№ 46
15  листопада  2017 року

15.03.2017 09:12

Ось і дочекалися весни. Радісна подія, але з відтінком заклопотаності. Про що я? Та про тих батьків, чиї діти ходять у садочки та школи. Прийшла весна, і почалися збори грошей на ремонт приміщень (косметичний, а десь і капітальний), на подарунки, на покупку меблів і технічних засобів. На перший погляд це начебто й необразливо, і звучать заклики здавати кошти добровільно. Але добровільно не в усіх виходить: для одних це внески, а для інших – побори…
Ми всі знаємо фінансову ситуацію в Україні та в окремо взятій сім’ї. Особливо багатих у нашому місті немає – а якщо і є, то одиниці. Вони можуть займатися благодійністю. Але в нас більше сімей середньостатистичних і бідних. Я був свідком випадку, коли у «Кварталі» біля каси молода мама не розрахувала можливості свого гаманця й викладала назад те, чого не могла оплатити. А поруч стояв маленький хлопчик і просив шоколадку, на що мама показала порожній гаманець. Я тільки тоді зрозумів, наскільки по-різному живуть сім’ї. Пройшов майже рік, але я до цього дня не можу пробачити собі того, що не повернувся і не сплатив «кошик виживання».

04.03.2015 07:59

Діалоги двох кумів, коли один своїми каверзними запитаннями заганяє іншого в глухий кут, добре відомі любителям українського гумору. У більшості ситуацій другому кумові таки вдається задовольнити цікавість першого, проявивши при цьому іскрометну кмітливість. Але в реальному житті українцям усе частіше не до сміху. Так трапилось у нашому випадку, зовсім не схожому на анекдот:

– Ось як Ви, куме, думаєте: якби люди знали, що таке коїтиметься в державі, чи зібралося б стільки народу на Майдані?

Слід зауважити, що зустрілися куми ще в передноворічний період, коли чи не найбільш популярною темою серед населення були перебої з електрикою. Про шалені темпи знецінення національної валюти, як і про раптовий стрибок цін на товари першої необхідності, тоді ще не йшлося. Знаючи скептичне ставлення запитуючого до революційних подій та їх наслідків, кум вирішив узяти «гросмейстерську паузу» й спробував перевести розмову в інше русло. Тож і ми поки що залишимо це питання без відповіді та перейдемо до сумних реалій сьогодення.

Телефон редакції

(04637) 35299

Реклама