№ 42
17  жовтня  2018 року

26.09.2018 08:16

(1819-1889) громадський діяч, Почесний громадянин м. Прилуки
(До 130-річчя з дня смерті Григорія Ґалаґана)

Народився 15 липня 1819 року в селі Сокиринці у дворянській родині, правнук прилуцького полковника Гната Ґалаґана, коштом якого в Прилуках були збудовані Спасо-Преображенський собор, Миколаївська церква з дзвіницею та полкова скарбниця, які й до цього часу є величною окрасою нашого міста. Дитинство Григорія Павловича пройшло в родовому маєтку Сокиринцях. Після закінчення в 1840 році юридичного факультету Петербурзького університету, працював у Чернігівській палаті Державного майна.
Після реформ 1861 року займався покращенням життя й побуту селян, звільнення від кріпацтва, був призначений на посаду заступника голови тимчасової комісії по влаштуванню селян Південно-Західного краю (України), з 1863 року – віце-президент цієї комісії при Київському генерал-губернаторі.

31.01.2018 08:04

3 лютого – 100 років від дня народження
Любові Василівни Забашти (1918-1990)

«Я дочка голубого Удаю», – так заявила про себе Любов Забашта в одній зі своїх поезій, присвячених рідним Прилукам, де пройшли її дитячі та започаткувались юні роки, і з якими вона не поривала зв’язків протягом усього життя:
Гей, Прилуки, мої Прилученьки,
Солов’їні сади з дібровами,
Білі вишні в цвіту весінньому
І кленовий отчий поріг,
Я вертаю до вас іздалеку
Знову з болями і тривогами
Із отих, останніх, можливо,
З лебединих моїх доріг.
Нарис «Дочка голубого Удаю» присвячується життю та творчості Любові Василівни Забашти, пов’язаних із рідним краєм.
Уся багатогранна творчість Любові Василівни пронизана палкою, дочірньою любов’ю до рідного краю, його природи та мешканців.

24.01.2018 09:25

(До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту 27 січня)

Виноград – одна з найдавніших культур на Землі. Жодна ягода не заворожувала людське серце й розум так, як це вдається винограду вже протягом багатьох тисячоліть. Перші згадки про виноград було знайдено в найдавніших письмових джерелах людства, а зображення винограду можна зустріти на стінах древніх єгипетських пірамід. У Древній Персії виноград був символом могутності, а палац царя прикрашала велика виноградна лоза із золота, з гронами, посипаними дорогоцінним камінням. Особливе місце виноград займав у житті древніх греків: його вважали даром богів, а вино, безсумнівно, мало божественне походження. Також за часів Сародавньої Греції та Риму ці ягоди вже були відомі людям не лише за смаковими якостями, але й завдяки своїм цілющим властивостям. Багато про цю унікальну та дивовижну рослину згадується й у Бібліії. Після великого потопу ковчег Ноя пристав до гори Арарат, і першою рослиною, яку було висаджено після потопу, була саме виноградна лоза. Тому батьківщиною винограду вважають Передню Азію – від Кавказу до Близького Сходу. У Середньовіччі виноград поширився всією південною Європою, а виноробство стало одним із найважливіших елементів життя цілих регіонів.
Сьогодні виноград є однією з важливих сільськогосподарських культур, яка вирощується в багатьох країнах світу, а продукція, зроблена з цих ягід стала, символами деяких країн, де вона виробляється. Вирощування винограду дає не тільки матеріальні блага, а й приносить моральне задоволення.

16.01.2018 09:39

Мова піде про одного з представників відомого роду Горленків, історія якого тісно пов’язана з нашим містом і краєм.
Так, зокрема, як відомо, в газеті «Старожитності» №№5-6 (41-42) за 1993 р. була опублікована стаття Івана Забіяки «Талант у затінку», а трохи раніше, в 1990 p., велику статтю присвятив йому Валерій Шевчук у своїй книзі «Дорога в тисячу років» під назвою «Доля й недоля Василя Горленка».
А ще коротенькі відомості знаходимо про нього в Шевченківському словнику як про українського журналіста, літературознавця, фольклориста й мистецтвознавця, який одним із перших подав інформацію в пресі про рукописи російських повістей Шевченка та є автором статей «Альбоми й малюнки Шевченка в зібранні В.В. Тарновського», «Ілюстрації Шевченка», «Шевченко – живописець і гравер».
А Валерій Шевчук у згадуваній вище книзі подає про В. Горленка висловлювання Євгенії Рудинської в передмові до видання його листування з Панасом Мирним (Київ, 1928), що «він український етнограф, письменник, критик, був близький приятель найвидатніших діячів 80-90-х років і працював разом із ними». І вже від себе доповнює: «В. Горленко був одним із ентузіастів видання «Киевской старины», людиною, яка мусила працювати в українській культурі в дуже важкий для неї час після ганебного указу 1876 року, коли рідне слово офіційно було заборонене, і для того, щоб не мовчати, треба було переходити на російську мову, принаймні в тих жанрах, у яких працював Василь Петрович. Словом, Василь Горленко був одним із тих сподвижників, які врятували нашу культуру від морочного застою».

10.01.2018 11:09

– 90 років із дня народження заслуженого
вчителя України Титаренка Миколи Михайловича
(02.01.1928-2000 рр.). З 1959 року проживав у
м. Прилуки.
– 35 років із дня народження бронзової призерки
Всесвітньої Універсіади, майстра спорту з легкої
атлетики, уродженки м. Прилуки Завгородньої
Ольги Леонідівни (06.01.1983 р.н ).
– 45 років із дня народження майстра спорту
міжнародного класу з легкої атлетики (спринтер),
бронзової призерки чемпіонату Європи,
неодноразової чемпіонки СРСР, України,
учасниці Олімпійських ігор в Атланті (1996),
Сіднеї (2000), уродженки м. Прилуки Пухи Ірини
Вікторівни (10.01.1973 р.н.).

27.12.2017 07:30

– 400 років із часу першої згадки про храм Різдва Пресвятої Богородиці (1618 р.);
– 365 років із часу першої згадки про Спасо-Преображенський храм (1653-1655 рр.);
– 305 років із часу першої згадки про церкву в ім’я Святителя та Чудотворця Миколая на Сорочинцях (1713 р.);
– 310 років із часу першої згадки про Іоанно-Дмитрівську церкву (1708-1709 рр.);
– 385 років із часу заснування в м. Прилуки цехових організацій: кравецького, шевського, пушкарського та ковальського цехів (1633 р.);
– 370 років із часу заснування Прилуцького козацького полку (1648 р.);
– 235 років із часу отримання м. Прилуки Магдебурзького права (1783 р.);
– 175 років із часу відкриття в місті першої приватної аптеки (1843 р.);
– 125 років із часу прокладання через місто залізничної колії (вузькоколійки), яка з’єднала населені пункти Пирятин, Крути та Чернігів. Створені залізничні майстерні, побудовано вокзал (дерев’яний) (1893 р.);

20.12.2017 08:03

Його ім’я, як і багатьох інших відомих вітчизняних діячів науки й культури, також пов’язане з нашим рідним краєм – Прилуччиною. Це особливо проявилося в часи поширення такої небезпечної хвороби як моровиця, яку в народі прозвали чумою, від якої вмирала велика кількість населення на всьому просторі тодішньої Російської імперії, що охопила й територію Прилуччини в 1784 році. З цього приводу заслуговує на увагу постать видатного лікаря й ученого XVІІІ ст. Данила Самійловича Самойловича (1742-1805) – основоположника вітчизняної епідеміології. Він приймав активну участь у ліквідації дев’яти епідемій чуми, що лютували в різні роки на просторах Росії й у тому ж числі й на Чернігівщині та Полтавщині.
Результати його багаторічних спостережень та вдумливого аналізу епідемій були опубліковані в його капітальній чотиритомній праці, яка стала визначним внеском у вітчизняну та світову науку. Він – єдиний вітчизняний учений, який був обраний членом 12 європейських академій.

06.09.2017 06:47

До 140-річчя від дня народження Миколи Омеляновича Макаренка

Його ім’я назавжди увійшло в історію нашого краю. Видатний земляк, мистецтвознавець, історик, археолог і вчений-енциклопедист народився в 1877 році в збіднілій козацькій родині в селі Москалівка Роменського повіту Полтавської губернії (тепер це Сумська область), до якої входила тоді й Прилуччина.
У поточному році українська громадськість відзначила 140 років від народження славного сина України. Його порівнюють із Прометеєм. Саме до нього можна застосувати афоризм Ернеста Хемінгуея: «Людину можна знищити, але її не можна перемогти».
Навчання Микола Макаренко розпочав у Перекопській початковій школі й продовжив у Лохвицькій гімназії. Тут і почала формуватися в нього тяга до пізнання й любов до мистецтва, що ґрунтувалася на багатих традиціях навколишніх сіл, які славилися гончарством, ткацтвом, столярною справою та різними художніми промислами.
У гімназії Микола Макаренко досконало оволодів німецькою та французькою мовами, що згодом допомог- ло йому в подальшій науковій діяльності.
Здібний юнак після закінчення гімназії вступає до Петербурзького Центрального училища технічного малювання. Цей заклад на той час був одним із кращих у Росії, про що свідчить високий рівень підготовки: багато його випускників вступали до Академії Мистецтва. Після закінчення училища в 1902 році М. Макаренку було присвоєно звання художника першого розряду. Ще навчаючись в училищі, він заприятелював із братами Миколою та Борисом Реріхами. Їх об’єднували спільні наукові інтереси, нестримне бажання служити Вітчизні, збагачувати її духовні скарби.
Обидва Миколи були активними членами товариства ім. Т. Г. Шевченка, палко любили Великого Кобзаря, пропагували його творчість. Юнаки любили Україну, її природу, культуру, талановитий народ.
Після закінчення училища Микола Макаренко продовжив освіту в Петербурзькому археологічному інституті, що готував фахівців із різних галузей археології та архівної справи. Закінчивши навчання, розпочав широку наукову й практичну роботу. Він стає членом-співробітником Російського археологічного товариства (1907 р.), а також членом Полтавської вченої архівної комісії (1908-1919 рр.) і дійсним членом Російського археологічного товариства (1910-1919 рр.).

Фото зі статті

Восени минулого 2017 року одержувачам житлово-комунальних...
Уже найближчим часом можна буде очікувати облаштування...
14 жовтня щорічно відзначається День українського козацтва....
Як і обіцяли посадовці міської ради, 1 жовтня розпочав свою...
Шановні прилучани! Прийміть найщиріші вітання з Днем захисника...
Неспокійною видалася нічка із 8 на 9 жовтня. Близько 3:30 ранку до...
Усіх до одного ми повинні пам’ятати,Хто нас в цей час тяжкий на...
ОГОЛОШУЄТЬСЯ КОНКУРС на найкращу наукову роботу серед студентів...
Дорогі освітяни! Прийміть найщиріші вітання з професійним...
Напередодні нового опалювального сезону тема субсидій є однією...

Хто на сайті

Зараз 1897 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама