№ 3
16  січня  2019 року

Прилуки в часі

Прилуки в часі (26)

Середа, Груд. 19 2018

До 125-річчя від дня народження Григорія Федоровича Охріменка (1893-1915), воїна-авіатора, нашого земляка

«Все йде, все минає – і кращого немає». Цей вислів із Шевченківської поеми «Гайдамаки» нагадує нам про швидкоплинність нашого земного буття, про те, що вічною залишається лише людська пам’ять, яка передається від покоління до покоління у відомостях про події минулих часів.
Пам’ять про події, про які піде мова в цьому нарисі, стосується періоду Першої світової війни 1914-1918 рр., пов’язані з іменем нашого земляка, уродженця міста Прилуки, воїна-авіатора, який влітку 1915 року героїчно загинув у нерівному бою з ворожими літаками.
Наша газета трохи раніше вже повідомляла про період Першої світової війни, пов’язаний із долею сестри милосердя (як тоді називали медичних сестер) Івченко Катерини Миколаївни (1892-1983). У цьому ж номері розповідь піде про Григорія Федоровича Охріменка, уродженця нашого міста, який присвятив себе службі в авіації, яка в той далекий вже тепер час започаткувала новий рід військ та успішно допомагала наземним військам у війні з ворогом.
Як відомо, в розпалі літа 1914 року, мирне життя людей було порушене гарматними пострілами, які сколихнули весь світ. Спочатку воєнні дії тривали між Німеччиною та Росією. Згодом у це кровопролиття втягнулися й інші держави. Війна стала загальноєвропейською, а потім і світовою.

Середа, Вер. 26 2018

(1819-1889) громадський діяч, Почесний громадянин м. Прилуки
(До 130-річчя з дня смерті Григорія Ґалаґана)

Народився 15 липня 1819 року в селі Сокиринці у дворянській родині, правнук прилуцького полковника Гната Ґалаґана, коштом якого в Прилуках були збудовані Спасо-Преображенський собор, Миколаївська церква з дзвіницею та полкова скарбниця, які й до цього часу є величною окрасою нашого міста. Дитинство Григорія Павловича пройшло в родовому маєтку Сокиринцях. Після закінчення в 1840 році юридичного факультету Петербурзького університету, працював у Чернігівській палаті Державного майна.
Після реформ 1861 року займався покращенням життя й побуту селян, звільнення від кріпацтва, був призначений на посаду заступника голови тимчасової комісії по влаштуванню селян Південно-Західного краю (України), з 1863 року – віце-президент цієї комісії при Київському генерал-губернаторі.

Середа, Січ. 31 2018

3 лютого – 100 років від дня народження
Любові Василівни Забашти (1918-1990)

«Я дочка голубого Удаю», – так заявила про себе Любов Забашта в одній зі своїх поезій, присвячених рідним Прилукам, де пройшли її дитячі та започаткувались юні роки, і з якими вона не поривала зв’язків протягом усього життя:
Гей, Прилуки, мої Прилученьки,
Солов’їні сади з дібровами,
Білі вишні в цвіту весінньому
І кленовий отчий поріг,
Я вертаю до вас іздалеку
Знову з болями і тривогами
Із отих, останніх, можливо,
З лебединих моїх доріг.
Нарис «Дочка голубого Удаю» присвячується життю та творчості Любові Василівни Забашти, пов’язаних із рідним краєм.
Уся багатогранна творчість Любові Василівни пронизана палкою, дочірньою любов’ю до рідного краю, його природи та мешканців.

Середа, Січ. 24 2018

(До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту 27 січня)

Виноград – одна з найдавніших культур на Землі. Жодна ягода не заворожувала людське серце й розум так, як це вдається винограду вже протягом багатьох тисячоліть. Перші згадки про виноград було знайдено в найдавніших письмових джерелах людства, а зображення винограду можна зустріти на стінах древніх єгипетських пірамід. У Древній Персії виноград був символом могутності, а палац царя прикрашала велика виноградна лоза із золота, з гронами, посипаними дорогоцінним камінням. Особливе місце виноград займав у житті древніх греків: його вважали даром богів, а вино, безсумнівно, мало божественне походження. Також за часів Сародавньої Греції та Риму ці ягоди вже були відомі людям не лише за смаковими якостями, але й завдяки своїм цілющим властивостям. Багато про цю унікальну та дивовижну рослину згадується й у Бібліії. Після великого потопу ковчег Ноя пристав до гори Арарат, і першою рослиною, яку було висаджено після потопу, була саме виноградна лоза. Тому батьківщиною винограду вважають Передню Азію – від Кавказу до Близького Сходу. У Середньовіччі виноград поширився всією південною Європою, а виноробство стало одним із найважливіших елементів життя цілих регіонів.
Сьогодні виноград є однією з важливих сільськогосподарських культур, яка вирощується в багатьох країнах світу, а продукція, зроблена з цих ягід стала, символами деяких країн, де вона виробляється. Вирощування винограду дає не тільки матеріальні блага, а й приносить моральне задоволення.

Вівторок, Січ. 16 2018

Мова піде про одного з представників відомого роду Горленків, історія якого тісно пов’язана з нашим містом і краєм.
Так, зокрема, як відомо, в газеті «Старожитності» №№5-6 (41-42) за 1993 р. була опублікована стаття Івана Забіяки «Талант у затінку», а трохи раніше, в 1990 p., велику статтю присвятив йому Валерій Шевчук у своїй книзі «Дорога в тисячу років» під назвою «Доля й недоля Василя Горленка».
А ще коротенькі відомості знаходимо про нього в Шевченківському словнику як про українського журналіста, літературознавця, фольклориста й мистецтвознавця, який одним із перших подав інформацію в пресі про рукописи російських повістей Шевченка та є автором статей «Альбоми й малюнки Шевченка в зібранні В.В. Тарновського», «Ілюстрації Шевченка», «Шевченко – живописець і гравер».
А Валерій Шевчук у згадуваній вище книзі подає про В. Горленка висловлювання Євгенії Рудинської в передмові до видання його листування з Панасом Мирним (Київ, 1928), що «він український етнограф, письменник, критик, був близький приятель найвидатніших діячів 80-90-х років і працював разом із ними». І вже від себе доповнює: «В. Горленко був одним із ентузіастів видання «Киевской старины», людиною, яка мусила працювати в українській культурі в дуже важкий для неї час після ганебного указу 1876 року, коли рідне слово офіційно було заборонене, і для того, щоб не мовчати, треба було переходити на російську мову, принаймні в тих жанрах, у яких працював Василь Петрович. Словом, Василь Горленко був одним із тих сподвижників, які врятували нашу культуру від морочного застою».

Середа, Січ. 10 2018

– 90 років із дня народження заслуженого
вчителя України Титаренка Миколи Михайловича
(02.01.1928-2000 рр.). З 1959 року проживав у
м. Прилуки.
– 35 років із дня народження бронзової призерки
Всесвітньої Універсіади, майстра спорту з легкої
атлетики, уродженки м. Прилуки Завгородньої
Ольги Леонідівни (06.01.1983 р.н ).
– 45 років із дня народження майстра спорту
міжнародного класу з легкої атлетики (спринтер),
бронзової призерки чемпіонату Європи,
неодноразової чемпіонки СРСР, України,
учасниці Олімпійських ігор в Атланті (1996),
Сіднеї (2000), уродженки м. Прилуки Пухи Ірини
Вікторівни (10.01.1973 р.н.).

Фото зі статті

Шановні прилучани!Прийміть мої щирі вітання зі світлим...
Шановні прилучани! 22 січня 1919 року навіки вкарбувалося в історію...
Прилучанам почали надходити платіжки за грудень від КП...
Після виходу в друк другого номера «Град Прилуки» в новому 2019-му...
Пишні снігові шапки на дахах будинків через перепади температур...
З початку року в пологовому відділенні Прилуцької центральної...
З 1 січня 2019 року в Україні запустився перший етап реформи ринку...
Міському головіПопенко О.М. Шановна Ольго Михайлівно! Колектив...
РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ архієпископа Чернігівського та Ніжинського...
Усе найкраще – дітям У результаті тривалих перемовин...

Хто на сайті

Зараз один гість и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама