим політичних репресій в Україні планувався і творився прибульцями.
Адже сама верхівка Комуністичної партії (більшовиків) України (КП/б/У) складалася переважно з російських великодержавників неукраїнського походження, готових виконувати будь-який наказ із Москви. Нема жодного українця серед тих, хто безпосередньо організовував Голодомор на союзному та республіканському рівнях.
Що ж стосується дійсно українських комуністів, то сталінський режим їм не довіряв ніколи. Навіть слухняне керівництво КП/б/У не влаштовувало Москву.
Постановою ЦК ВКП/б/ від 22.10.1932 р. для доведення заплано-ваного геноциду українців до бажаних результатів в Україну виїжджає Молотов із поплічниками.
Важко було працювати цим катам на українських землях. Важко перш за все тому, що на рівні районного компартійного та радянського керівництва й нижче працювали ще національно свідомі українці, які часто-густо, ризикуючи власним життям, робили все можливе для того, щоб уберегти власний народ від голодної смерті.


Ось чому горезвісною Постановою ЦК ВКП/б/ і РНК УРСР від 14.12.1932 р. усі ці українські керівники називалися «Саботажниками з парт-квитком у кишені», які провалюють завдання партії. Всі ці мужні люди внаслідок виконання даної постанови неукраїнським складом ЦК КП/ б/У та органів ДПУ всіх рівнів були розстріляні, засуджені та виселені. На їх місця стали «вірні ленінці» з Росії. Боронити українських селян уже не стало кому, і найстрашніший геноцид в історії людства таки відбувся на найурожайніших українських землях.
Окупаційна антиукраїнська влада за власної ініціативи листом від 14.12.1932 р. удруге забирає все зерно в селян разом із насіннєвими фондами. Але московському більшовицькому керівництву й цього було замало. Тому 2 січня 1933 року видає «Директиву ЦК ВКП/б/ обкомам, крайкомам та ЦК союзних республік про затвердження плану хлібозаготівлі на січень 1933 року та про встановлення в Україні граничного терміну повного виконання річного плану хлібозаготівлі та хлібоздачі», підписану особисто Сталіним.
Цей документ по суті був смертним вироком українському селу, бо в ньому за невиконання завищеного до нереальності плану хлібоздачі в селян наказувалося забирати все їстівне: соління, картоплю, городину і т. ін. Для індустріалізації та колективізації все це було непотребом. А от для голодної смерті мільйонів невинних людей служило необхідним заходом більшовиків, і смерть саме після цієї директиви Кремля за наступні півроку забрала на українських землях страшний урожай у мільйони жертв.
З розмов із людьми старшого покоління, зокрема з батьками, мені стало відомо про жахливі факти того страшного Голодомору. А народився я саме в тому голодоморному 1933 році й, звичайно, особисто не міг бути свідком тих трагічних подій. Зате добре й чітко пам’ятаю розповіді людей, які пережили той сумнозвісний страхітливий час.
Запам’яталася розповідь про те, як одного разу чоловік похилого віку, не дійшовши кількох кроків до «Торгзіну», звалився на землю й тут же помер. Хто був свідком цієї трагедії, звернули увагу на руку цього чоловіка, яка була стиснута в кулак. Коли її розчепили, побачили на долоні золоту монету вартістю в 5 російських рублів.
Видно до останнього часу зберігав її  цей чоловік, щоб обміняти на продукти харчування. Це був період, коли такі продукти можна було одержати в обмін на коштовні речі лише в магазинах згадуваного вище «Торгзіну» (російською мовою – «Торгсин»), що розшифровується як «Торгівля з іноземцями» («Торговля с иностранцами»).
Мати розповідала, як вона з батьком змушена була таким чином поздавати всі наявні в них коштовні речі, зокрема весільні обручки та сережки, в обмін на продукти харчування, бо того мізерного пайка, який видавали батькові як службовцю, не вистачало на сім’ю з чотирьох чоловік (батькам і мені зі старшим братом).
Ті сумні й трагічні події Голодомору 1932-1933 pp. знайшли своє відобра-ження й у поетичних творах нашої землячки – поетеси Любові Забаш-ти (1918-1990), родина якої також перенесла тяжкі випробування того періоду, зокрема в її поезії «Голодомор»:
Голодомор! І нас торкнувся ти
Там, на Прилуччині, в отецькій хаті.
Опухлі ходять сестри та брати,
І ні шкуринки хворому дитяті.
Нас семеро... Як вижили ще ми
У ту важку годину людомору!
Ходили поміж мертвими людьми...
Кора й лушпиння – голоду презент.
Вже варить кропиву і гичку моя мати,
А ми везем останнє шмаття з хати
Для обміну...
Саме в обмін на коштовні речі в згадуваному вище «Торгзіні» сім’я Любові Забашти змогла одержати деякі продукти, щоб урятуватися від голодної смерті:
Нас врятувала повниця вінчальна
Та ще оте колечко обручальне,
Які лишилися від давніх мирних днів.
В торгсин скарби понесла моя неня
І мали ми муки хоч би по жмені
На деруни голодній дітлашні.
Тому і вижили...
Ті деруни та власна бараболя,
Посаджена в дворі (не мали ж поля!)
Були рятунком цілої сім’ї.
Ще про більш жахливий випадок ми дізналися, коли по сусідству, в комунальному будинку, поселилася Ю. І. Антонова, тоді третій секретар Прилуцького РКП України. З нею проживала, як домашня робітниця, жінка, яку ми називали «тіткою Ольгою». Скільки її пам’ятаю, ніколи не бачив у неї посмішки чи веселого виразу обличчя.
Як стало згодом відомо, саме вона в голодну зиму 1933 року умертвила своє немовля, яким харчувалася, рятуючись від голодної смерті.
Завжди, коли про це згадую, стає моторошно на душі. Виникає почуття огиди й гнівного осуду тих злочинців, під чиїм шаленим керівництвом люди були доведені до такого страхітливого стану.

Анатолій Риженко

Прочитано 279 разів
Оцінити матеріал
(0 голосів)
Опубліковано в Прилуки в часі
Web-editor

Веб-редактор та адміністратор сайту.

Website : gradpryluky.info

Написати коментар

Переконайтеся, що Ви заповнили поля, помічені зірочкой (*). HTML коди заборонені.

Фото зі статті

План новорічно-різдвяних заходів затверджено Ні для кого не...
Ми завжди готові прийти на допомогу та відповісти на питання, які...
Рік Собаки добігає кінця, але проблеми, які напряму стосуються...
На території міста Прилуки знаходиться більше, ніж півсотні...
ВИДАЙ ЮРІЙ - продавець продовольчих товарів, 3723 грн, тел....
УКРАЇНАПрилуцька міська радаЧернігівської області ВИКОНАВЧИЙ...
Шановні прилучани!Щиро вітаю вас із Міжнародним днем ...
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ ВИТЯГ ІЗ НАКАЗУвійськового...
Із кожним роком в Україні все більш актуальною стає проблема...
Не так давно мені випала нагода побувати на презентації Рейтингу...

Хто на сайті

Зараз 1688 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама