№ 46
15  листопада  2017 року

19.07.2017 08:45

13 липня у міській бібліотеці імені Любові Забашти відбувся інформаційний екскурс на тему «Встановлення української державності». Захід розпочався зі слів В’ячеслава Липенського «Ніхто нам не збудує держави, коли ми її самі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути». І це дійсно так, ми маємо пишатися своєю мовою, культурними цінностями, які український народ створював протягом багатьох десятиліть. Багато ворогів намагалися знищити українців як націю, але вона відроджувалася для того, щоб потім у майбутньому здобути свою незалежність.
Першим кроком до здобуття незалежності й розбудови власної державності стало прийняття Верховною Радою Української РСР 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. До уваги слухачів було представлене коротке відео про день прийняття Декларації. Спочатку до слова було запрошено викладача історичних дисциплін Прилуцького агротехнічного коледжу – Каїку Наталію Григорівну. Вона висвітлила основні положення Декларації про державний суверенітет. У документі проголошувалося, що Україна має своє громадянство, де «всі громадяни рівні перед законом». Єдиним джерелом влади визначався народ України. У міжнародних відносинах декларувався постійний нейтралітет і дотримання трьох неядерних принципів: не застосовувати, не виробляти й не зберігати ядерної зброї. Однак, існували певні передумови прийняття даної Декларації, про які розповіла викладач Прилуцького агротехнічного коледжу – Чернікова Ольга Петрівна. Ними були: прихід до влади М. С. Горбачова, аварія на Чорнобильській АЕС, землетрус у Вірменії 1988 року та інфляція, що принесли державі великі майнові та людські втрати. Також посилювався національний та відцентровий рухи, що сприяли появі дисидентів, виникненню громадських об’єднань та утвердженню Закону про мову. Останнім доповідачем була Катерина Дмитрівна Драниця, яка розповіла про політико-правове становлення української державності. Вона ознайомила з раніше викладеними фактами через призму закону.

14.12.2016 08:03

До 120-річчя від дня народження Степана Самійленка

Серед діячів національного руху та збройної боротьби за українську державність постає постать і нашого земляка – Степана Сергійовича Самійленка, уродженця села Валки Прилуцького повіту Полтавської губернії (за тодішнім територіально-адміністративним поділом, тепер Прилуцького району). 15 грудня цього року минає 120 років від дня його народження.

ІЗ ЦАРСЬКОЇ АРМІЇ – ДО УКРАЇНСЬКОГО ВІЙСЬКА

Після закінчення Прилуцької чоловічої гімназії, під час Першої світової війни, в 1915 році Степан був мобілізований до російської армії та перебував у складі 66 Бутирського полку 17 дивізії. Тут його застала перша – Лютнева – російська революція.
У результаті падіння царського режиму в березні 1917 року українці заснували власну державну організацію – Центральну Раду. А в листопаді того ж року було проголошено створення Української Народної Республіки, що існувала з листопада по 1920 рік. Це були роки активної участі Степана Самійленка в боротьбі українського народу за право жити в самостійній, ні від кого незалежній суверенній державі.
Прибувши у серпні 1917 року до Києва, Степан Самійленко отримав призначення на посаду заступника командира 1 автопанцерного дивізіону. Брав участь у боях із більшовиками в січні 1918 року. Під час штурму заводу «Арсенал» познайомився із Симоном Петлюрою.
Навесні 1918 року брав участь у боях із більшовиками в лавах 1 Запорозької дивізії, зокрема під Лубнами та за міста Полтаву й Харків. 12 березня призначений командиром кулеметної сотні 1 Запорозького полку.

Телефон редакції

(04637) 35299

Реклама