№ 37
15 вересня 2021 року

Жодної «кулі в лоб»

  • Середа, Сер. 20 2014
  • Написав: 
  • розмір шрифта зменшити шрифт збільшити шрифт

На зміну ейфорії найчастіше приходить розчарування. Схоже, що саме друге відчуття все сильніше проявляється в суспільній свідомості пост-Майданної України. За що боровся народ? Заради чого поклали життя Герої? Дискутуючи з цього приводу, люди воліють однозначно не надавати ролі позитивної відповіді нинішньому стану речей. Проблеми, що спонукали українців до рішучого протистояння з режимом, продовжують мати місце й навіть відходять на задній план. Дедалі глибше на дно залягають соціальні питання, причавлені гнітючим і потужним пластом війни. Іншого вибору, окрім як сісти на сувору дієту, у терплячих українців немає – принаймні якщо вірити владі.

То вірити чи не вірити? Пам’ятаєте одну з найгучніших передвиборчих обіцянок нинішнього президента – закінчення АТО за лічені дні? Ловити словесного горобця запізно – популізм перетинає всі можливі межі, а в зоні бойових дій продовжують гинути як воїни, так і мирні жителі. І лише мастаки кидатися блюзнірськими заявами не спіймали, даруйте за іронічну репліку, жодної «кулі в лоб»…

Нічого, крім обурення, не викликають закиди про дезінформацію зацікавлених джерел щодо кількості жертв АТО. Безперечно, вводити людей в оману шляхом перебільшення та нагнітання ситуації негоже. Але й позиція спростування, буцімто загинуло не сто чоловік, а десять, тому не все так погано, дуже близька до цинізму. Кожне життя мусить бути безцінним, а тим паче для держави, за яку горою став її народ, зваливши на свої плечі всі ті проблеми, які мала б вирішувати влада.

Мова не лише про підтримку армії – загальнонаціональний процес, проміжні результати якого оповиті туманом таємничості. Річ у самому застосуванні військових: день у день нам розповідають про війну, разом з тим уперто називаючи її антитерористичною операцією. Не раз ми чули від політиків, котрі опинилися більшою чи меншою мірою в опозиції, що участь в АТО мають брати лише спецпідрозділи СБУ та МВС. Можна припустити, якої б вони «заспівали», будучи на владних посадах, але постійне споглядання проводів в останню путь силовиків, солдатів строкової служби та бійців добровольчих батальйонів не залишають на це ні бажання, ні емоційних сил.

Можна заспокоюватися думкою, що молода українська влада змушена працювати в абсолютно нових для держави умовах воєнного конфлікту, тому помилок уникнути їй практично нереально. Втім, красномовне «хлопці підуть на Київ» усе частіше доноситься з буремного Сходу, змушуючи замислитись: чи не забагато помилок допущено?

Олександр Бойко

Прочитано 2214 разів
Оцінити матеріал
(1 голос)
Опубліковано в Колонка редактора
Web-editor

Веб-редактор та адміністратор сайту.

Website : gradpryluky.info

Написати коментар

Переконайтеся, що Ви заповнили поля, помічені зірочкой (*). HTML коди заборонені.

Фото зі статті

Шановні ветерани, дорогі прилучани! Щиро вітаю вас із 78-ю...
9 вересня 2021 року в Центральній міській бібліотеці імені Л....
Одним із найцінніших джерел вивчення культури будь-якого народу...
Сімейні лікарі міста вакциновані 100% За інформацією Прилуцького...
Шановні суб’єкти господарювання! Експерти прогнозують...
днем працівників нафтової, газової та нафтопереробної...
У Прилуках стартували звітно-виборчі конференції в комітетах...
Кількість хворих на коронавірус, що перебувають на...
Українське народне мистецтво займає особливе місце в історії...
День знань в Україні традиційно відзначають 1 вересня, у перший...

Хто на сайті

Зараз 2719 гостей и жодного зареєстрованого користувача на сайті

Телефон редакції

(04637) 35299

Підпишись на нашу розсилку!

Реклама