№ 46
14  листопада  2018 року

10.10.2018 08:42

Усіх до одного ми повинні пам’ятати,
Хто нас в цей час тяжкий на Сході
та Майдані захищав,
Щоб знала кожна вбита горем мати,
Що недаремно син життя своє віддав.

Сьогодні багато синів і дочок України віддають своє життя, захищаючи цілісність і незалежність України на Сході держави від російського агресора, терористів та сепаратистів.
У списку героїв, що загинули, є й наші земляки. І ми не повинні залишатися байдужими, не згадуючи про них, бо що може бути страшніше, ніж смерть молодих, праглих до життя людей.
Варто пам’ятати всіх тих, хто не злякавя та не роздумуючи став на захист держави, на вівтар незалежності України.
І хтозна, може, саме завдяки їм, у нас за вікнами не стріляють гради, ми живемо у своїх будинках і впевнені в тому, що вранці побачимо схід сонця та чисте небо… Але війна, на жаль, продовжується.
Саме таким героєм був наш земляк – прилучанин Сергій Олександрович Джевага – солдат резерву Збройних Сил України. Чому був?.. Та тому, що відразу після початку бойових дій на Сході України пішов добровольцем. Був командиром мінометного розрахунку 2-го батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас». Але ранком 29-го серпня 2014-го його не стало. Він загинув під час виходу «зеленим коридором» з Іловайського котла. Їхав у «Газелі» в складі автоколони батальйону «Донбас» по дорозі з села Многопілля до Червоносільського, зазнав смертельного поранення. Помер на руках побратима.
За особисту мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (25.03.2015, посмертно).

21.02.2018 09:55

У понеділок, 19 лютого, під час обстрілу російсько-терористичних бандформувань, у Донецькій області, загинув уродженець Прилуччини сержант Єгоров Валерій Ігорович. Про це повідомили в Чернігівському обласному військовому комісаріаті.
Сержант Єгоров народився 17 грудня 1989 року, проживав на Плискунівці. Навчався в Прилуцькій ЗОШ І-ІІІ ст. №7. У 2008 році закінчив Прилуцький гуманітарно-педагогічний коледж ім. І.Я. Франка, здобув спеціальність педагог-організатор. У 2013 році закінчив Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова.

27.12.2017 07:37

Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності – віддати життя за її свободу й незалежність, людина не може бути громадянином. Тому в нашому закладі велика увага приділяється формуванню основ патріотизму в дітей дошкільного віку. Адже саме формування любові до країни й держави, де живе маленька людина, починається з дитинства.
У цей непростий час, час випробовувань на нашій землі, немає таких людей, які б байдуже ставились до сьогоднішніх трагічних подій. Тисячі воїнів стали на захист нашої Вітчизни, а весь український народ, хто чим може, допомагає захисникам відновити мир на нашій землі.

13.12.2017 10:33

Сучасний світ сповнений нещасть та недосконалостей. Волонтери – це люди, які прийшли за покликанням власної душі, готові допомогти тим, хто цього потребує. Волонтерство – це не робота, за це не платять грошей, це внутрішня здатність людей, яким «не все одно». Це рідкісна можливість допомагати людям, спілкуватися з ними, втілювати в життя ідеї та постійно діяти й іти лише вперед. Найкращою нагородою для волонтерів є не гроші, а щасливий погляд тих, кому вдалося допомогти.
Напередодні Дня Збройних Сил України, 5 грудня 2017 року в Міжнародний день волонтера, в закладі дошкільної освіти №29 відбулася зустріч батьків вихованців закладу та членів колективу з волонтерами – учасниками громадської організації «Патріот Прилуки». На зустрічі були присутні Олександр Дуденок – голова організації, Віта Купрій – заступник голови, а також учасники даної організації. Вони розповіли про волонтерський рух у місті Прилуки, виголосили слова вдячності землякам та дітям, які своєю підтримкою вселяють у воїнів надію та віру.

06.12.2017 09:47

Він не дожив до кінця війни, загинувши в бою…
ВІКТОР ОЛЕГОВИЧ МАСЛОВ народився 11.11.1968 року в місті Прилуки Чернігівської області. Закінчив школу №5, продовжив подальше навчання й отримав фах «слюсар-ремонтник», свого часу приймав участь у війні в Афганістані. Після трагічної загибелі в ДТП коханої дружини разом із донькою переїхав до матері, в село Даньківка Прилуцького району.
У листопаді 2016-го року підписав із Збройними Силами України контракт.
Старший солдат, розвідник розвідувальної роти 3-го батальйону 25-ї окремої повітряно-десантної бригади загинув 28 листопада близько 17.00 у Донецькій області внаслідок кульового поранення, завданого ворожим снайпером. У нього залишилися батьки та донька.

11.10.2017 07:33

Рівно рік тому службовці нашого в/м №12 отримали наказ про проходження строкової служби в зоні АТО. Серед них був і тато двох учнів нашої школи Мороз Олександр Іванович.
Накази обговоренню не підлягають, отож військові вирушили у відрядження. І розпочалися дні, тижні, місяці очікування. Кожного разу, коли волонтери громадської організації «Патріот Прилук» на чолі з Дуденком О.М. вирушали до наших земляків у зону АТО, весь педагогічний колектив, батьки та особливо учні 4 та 9 класів (де навчаються сини Олександра Івановича) передавали разом із продуктами й теплими речами обереги, малюнки та листівки зі словами підтримки. У відповідь волонтери завжди привозили листи з подяками від бійців.
Узимку Олександр Іванович був у відпустці. Він відвідав нашу школу, зустрівся з учнями на виховному заході й особисто передав прапор із підписами військових та словами вдячності, який зайняв почесне місце в класі. Минув рік. Прийшов час нашим солдатам повертатися додому, й коли О.М. Дуденок запропонував саме нашим учням зустріти солдат, то сумнівів не виникло ні на хвилину. І от п’ятниця, на площі збираються друзі та сім’ї тих мужніх чоловіків, які достойно та відважно несли свою службу в зоні проведення АТО. Серед них були й сини Олександра Мороза. Разом зі своїми однокласниками вони, стримуючи хвилювання, постійно виглядали свого тата.

19.04.2017 07:38

14 квітня в селі Поділ Срібнянського району попрощались із 36-річним захисником України Олегом Саником, військовослужбовцем 72 окремої механізованої бригади.
Боєць загинув 12 квітня під час мінометного обстрілу, захищаючи українські позиції в районі промислової зони міста Авдіївка на Донеччині – сумнозвісної шахти «Бутівка». За цю шахту йдуть бої вже більше року.
Олег Саник народився 21 липня 1980 року в Подолі. Згодом сім’я переїхала в Прилуки, де він жив і навчався. У 1997 році закінчив шосту міську школу, наступного року продовжив навчання в Прилуцькому гідротехнікумі. 1998 року одружився, через два роки в нього народився син.
Під час третьої хвилі мобілізації Олег був мобілізований до Збройних Сил України. Після демобілізації продовжив службу за контрактом.

12.04.2017 07:18

Те, що було вчора, – це історія, а історію потрібно знати, пам’ятати та не забувати. 18-20 лютого 2017 року по всій Україні пройшли Дні скорботи по тих кривавих подіях, які відбулися на Майдані в Києві. 20 лютого в нашому місті Прилуки вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні. 9 березня вшанували пам’ять Великого Генія України – Кобзаря Т.Г. Шевченка.
На обох заходах – біля банера Героям Небесної Сотні та пам’ятника Тарасу Шевченку – людей було дуже мало. Можливо, недостатньо була проведена інформаційна робота, а може, це наша з вами громадська байдужість. Про це кожна людина повинна спитати в себе.
Байдужість наша в даний час – на користь ворогу, колаборантам, п’ятій колоні, корупціонерам. Іде агресивна політика Росії проти України. Ми повинні не тільки згадувати, пам’ятати, не забувати ті події, що відбулися в історії нашої України, а й діяти. Суспільство мусить згуртовуватись, а люди – не бути байдужими до того, що робиться в нашому місті, в нашій Державі.
Тільки разом ми сила, тільки в єдності зможемо навести лад в Україні та захистити її від агресивної політики путінської Росії. Для цього потрібно відкинути всі власні амбіції, угамувати свою гординю, поважати думку іншої людини, прислухатись один до одного. І припинити сперечатися, розводити чвари навколо «Гетьманської булави».
А з чого почати? Об’єднання всіх патріотичних сил, небайдужих людей – це починається з підтримки один одного. Слід брати участь у патріотичних заходах, які проходять у нашому місті, в нашій Державі – це показує нашу з вами громадянську активність.

Телефон редакції

(04637) 35299

Реклама