№ 46
15  листопада  2017 року

09.08.2017 07:16

Дорога редакціє газети «Град Прилуки»!
Я являюсь постійним вашим читачем. І ось у попередньому номері прочитала статтю про недоліки благоустрою мікрорайонів міста. А недоліків таки вистачає. Я – мешканка Рокитного, як і один з опитуваних вами прилучанин. У приватному секторі дійсно доводиться самим прибирати прибудинкові території, від комунальників цього не дочекаєшся. Але чоловік у статті відмітив, що радує хоча б те, що сміття вивозиться вчасно. Ось це й обурює, бо хіба ж це – своєчасно, коли сміттєві баки переповнені, навколо них також купи пакетів та мішків, які розгризають і розтягують собаки? Та й аромати відповідні.
Хотілося б, що комунальні служби все-таки краще виконували свою роботу. Якось не дуже хочеться жити серед сміття.

Мешканка мікрорайону Рокитний

20.04.2016 06:46

16 квітня мешканці мікрорайону Рокитного дружньо прибирали сміття для облаштування парку відпочинку на території кар’єру. Вражає безвідповідальність громадян, які протягом тривалого часу викидали побутове сміття прямо в своєму районі. Люди залишають сміття в пакетах і без на території, де самі ж будуть відпочивати з родиною, дітьми. Обабіч доріг утворюються цілі звалища з побутових відходів. Велика подяка організаторам акції – вони не тільки розворушили громадську свідомість місцевих мешканців, а й самі взяли посильну участь у цьому процесі, організували техніку для вивозу сміття.

Такі заходи – це чудово! Якби не одне «але». Із самого початку прибирання територію кар’єру оповив густий дим – це спалювалося сміття, для якого чомусь не знайшлось іншого шляху утилізації. Можливо, організатори й мали на меті спалювати тільки відходи природного походження, але це теж не вихід. Дорослі та діти брали участь у прибиранні, і всі вони дихали тим смородом, який ішов від палаючих куп сміття.

09.03.2016 09:42

Практично в центрі міста – навпроти водоканалу – розростається стихійне сміттєзвалище. Такий сигнал тривоги надійшов від наших читачів, жителів Заудаївського мікрорайону. Добираючись до місця свого проживання, вони щоденно бачать цю картину жахливого благоустрою. Але забити на сполох небайдужих прилучан змусило інше: за лічені метри від смітника тече Удай, і таке сусідство загрожує нам усім екологічною катастрофою.

На просторому заасфальтованому майданчику, де раніше кілька років поспіль узимку розміщувався мобільний пункт для обігріву, лежать десятки куп будівельних відходів: уламків цегли, бетону, дощок тощо вперемішку з ґрунтом. Люди стверджують, що вивозити сюди сміття стали тоді, коли почалися ремонтні роботи на центральному ринку. Придивившись уважніше, можна помітити віддалені купи, вже покриті рослинністю, та припустити, що цей «полігон» функціонує не перший рік. Крізь голі віти кущів проглядається полотно річки, беззахисне перед навалою безвідповідального ставлення громади до природного багатства.

06.05.2015 07:45

Во вторник, 28 апреля, побывал на кладбище по причине похорон друга детства. И тот печальный день был омрачён ещё и тем состоянием кладбища, которого я не видел за свою уже долгую жизнь.

Что происходит с нами, люди?!

Я могу понять даже тех, кто ломает и разрушает памятники. У людей нарушена психика и отсутствует элементарная культура. Но в данном случае во главе стоят руководители города самого высокого ранга. Что сказать о тех, кто искусственно создаёт аморальную обстановку в местах захоронения? Как объяснить тот, мягко выражаясь, беспорядок? Это не только нарушение санитарных норм, это нарушение морали, надругательство над памятью родных и близких. Да за такие деяния в советское время виновник всего того, что я увидел, положил бы партийный билет и был бы уволен с должности за считанные часы. А сейчас партий много, билетов нет и с кого спросить – не знаешь. Правда, после просмотра сессии городского совета на поверхность всплыли две фигуры. Это мэр города Барнаш и его заместитель Назим. И что? Попиарились оба в преддверии избирательной компании – и на этом всё. А закончилось это позором для города и возмущением народа действиями руководства и депутатов городского совета.

22.04.2015 08:30

Владислав Кіча

 

«Залиште мертвим хоронити своїх мертвих…» Без усвідомлення глибини євангелічної мудрості «народні» обранці ухвалили «мудре» й «виважене» рішення. На одному подиху, на одній істеричній ноті, на одній нозі депутати «вирішили» проблему освітян. Застосувавши принцип мозкового штурму, порадившись на місці, засідателі ухвалили архіважливе рішення – зняли з витратної частини бюджету міста кошти на утримання кладовищ і перекинули їх на заробітну плату вчителів.

Взагалі проведення пленарних засідань – це окрема тема, яка потребує додаткового висвітлення. Торкнуся лише деяких аспектів. Сесії міської ради відвідують трохи більше двадцяти шести депутатів із п’ятдесяти законно обраних. Це якраз та мінімальна кількість, яка необхідна для кворуму. Треба віддати належне тому факту, що представники залишків Партії регіонів і соціалістів більш активні за інших своїх колег. Не слід багато розбиратись у місцевій політиці, щоб зрозуміти, що саме останні наполегливо добиваються реваншу після поразки. Всі засоби направлені на одне: «чим гірше, тим краще», і в усьому звинуватити діючого мера.

А що ж міський голова, запитаєте ви? А нічого – очільник уже давно втратив контроль над усіма процесами в місті. До сесійної зали як на роботу приходять двірники й трясуть бідолашного мера, ніби грушу. Приходить і «Самооборона» – може сама, а може привести прапорщика з військкомату, якого заводять прямо на трибуну, без попередження, а той розказує, що в нього немає триста гривень на конверти, і через це в Прилуках зривається мобілізаційна компанія. Ногою відчиняють двері всілякі громадські активісти і з тої ж таки трибуни віщають про свої здобутки та звершення. Відбулася повна маргіналізація, охлократія чистої води. Бізнесові групи обставили міського голову своїми заступниками й саме в такий спосіб здійснюють контроль і ручне керування містом.

За все в будь-якому випадку відповідальність буде нести міський голова. Повернімося хоча б до теми кладовищ. Скажіть, чому міський голова не скористався своїм законним правом не підписувати недолугого за формою й дурного за змістом рішення? Брак досвіду? Недалекоглядність? Невігластво? Що? Невже важко було усвідомити, що залишити цвинтарі без прибирання саме в поминальні дні просто неможливо? Більше того, кладовища позбавлені не тільки прибирання, а й сторожів, обслуговування електромереж (Горова Білещина). До речі, на останньому обірвалися дроти, і цвинтар залишився без води. Викрутитися в дивний спосіб із ситуації, що склалася, спробував міський голова. І постановив, що прибирати кладовища будуть комунальні підприємства по черзі! Скажіть на милість, а хіба в тариф із обслуговування житлового фонду входять витрати на утримання кладовищ? Звісно ж, ні. Хіба підприємства «Міськсвітло» і «Послуга» зможуть у законний спосіб віднести до своїх кошторисів витрати на утримання кладовищ? Звісно, ні. Організуємо толоку й у волонтерський спосіб самотужки поприбираємо свої ж кладовища? Залишу останнє питання без відповіді.

Під час голосування я звертався до так званих ініціаторів – фінансистів, проводив паралелі, що за національним звичаєм із кладовища додому нічого не несуть, – не пройнялися. Говорив, що один відсоток не вирішить проблему як таку, – не усвідомили. Трохи неправильно: вони все прекрасно розуміли, але навмисно вчинили так, аби вкотре виставити Дмитра Барнаша перед громадою справжнім «господарником». Ціль виправдовує засіб, навіть якщо останній є брудним і підлим. Заручником цієї безчесної війни, як завжди, стала громада.

На проводи прийшли прилучани, щоб віддати шану своїм рідним і близьким. Купи сміття поміж могил відволікали увагу від головного. Жахіття безгосподарності зіграло захисну роль від смутку й скорботи. Такої сміттєвої радониці містяни ще не бачили.

На початку статті я згадав слова з Євангелія від Луки. Мудрість вічної книги полягає в тому, що Господь у такий спосіб зобразив живих, які позбавлені духовності й обтяжені лише ницими земними цінностями. Саме таке підґрунтя дозволяє робити підлі вчинки з імунітетом від мук совісті.

Коли верстався номер, редакції стало відомо, що винним у всьому, що сталося, було визнано заступника міського голови Володимира Назіма. Переклали з хворої голови на здорову. Точніше, переклав. Човен продовжують розхитувати, а капітан (читай міський голова) хаотично крутить стерно в різні боки, щоб компенсувати крен. Поки що всі заходи є безрезультатними й навіть погіршують ситуацію. За законами жанру можна чекати вручення чорної мітки й підвішування на реї. А втім… Але це вже зовсім інша історія.

22.04.2015 08:20

Усі знають про правила благоустрою міста, декому відома й стаття Адміністративного кодексу України під номером 152, а хтось є занадто вихованою людиною, щоб просто так розкидати сміття на вулицях рідного міста й чинити вандалізм над культурними пам’ятками. Але переважній більшості на ці закони моралі й етики начхати. Тому навіть не знаю, що гірше: відчувати себе зовсім безсовісною людиною чи переживати жахливі докори сумління…

 

ЖЕРТВА СОЦІАЛЬНИХ ПОЗИЦІЙ

Намагаючись перевірити, як працює не так давно створений орган дотримання порядку – «Муніципальна поліція», вирішила особисто побувати в шкурі добросовісної «шестірки». Одразу ж після задуманого абсолютно випадково довелося застати картину спалювання сміття по вулиці Пушкіна, перед тим – у дворі школи №7, де виходили на прогулянку діти, а на приватному подвір’ї за якихось п’ятнадцять метрів від ґанку навчального закладу горіли кучугури листя, піднявши стовп диму завбільшки з саму школу. Але моя реакція на ці випадки скоріше зводилася до самовиправдовування нестачею часу. Коли ж у прекрасну сонячну пору я зайшла до двору своєї багатоповерхівки та побачила, що й тут палять, діватися було нікуди. Я стояла за сто метрів від «палія» й налаштовувалася на серйозну розмову. Чоловік сидів із граблями на лавці біля дитячого майданчика, приязно розмовляв зі старенькою бабусею. Його невимушений господарський вигляд збив мене з пантелику. Але ж так робити не можна! Одразу спало на думку не псувати нерви й не накликати на себе косі погляди сусідів, а викликати тихенько «Муніципалку». Що ж, не все так просто… Згадалася мама, яка, мабуть, так само зараз прибирає на городі й спалює сухе листя. Ще й ціни в магазинах просто шалені, а тут людина, яка в принципі безкорисливо прибирає двір для всіх мешканців, можливо, навіть не знаючи про штрафи в розмірі від 340 до 1360 гривень за подібне «доброчинство», постраждає від моєї педантичності.

«Підійду й попереджу про штрафи…» – подумала я. Зробила декілька кроків і зупинилась: «Вони, в кілька разів старші за мене, зараз накинуться й почнуть розводити пристрасні промови про ЖЕКи, переведуть усе на політику, підтягнуться іще сиві леді – й мені точно буде непереливки». Злякалася бути правильною – це ж треба так! Десять хвилин роздумів про можливі наслідки, і я вже не свідома людина, а жертва соціальних позицій.

 

ЗАПОБІГТИ, А НЕ ПОКАРАТИ

«Муніципалка» вже зробила перші кроки, але поки що на рахунок міського бюджету перепало лише близько двадцяти п’яти оформлених спільно із санітарно-екологічним сектором штрафів. Це зумовлено в першу чергу тим, що робота «Муніципальної поліції» спрямована не на те, щоб покарати нерадивого жителя, а запобігти порушенням правил благоустрою міста. Тому від заснування контролюючого органу в жовтні минулого року, коли на балансі поліції чистоти перебував тільки один працівник, і до сьогодні, коли їх стало вже четверо, робота була досить плідною, але непомітною.

– Працівники «Муніципальної поліції» – представники силових структур,– говорить керівник організації Сергій Кирієнко. – Вони мають ненормований робочий графік та працюють у постійному русі. Патрулювання вулиць розпочинається об одинадцятій ранку, а закінчується близько двадцятої. За цей час виконавці прочісують місто і реагують на виклики городян.

Протоколи працівники поліції виписують рідко, зазвичай уже після попереджень про відповідальність. Фіксуючи факт порушення правил благоустрою, вони проводять профілактичні бесіди з порушниками й відпускають «улов», як це роблять добросовісні рибалки, піймавши щупачка. І совісно, й болісно, коли навіть поліція шкодує народ. Усі ми люди, тож давайте згадувати про це не тільки тоді, як справа вже зроблена і, щоб уникнути її результатів, залишається давити на жалість правосуддя.

Любов Рубан

 

 

Трохи статистики

Із 14 по17 квітня КП «Муніципальна поліція» та головним спеціалістом санітарно екологічної служби проведені рейди-перевірки по визначенню санітарного стану вулиць і контейнерних майданчиків. Перевірено виконання завдань із благоустрою установами, підприємствами й закладами різних форм власності у центральній частині міста. За результатами перевірок було надано приписи. Складено акти обстеження опор електричних мереж, які перебувають на балансі відокремленого підрозділу Прилуцького району електричних мереж ПАТ «Чернігівобленерго». Спільно з працівниками Прилуцького міськвідділу внутрішніх справ проведено рейди по запобіганню стихійній торгівлі на вулицях міста.

Телефон редакції

(04637) 35299

Реклама