№ 37
15 вересня 2021 року

Емоційний відступ

  • Середа, Черв. 11 2014
  • Написав: 
  • розмір шрифта зменшити шрифт збільшити шрифт

Тривожні та почасти трагічні повідомлення із так званої зони АТО, шокуючі фотознімки та відеокадри справжньої воєнної хроніки… Як би не хотілося скоріше прокинутися від цього виснажливо довгого й жахливого сну, який бачить уся країна, але черговий випуск новин до болю пронизує свідомість гіркотою реальності, що супроводжує думки всюди й повсякчас. Хто в цьому винен?

Що буде з нами далі? А що, якби?.. Ціла купа запитань із подальшою риторикою відчайдушних роздумів, відволіктися від котрих із кожним днем вдається все рідше. І навіть коли ти йдеш під мирним небом за сотні кілометрів від епіцентру конфлікту, в центрі нашого міста під аркою закоханих, яка цього року нарешті почала набувати ознак задуманого Юрієм Коптєвим розарію, сповна помилуватися красою не виходить. Опалі пелюстки троянд розтікаються по українській землі кров’ю людських жертв, нещадно зрізаних смертельною косою війни…

Даруйте за всю цю відвертість, але приблизно так, хоч і зі значними потугами, я можу передати словами свій внутрішній стан упродовж останнього часу. Емоційна напруга постійно зростає, притупляючи здатність аналітичного осмислення ситуації. Страшна правда війни кожною новою втратою людського життя зводить до безглуздя нескінченний потік міркувань різного штибу політиків, аналітиків та експертів, котрі в телеефірі змагаються у красномовстві й оригінальності. Якщо раніше я намагався розібратися, кому з них можна вірити, то зараз уже стало цілком байдуже, хто правий. Можете не погоджуватись, але яка різниця, хто й за що або проти кого воює, коли в результаті гинуть люди? Чи можна якоюсь, навіть найвищою, метою виправдати загибель ні в чому не винних дітей?

Неймовірно боляче було спостерігати за тим, як паралельно з жахіттями й стражданнями на Сході відбувалася розкішна церемонія інавгурації нового президента в столиці. Так, він має багато прихильників, які віддали голоси за його гучні заяви й обіцянки. Але не будемо сперечатися про політичні смаки та зважувати підстави перспективного «життя по-новому». Головна задача сьогодення для влади – якомога швидше зупинити війну. Невже не досить іще пролитої крові?..

Олександр Бойко

Прочитано 2532 разів
Оцінити матеріал
(1 голос)
Опубліковано в Колонка редактора
Web-editor

Веб-редактор та адміністратор сайту.

Website : gradpryluky.info

1 коментар

  • Посилання коментаря Олекса Четвер, 12 Червень 2014 12:05 написав Олекса

    Що це за "поток подсознанія"??? Автор приплів війну до інаугурації Президента, яка стала найдешевшою з 2000 року!
    І ось ще - "яка різниця, хто й за що або проти кого воює, коли в результаті гинуть люди?" Якби такі, як автор з його "понітями", жили при Сталіну, то Велика Германія була б до Владивостока!!! А різниця, між іншим, є! І надто велика, щоб її не помічяти!

Написати коментар

Переконайтеся, що Ви заповнили поля, помічені зірочкой (*). HTML коди заборонені.

Фото зі статті

Шановні ветерани, дорогі прилучани! Щиро вітаю вас із 78-ю...
9 вересня 2021 року в Центральній міській бібліотеці імені Л....
Одним із найцінніших джерел вивчення культури будь-якого народу...
Сімейні лікарі міста вакциновані 100% За інформацією Прилуцького...
Шановні суб’єкти господарювання! Експерти прогнозують...
днем працівників нафтової, газової та нафтопереробної...
У Прилуках стартували звітно-виборчі конференції в комітетах...
Кількість хворих на коронавірус, що перебувають на...
Українське народне мистецтво займає особливе місце в історії...
День знань в Україні традиційно відзначають 1 вересня, у перший...

Хто на сайті

Зараз 2796 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама