№ 16
17  квітня 2019 року

Прилуки в часі

Прилуки в часі (29)

Середа, Січ. 24 2018

(До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту 27 січня)

Виноград – одна з найдавніших культур на Землі. Жодна ягода не заворожувала людське серце й розум так, як це вдається винограду вже протягом багатьох тисячоліть. Перші згадки про виноград було знайдено в найдавніших письмових джерелах людства, а зображення винограду можна зустріти на стінах древніх єгипетських пірамід. У Древній Персії виноград був символом могутності, а палац царя прикрашала велика виноградна лоза із золота, з гронами, посипаними дорогоцінним камінням. Особливе місце виноград займав у житті древніх греків: його вважали даром богів, а вино, безсумнівно, мало божественне походження. Також за часів Сародавньої Греції та Риму ці ягоди вже були відомі людям не лише за смаковими якостями, але й завдяки своїм цілющим властивостям. Багато про цю унікальну та дивовижну рослину згадується й у Бібліії. Після великого потопу ковчег Ноя пристав до гори Арарат, і першою рослиною, яку було висаджено після потопу, була саме виноградна лоза. Тому батьківщиною винограду вважають Передню Азію – від Кавказу до Близького Сходу. У Середньовіччі виноград поширився всією південною Європою, а виноробство стало одним із найважливіших елементів життя цілих регіонів.
Сьогодні виноград є однією з важливих сільськогосподарських культур, яка вирощується в багатьох країнах світу, а продукція, зроблена з цих ягід стала, символами деяких країн, де вона виробляється. Вирощування винограду дає не тільки матеріальні блага, а й приносить моральне задоволення.

Вівторок, Січ. 16 2018

Мова піде про одного з представників відомого роду Горленків, історія якого тісно пов’язана з нашим містом і краєм.
Так, зокрема, як відомо, в газеті «Старожитності» №№5-6 (41-42) за 1993 р. була опублікована стаття Івана Забіяки «Талант у затінку», а трохи раніше, в 1990 p., велику статтю присвятив йому Валерій Шевчук у своїй книзі «Дорога в тисячу років» під назвою «Доля й недоля Василя Горленка».
А ще коротенькі відомості знаходимо про нього в Шевченківському словнику як про українського журналіста, літературознавця, фольклориста й мистецтвознавця, який одним із перших подав інформацію в пресі про рукописи російських повістей Шевченка та є автором статей «Альбоми й малюнки Шевченка в зібранні В.В. Тарновського», «Ілюстрації Шевченка», «Шевченко – живописець і гравер».
А Валерій Шевчук у згадуваній вище книзі подає про В. Горленка висловлювання Євгенії Рудинської в передмові до видання його листування з Панасом Мирним (Київ, 1928), що «він український етнограф, письменник, критик, був близький приятель найвидатніших діячів 80-90-х років і працював разом із ними». І вже від себе доповнює: «В. Горленко був одним із ентузіастів видання «Киевской старины», людиною, яка мусила працювати в українській культурі в дуже важкий для неї час після ганебного указу 1876 року, коли рідне слово офіційно було заборонене, і для того, щоб не мовчати, треба було переходити на російську мову, принаймні в тих жанрах, у яких працював Василь Петрович. Словом, Василь Горленко був одним із тих сподвижників, які врятували нашу культуру від морочного застою».

Середа, Січ. 10 2018

– 90 років із дня народження заслуженого
вчителя України Титаренка Миколи Михайловича
(02.01.1928-2000 рр.). З 1959 року проживав у
м. Прилуки.
– 35 років із дня народження бронзової призерки
Всесвітньої Універсіади, майстра спорту з легкої
атлетики, уродженки м. Прилуки Завгородньої
Ольги Леонідівни (06.01.1983 р.н ).
– 45 років із дня народження майстра спорту
міжнародного класу з легкої атлетики (спринтер),
бронзової призерки чемпіонату Європи,
неодноразової чемпіонки СРСР, України,
учасниці Олімпійських ігор в Атланті (1996),
Сіднеї (2000), уродженки м. Прилуки Пухи Ірини
Вікторівни (10.01.1973 р.н.).

Середа, Груд. 27 2017

– 400 років із часу першої згадки про храм Різдва Пресвятої Богородиці (1618 р.);
– 365 років із часу першої згадки про Спасо-Преображенський храм (1653-1655 рр.);
– 305 років із часу першої згадки про церкву в ім’я Святителя та Чудотворця Миколая на Сорочинцях (1713 р.);
– 310 років із часу першої згадки про Іоанно-Дмитрівську церкву (1708-1709 рр.);
– 385 років із часу заснування в м. Прилуки цехових організацій: кравецького, шевського, пушкарського та ковальського цехів (1633 р.);
– 370 років із часу заснування Прилуцького козацького полку (1648 р.);
– 235 років із часу отримання м. Прилуки Магдебурзького права (1783 р.);
– 175 років із часу відкриття в місті першої приватної аптеки (1843 р.);
– 125 років із часу прокладання через місто залізничної колії (вузькоколійки), яка з’єднала населені пункти Пирятин, Крути та Чернігів. Створені залізничні майстерні, побудовано вокзал (дерев’яний) (1893 р.);

Середа, Груд. 20 2017

Його ім’я, як і багатьох інших відомих вітчизняних діячів науки й культури, також пов’язане з нашим рідним краєм – Прилуччиною. Це особливо проявилося в часи поширення такої небезпечної хвороби як моровиця, яку в народі прозвали чумою, від якої вмирала велика кількість населення на всьому просторі тодішньої Російської імперії, що охопила й територію Прилуччини в 1784 році. З цього приводу заслуговує на увагу постать видатного лікаря й ученого XVІІІ ст. Данила Самійловича Самойловича (1742-1805) – основоположника вітчизняної епідеміології. Він приймав активну участь у ліквідації дев’яти епідемій чуми, що лютували в різні роки на просторах Росії й у тому ж числі й на Чернігівщині та Полтавщині.
Результати його багаторічних спостережень та вдумливого аналізу епідемій були опубліковані в його капітальній чотиритомній праці, яка стала визначним внеском у вітчизняну та світову науку. Він – єдиний вітчизняний учений, який був обраний членом 12 європейських академій.

Середа, Лист. 29 2017

25 листопада – День пам’яті жертв Голодомору

Як відомо, незаперечні факти свідчать про те, що у 20-30-х роках минулого століття режим політичних репресій в Україні планувався і творився прибульцями.
Адже сама верхівка Комуністичної партії (більшовиків) України (КП/б/У) складалася переважно з російських великодержавників неукраїнського походження, готових виконувати будь-який наказ із Москви. Нема жодного українця серед тих, хто безпосередньо організовував Голодомор на союзному та республіканському рівнях.
Що ж стосується дійсно українських комуністів, то сталінський режим їм не довіряв ніколи. Навіть слухняне керівництво КП/б/У не влаштовувало Москву.
Постановою ЦК ВКП/б/ від 22.10.1932 р. для доведення заплано-ваного геноциду українців до бажаних результатів в Україну виїжджає Молотов із поплічниками.
Важко було працювати цим катам на українських землях. Важко перш за все тому, що на рівні районного компартійного та радянського керівництва й нижче працювали ще національно свідомі українці, які часто-густо, ризикуючи власним життям, робили все можливе для того, щоб уберегти власний народ від голодної смерті.

Фото зі статті

13 квітня в міському Будинку культури відбувся конкурс грації та...
З початком бойових дій на Сході України втрати серед захисників...
Порядок у місті починається з порядку в кожному дворі. Усі чудово...
Щороку 18 квітня в Україні відзначається День пам’яток історії...
21 квітня відбудеться другий тур виборів Президента України. На...
Громадська рада – постійно діючий консультативно-дорадчий...
«VIP Тернопіль» – українська команда КВН та Ліги Сміху. Вони є...
Хто не мріяв про затишну оселю? Щоб не очікувати, коли вже...
Уявіть світ без музики. Уявіть, що її немає у вашому програвачі, у...
Україна багата на таланти: співаки, танцюристи, актори,...

Хто на сайті

Зараз 1424 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама