№ 46
15  листопада  2017 року

18.11.2015 08:20

Минулої середи, 11 листопада, на посаду міського голови вперше в історії Прилук вступила жінка. Ольга Попенко прийняла присягу мера на першому засіданні першої сесії Прилуцької міської ради сьомого скликання, що проходило в міському Будинку культури.

Мериня отримала вітання від городян, депутатів минулої та новообраної каденцій міськради, народного депутата України Валерія Дубіля, помічника-консультанта народного депутата Олега Дмитренка Віталія Гольця, голови Прилуцької міської виборчої комісії Юрія Коробова, новообраних депутатів Чернігівської обласної ради Дмитра Даценка, Дмитра Іванова, Сергія Пащенка, Дениса Росовського, голови Прилуцької райдержадміністрації Валентини Ковтун, голови Прилуцької районної ради Лариси Татарченко, міських голів попередніх років Анатолія Шамрая та Дмитра Барнаша.

04.11.2015 10:05

Персональний склад депутатів міської ради 7 скликання

 

Учора відбулася прес-конференція голови Прилуцької міської виборчої комісії Юрія Коробова, який розповів про особливості проведення місцевих виборів 25 жовтня та результати голосування в Прилуках. У минулому номері ми публікували попередні підсумки виборів міського голови, які фактично співпадають із офіційними – лише з тією поправкою, що обрана міським головою Ольга Попенко за остаточними даними набрала 25,87% голосів виборців. Тому вважаємо за доцільне акцентувати увагу читачів на результатах виборів депутатів міської ради відповідно до Постанови №34 Прилуцької міської виборчої комісії.

28.10.2015 07:46

На місцевих виборах лідирують Ольга Попенко та партія, яка її висунула

 

Вибори 25 жовтня, а точніше, їх підсумки, увійдуть в історію як безпрецедентна для Прилук подія. Офіційних результатів поки що немає, але вже можна говорити, що новим мером міста вперше в історії стане жінка.

Ольга Попенко, директор Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу ім. І.Я. Франка та кандидат від Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», з другої спроби таки обійшла свої конкурентів у гонитві за посадою міського голови. Що цікаво, цього разу вона набрала голосів менше, ніж на позачергових виборах у травні 2014 року, коли балотувалася самовисуванцем і фінішувала другою: 5331 проти 8765. До речі, за переможця тих виборів Дмитра Барнаша проголосувало 17469 прилучан, а за його попередника Юрія Беркута в 2010 році – 10455. Різниця очевидна, і пояснюється вона як низькою явкою виборців (із майже 49 тисяч проголосували близько 21 з половиною тисячі), так і високим рівнем конкуренції серед кандидатів: не набагато відстають від лідера Артем Рожко та Дмитро Барнаш, вагому частку голосів узяли й Микола Бабій і Володимир Назім.

(ГРАФІК)

28.10.2015 07:43

Дорогі прилучани, свідомі й готові до дії жителі міста, непідкупні та відповідальні виборці! Кожне ваше рішення віддати свій голос, поставивши позначку біля прізвища кандидата на посаду міського голови, депутатів міської та обласної рад, сьогодні є подвигом. Ви не опустили рук, не віддали право вибору іншим, не стояли осторонь творення нової сторінки історії нашого рідного міста.

Зустрічаючись із вами напередодні виборів, я чув не тільки щирі слова підтримки. Ви відверто розповідали і про свої проблеми, з якими живете сьогодні. Попередні результати голосування показали, що я був почутим, а тому в свою чергу почув кожного, хто потребує підтримки. Безумовно, наша співпраця й надалі залишатиметься взаємною.

21.10.2015 09:04

Сьогодні для Прилук як ніколи актуальна крилата фраза «залізного канцлера» Бісмарка: «Ніколи так багато не брешуть, як під час війни, після полювання і перед виборами». У хіт-параді передвиборчої брехні перше місце посідає обіцянка відкрити пряме сполучення Прилуки-Київ залізницею! Треба віддати належне сучасним «Маніловим», що хоч не обіцяють швидкісний потяг «Хюндай». Автомобільні пасажироперевізники вже взялися за голову, а обманутий електорат і далі мрійливо зачитується програмами кандидатів.

Реалізація обіцянки створити тисячі нових робочих місць призведе до повної ліквідації центру зайнятості. Капітальний ремонт доріг виключно за новітніми технологіями змусить «вірменських будівельників» зібрати свій нехитрий реманент, що складається з чайника, віника, лопати, і податися в інше місто, де не використовують модернові підходи в шляхобудівництві. Тільки лінивий кандидат не говорить про блискавичне завершення будівництва нового корпусу гімназії №1. При цьому всі без виключення залишають поза увагою заходи по врятуванню старого корпусу, який почав стрімко руйнуватися. Вирішення проблеми вчасної виплати зарплат бюджетникам подається легко й невимушено, ніби в будівлю міської ради вже занесли верстак із підприємства «Держзнак» для друкування українських купюр. Дотично до зарплатної брехні подається можливість залучення мільйонних інвестицій. Переконаний, що світові біржі вже відреагували на дані прилуцького кандидатського мінімуму, змінивши волатильність на різкий тренд. Європейський банк іще не знає, що його кошти вже розписані на всю каденцію економістами з «Батьківщини».

21.10.2015 08:42

До місцевих виборів залишилися лічені дні, а значить, уже скоро прилучани дізнаються імена нового складу міської ради та мера міста. Серед вісімки кандидатів на посаду міського голови ми бачимо як давно знайомі, так і зовсім нові обличчя. Тут і один із колишніх очільників міста, і діючий мер та його заступник; і бувальці, і новачки виборчих перегонів; і самовисуванці, і представники від політичних партій.

Наша сьогоднішня розмова – з дебютантом «мерських» виборів, але не новою людиною в міському управлінні. Владислав Кіча – кандидат від «УКРАЇНСЬКОГО ОБ’ЄДНАННЯ ПАТРІОТІВ», депутат Прилуцької міськради, відомий насамперед своєю принциповою позицією при розгляді життєво важливих питань у сесійній залі.

 

– Владиславе Валерійовичу, пропоную розпочати з традиційного для таких інтерв’ю запитань: чому Ви вирішили балотуватися на посаду міського голови?

– Я йду на посаду міського голови, тому що вважаю, що зможу стати гідним очільником прилуцької громади. Маю дві вищі освіти: технічну (інженер-будівельник) і юридичну. Це достатньо міцне підґрунтя для справжнього міського голови. Відчуваю впевненість узяти на себе відповідальність за долю міста, бо переконаний, що мої знання, вміння та досвід будуть корисними для громади.

– Нинішня виборча кампанія, а саме підбір кандидатів, багато в чому нагадує процес вербування, коли та чи інша людина балотується від певної партії, раптово захопившись відповідними політичними переконаннями за забувши про свої вчорашні погляди. Ви йдете від «УКРОПу». Ні на що не натякаю, але з чим це пов’язано?

– Почнемо з того, що я ніколи не змінював партії, як це роблять багато наших місцевих так званих політиків. З 1999 року перебував у партії «Реформи і порядок», яку очолював Віктор Пинзеник і яка була представлена в парламенті. Але сталося так, що партія розчинилась у «Батьківщині», в інших політсилах, і на сьогодні її вже по суті немає. До останнього я очолював міський осередок і був заступником обласної організації «ПРП», але йти на вибори від фактично неіснуючої партії, ясна річ, неможливо.

Балотуватися від «Українського об’єднання патріотів» мені запропонував Сергій Журман, який очолив список кандидатів від «УКРОПу» в обласну раду. Сергія Журмана всі прилучани добре знають – він шість місяців виконував обов’язки губернатора Чернігівщини після Революції Гідності. Чому я погодився? По-перше, я цілком підтримую ідеологічні засади «Українського об’єднання патріотів» – молодої партії, яка тільки набирає обертів і не заплямована брудним політичним минулим. По-друге, «УКРОП» погодився на мою єдину умову: в разі балотування я не вступаю в партію і залишаюся безпартійним. Щоб керувати містом, треба бути не політиком, а передусім господарником, – якщо хочете, завгоспом…

– Зрозуміло, але про це дещо згодом. У нинішніх виборах бере участь багато партій, які називають штучними проектами, створеними спеціально «під вибори», або ж кишеньковими проектами колишніх регіоналів. Чи може виборець бути впевненим, що до таких партій не належить «УКРОП»?

– Давайте в першу чергу говорити про вибори до Прилуцької міської ради. Наш список відкритий, ми одні з перших його опублікували, а також презентували кандидатів від «УКРОПу» на Центральній площі. Від багатьох людей я чув, що наш список досить потужний. У ньому представлені підприємці, державні службовці, педагоги, військові – майже всі соціальні групи.

«Українське об’єднання патріотів» – це стовідсотково не штучний проект, а нова політична сила. Що можна сказати стосовно інших партій?.. В одній політичній силі, не буду її називати, зібрали більш керовані залишки регіоналів, і назвали це все «а-ля опозиція». Подивіться на ті обличчя, які вчора були соціалістами, а сьогодні опинились у «Батьківщині». Для мене така мімікрія абсолютно несприйнятлива, коли люди без жодних принципів міняють партії на зовсім протилежні за ідеологією.

– У розмові з прилучанами мені довелося почути думку, буцімто кандидату в мери Владиславу Кічі не вистачає потужної агітації, що його обличчя немає на банерах, що він не займається благодійництвом… За рахунок чого Ви хочете отримати довіру виборців?

– Так, банери деяких кандидатів були розміщені по місту ще до початку виборчих перегонів. Неважко зрозуміти, що на це було витрачено багато фінансів. Я не ставив перед собою ціль закрити своїм обличчям усі Прилуки. За словами політологів, це впливає на електоральне визначення в межах усього 5%. Тим паче я не буду опускатися до того, щоб роздавати людям у пакетах пиріжки, гречку чи ковбасу, як це робили деякі з моїх опонентів. Дякувати Богу, прилучани – люди розумні, і такий прояв «турботи» в них викликає лише огиду. Крім того, ні я, ні «УКРОП» не збираємося вдаватися до відвертого обману виборців, коли їм роздають незрозумілі картки та ще й говорять, що на ці картки будуть нараховані гроші. Це відверта брехня і шахрайство.

Моя виборча кампанія побудована на прямому спілкуванні з людьми. Багато прилучан знають мене по роботі в депутатському корпусі міської ради та в якості адвоката, для багатьох я людина зовсім нова. Найголовніша агітація – це безпосередня комунікація з людьми, а не через білборди чи гречку.

– Справді, перед виборами прилучанам багато всього дарують і показують, а скільки ще обіцяють! От, наприклад, пряме залізничне сполучення з Києвом, негайне зниження комунальних тарифів… На Вашу думку, це реально?

– Це ніщо інше, як маніловщина в найкращих традиціях. Вимагати негайного зниження тарифів на комунальні послуги – все одно що просити прохолоди в спекотну погоду. Як може впасти ціна на опалення на місцевому рівні, якщо котельня використовує газ, ціну на який встановлено державою? Потяг до столиці – це не в компетенції міського голови чи міської ради, для таких питань є профільні державні відомства. Або, наприклад, будівництво об’їзної дороги, на чому спіткнувся вже не один міський голова. На місцевому рівні ця проблема багатократно підіймалася, і лише фінансування з держбюджету дасть змогу її вирішити. Потрібно тверезо оцінювати ситуацію та робити висновки щодо реальних можливостей міської влади.

– Владиславе Валерійовичу, Вас можна назвати одним із найактивніших депутатів міської ради за інтенсивністю виступів, депутатських запитів і пропозицій. Що можете загалом сказати про роботу міської ради 6 скликання?

– Якщо згадати про мої пропозиції, то я, наприклад, підготував проект рішення про зменшення кількості депутатів із 50 до 36 чоловік, який не підтримали колеги по сесійній залі. Нині законодавство змінилося, і в Прилуках буде 34 депутати. Як на мене, це на краще, адже були випадки, коли на сесію приходило 30 а то й менше депутатів, а після обідньої перерви ще хтось зникав, і ми навіть не могли зібрати кворуму.

Каденція, про яку йдеться, була далеко не найкращою в історії. Від багатьох депутатів я не те що не почув бодай одного запиту – вони навіть жодного разу не виступили з трибуни, беручи виключно пасивну участь у засіданнях. Крім того, депутатський корпус був обраний разом із міським головою Юрієм Беркутом, який склав із себе повноваження після подій на Майдані. Після зміни міського голови колишня більшість не підтримувала нового очільника Прилук, і ця ситуація не дала змоги нормально працювати наступникові Беркута Дмитру Барнашу. Усі прилучани бачили, який безлад творився на сесіях, і це точно не пішло на користь місту.

– Безумовно, щоб налагодити чіткий механізм управління містом, слід у першу чергу провести якісну кадрову політику. Яке Ваше особисте бачення даного питання та які риси повинен об’єднувати в собі міський голова як посадовець?

– Хочу наголосити, що критерії кадрового відбору мають визначатися не партійними барвами, не прихильністю чи лояльністю до міського голови, а виключно досвідом, фаховістю та професіоналізмом.

Міський голова, як я вже говорив, не повинен бути політиком, що ми спостерігали протягом двох останніх каденцій. Міський голова – це всього-на-всього господар міста. За умови, якщо він здійснив виважену кадрову політику і фахівці працюють кожен на своєму місці, політика міського голови – благоустрій міста: тротуари, дороги, комунікації, бюджетні установи, комунальні підприємства тощо. А влаштовувати політиканство – це нескінченні чвари, це дорога в нікуди.

– Приблизно те ж саме щодо кадрової політики перед минулими виборами говорив діючий міський голова, але реальність виявилася дещо іншою…

– Як і більшість прилучан, які віддали свій голос за Дмитра Барнаша, я розчарований його діяльністю, хоч і підтримував особисто цю кандидатуру. Що відбулося з Дмитром Барнашем? Йому поставили двох заступників, які контролюються фінансовими мікроолігархами. І міський голова став підконтрольний не громаді, а певним фінансовим групам. Він виявився затиснутим у лещата й не зміг ступити кроку вліво-вправо ні в кадровій політиці, ні в інших важливих питаннях. Думаю, прилучани оцінять це, як-то кажуть, по заслугах.

– Про це не прийнято говорити, але всі в Прилуках знають про фінансові та інші можливості згаданих Вами мікроолігархів, заручником яких опинився мер міста. А чи не потрапите Ви в ідентичну ситуацію в разі перемоги на виборах?

– Якщо я буду обраний міським головою, то потраплю в такі ж умови, як і нинішній мер. Тиск буде однозначно. Але в мене вистачить духу, сили і волі, щоб не стати нічиїм заручником. Не буде керування по вертикалі з боку політичної сили, від якої я балотуюсь. І тим більше – від мікроолігархів. Вони спробують це зробити, але у випадку зі мною, запевняю, в них нічого не вийде.

– Тоді бажаю Вам успіху – зайвим він не буде. А що Ви побажаєте прилучанам у надзвичайно відповідальний день 25 жовтня?

– Хочу побажати одного – добре подумати та зробити правильний вибір. Незважаючи на ласі подарунки та солодкі обіцянки, зробіть вибір своїм серцем.

Спілкувався Віталій Денисов

15.10.2015 07:10

Владислав Кіча, кандидат на посаду міського голови від нової політичної сили «УКРОП»

 

Свято Покрови введене в християнство з десятого століття. Підґрунтям для проголошення (канонізації) незначної серед історичних подій Царгорода (Константинополя) стала легенда про Божу Матір, яка, рятуючи городян, що перебували в облозі ворогів (за різними джерелами: давніх русів, агарян, магометанів, арабів чи турків), покрила їх своїм омофором. Тобто Свято Покрова Пресвятої Богородиці походить із Візантії як згадка про чудесне спасіння, визволення й покарання ворогів, що були затоплені у Босфорі.

Варто на останній тезі акцентувати увагу. Покрова – це символ порятунку від ворогів. Цілком закономірно, що такий історичний сюжет слугував козакам приводом визначення Покрови як головного свята для Січі. Більше того, на Покрову в козаків відбувалися чергові вибори нового отамана. Свята Богородиця отримала на багато років звання покровительки й заступниці. Навіть після знищення Запорізької Січі, відправляючись у вимушену еміграцію за Дунай, як зазначає Олекса Воропай, вони взяли з собою образ Покрови Пресвятої Богородиці. Впродовж століть Свято Покрова стали називати Козацькою Покровою. Українська Повстанська Армія теж обрала козацький день, як день Зброї, віддавшись під опіку Святої Богородиці. Символічно, чи не так?

Сьогодні Покрова стала святом у національному сенсі. Вперше за свою новітню історію Україна святкуватиме цей день, як День Захисника Вітчизни! З високої трибуни Президент звернувся до нації, звітуючи про миротворчі здобутки та вітаючи з Покровою українців. Гарант, як завжди, пересипав свою промову патріотичними епітетами й закликами. Пройняло, але не зачепило. З цього приводу хотілося б згадати великого Кобзаря: «Віруйте і гиньте!» – пророки гласять. Як же його вірить? Заплющивши очі? Ох рад би я вірить, та серце не хоче». Вірили і гинули на Майдані, вірили і гинули на Донбасі. Вірили і йшли, не озираючись на глашатаїв, не переймаючись змістом риторики тих, хто хотів, а потім очолив процес під назвою «Революція Гідності». Залишилося заплющити очі і… чекати. Як колись чекали й вірили наші пращури, що від усіх ворогів і всіх негараздів захистить священний омофор.

Від запорожців нам у спадок, як натяк на козацьку Покрову, залишилися вибори. Обирання представницького органу місцевого самоврядування, а точніше, сам процес, далекий від виборів козацького отамана. Еволюція озброїла кандидатів і їхні сотні інструментарієм, що дає змогу керувати електоральними вподобаннями. Телебачення, Інтернет, листівки, банери. Дорогі подачки й дешеві дарунки. Ялові обіцянки та хлібосольні облизні. Обман став вишуканим, прилизаним і солодким. Омофор ризикує перетворитися на персональні шори для кожного з нас, щоб навіть не заплющуючи очі ми намагалися в щось повірити, незважаючи на бажання серця.

Шановні прилучани!

Щиро вітаю вас із днем Святої Козацької Покрови! Бажаю терпіння, розважливості та мудрості. Тепла у ваших родинах, затишку у ваших оселях, віри у вашому житті.

Щастя – це коли є вибір. Удача – якщо зробив його правильним. Доля – коли прийняв його таким, як є.

Щастя, удачі і кращої долі всім нам!

15.10.2015 07:06

Першій осінній холод не підморозив «УКРОПу». Більше того – низький градус не просто не згорнув молоду кров політичної партії, а й зігрів своєю енергією її прихильників. Сьомого жовтня на Центральній площі міста відбулася презентація кандидатів у депутати міської ради та кандидата на посаду міського голови, висунутих міською організацією «Українського об'єднання патріотів».

 

«УКРОП» прилучанам презентував один із лідерів політичної сили в місті Владислав Кіча – кандидат на посаду міського голови. Ведуча заходу Тетяна Заголій, шанована в місті голова Прилуцької міської організації Профспілки працівників освіти і науки України, представила побратима за політичними переконаннями так: «Створення чесної, відкритої та відповідальної влади, готової до змін, створеної на основі соціального рівноправ’я та справедливості, влади, що дає змогу розвиватися громадянському суспільству, підтримує активність громадян та відчуває підтримку і вплив громади міста – першочергове завдання «УКРОПу». Саме тому номером один прилуцької міської організації «Українське об'єднання патріотів – УКРОП» є відповідальна, творча, молода та енергійна людина, котра має чіткі риси лідера, є прикладом для працездатного колективу газети «Град Прилуки» та депутатом Прилуцької міської ради».

Звертаючись до громади, що прийшла на площу, аби віднайти й розпізнати гідного лідера, Владислав Кіча висловив власну точку зору на події державного рівня: «Українці запрограмовані кожного разу або наступати на одні й ті ж граблі, або дуже дорого платити за прозріння. Ми за нього платили, коли пережили Помаранчеву революцію, ми заплатили дорого, коли переживали Революцію Гідності. Загалом усі пам’ятають весну 2014 року в нашому місті. Тоді Прилуки в такий спосіб, як це відбувалось по всій Україні, змінили міську владу, але переформатування не відбулося. Змінився міський голова, і я особисто на цьому ж місці, на рештках комуністичного режиму, закликав усіх підтримати кандидатуру Дмитра Барнаша. Чи зміг би за таких умов щось змінити Барнаш чи якийсь інший міський голова? Напевно, ні. Справа в тому, що депутатський корпус міської ради налічував по чинному законодавству п’ятдесят чоловік, але нічого не змінилося. Ми знову переживаємо з вами чергові вибори. Аналітики їх називають гібридними. Дуже багато в нашій Україні стало всього гібридного: гібридні війни, гібридні політики, гібридні партії… Не ми з вами започатковували такі правила гри, не ми з вами придумували виборчу систему, але саме нам жити з нею. Не знаю, як зорієнтується виборець при обранні того, хто дійсно вартий довіри. Я б хотів закликати вас лише до одного: думайте своїм серцем, віддавайте перевагу тим людям, які зможуть щось змінити: молодим, незаплямованим, вірним. Слава Україні!»

Під час презентації також було озвучено імена трьох членів ради міської організації «Українське об'єднання патріотів – УКРОП»: голова громадської ради міста, меценат, приватний підприємець Олександр Руденко, підприємець та меценат, почесний волонтер Олексій Кравченко та учитель гімназії №1 ім. Георгія Вороного Людмила Газарян. Кандидатами в депутати Чернігівської облради представлені Дмитро Снопенков, Владислав Кіча, Віктор Лабазов та Олександр Руденко. Вагомою частиною об'єднання є також перелічені особистості тридцяти чотирьох кандидатів у депутати до Прилуцької міськради.

Презентація команди «УКРОПу» продовжилася концертом молодих виконавців. У той же час на площі відбувалося спільне плетіння маскувальної сітки для фронтовиків, котрі не лише носять однакові шеврони, а й долають подібні труднощі на шляху до перемоги.

Андрій Січкар

Фото зі статті

Шановні працівники радіо, телебачення та зв’язку! Щиро вітаю...
Оплачуване хобі – два слова, що сповна характеризують роботу у...
Шановні прилучани!Щиро вітаю вас із професійним святом –...
Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного...
У затишній залі Прилуцької центральної районної бібліотеки...
БЕРЕЖНА СВІТЛАНА – вантажник, 4000 грн, тел. (095)4137649.ВОРОБЙОВА...
Шановні працівники соціальної сфери!Прийміть найщиріші вітання...
Щорічно восени, в першу неділю місяця листопада, у всієї нашої...
Зараз кожен у Прилуках знає: хочеш придбати якісне й недороге –...
28 жовтня – День звільнення України від фашистських...

Хто на сайті

Зараз 870 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама