№ 46
15  листопада  2017 року

15.03.2017 09:12

Ось і дочекалися весни. Радісна подія, але з відтінком заклопотаності. Про що я? Та про тих батьків, чиї діти ходять у садочки та школи. Прийшла весна, і почалися збори грошей на ремонт приміщень (косметичний, а десь і капітальний), на подарунки, на покупку меблів і технічних засобів. На перший погляд це начебто й необразливо, і звучать заклики здавати кошти добровільно. Але добровільно не в усіх виходить: для одних це внески, а для інших – побори…
Ми всі знаємо фінансову ситуацію в Україні та в окремо взятій сім’ї. Особливо багатих у нашому місті немає – а якщо і є, то одиниці. Вони можуть займатися благодійністю. Але в нас більше сімей середньостатистичних і бідних. Я був свідком випадку, коли у «Кварталі» біля каси молода мама не розрахувала можливості свого гаманця й викладала назад те, чого не могла оплатити. А поруч стояв маленький хлопчик і просив шоколадку, на що мама показала порожній гаманець. Я тільки тоді зрозумів, наскільки по-різному живуть сім’ї. Пройшов майже рік, але я до цього дня не можу пробачити собі того, що не повернувся і не сплатив «кошик виживання».

05.03.2014 07:21

Вибачте за відвертість. Я – не журналіст, не вчитель, не політик, не службовець. Я – так собі, звичайний пенсіонер. Але мені не байдужа доля моєї держави та рідного міста. Зараз скрізь відбуваються зміни: у вищих ешелонах влади й на місцях.

Телефон редакції

(04637) 35299

Реклама